ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
ВЕПЕЗИД
(VEPESID(R))
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: етопозид; 4’-деметилепіподофілотоксин-(9-[4,6-0(R)-етиліден-b-D-глюкопіранозид];
основні фізико-хімічні властивості: непрозоріовальні м’які желатинові капсули рожевого кольору;
склад: 1 капсула містить 50 мг або 100 мгетопозиду;
допоміжні речовини: поліетиленгліколь, кислота лимоннабезводна, гліцерол, вода очищена; до складу оболонки капсули входять: желатин,гліцерол, натрію пропілгідроксибензоат, натрію етилгідроксибензоат, залізаоксид червоний, титану діоксид, вода очищена.
Форма випуску.
Капсули.
Фармакотерапевтична група.
Протипухлинний препарат. Код АТС L01C В01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Експериментальні дослідження показують, що етопозид(напівсинтетична похідна подофілотоксину) має властивість переривати клітиннийцикл на стадії G2. In vitro Вепезид пригнічує включення тимідину в ДНК. Високіконцентрації (більше 10 мкг/мл) приводять до лізису клітин, що знаходяться вмітозі; при концентраціях в інтервалі 0,3-10 мкг/мл спостерігалося пригніченняклітин на початку стадії профази. Вепезид ефективний щодо ряду пухлин людини. Вбільшості випадків його дія залежить від частоти застосування; найкращірезультати спостерігаються при курсовому застосуванні препарату протягом 3-5днів.
Фармакокінетика.
Суттєвих розбіжностей в метаболізмі та шляхах виведенняетопозиду при пероральному та внутрішньовенному введенні немає. У дорослихкліренс етопозиду корелює з кліренсом креатиніну та вмісту альбуміну сироватцікрові. Такі показники фармакокінетики, як площа під кривою (ППК або AUC) тамаксимальна концентрація у плазмі (К макс або C max), при дозі 250 мг маютьоднакову тенденцію до зниження при пероральному прийомі та привнутрішньовенному введенні. Загальне середнє значення біодоступності препаратуу формі капсул становить приблизно 50% (можливі коливання від 25 до 76%).Результати останніх досліджень показали, що середня біодоступність капсул удозі 100 мг становить 76 ± 22%, в дозі 400 мг - 48±18%.
Розподіл та виведення етапозиду являє собою дві фази єдиногопроцесу. Термін напівпроходження першої фази розподілу становить 1,5 години, атермін напіввиведення другої фази або термінальної фази становить 4 - 11 годин.При загальному кліренсі організму від 33 до 48 мл/хв або від 16 до 36 мл/хв/м2період напіввиведення у діапазоні доз від 100 до 600 мг/м2 незмінюється. Концентрація етопозиду в плазмі крові має лінійну залежність відвеличини дози. Етопозид у дозі 100 мг/м2 при щоденному прийомі ненакопичується у плазмі крові протягом 4 – 6 днів. Етопозид погано проникаєкрізь гематоенцефалічній бар’єр. Від 42 до 67% прийнятої дози виводиться ізсечею і до 16% - з калом, при цьому до 50 % в незмінному вигляді.
Показання для застосування.
- Дрібноклітинна карцинома бронхів.
- Злоякісний лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна) і лімфома на пізніхстадіях.
- Гостра рецидивуюча нелімфоцитарна лейкемія.
- Герміногенні пухлини яєчка та яєчників.
- Карцинома хоріона.
- Недрібноклітинні пухлини легені та інші солідні пухлини.
- Саркома Юїнга.
- Саркома Капоши.
- Трофобластичні пухлини.
- Рак шлунка.
- Нейробластоми.
Спосіб застосування та дози.
Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від схемихіміотерапії, яку використовують (при виборі дози слід враховуватимієлосупресивну дію інших препаратів у комбінації, а також дію попередньоїпроменевої терапії і хіміотерапії).
При пероральному застосуванні Вепезид призначають приймати по 50 мг/м2щодня, протягом 21 дня з повторенням циклів кожні 28 днів або по 100-200 мг/м25 днів поспіль з інтервалом 3 тижні.
Повторні курси проводяться тільки після нормалізації показниківпериферичної крові.
Побічна дія.
Гематологічна токсичність є лімітуючою длядози. У 60-91% хворих, які одержують монотерапію препаратом Вепезид,відмічалася лейкопенія (у 7-71% менше 1000 мм3). Мінімальне значенняспостерігалося на 7-14-й день. Тромбоцитопенія спостерігалася у 28-41% хворихна 9-16-й день (у 4-20% менше 50 000 мм3). Картина кровівідновлювалась, як правило, до кінця третього тижня після лікування.
Шлунково-кишкова токсичність. Приблизно утретини хворих виникали нудота та блювання; як правило, ці симптоми можнаусунути, застосовуючи стандартні протиблювотні препарати, також слід перейти наінфузійну форму введення. Іноді виникали анорексія і пронос, стоматит.
Реакції гіперчутливості. Підвищеннятемператури, тахікардія, бронхоспазм, задишка виникали в 1-2% хворих. У такихвипадках застосування препарату слід припинити і призначити адренергічніпрепарати або ж кортикостероїди і антигістамінні препарати згідно зпоказаннями.
Інші побічні дії. Можливо випадання волосся, навітьалопеція. У ряді випадків виникала периферична нейропатія, особливо під часвикористання комбінації з алкалоїдами барвінку. Іноді спостерігалисясонливість, втома, підвищення активності ферментів печінки, висипання ірадіосенсибілізація шкіри. Хоча специфічні токсичні ефекти щодо печінки і нирокне є типовими, рекомендується брати до уваги можливість накопичення значнихконцентрацій етопозиду у цих органах і можливість кумуляції препарату.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до етопозиду або допоміжних речовин.
Мієлосупресія (кількість нейтрофілів меньше 500/мм3та/або тромбоцитів нижче 50 000/мм3.
Тяжки гострі інфекції.
Вагітність і лактація.
Дитячий вік.
Передозування.
Загальні дози 2,4-3,5 г/м2 протягом трьох днів призводили дотяжкого запалення слизових оболонок і токсичного ураження кісткового мозку.
У хворих, які отримували вищі, порівняно зрекомендованими, дози етопозиду, відмічався метаболічний ацидоз іспостерігалися випадки токсичного впливу на печінку.
Хворим з ознаками передозування треба негайновідмінити Вепезид і призначити детоксикаційну і симптоматичну терапію.
Особливості застосування.
Вепезид слід застосовувати тільки під постійним спостереженням лікаря,що має досвід хіміотерапії препаратами з цитотоксичним ефектом.
При роботі з Вепезидом слід дотримувати правил щодо цитотоксичнихпрепаратів. У випадку контакту вмісту капсули зі шкірою або слизовою оболонкоюуражені ділянки необхідно негайно промити водою з милом.
Пригнічення функції кісткового мозку є дозолімітуючим чинником призастосуванні Вепезиду. Регулярне спостереження за складом крові необхіднопроводити перед початком лікування, у перервах і перед кожним наступним курсомпрйому Вепезиду. Якщо до початку терапії Вепезидом проводилася променеватерапія і/або хіміотерапія, слід дотримуватися достатнього інтервалу між цимидвома видами лікування, щоб забезпечити відновлення функції кісткового мозку. Увипадку зменшення кількості тромбоцитів до 50 000/мм3 і/абоабсолютної кількості нейтрофилів до 500/мм3 терапію необхідноприпинити до повного відновлення показників крові.
При виникненні анафілактичних реакцій застосування Вепезиду необхідноприпинити і почати лікування кортикостероїдами і/або антигістаміннимипрепаратами одночасно з інфузійною терапією.
З особливою оборежнісью слід при призначати препарат пацієнтам зпечінковою або нирковою недостатністю.
Безпечність та ефективність препарату у дітей систематично невивчалась.
Оскільки не має даних стосовно можливості Вепезиду потрапляти в груднемолоко, від годування груддю слід утримуватись.
Чоловіки і жінки, які одержують терапію Вепезидом, повиннізастосовувати надійні методи контрацепції.
Іноді в пацієнтів, які одержують терапію Вепезидом у комбінації зіншими протипухлинними препаратами, може розвинутися гострий лейкоз - як зпередлейкозною фазою, так і без неї.
Питання щодо повторного курсу лікування, як правило, можевиникнути тільки тоді, коли рівень лейкоцитів перевищує 4000 мм3. Занаявності пригнічення кісткового мозку треба або відмовитись від лікування, абозменшити дозу. Звичайно після 3-4-х курсів лікування приймається рішення проподальшу терапію.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Протипухлинна дія етопозиду збільшується при застосуваннійого одночасно із цисплатином, однак при цьому слід враховувати, що у хворих,які раніше отримували лікування цисплатином, виведення етопозиду може бутипорушено.
У зв’язку з імунодепресивною дією препарату та можливістюрозвитку тяжкої інфекції не слід під час хіміотерапії застосовувати живівакцини. Вакцинацію слід проводити через 3 місяці після завершення терапії.
При одночасному застосуванні з іншими цитостатикамипідвищується токсична дія препарату Вепезид на кістковий мозок.
Умови та термін зберігання.
ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.
Зберігати при температурі 15-25 оС.
Термін придатності - 3 роки.