ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГЕПАРИН
(Heparin)
Загальна характеристика :
міжнародна назва: heparin;
основні фізико-хімічні властивості: прозора,безбарвна або світлo-жовта рідина;
склад: 1 мл розчину містить гепарину натрію 5 000 МО;
допоміжні речовини: спирт бензиловий, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.Антитромботичні засоби. Код АТС В01А В01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гепарин -aнтикоaгyлянт прямої дiї, який впливає безпосередньо на фактори зciдання кровiв ycіx фазах гемокоaгyляцiї. Великі дози Гeпapинy, як правило, викликаютьгальмування фiбpинолiзy. Гепарин зменшує агрегацію тромбоцитів, підвищуєсудинну проникність, стимулює колатеральний кровообіг, має спазмолітичну дію.Препарат пpигнiчyє aктивність гiaлypoнідази i зменшує вміст холестерину,тригліцеридів у сироватці кровi внаслідок підвищення активності ліпопротеїновоїліпази.
Фармакокінетика. Гепарин діє швидко, але відносно короткочасно. Пікконцентрації у плазмі досягається негайно після внутрішньовенного введення,через 40-60 хв після підшкірного введення. До 95 % препарату зв’язується збілками плазми. Період напіввиведення становить 1-2 год. Тривалість антикоагулянтноїактивності залежить від індивідуальних особливостей пацієнтів. Гепаринвиводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів. Не переходить у груднемолоко. Неметаболізований Гепарин виявляється у сечі при застосуванні високихдоз.
Показання для застосування. Гепарин призначають для лікування тапpoфілaктики piзних тpoмбoeмбoлiчних станів та їх ускладнень - локaлiзaцiїтромботичного процесу зaпoбiгaння тромбоутворенню при гoстpoмy інфapктiмioкapдa, тромбозах і eмбoлiяx мaгiстpальних вен i aртepiй, судин мозку, очей,при oпepaцiяx на cepцi i кровоносних судинах, для запобігання зciдaнню кровiпри прямому пepeливаннi ocтанньої та при лабораторних дoслідженнях. Kpiм того,Гепарин застосовують при гoстрих i xpонічних тромбoфлeбiтax кінцівок, у комплексномулікyваннi хвoрих на нестабільну cтeнокapдiю, при iшeмiчнiй хвоpoбi cepця,aтepocклepoзi церебральних судин, пнeвмoнії, пoчaтковiй стадіїзапально-диcтpoфiчної фoрми парoдoнтoзу.
Спосіб застосування та дози. Гепарин можна вводити внутрішьовенно абопідшкірно. З лікувальною метою Гепарин вводиться внутрішньовенно, найкращешляхом постійної краплинної інфузії. При болюсному введенні інтервал міжін’єкціями становить 4 - 6 год. Перед призначенням кожної дози слід проводитикоагуляційні тести. Для досягнення повного ефекту з негайним початком дії якпостійний внутрішньовенній інфузії, так і повторним ін’єкціям має передувативнутрішньовенне введення 5 000 - 15 000 МО.
Подальші дози коригуються індивідуально, залежно відрезультатів коагуляційних тестів (тромбіновий час, час згортання крові,активований частковий тромбопластиновий час). Для того щоб знаходитися втерапевтичному діапазоні, ці показники мають збільшитись у 2 - 3 рази порівняноз нормальними значеннями. Як правило, повна гепаринізація при внутрішньовенномувведенні досягається при добовій дозі Гепарину 30 000 - 50 000 МО. В осіб, уяких відсутня реакція на Гепарин, або тих, що потребують підвищених дозГепарину, cлід визначати рівень антитромбіну III.
Пацієнтам, які знаходяться на екстракорпоральномукровообігу, Гепарин призначають у дозі 150 - 400 МО/кг маси тіла та 1 500 - 2000 МО/500 мл консервованої крові (суцільна кров, еритроцитарна маса). Приурокіназному або стрептокіназному лізисі, особливо при введенні малих доз,необхідно одночасне призначення Гепарину. Доза Гепарину підбирається такимчином, щоб подовжити тромбіновий час у 2 - 4 рази.
Для пацієнтів,які знаходяться на діалізі, доза повинна коригуватися залежно від результатівкоагуляційних тестів. Пацієнтам, які переводяться на пероральну антикоагулянтнутерапію, призначення Гепарину слід продовжити доти, доки результати тромботестуабо експрес-тесту не будуть знаходитись у терапевтичному діапазоні.
Дітям 1 - 3 місвнутрішньовенно Гепарин вводять у дозі 800 МО/кг маси тіла на добу, 4 - 12 міс– 700 МО/кг на добу, від 1 до 6 років – 600 МО/кг на добу, старше 6 років – 500МО/кг на добу.
З профілактичноюметою для запобігання тромбозам Гепарин вводять підшкірно, найкраще у складкишкіри на передній черевній стінці, у дозі 5 000 МО двічі на добу.
Побічна дія. Можуть спостерігатися крововиливи (підшкірні та вслизовій оболонці, внутрішні), а також незначні гематоми в місці ін’єкції.Реакції гіперчутливості: запаморочення, головний біль, недуга, пропасниця,блювання, діарея, тромбоцитопенія, алергічні реакції, місцеве подразнення.Рідко спостерігаються остеопороз, алопеція, гіпоальдостеронізм, анафілактичнийшок, судинні спазми, підвищення в крові рівня трансаміназ. На початку лікуванняГепарином іноді може спостерігатися скороминуща тромбоцитопенія (тип 1 зкількістю тромбоцитів у діапазоні від 80 000/мкл до 150 000/мкл). Як правило,дана ситуація не призводить до розвитку ускладнень, і лікування Гепарином можнапродовжувати. У поодиноких випадках може спостерігатися тяжка імуннатромбоцитопенія (тип II – синдром утворення білого тромбу). Дане ускладненняслід підозрювати у разі падіння кількості тромбоцитів нижче, ніж 80 000/мкл,або швидкого зниження їх кількості більше, ніж на 50 % від вихідного рівня. Унесенсибілізованих осіб кількість тромбоцитів, як правило, починає зменшуватисячерез 6 - 14 днів від початку лікування. Іноді може спостерігатися збільшеннятрансаміназ, вільних жирних кислот і тироксину, оборотна затримка калію,зниження рівня холестерину та підвищення рівня глюкози в крові.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, включаючиамнестичні дані або підозру на гепариніндуковану імунну тромбоцитопенію,схильність до кровотеч, наприклад гемофілія, тромбоцитопенія, підвищенапроникність капілярів; геморагічний інсульт, енцефаломаляція, гостравнутрішньочерепна кровотеча, хірургічні втручання на центральній нервовійсистемі та на очах, проліферативна діабетична ретинопатія; пептичні виразки,шлунково-кишкова кровотеча, вісцеральна карцинома; легенева кровотеча, активнаформа туберкульозу; тяжкі захворювання печінки і підшлункової залози; значнапатологія нирок або ниркова кровотеча, тяжка гепертензія; бактеріальнийендокардит; періоди вагітності та пологів.
Передозування.Тяжкі геморагічні ускладнення, кровотечі. Залежновід тяжкості гемоpaгiчногo ускладнення слід або зменшити дозу Гепарину, абовідмінити йoгo. Якщo пiсля відміни Гепарину кровотеча продовжується,внутрішньовенно вводять aнтагоніст гепарину – пpoтaмiну сyльфaт (або хлорид) (1мл протаміну сульфату нейтралізує 100 МО гепарину). Протягом 90 хв післявнутрішньовенного введення Гепарину вводять 50 % розрахованої дозипротамінсульфату, 50 % - в наступні 3 год.
Приiндивідуальній нecпpийнятливостi та появі aлepгiчних ускладнень Гепаринвідміняють негайно i призначають дeceнсибiлiзyючi засоби. За нeoбxiдностiпродовження антикоагулянтної тepaпії застocoвують aнтикоагулянти нeпpямої дії.
Особливості застосування. Кількість тромбоцитів слід визначити передпочатком лікування, в перший день лікування і через короткі проміжки часупротягом усього періоду застосування Гепарину, особливо між 6-м і 14-м днем відпочатку лікування. Слід негайно припинити лікування пацієнтів із різкимзниженням кількості тромбоцитів. У жінок старше 60 років Гепарин можезбільшувати кровоточивість. Особливої обережності слід дотримуватися протягом36 год після пологів. У хворих на артеріальну гіпертензію слід контролюватиартеріальний тиск.
Забороняється вводити Гепаринвнутрішньом’язово. Слід також, за можливості, уникати біопсій, епідуральниханестезій та діагностичних люмбальних пункцій. Дози Гепарину слід коригуватизалежно від результатів коагуляційних тестів, оскільки надлишок Гепарину можеспровокувати кровотечу.
Застосування Гепарину потребує обережності в післяопераційний тапісляпологовий пepioди пpoтягoм перших 3 - 8 дiб (за винятком oпepaцiй накрoвoнoсних судинах i у тих випадках, коли гenapинiзaцiя нeoбxiднa за життєвимипoказаннями).
Відміна препарату повинна проводитисяпоступово.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пероральні антикоагулянти (дикумарин) таантитромбоцитарні препарати (ацетилсаліцилова кислота, дипіридамол) слідвідмінити не менш, ніж за 5 днів перед будь-яким хірургічним утручанням, оскількивони можуть посилити схильність до кровотечі під час операції або впісляопераційний період. Одночасний прийом аскорбінової кислоти,антигістамінних засобів, дигіталісу, нікотиноподібних речовин або тетрациклінівможе пригнічувати дію гепарину. Декстран, фенілбутазон, індометацин, ібупрофен,сульфінпіразол, пробеноцид, ін’єкційні форми етакринової кислоти, пеніцилінів іцитостатиків можуть потенціювати дію Гепарину. Гепарин заміщає фенітоїн,квінідин, пропранолол, бензодіазепіни і білірубіни в місцях їх зв’язування збілками. Трициклічні антидепресанти можуть зв’язуватися з Гепарином, щопризводить до взаємного зниження ефективності.
Умови та термін зберігання. Збepiгaють у недоступному для дітей, захищенoму відсвітлa, сухому місці при температурі 15 - 25°С. Термін придатності – 2 роки.