ІНСТРУКІПЯ
длямедичного застосування препарату
ГЕПАРИН
(HEPARINUMNATRICUM)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: Нераrіпит natricum;
основні фізико-хімічнівластивості: світло-жовтаабо світло-зелена прозора рідина;
склад: 1 мл розчину містить:гепарину натрієвої солі 5000 МО;
допоміжні речовини: натрію хлорид,спирт бензиловий, вода для ін’єкцій. [
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій по25000 М0/5мл.
Фармакологічна група. Антикоагулянти.АТС: В 01АВ.
Фармакологічні властивості Препарат містить натрієвусіль гепарину - кислого мукополісахариду (глюкозоаміноглікану), отриманого зслизової оболонки свинячих кишок, що має антитромботичні властивості. Гепарингальмує реакції, що призводять до коагуляції крові і утворення фібриновоготромбу. Препарат проявляє дію як в умовах іп vivo, так і іп vitro. В малійкількості Гепарин у поєднанні з антитромбіном Ш інактивує активну формуплазматичного фактора X (Ха), а також гальмує процес перетворення протромбіну втромбін. У великій кількості Гепарин інактивує тромбін, а також відвертаєперетворення фібриногену в фібрин і стабілізацію фібрину, гальмуючи активуванняфактора, що стабілізує фібрин. Не проявляє фібринолітичної активності та нерозчиняє існуючий згусток фібрину. В діапазоні терапевтичних доз (при лікуваннітромбоемболічних розладів) Гепарин викликає подовження часу коагуляції (часукоагуляції крові і каоліно-кефалінового часу), але не впливає на час кровотечі.
Фармакокінетика- Гепарин зв’язується зліпопротеїнами малої щільності, глобулінами (в тому числі з альфа-глобуліном) із фібриногеном. Розподіл Гепарину в організмі практично стосується лише
внутрішньосудинного простору. Обсягрозподілу становить 5,5% маси тіла(0,07 л/кг).
Головним місцем біотрансформаціїГепарину є печінка і ретикулоендотеліальна система. Гепарин (за винятком дужевеликих концентрацій) метаболізується в печінці шляхом М-десульфатації. Печінковийкліренс Гепарину становить 0,5 - 0,6 мл/кг маси тіла/хв. Початокатитромботичної дії препарату після внутрішньовенного введення настає протягомдекількох секунд, а максимальна .дія - через 10 хвилин і утримується протягом2-4 годин Обсяг розподілу і печінковий кліренс Гепарину у новонародженихдосягають більших значень, ніж у дорослих. Тому новонародженим потрібнозастосовувати більші дози або здійснювати вливання швидшими темпами.
Вагітність:
Гепарин не проходить черезплацентарний бар’єр.
Лактація
Гепарин не виділяється в молокоматерів-годувальниць.
Ниркова недостатність
У пацієнтів з нирковоюнедостатністю період напіввиведення препарату не змінюється.
Показання для застосування.
Лікування тромбофлебіту, флебіту,периферичних артеріальних емболій; діагностика та лікування гострих тахронічних коагулопатій, які є результатом вичерпання факторів коагуляції(ДВЗ-синдром). Гепарин є одним із препаратів, що використовуються при раннійтерапії інфаркту міокарда та тромбозу легеневої артерії; також йоговикористовують для зменшення згортання крові в апаратах штучного кровообігу тапри нирковому діалізі. Лікування периферичних артеріальних емболій, діагностиката лікування гострих та хронічних коагулопатій (наприклад, синдромдисимінованого внутрішньосудинного згортання).
Спосіб застосування та дози. Препарат призначений длявнутрішньовенного введення: в ін’єкціях або в безперервному вливанні.
Не слід застосовувати йоговнутрішньом’язово, зважаючи на велику небезпеку появи гематом в місці ін’єкції.
Перш ніж ввести препарат, слідперевірити зовнішній вигляд розчину, який повинен бути прозорим, безбарвним абосвітло-жовтого кольору. У разі будь-яких сумнівів, слід застосовувати іншийфлакон з препаратом. Дози препарату встановлюють індивідуально, на підставідосліджень системи коагуляції. Якщо Гепарин застосовують у внутрішньовенномувливанні, фактори коагуляції слід визначати через кожні 4 години. У разівнутрішньовенних ін’єкцій кров для цих досліджень слід брати перед кожнимчерговим введенням препарату. Для того, щоб отримати відповідний терапевтичнийефект, необхідно прагнути до того, щоб в 1,5 - 3 рази подовжити частковийтромбопластичний час (РТТ) і час коагуляції повної крові (WBCT), а також в1,5-2,5 разу подовжити каоліно-кефаліновий час (АРТТ) по відношенню до вхіднихабо контрольних значень. Гепарин звичайно застосовують протягом 7-10 днів. Якщопланується продовжувати
з
антитромботичне лікування, слід щепід час застосування повних доз Гепарину (наприклад, на 6-7 добу з моменту застосуванняГепарину) підключити пероралйіі антикоагулянти.
Дорослі, терапевтичні дози:
Внутрішньовенні ін’єкції: першадоза становить 5000 МО (1 мл Гепарину - 5000 МО/ мл), а після цього вводять5000-10000 МО через кожні 4-6 годин. Внутрішньовенні вливання: післяпопередньої дози, введеної в швидкій внутрішньовенній ін’єкції (болюс) - 5000МО, в ту ж вену вводять Гепарин зі швидкістю 1000-1500 МО/год. або приблизно 20МО/кг маси тіла/год., за допомогою інфузійого насоса; у випадку відсутностіінфузійого насоса, після попередньої дози 5000 МО можна застосовуватибезперервне краплинне вливання, вводячи рівномірно пацієнту (0.7 мд/хв.)половину добової дози (приблизно 250 МО/кг маси тіла) в 500 мл 0,9% розчинунатрію хлориду через кожні 12 годин.
Пацієнти літнього віку:
Для пацієнтів літнього віку непотрібно модифікувати дози. Однак слід звернути особливу увагу на жінок старших60 років, зважаючи на більшу небезпеку появи геморагічних ускладнень у цієїгрупи пацієнтів. Диті
Терапевтично - в залежності від результатівдосліджень діяльності системи згортання крові. Терапевтична попередня дозастановить 50 МО/кг маси тіла, що вводиться внутрішньовенно, а після цьоговводять 25 МО/кг маси тіла/год. при внутрішньовенному вливанні. Дітям у віці: 1-З місяців - 800 МО/кг маси тіла на добу;
4-12 місяців - 700 МО/кг маси тілана добу;
від 1 до 6 років - 600 МО/кг маситіла на добу;
старші від 6 років - 500 МО/кг маситіла на добу. Пацієнти з ослабленою функцією нирок:
Дія пацієнтів з ослабленою функцієюнирок не потрібно модифікувати дози.
Апарат штучного кровообігу: 150-400МО Гепарину на 1 кг маси тіла, 1500 -2000 МО/ 500 мл крові. Гемодіаліз: дозаповинна бути підібрана відповідно до результатів аналізу на здатність крові дозгортання.
Побічна дія. Основна побічна дія, щоможе спостерігатися під час застосування Гепарину, -кровотеча. Кровотеча буваєу 1,5%-2,0% пацієнтів, що застосовують препарат. Інколи зустрічаються випадкитак званого “синдрому білого тромбу” і некрозу шкіри в місці ін’єкції Гепарину,їм звичайно передували поява пурпури або еритематозні та інфільтрованімодифікації. У разі появи вищезазначених симптомів слід припинити застосуванняГепарину. Під час застосування Гепарину рідко можуть проявлятися шкірні ізагальні алергічні реакції (кропив’янка, кон’юнктивіт, гарячка, нежить,сльозотеча). Інколи відзначали випадки анафілактичного шоку. До алергічнихреакцій на
Гепарин належать також свербіж іпечіння в ділянці шкіри стоп. Ці симптоми звичайно проявляються після 1-3 годинз моменту введення Гепарину. До прояву поодиноких форм надчутливості належитьтакож алергічний ангіоспазм в кінцівках. Звичайно реакція проявляється ззатримкою, через 6-10 днів з моменту застосування Гепарину. Уражена кінцівкастає болючою, анемічною і синьою. У разі появи вищезазначених реакцій слідприпинити застосування препарату. Звичайно прогноз буває хороший, однаквідзначали також випадки ішемічного некрозу. Під час застосування Гепарину можепроявлятися тромбоцитопенія (частота до 0%-30%). Частіше за все вона з’являєтьсяміж 6 і 12 днями з моменту застосування препарату і має м’який і безсимптомнийхарактер. Відзначали також випадки тромбоцитопенії з тяжким перебігом, зтромбоемболічними розладами (наприклад, з некрозом шкіри або гангреноюкінцівок). Число тромбоцитів звичайно вертається до вихідних значень протягом48 - 72 годин з моменту відміни Гепарину. Тромбоцитопенія може проявитисяповторно при спробі чергового введення Гепарину. Через 5-27 днів з моментузастосування Гепарину може підвищитися рівень калію в крові. Гіперкаліємія маєоборотний характер після припинення застосування Гепарину і здебільшогостосується пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю. Тому утаких пацієнтів під час застосування Гепарину рекомендується часто контролюватирівень калію в крові. Тривале застосування Гепарину, звичайно в великих дозах,пов’язане з появою гіпоальдостеронізму, остеопорозу, пріапізму, тимчасовимвипаданням волосся (частіше за все через 4-12 тижнів лікування). Крім того,відзначали безсимптомне і звичайно оборотне зростання активності печінковихферментів (амінотрансфераз), а також концентрацію вільних жирних кислот всироватці і як наслідок - гіперліпідемії, що проявляється після відміниГепарину.
Не проводили тривалих досліджень натваринах з метою оцінки потенційної канцерогенної дії
Гепарину, впливу його на плодючістьі репродуктивну спроможність.
За науковими даними, не відзначализв’язку між застосуванням Гепарину під чає вагітності і його
тератогенною дією на плід.
Протипоказання. Не слід застосовуватиГепарин у пацієнтів з:
кровотечею;
геморагічним діатезом, за виняткомсиндрому внутрішньосудинної коагуляції;
тромбоцитопенією;
надчутливістю до Гепарину;
злоякісною артеріальноюгіпертензією, при якій систолічний тиск перевищує 200 мм рт.ст.;
ерозивно-виразковим захворюваннямшлунково-кишкового тракту;
прогресуючими захворюваннямипечінки та нирок;
гострим геморагічним панкреатитом;
не застосовують пацієнтам, у якихнеможливо відповідно часто вести моніторинг параметрів системи коагуляціїкрові; проведено хірургічні втручання на ЦНС та офтальмологічні операції, уразі вагітності.
5
Взаємодія з іншимилікарськими засобами. Гепарин, як і інші антикоагулянти (дикумарол, варфарин),хоча і меншою мірою, викликає подовження протромбінового часу. У разіодночасного застосування таких препаратів для відповідної інтерпретації цьогопараметра, кров для дослідження протромбінового часу слід брати принаймні через5 годин з моменту останнього внутрішньовенного введення Гепарину.
Засоби, що гальмують функцію тромбоцитів,наприклад, нестеро’щні протизапальні засоби (ацетилсаліцилова кислота,фенілбутазон, індометацин), декстран, дипіридамол, деякі цефалоспори-ни -латамоксеф, цефамандол, цефоперазон, можуть посилювати антитромботичну діюГепарину, створюючи більшу небезпеку появи геморагічних ускладнень.Антитромботичний ефект Гепарину посилює також ефект антитромбіну Ш, щовводиться одночасно. У людей, що застосовують вищезазначене поєднання, слідзважати на необхідність зменшення дози Гепарину. Додаткове продовження часукоагуляції цільної крові може бути результатом одночасного застосуванняГепарину і апротиніну. Нітрогліцерин може істотно зменшувати ефективністьантитромботичної дії Гепарину. Якщо необхідно водночас застосовувати обидвапрепарати (наприклад, в тому випадку, якщо нітрогліцерин вводятьвнутрішньовенно), слід відповідно часто визначати значення каоліно-кефаліновогочасу, а в разі необхідності - збільшити дозу Гепарину. Глікозиди наперстянки,тетрацикліни, нікотин та антигістамінні засоби можуть також послаблюватиантитромботичну дію Гепарину. Гепарин може бути причиною зростання активностіпечінкових трансаміназ. Відомі випадки, коли застосування Гепарину в розчиніглюкози, розчиненої в 0,9% розчині натрію хлориду або в воді, може бутипричиною зниження активності Гепарину навіть до 40%-50%. Хімічні взаємодії:Гепарин утворює нерозчинні комплекси з пеніциліном, тетрацикліном,еритроміцином, гентаміцином, канаміцином, колістином, новобіоцином,ванкоміцином, хлордіазепоксидом, хлорпромазином, гідроксизином,прохлорпромазином, гідросукцинатом гідрокортизону, а також морфіном і йогопохідними. Ці препарати не можна додавати до інфузійних розчинів, що містятьГепарин
Передозування. Основним симптомомпередозування (отруєння) Гепарином є кровотеча. Лікування передозування.
У разі кровотеч малої інтенсивностінеобхідно зменшити дозу препарату або повністю відмінити його.
У разі більших кровотеч необхідновнутрішньовенно ввести 1% розчин протаміну сульфату, виходячи із розрахунку: 1мг протаміну сульфату нейтралізує приблизно 115 МО Гепарину, отриманого зсвинячих кишок. У випадках, загрозливих для життя, слід розглянути питання пропереливання свіжої цільної крові або свіжої (замороженої) плазми.
Особливості застосування.
Вагітність: Гепарин належить докатегорії препаратів, що з обережністю призначають під час вагітності.
6
Не проводили відповідних натваринах досліджень, що оцінюють потенційну тератогенну або фетотоксичну дію.Гепарин, що застосовується у жінок під час вагітності, не проходить черезплацентарний бар’єр. Незважаючи на це, його можна застосовувати під часвагітності тільки в тих випадках, коли це необхідно для життя матері.
Лактація
Гепарин не виділяється в молокоматері-годувальниці.
Вплив на спроможність керувати транспортнимизасобами і працювати з механізмами.
Препарат не впливає навищезазначені операції.
Спеціальні застереження.
Застереження щодо застосування
Гепарин не слід вводитивнутрішньом’язово.
Під час застосування препаратудозування слід встановлювати на підставі значень параметрів
системи коагуляції. Для того, щоботримати відповідний терапевтичний ефект, необхідно в 1,5-3
рази подовжити частковийтромбопластиновий час (РТТ) і час повної коагуляції (WBСТ), а також
у 1,5-2,5 разу подовжитикаоліно-кефаліновий час (АРТТ) по відношенню до вихідних або
контрольних значень. Якщокаоліно-кефаліновий час подовжений більш ніж у 2,5 разу, збільшується
небезпека появи кровотечі.
Під час застосування Гепаринурекомендується контролювати гематологічні показники, а
також вести моніторинг клінічногостану пацієнта, з точки зору геморагічних ускладнень.
Гепарин, як і інші антикоагулянти,слід дуже обережно застосовувати у людей із збільшеною
небезпекою кровотеч.
Це стосується пацієнтів з:
бактеріальним ендокардитом;
вродженими або набутими розладамикоагуляції;
геморагічним діатезом;
виразковою хворобою шлунка абодванадцятипалої кишки, відзначеними в анамнезі;
активними виразковими абоангіопластичними захворюваннями травного тракту;
щойно перенесеною кровотечею з травноготракту;
геморагічною апоплексією;
після нещодавно перенесенихневрологічних, кардіологічних або офтальмологічних операцій;
захворюваннями судин сітківки абосудинної оболонки очей;
неконтрольованою артеріальноюгіпертензією;
печінковою недостатністю;
діабетичною ретинопатією. А такожпацієнтам:
що водночас приймають засоби, якічинять вплив на гемостаз;
що готуються для люмбальної пункціїабо спинномозкової анестезії;
жінки під час менструального циклу;
з наявністю органічних вад, зісхильністю до кровотеч;
що водночас приймають засоби, якігальмують функцію тромбоцитів;
літнього віку (частково, жінки);
з розладами гемостазу, відзначенимив анамнезі.
У пацієнтів з цукровим діабетом абоз нирковою недостатністю під час застосування Гепарину
рекомендується часто контролюватирівень калію в крові, зважаючи на збільшену небезпеку появи
гіперкаліємії. Бо під часзастосування Гепарину відзначали випадки тромбоцитопенії, що може бути
пов’язана з появою тромбоемболічнихрозладів, рекомендується регулярно контролювати число
тромбоцитів під час застосуванняпрепарату. Якщо число тромбоцитів зменшиться нижче 100000 на
мкл або у разі появитромбоемболічних розладів, незважаючи на введення Гепарину, необхідно
припинити застосування препарату.
Умови та термін зберігання.Зберігатипри кімнатній температурі (15-25°С) в місцях, недоступних для
дітей. Дотримуватися термінупридатності препарату. Після взяття першої дози з флакона його слід
зберігати в холодильнику не більше3 днів. Захищати від світла
Термін придатності - 4 роки.