ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
МОВІКС
(MOVIX®)
Загальна характеристика:
міжнародната хімічна назви: мелоксикам;4-гідрокси-2-метил-N-(5-метил-1,3-тіазол-2-іл)-2Н-1,2-бензотіазин-3-карбоксамід-1,1-діоксид;
основні фізико-хімічні властивості: круглі плоскі таблетки, з фаскою і насічкоюз одного боку, блідо-жовтого кольору;
склад: 1 таблетка містить мелоксикаму 7,5 мг; 15 мг.
допоміжні речовини: целюлозамікрокристалічна, магнію стеарат, цукор молочний, повідон, кросповідон, кремніюоксид колоїдний безводний, тринатрію цитрат дигідрат, крохмальпрежелатинізований.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдніпротизапальні і протиревматичні засоби групи енолікової кислоти. Код ATCМ01АС06.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Мелоксикам належитьдо нестероїдних протизапальних і протиревматичних засобів групи еноліковоїкислоти. Він має протизапальний і знеболювальний ефект і жарознижувальну дію.Механізм протизапальної дії обумовлений пригніченням синтезу простагландинів,причому його дія селективна і по відношенню до ферменту циклооксигенази 2(ЦОГ-2), від якого залежить розвиток запальних процесів у суглобах і м’язах.Аналгетичний ефект мелоксикаму є результатом його протизапальної дії, а такожпригнічення альгогенних субстанцій. Антипіретичний ефект пов’язаний зпригніченням синтезу простагландинів і ендогенних пірогенів у гіпоталамусі.
Фармакокінетика. Після внутрішнього прийомуодноразової дози мелоксикам всмоктується на 90%. Прийом їжі не впливає нашвидкість і ступінь всмоктування.
Постійні концентрації в плазмі встановлюються через 3– 5 днів лікування. До 90% прийнятої дози зв’язуються з білками плазми.Максимальна концентрація в плазмі після прийому дози 7,5 мг становить 0,4 – 1,0мкг/мл і 0,8 – 2,0 мкг/мл після прийому 15 мг. Об’єм розподілу становитьприблизно 11 л.
У синовіальній рідині концентрації досягають 50%концентрацій у плазмі. Метаболізується в основному в печінці.
До 5% прийнятої дози виводиться у незмінному станііз сечею і у незначній кількості – з сечею. Основна частина виводиться у форміметаболітів – половина кількості з сечею, а інша частина – з жовчю. Періоднапіввиведення становить приблизно 20 год. Плазмовий кліренс становитьприблизно 8 мл/хв.
Показання для застосування. Симптоматичне лікування ревматоїдногоартриту і артропатії. Симптоматичне лікування загостреного остеоартриту.Симптоматичне лікування анкілозуючого спондиліту. Пригнічення болю при ішіасі ілюмбаго.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі. Добова доза може бути від 7,5 мг до 15 мг залежно відзахворювання і терапевтичної відповіді.
Ревматоїдний артрит – на початку лікування рекомендується приймати дозу15 мг на добу (по 1 таблетці 7,5 мг вранці і ввечері). При досягненнізадовільного терапевтичного результату дозу препарату необхідно зменшити до 7,5мг на добу (1 таблетка). Таблетки приймають внутрішньо під час їжі, нерозжовуючи. Термін лікування визначає лікар.
Остеоартрит у стадії загострення – рекомендована добова доза становить7,5 мг на добу (1 таблетка 7,5 мг). При незадовільному терапевтичномурезультаті дозу можна збільшити до 15 мг на добу (по 1 таблетці 7,5 мг 2 разина добу або по 1 таблетці 15 мг 1 раз на добу). Термін лікування визначаєлікар.
При анкілозуючому спондилоартриті – рекомендована добова доза становить15 мг (по 1 таблетці 7,5 мг вранці і ввечері). Підтримувальна доза – 7,5 мг (1таблетка 7,5 мг). Термін лікування визначає лікар.
Пацієнти з нирковими порушеннями, що перебувають на гемодіалізі –добова доза не повинна перевищувати 7,5 мг. У пацієнтів з легкими і середньовираженими печінковими порушеннями можна не змінювати рекомендовані длявідповідних показань дози.
Побічна дія. З боку шлунково-кишкового тракту можуть виникнутидиспепсичні порушення, нудота, блювання, біль у животі, запор, здуття живота,стоматит, минущі порушення показників функціональних проб печінки. У виключнорідких випадках – кровотечі, виразки шлунково-кишкового тракту, анемія,лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку шкіри і слизових оболонок – свербіж, шкірнівисипання, рідко – кропив’янка, дуже рідко – підвищена фоточутливість, множиннаеритема, екзантеми, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєла. Дуже рідко –бронхоспазм. Окремі пацієнти можуть скаржитися на головний біль, дзвін у вухах,запаморочення, сонливість, у дуже рідких випадках – на підвищення артеріальноготиску, тахікардію, припливи.
Протипоказання. Препарат протипоказаний у таких випадках: підвищеначутливість до мелоксикаму, допоміжних речовин препарату або до іншихнестероїдних протизапальних засобів. Бронхіальна астма, хронічна кропив’янка,ангіоневротичний набряк, астма, яка виникає на прийом ацетилсаліциловоїкислоти. Геморагії шлунково-кишкового тракту, інсульти мозку. Гостра абозагострена пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки. Складні ураженняпечінки. Складні ураження нирок, що не потребують діалізу. Вагітність і годуваннягруддю. Дитячий вік до 15 років.
Передозування. Симптоми передозування нестероїдних протизапальнихзасобів такі: запаморочення, нудота, блювання, шум у вухах, сонливість або збудження;у тяжких випадках – тремор, судоми, пригнічення центральної нервової системи.Лікування: специфічного антидоту немає. Перші заходи повинні бути спрямовані напопередження всмоктування залишків лікарського засобу промиванням шлунка івведенням активованого вугілля. Проводять симптоматичне лікування.
Особливості застосування. Під час лікування препаратом слід уважноспостерігати за пацієнтами з анамнестичними даними про виразки і геморагіїшлунково-кишкового тракту. При виникненні перших симптомів подібних ускладненьлікування препаратом необхідно відразу ж припинити.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок необхіднопроводити контроль під час лікування препаратом з метою попередження виникненняниркової недостатності.
Особливу увагу слід проявляти у клінічних випадках здегідратацією, серцевою недостатністю, цирозом печінки, нирковим нефрозом, приодночасному застосуванні діуретиків і у пацієнтів старше 65 років.
Під час терапії препаратом слід уважно спостерігатиза пацієнтами з анамнестичними даними про шкірну алергію або виразки слизовихоболонок.
Як і інші нестероїдні протизапальні засоби,мелоксикам може викликати пригнічення фертильності, через що лікуванняпацієнтів у фертильному віці можна проводити лише після уважної оцінкиспіввідношення користь/ризик.
Протипоказане застосування препарату під часвагітності і годування груддю.
Не має несприятливого впливу на психосоматичнийстатус і рефлекси. На початку лікування у деяких пацієнтів може з’явитисьзапаморочення або сонливість. Таким пацієнтам не слід керувати автомобілями іпрацювати з автоматизованими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Підвищується ризик побічної дії з бокушлунково-кишкового тракту при застосуванні Мовіксу одночасно з іншиминестероїдними протизапальним засобами (наприклад, ацетилсаліциловою кислотою)або глюкокортикоїдами (преднізолоном, метилпреднізолоном).
Ризик кровотеч підвищується при застосуванніпрепарату на фоні непрямих антикоагулянтів, інших антитромботичних засобів абопентоксифіліну. При необхідності одночасного застосування цих засобів зпрепаратом слід частіше контролювати показники згортування крові. Приодночасному застосуванні з солями літію або метотрексатом може спостерігатисьпідвищення токсичності останніх.
Підвищений ризик змін в картині крові існує приодночасному застосуванні препарату і зидовудину.
Терапевтична ефективність антигіпертензивнихлікарських засобів, таких як бета-блокатори, АПФ інгібітори, діуретики івазодилататори, може бути знижена при одночасному застосуванні з Мовіксом.
Нефротоксичний ефект циклоспорину і діуретиків,особливо на фоні дегідратації, може підвищитись при одночасному застосуванні зпрепаратом. Можлива несприятлива взаємодія при одночасному застосуванні Мовіксуі пероральних гіпоглікемічних засобів.
Мовікс, як і усі інші нестероїдні протизапальнізасоби, може зменшити ефективність внутрішньоматкових протизаплідних засобів.
Умови та термін зберігання.Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місціпри температурі не вище 25 ºС. Термін придатності – 2 роки.