ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

ВЕПЕЗИД

(VEPESID(R))

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: етопозид; 4’-деметилепіподофілотоксин-(9-[4,6-0(R)-етиліден-b-D-глюкопіранозид]:

основні фізико-хімічні властивості: прозора, відбезбарвної до жовтого кольору рідина без видимих включень;

склад: 1 флакон містить 100 мг етопозиду;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, спиртбензиловий, полісорбат-80 очищений, поліетиленгліколь-300, спирт етиловийбезводний.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчинудля інфузій.

Фармакотерапевтична група.

Протипухлинний препарат. Код АТС L01C В01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Експериментальні дослідження показують, що етопозид(напівсинтетична похідна подофілотоксину) має властивість переривати клітиннийцикл на стадії G2. In vitro Вепезид пригнічує включення тимідину в ДНК. Високіконцентрації (більше 10 мкг/мл) приводять до лізису клітин, що знаходяться вмітозі; при концентраціях в інтервалі 0,3-10 мкг/мл спостерігалося пригніченняклітин на початку стадії профази. Вепезид ефективний щодо ряду пухлин людини. Вбільшості випадків його дія залежить від частоти застосування; найкращірезультати спостерігаються при курсовому застосуванні препарату протягом 3-5днів.

Фармакокінетика.

Суттєвих розбіжностей в метаболізмі та шляхах виведенняетопозиду при пероральному та внутрішньовенно введенні немає. У дорослихкліренс етопозиду корелює з кліренсом креатиніну та вмістом сироватці крові.Такі показники фармакокінетики, як площа під кривою (ППК або AUC) тамаксимальна концентрація у плазмі (К макс або C max), при дозі 250 мг маютьоднакову тенденцію до зниження при пероральному прийомі та при внутрішновенномувведенні. Розподіл та виведення етапозиду являє собою дві фази єдиного процесу.Період напівпроходження першої фази розподілу становить 1,5 години, а періоднапіввиведення другій фази або термінальної фази становить 4 - 11 годин. Призагальному кліренсі організму від 33 до 48 мл/хв або від 16 до 36 мл/хв/м²період напіввиведення у діапазоні доз від 100 до 600 мг/м² незмінюється. Концентрація етопозиду в плазмі крові має лінійну залежність відвеличини дози. Етопозид у дозі 100 мг/м² при щоденному прийомі ненакопичується у плазмі крові протягом 4 – 6 днів. Етопозид погано проникаєскрізь гематоенцефалічній бар’єр. Від 42 до 67% прийнятої дози виводиться ізсечею і до 16% - з калом, при цьому до 50 % - в незміненому вигляді.

Показання для застосування.

- Дрібноклітинна карцинома бронхів.

- Злоякісний лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна) і лімфома на пізніхстадіях.

- Гостра рецидивуюча нелімфоцитарна лейкемія.

- Герміногенні пухлини яєчка та яєчників.

- Карцинома хоріона.

- Недрібноклітинні пухлини легені та інші солідні пухлини.

- Саркома Юїнга.

- Саркома Капоши.

- Трофобластичні пухлини.

- Рак шлунка.

- Нейробластоми.

Спосіб застосування та дози.

Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно відвикористовуваної схеми хіміотерапії (при виборі дози слід враховуватимієлосупресивну дію інших препаратів у комбінації, а також дію попередньоїпроменевої терапії і хіміотерапії).

Внутрішньвенно Вепезид вводиться протягом 30-60 хвилин, при цьому дозиВепезиду звичайно становлять 50-100 мг/м² на день протягом 4-5 днів,з повторенням циклів кожні 3-4 тижні.

Також часто застосовується режим введення Вепезиду через день по100-125 мг/м² у 1, 3 і 5-й день.

Повторні курси проводяться тільки після нормалізації показниківпериферичної крові.

Перед внутрішньовенним введенням Вепезид розводять стерильнимирозчинами для інфузій або 0,9% розчином натрію хлориду, або 5% розчином глюкози(декстрози) до кінцевої концентрації 0,2-0,4 мг/мл.

Побічна дія.

Гематологічна токсичність є лімітуючою длядози. У 60-91% хворих, які одержують монотерапію препаратом Вепезид,відмічалася лейкопенія (у 7-71% менше 1000 мм³). Мінімальне значенняспостерігалося на 7-14-й день. Тромбоцитопенія спостерігалася у 28-41% хворихна 9-16-й день (у 4-20% менше 50 000 мм³). Картина кровівідновлювалась, як правило, до кінця третього тижня після лікування.

Шлунково-кишкова токсичність. Приблизно утретини хворих виникали нудота та блювання; як правило, ці симптоми можнаусунути, застосовуючи стандартні протиблювотні препарати. Також виникалианорексія і пронос. Стоматит виникав лише іноді.

Гіпотенхия відмічалася в 1-2% хворих, якіодержували Вепезид у вигляді внутрішньовенної струминної ін’єкції,повідомлялося про зниження артеріального тиску і гістамінову реакцію без явищкардіотоксичності. В таких випадках введення препарату треба негайно припинити.Для запобігання таким явищам рекомендують застосовувати краплинний спосібвведення препарату.

Реакції гіперчутливості. Підвищеннятемператури, тахікардія, бронхоспазм, задишка виникали в 1-2% хворих. У такихвипадках застосування препарату слід припинити і призначити адренергічніпрепарати або ж кортикостероїди і антигістамінні препарати згідно зпоказаннями.

Інші побічні дії. Можливо випадання волосся, навітьалопеція. У ряді випадків виникала периферична нейропатія, особливо під часвикористання комбінації з алкалоїдами барвінку. Іноді спостерігалисясонливість, втома, підвищення активності ферментів печінки, висипання ірадіосенсибілізація шкіри. Хоча специфічні токсичні ефекти щодо печінки і нирокне є типовими, рекомендується брати до уваги можливість накопичення значнихконцентрацій етопозиду у цих органах і можливість кумуляції препарату.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до етопозиду або допоміжних речовин.

Мієлосупресія (кількість нейтрофілів меньше 500/мм³та/або тромбоцитів нижче 50 000/мм³.

Тяжки гострі інфекції.

Вагітність і лактація.

Дитячий вік.

Передозування.

Загальні дози 2,4-3,5 г/м², що вводилися внутрішньосудиннопротягом трьох днів, призводили до тяжкого запалення слизових оболонок ітоксичного ураження кісткового мозку.

У хворих, які отримували внутрішньосудинно вищі,порівняно з рекомендованими, дози етопозиду, відмічався метаболічний ацидоз іспостерігалися випадки токсичного впливу на печінку.

Хворим з ознаками передозування треба негайновідмінити Вепезид і призначити детоксикаційну і симптоматичну терапію.

Особливості застосування.

Вепезид слід застосовувати тільки під постійним спостереженням лікаря,що має досвід хіміотерапії препаратами з цитотоксичним ефектом.

При роботі з Вепезидом слід дотримувати правил щодо цитотоксичнихпрепаратів. У випадку контакту препарату зі шкірою або слизовою оболонкоюуражені ділянки необхідно негайно промити водою з милом.

Пригнічення функції кісткового мозку є дозолімітуючим чинником призастосуванні Вепезиду. Регулярне спостереження за складом крові необхіднопроводити перед початком лікування, у перервах і перед кожним наступним курсомВепезиду. Якщо до початку терапії Вепезидом проводилася променева терапія і/абохіміотерапія, слід дотримуватися достатнього інтервалу між цими двома видами лікування,щоб забезпечити відновлення функції кісткового мозку. У випадку зменьшеннякількості тромбоцитів до 50 000/мм³ і/або абсолютноі кількостінейтрофилів до 500/мм³ терапію необхідно припинити до повноговідновлення показників крові.

При виникненні анафілактичних реакцій застосування Вепезиду необхідноприпинити і почати лікування кортикостероїдами і/або антигістаміннимипрепаратами одночасно з інфузійною терапією.

При випадковому екстравазальному введенні слід негайно припинитиін’єкцію і порцію, що залишилася, ввести в іншу вену. Введення припиняють, яктільки виникає відчуття печіння. Навколо ураженого місця проводять підшкірніін’єкції гідрокортизону і накладають 1% гідрокортизонову мазь (доти, доки незникне еритема) під суху пов’язку на 24 год.

З особливою оборежнісью слід при призначати препарат пацієнтам зпечінковою або нирковою недостатністю.

Безпечність та ефективність препарату у дітей систематично невивчалась.

Оскільки не має даних стосовно можливості Вепезиду потрапляти в груднемолоко, від годування груддю слід утримуватись.

Чоловіки і жінки, які одержують терапію Вепезидом, повиннізастосовувати надійні методи контрацепції

Іноді в пацієнтів, які одержують терапію Вепезидом у комбінації зіншими протипухлинними препаратами, може розвинутися гострий лейкоз - як зпередлейкозною фазою, так і без неї.

Перед застосуванняс препарату слід використовувати візуальну оцінкурозчину щодо виявлення твердих часток або зміни кольору.

Розчин Вепезиду для внутрішньовенного введення як наповнювача містить етиловийспирт, що може стати фактором ризику для пацієнтів із захворюваннями печінки,для хворих на алкоголізм, епілепсією, а також для дітей.

Питання щодо повторного курсу лікування, як правило, можевиникнути тільки тоді, коли рівень лейкоцитів перевищує 4000 мм³. Занаявності пригнічення кісткового мозку треба або відмовитись від лікування, абозменшити дозу. Звичайно після 3-4-х курсів лікування приймається рішення проподальшу терапію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Протипухлинна дія етопозиду збільшується при застосуваннійого одночасно із цисплатином, однак при цьому слід враховувати, що у хворих,які раніше отримували лікування цисплатином, виведення етопозиду може бутипорушено.

У зв’язку з імунодепресивною дією препарату та можливостюрозвитку тяжкої інфекції не рекомендується під час хіміотерапії застосовуватиживі вакцини. Вакцинацію слід проводити через 3 місяці після завершеннятерапії.

При одночасному застосуванні з іншими цитостатикамипідвищується токсична дія препарату Вепезид на кістковий мозок.

Умови та термін зберігання.

ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.

Зберігати при температурі 15-25 ^оС.

Термін придатності - 3 роки.