ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ДЕПАКІНХРОНО 300 мг
(DEPAKINE®CHRONO 300 mg)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості:майжебілі, довгасті таблетки, вкриті оболонкою, з розподілювальною лінією на обохбоках, майже без запаху або зі слабким запахом;
склад: 1 таблетка містить 199,8 мгвальпроату натрію, 87 мг вальпроєвої кислоти, що відповідає 300 мг вальпроатунатрію;
допоміжні речовини: гіпромелоза-4000 (3000 мПа.с),етилцелюлоза 20мПа.с, кремнію діоксид колоїдний гідратований, натрію сахаринат,гіпромелоза (6 мПа.с), макрогол-6000, тальк, титану діоксид, поліакрилатудисперсія 30%.
Форма випуску. Таблетки ділиміпролонгованої дії, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Протиепілептичні препарати.Код АТС N03A G01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Вальпроат діє переважно нацентральну нервову систему. Вальпроат має антиконвульсивні властивості стосовноепілепсії у людей.
В експериментальних і клінічних дослідженнях буловиявлено два механізми антиконвульсивної дії вальпроату:
перший – прямий фармакологічний ефект, пов’язаний зконцентрацією вальпроату в плазмі та мозку;
другий – очевидно, непрямий – ймовірно пов’язаний зметаболітами вальпроату, які залишаються в мозку, або з модифікаціямитрансмітерів, або з прямою дією на мембрану. Найбільш імовірною є гіпотеза проте, що після введення вальпроату підвищується рівень гамма-аміномасляноїкислоти. Вальпроат знижує тривалість проміжної фази сну та одночасно збільшуєфазу повільно-хвильового сну.
Фармакокінетика. Біодоступність вальпроатунатрію при пероральному застосуванні – близько 100%. Об’єм розподілу переважнообмежений кров’ю та позаклітинною рідиною. Вальпроат проникає вцереброспінальну рідину та мозок.
Період напіввиведення становить 15–17 годин.
Мінімальна концентрація вальпроату в сироватці,необхідна для терапевтичного ефекту, становить 40–50 мг/л, ця концентраціяколивається в межах 40–100 мг/л. При концентрації вальпроату в сироватці вище200 мг/л потрібно зниження дози препарату.
Зв’язування вальпроату з білками плазми стійке ізалежить від дози.
Молекулу вальпроату можна діалізувати, алевиводиться тільки її вільна форма (приблизно 10%). Вальпроат натрію переважновиводиться із сечею, після метаболізму глюкурокон’югацією та бета-окислюванням.
На відміну від інших протиепілептичних препаратіввальпроат не прискорює ні власного катаболізму, ні катаболізму інших речовин,таких як естропрогестагени та пероральні антикоагулянти. Це пов’язано звідсутністю індукторного ефекту на ферменти, включаючи цитохром Р450.
Властивості Депакіну Хроно. Порівняно з формою,вкритою кишковорозчинною оболонкою, Депакін Хроно (форма уповільненоговивільнення) в еквівалентних дозах характеризується відсутністю часу затримкивсмоктування після прийому; подовженою абсорбцією; ідентичною біодоступністю;пік повної концентрації в плазмі та концентрації вільної речовини (Сmax)нижче (зниження в Сmax становить близько 25%, але з відносностабільною фазою плато від 4 до 14 годин після прийому); у результаті післязастосування двічі на добу однакової дози, коливання концентрацій у плазмізменшується наполовину; більш лінійною кореляцією між дозами та концентрацією вплазмі (загальної та вільної речовини).
Показання для застосування. У вигляді монотерапії або вкомбінації з іншими протиепілептичними препаратами для
лікування генералізованої або фокальної епілепсії,особливо при таких типах нападів: абсанси, міоклонічні, тоніко-клонічні,атонічні, змішані;
а також при фокальній епілепсії: прості абокомбіновані напади, вторинні генералізованні напади, специфічні синдроми(Веста, Леннокса-Гасто).
Лікування та профілактика маніакального синдрому прибіполярних афективних розладах у дорослих.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначають дорослим і дітям з масою тілабільше 17 кг.
Депакін Хроно – препарат з уповільненим вивільненнямдіючої речовини, що дозволяє знизити максимальну концентрацію діючої речовини вплазмі та забезпечити його більш рівномірну концентрацію протягом доби.
Початкова добова доза препарату становить 10–15мг/кг, потім її підвищують до досягнення оптимальної дози (див. “Початоклікування”).
Середня добова доза становить 20–30 мг/кг. Якщо притакій дозі не спостерігається терапевтичного ефекту, її можна збільшити приретельному контролі стану пацієнта.
Для дітей звичайна доза становить 30 мг/кг на добу.
Для дорослих звичайна доза становить 20–30 мг/кг надобу.
Для осіб похилого віку дозу слід встановлюватизалежно від стану хворого.
Щоденну дозу Депакіну Хроно призначають залежно відвіку та маси тіла пацієнта, враховуючи індивідуальну чутливість до вальпроату.
Установлено хорошу кореляцію між добовою дозою,концентрацією препарату в сироватці та терапевтичним ефектом: дозу слідвстановлювати на основі клінічного ефекту.
Визначення концентрації вальпроєвої кислоти в плазміпроводять додатково до клінічного спостереження у випадках, коли не вдаєтьсядосягти адекватного контролю нападу, або коли є загроза розвитку побічнихефектів. Ефективний рівень вальпроату в плазмі, звичайно, становить 40–100 мг/л(300–700 мкмоль/л).
Застосування. Таблетку приймають внутрішньо,переважно під час їди, не розжовуючи. Добову дозу рекомендується приймати водин або два прийоми. Застосування в один прийом можливо при добреконтрольованій епілепсії.
Початок лікування. При заміні кишковорозчинної форминегайного вивільнення вальпроату, що забезпечувала контроль захворювання, наформу уповільненого вивільнення слід зберігати добову дозу.
Для пацієнтів, які приймали раніше протиепілептичнізасоби, заміну їх Депакіном Хроно слід проводити поступово, досягаючи оптимальноїдози вальпроату приблизно протягом 2 тижнів. При цьому залежно від станухворого зменшується доза попереднього препарату.
Для пацієнтів, які не приймали інші протиепілептичніпрепарати, дозу Депакіну Хроно слід збільшувати через 2–3 доби, для того щобдосягти оптимальної дози приблизно протягом тижня.
За необхідності комбінації Депакіну Хроно з іншимипротиепілептичними засобами їх слід вводити поступово (див. “Взаємодія з іншимилікарськими засобами”).
Побічна дія.
Алергічні реакції, такі як екзантематозні висипання,в окремих випадках – токсичний некроз епідермісу, синдром Стівенса-Джонсона,поліморфна еритема.
Неврологічні розлади: сплутаність свідомості, дужерідко – ступор або летаргія, що може призвести до транзиторної коми. Ці розладиможуть бути ізольованими або пов’язаними із збільшенням частоти нападів під частерапії, їх прояви зменшуються після припинення прийому або при зменшенні дозипрепарату. Найчастіше такі ефекти виникають при комплексному лікуванні(особливо з фенобарбіталом) або після різкого підвищення дози Депакіну Хроно.Дуже рідко – оборотна деменція, пов’язана з оборотною мозковою атрофією, яказникає протягом декількох тижнів або місяців після відміни препарату. Рідко –оборотний паркінсонізм.
Гастроінтестинальні розлади (нудота, блювання, більу шлунку, діарея) часто виникають на початку лікування у деяких пацієнтів; вонизвичайно самостійно минають протягом декількох днів без відміни препарату.
Часто виникає ізольована помірна гіперамоніємія, щоне призводить до змін функції печінки та не потребує припинення прийомупрепарату. При гіперамоніємії, пов’язаній з неврологічними симптомами,необхідно подальше обстеження хворого. Ризик виникнення гіперамоніємії зростаєпри застосуванні препарату у хворих з дефіцитом ферментів карбамідного циклу.Повідомлялося про декілька випадків гіперамоніємії, яка супроводжуваласяступором та комою у таких хворих.
В окремих випадках, особливо при високих дозахДепакіну Хроно (вальпроат натрію має переважну дію на другу стадію агрегації тромбоцитів)– зниження рівня фібриногену або збільшення часу кровотечі, звичайно безпов’язаних з ними клінічних симптомів.
Гематологічні побічні ефекти: часто –тромбоцитопенія, рідко – анемія, макроцитоз і лейкопенія, вкрай рідко -панцитопенія.
Випадання волосся, легкий тремор рук і сонливістьмають транзиторний характер і/або залежать від дози препарату.
Тератогений ризик (див. “Вагітність”).
Васкуліт.
Головний біль.
Збільшення маси тіла пацієнтів. Оскільки збільшеннямаси тіла є причиною ризику розвитку полікістозного синдрому яєчників,рекомендується ретельне спостереження таких пацієнтів.
Рідко – втрата слуху як оборотна, так і необоротна.
Оборотний синдром Фанконі, пов’язаний з лікуваннямДепакіном Хроно (механізм розвитку поки не відомий).
Рідко – порушення функції нирок.
В окремих випадках спостерігалися нетяжкіпериферичні набряки.
Аменорея і порушення регулярності менструальногоциклу.
Порушення функції печінки. Існують поодинокіповідомлення про тяжкі та летальні випадки захворювань печінки при прийоміДепакіну Хроно.
Умови виникнення. При комплексній протисудомнійтерапії групу підвищеного ризику розвитку гепатиту становлять немовлята та дітидо 3 років з тяжкою епілепсією, особливо пов’язаною з ушкодженням головногомозку, затримкою розумового розвитку та/або метаболічними або дегенеративнимизахворюваннями генетичного походження. У дітей старше 3 років частота такихускладнень значно зменшується. У переважній більшості випадків виражені реакціїз боку печінки спостерігаються в перші 6 місяців лікування, звичайно протягом 2– 12 тижнів, та частіше при комплексному протиепілептичному лікуванні.
Можливі ознаки. Рання діагностика базуєтьсяпереважно на клінічному обстеженні. Насамперед треба брати до уваги симптоми,які можуть передувати жовтусі, особливо у пацієнтів групи ризику:
неспецифічні симптоми, що звичайно виникаютьраптово: астенія, анорексія, втома, сонливість, які іноді супроводжуютьсяблюванням і болями в животі, що повторюються;
рецидив епілептичних нападів.
Рекомендується повідомити пацієнту (або батькамдитини), що при появі таких клінічних симптомів необхідно негайно звернутися долікаря за консультацією та негайно провести клінічне обстеження, включаючидослідження функції печінки.
Виявлення. Протягом перших 6 місяців лікування необхідноперіодично перевіряти функцію печінки. До найважливіших належать тести, щовідображають білково-синтетичну функцію печінки, особливо протромбіновийіндекс. При виявленні аномально низького рівня протромбіну, що супроводжуєтьсязначним зниженням рівня фібриногену та факторів згортання крові, підвищеннямрівня білірубіну та трансаміназ, лікування Депакіном Хроно необхідно припинити.Якщо саліцилати були включені до схеми лікування, з метою застережного заходуїх прийом також припиняють (оскільки саліцилати використовують ті ж шляхиметаболізму, що і Депакін Хроно).
Панкреатит. У поодиноких випадках при прийомівальпроату спостерігалися тяжкі форми панкреатиту, який іноді призводив долетального кінця. Діти до 3 років належать до групи особливого ризику. Цейризик знижується зі збільшенням віку. Факторами ризику можуть бути тяжкіепілептичні напади, неврологічна недостатність або протисудомна терапія.Розлади печінки при панкреатиті підвищують ризик фатального результату.
Запобіжні заходи. Необхідно перевіряти функціюпечінки до початку лікування та періодично протягом перших 6 місяців лікування,особливо у пацієнтів групи ризику.
Протипоказання. Підвищена чутливість довальпроату, дивальпроату або будь-якого компоненту Депакіну Хроно в анамнезі.Гострий і хронічний гепатит. Випадки тяжкого гепатиту в пацієнта або в йогородині, особливо спричинені лікарськими препаратами. Порфірія печінки.Комбінація з мефлохіном і звіробоєм. Не рекомендується комбінація зламотриджином. Діти з масою тіла до 17 кг. Дітям до 6 років призначають іншулікарську форму препарату через ризик його потрапляння в дихальні шляхи приковтанні.
Передозування. При гострому масивномупередозуванні звичайно виникає кома з гіпотонією м’язів, гіпорефлексією, міозомі пригніченням дихання; внутрішньочерепна гіпертензія, пов’язана з набрякоммозку.
При дуже високих концентраціях препарату в кровіможуть виникати напади. Невідкладна допомога в стаціонарі повинна включатипромивання шлунка, що є ефективним протягом 10–12 годин після прийому препарату,постійне спостереження стану серцево-судинної та дихальної систем і постійнупідтримку ефективного діурезу. У дуже тяжких випадках проводять діаліз.
У разі масивного передозування можливий летальнийкінець, однак звичайно прогноз передозування – сприятливий.
Особливості застосування.
Спеціальні попередження. Застосуванняпротиепілептичного препарату може іноді супроводжуватися поновленням аборозвитком нових типів нападів у хворого, незалежно від спонтанних флуктуацій, щоспостерігаються при деяких епілептичних станах. Відносно Депакіну Хроно ценасамперед стосується модифікації рівнобіжного протиепілептичного лікування абофармакокінетичної взаємодії, токсичності (гепато- або енцефалопатії) тапередозування.
Діюча речовина Депакіну Хроно в організмі людиниперетворюється у вальпроєву кислоту, тому не слід застосовувати одночасно іншіпрепарати, які піддаються такій же трансформації, щоб уникнути передозуваннявальпроєвої кислоти (наприклад дивальпроат, вальпромід).
При лікуванні Депакіном Хроно, як й іншимипротиепілептичними препаратами, особливо на початку лікування, можеспостерігатися невелике ізольоване та тимчасове підвищення рівня ферментівпечінки за відсутності клінічних симптомів. У цьому випадку рекомендується провестибільш повне лабораторне обстеження (включаючи, зокрема, визначенняпротромбінового індексу), щоб за необхідності переглянути дози та повторитианалізи відповідно до зміни параметрів.
Дітям до 3 років рекомендується застосуваннявальпроату як єдиного лікувального препарату після встановлення ефективностійого терапевтичної дії, оскільки ці пацієнти становлять групу ризику розвиткузахворювань печінки або панкреатиту.
Необхідно уникати одночасного застосування вальпроатуіз саліцилатами для лікування дітей до 3 років через ризик розвитку захворюваньпечінки.
До початку терапії або хірургічної операції, у разівиникнення спонтанних гематом або кровотеч, рекомендується провести аналізкрові (визначити формулу крові, включаючи кількість тромбоцитів, час кровотечіта коагуляційні тести).
Стосовно пацієнтів з нирковою недостатністю можевиникнути необхідність у зменшенні дози. Оскільки контроль концентраціїпрепарату в плазмі може призвести до помилкового висновку, дозу необхіднокоригувати залежно від клінічної відповіді.
При гострому больовому абдомінальному синдромі ітаких шлунково-кишкових симптомах, як нудота, блювання і/або анорексія,необхідна негайна медична експертиза. У разі розвитку панкреатиту Депакін Хронотреба відмінити.
При підозрі на дефіцит ферментів карбамідного циклунеобхідно провести метаболічні дослідження до початку лікування Депакіном Хроночерез небезпеку виникнення гіперамоніємії.
У дітей з нез’ясованими гепатодигестивнимисимптомами (анорексія, блювання, випадки цитолізу), летаргією або комою ванамнезі, із затримкою розумового розвитку, у випадку загибелі немовляти абодитини в сімейному анамнезі до початку лікування Депакіном Хроно необхіднопровести дослідження метаболізму, особливо амоніємії при голодуванні та післяприйому їжі.
Хоча при лікуванні Депакіном Хроно порушення функціїімунної системи спостерігалося винятково рідко, потенційну користь від йогозастосування необхідно порівняти з потенційним ризиком при призначенніпрепарату хворим на системний червоний вовчак.
Пацієнтів слід попередити про можливість збільшеннямаси тіла на початку лікування, уникнути якого можна за умови дотримуваннядієти.
Вагітність.
Ризик, пов’язаний з епілепсією та із застосуваннямпротиепілептичних препаратів. При застосуванні будь-яких протиепілептичнихпрепаратів жінками, хворими на епілепсію, загальна частота уроджених вад удітей, народжених ними, у 2–3 рази вище, ніж серед загальної популяції (близько3%). Хоча збільшення кількості дітей з уродженими вадами спостерігається призастосуванні комбінованої терапії, досі не встановлена відповідна роль власнезахворювання та прийнятих матір’ю препаратів.
Найчастіше спостерігаються такі вади, як щілинагуби, недостатній розвиток серцево-судинної системи.
Раптове переривання протиепілептичного лікуванняможе спричинити погіршання захворювання матері та призвести до згубнихнаслідків для плода.
Ризик виникнення вад розвитку, пов’язаний іззастосуванням Депакіну Хроно. В експериментальних дослідженнях на мишах, щурахі кроликах показана тератогенна дія препарату. Описані випадки лицьовоїдисморфії. Рідко спостерігалися множинні вади розвитку, особливо кінцівок.Частота подібних ефектів на сьогодні точно не встановлена. Разом з цим ДепакінХроно переважно спричиняє порушення розвитку невральної трубки:мієломенінгоцеле, щілина хребта. Частота подібних ускладнень становить 1–2%. Вокремих випадках спостерігалися лицьова дисморфія та вади розвитку кінцівок(особливо укорочення кінцівок). Частота подібних ускладнень на сьогодні точноне встановлена.
Якщо жінка, яка приймає Депакін Хроно, плануєвагітність, необхідно переглянути показання для протиепілептичного лікування.
У період вагітності не слід переривати ефективнепротиепілептичне лікування Депакіном Хроно, рекомендується монотерапіямінімальною ефективною дозою, яку розподіляють на декілька прийомів на добу.Обґрунтованість профілактики порушення розвитку невральної трубки за допомогоюфолієвої кислоти дотепер не підтверджена. Тому, незалежно від того, приймає хворафоліати чи ні, необхідно спеціальне пренатальне обстеження пацієнтки з метоювиявлення порушень зрощення невральної трубки або інших аномалій розвитку плодапротягом перших місяців вагітності.
Ризик для новонароджених. У новонароджених, матеріяких під час вагітності приймали Депакін Хроно, можливо виникненнягеморагічного синдрому, ймовірно пов’язаного з гіпофібриногенемією, що,можливо, спричинена зниженням коагуляційних факторів. Спостерігаласяафібриногенемія, яка може бути фатальною. Однак цей синдром необхідновідрізняти від зниження вітамін-К-залежних факторів, що виникає призастосуванні фенобарбіталу та інших індукторів ферментів.
Тому у матерів перед пологами, а також уновонароджених необхідно провести аналіз кількості тромбоцитів, рівня фібриногенув сироватці, коагуляційні тести на визначення факторів коагуляції.
Пологова травма може збільшити ризик розвиткукровотечі.
Лактація. Екскреція вальпроату в молоко низька.Дотепер відомий тільки один випадок тромбоцитопенії у тримісячної дитини, який виявивсяпісля припинення годування груддю.
Немає даних про будь-які виражені несприятливіклінічні симптоми у дітей, які знаходилися на грудному вигодовуванні під часзастосування матір’ю Депакіну Хроно. Тому можна розглянути можливість годуваннягруддю під час прийому препарату у вигляді монотерапії, беручи до увагиможливість прояву його побічних ефектів - особливо гематологічних і порушеньфункції печінки.
Вплив на здатність керувати автомобілем і виконуватироботи, що потребують підвищеної уваги. Пацієнта необхідно повідомити пронебезпеку виникнення сонливості, особливо у разі комбінованої антиконвульсивноїтерапії або комбінації Депакіну Хроно з бензодіазепінами.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.
Одночасне застосування Депакіну Хроно зпрепаратами, які можуть спричинювати судоми або знижувати судомний порігзалежно від можливого ризику, не рекомендується або протипоказано. До такихпрепаратів належить більшість антидепресантів (трициклічні, інгібіториселективного поглинання серотоніну), нейролептики (фенотіазини табутирофенони), мефлохін, бупріон і трамадол.
Протипоказані комбінації.
Мефлохін – ризик виникнення епілептичних нападів ухворих на епілепсію з посиленням метаболізму вальпроєвої кислоти таконвульсантним ефектом мефлохіну.
Препарати звіробою – ризик зниження концентраціївальпроєвої кислоти в плазмі та зменшення ефективності препарату.
Комбінації, що не рекомендуються.
Ламотриджин – підвищений ризик тяжких шкірнихреакцій (синдром токсичного некролізу епідермісу). Підвищення концентраціїламотриджину в плазмі через уповільнення його метаболізму в печінці під дієювальпроату. Якщо така комбінація потрібна, необхідно ретельне спостереженняпацієнта.
Комбінації, що вимагають особливих застережень призастосуванні.
Карбамазепін – збільшується концентрація активногометаболіту карбамазепіну в плазмі, поява ознак його передозування. Концентраціявальпроєвої кислоти в плазмі знижується через посилення її метаболізму впечінці під дією карбамазепіну. При одночасному застосуванні необхідно клінічнеспостереження пацієнта, визначення концентрацій вальпроєвої кислоти такарбамазепіну в плазмі, перегляд дозування препаратів.
Карбапенеми, монобактами (меропенем, паніпенем,азтреонам, іміпінем) – загроза появи судом через зниження концентраціївальпроєвої кислоти в сироватці. Рекомендується клінічне спостереженняпацієнта, визначення концентрації препаратів у плазмі і, можливо, перегляддозування Депакіну Хроно під час лікування антибактеріальним препаратом і післяйого відміни.
Фелбамат – збільшення концентрації вальпроєвоїкислоти в сироватці та ризик передозування. Необхідний клінічний і лабораторнийконтроль, можливо перегляд дозування Депакіну Хроно протягом лікуванняфелбаматом і після його відміни.
Фенобарбітал, примідон – збільшення концентраціїфенобарбіталу або примідону в плазмі з появою ознак їх передозування, особливоу дітей; зниження концентрації вальпроєвої кислоти в плазмі через збільшення їїметаболізму в печінці під дією фенобарбіталу або примідону. Необхідно клінічнеспостереження пацієнта протягом перших 15 днів комбінованого лікування танегайне зменшення дози фенобарбіталу або примідону з появою ознак седації;визначення рівня препаратів у крові.
Фенітоїн – зміна концентрації фенітоїну в плазмі;загроза зниження концентрації вальпроєвої кислоти в плазмі через посилення їїметаболізму в печінці під дією фенітоїну. Рекомендується клінічний контрольстану пацієнта, визначення рівня препаратів у плазмі і, можливо, зміна їх доз.
Топірамат – загроза виникнення гіперамоніємії абоенцефалопатії під дією вальпроєвої кислоти при комбінації з топіраматом.Необхідний суворий клінічний контроль стана пацієнта для виявлення появиамоніємії протягом першого місяця лікування та з появою симптомів, які вказуютьна її виникнення.
Комбінації, які слід брати до уваги.
Німодипін (перорально та парентерально) – посиленнягіпотензивного ефекту німодипіну через підвищення його концентрації в плазмі(послаблення метаболізму вальпроєвої кислоти).
Інші форми взаємодій.
Пероральні контрацептиви – вальпроат не маєферментредукуючого ефекту, тому не знижує ефективності гестопрогестагенів ужінок, які застосовують гормональні засоби контрацепції.
Умови та термін зберігання. Зберігати у захисній упаковці,у сухому та недоступному для дітей місці при кімнатній температурі (15–25°С).Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного наупаковці.
Термін придатності – 3 роки.