ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
НУТРИНІЛ ПД4 З 1,1%ВМІСТОМ АМІНОКИСЛОТ
(NUTRINEAL PD4 WITH1,1% AMINO ACIDS)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: стерильний прозорий, безбарвний або зжовтуватим відтінком розчин;
склад: 1000 мл розчину містять L-тирозину 0,3 г,L-триптофану 0,27 г, L-фенілаланіну 0,57 г, L-треоніну 0,646 г, L-серину 0,51г, L-проліну 0,595 г, гліцину 0,51 г, L-аланіну 0,951 г, L-валіну 1,393г, L-метіоніну 0,85 г, L-ізолейцину 0,85 г, L-лейцину 1,02 г, L-лізинугідрохлориду 0,955 г, L-гістидину 0,714 г, L-аргініну 1,071 г, кальцію хлоридудигідрату 0,184 г, магнію хлориду гексагідрату 0,051 г, натрію лактату 4,48 г,натрію хлориду 5,38 г;
допоміжні речовини: кислота хлористоводнева длявстановлення величини рН, вода для ін’єкцій.
Форма випуску.
Розчин для перитонеального діалізу.
Фармакотерапевтична група.
Кровозамінники та перфузійнірозчини. Розчини для перитонеального діалізу.
Код АТС B05D.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Нутриційнийстатус хворих, що отримують лікування методом перитонеального діалізу (ПД),впливає на тривалість життя, загальний стан здоров’я і якість життя хворих.Навіть легкий і середній ступені синдрому недостатнього харчування погіршуютьпрогноз.
За одну зміну перебування НутринілуПД4 з 1,1% вмістом амінокислот у черевній порожнині хворого забезпечується до 25%добової потреби організму в білку.
Помітне поліпшення азотистогобалансу під час лікування і достовірне підвищення рівня IGF-1 порівняно зконтрольною групою вказує на анаболічний ефект амінокислот, що містяться врозчині.
Концентрація електролітів у розчиніподібна складу електролітів у позаклітинній рідині (крім лактату).
Препарат позитивно впливає на рівень сироватковогоальбуміну.
Осмолярність розчину Нутриніл ПД4 з1,1% вмістом амінокислот становить 365 мОсм/л.
Фармакокінетика. Нутриніл вводитьсяу черевну порожнину пацієнта, залишається там на 4-6 годин, а потім дренується.Надлишкова вода та токсичні речовини завдяки осмосу та дифузії проникають черезперитонеальну мембрану (очеревину) у черевну порожнину.
Об’єм ультрафільтрату однаковийпорівняно з таким при застосуванні 1,36% розчину глюкози.
70%-80% введених амінокислотабсорбуються протягом 4-6 годин перебування у черевній порожнині.
Розчин містить 40 ммоль/л лактату,який є біологічним прекурсором бікарбонату.
Показання для застосування.
Профілактика та лікування синдромунедостатнього харчування (концентрація альбуміну в сироватці крові нижче 35г/л) у пацієнтів з порушеною функцією нирок, які перебувають на перитонеальномудіалізі.
Спосіб застосування та дози.
Застосовується тільки дляінтраперитонеального введення через спеціальний катетер для ПД. Всю процедурутреба виконувати з дотриманням суворих правил асептики та гігієни.
Перед використанням розчин слідпідігріти до температури 37°С і видалити зовнішній захисний пакет. Нутриніл, які будь-який засіб для парентерального введення, необхідно оцінити візуальнощодо відсутності мікрочасток і зміни кольору перед вливанням (розчин повиненбути прозорим).
Діалізний режим, частотавиконання процедур і тривалість перебування розчину в черевній порожниніпризначаються лікарем відповідно до клінічного стану пацієнта.
Препарат вводиться протягомприблизно 10-20 хвилин зі швидкістю, комфортною для пацієнта. Дренаж рідинивідбувається за законами гравітації, також зі швидкістю, комфортною дляпацієнта. Рідина, що дренується, повинна бути перевірена відносно наявностіфібрину або покаламутнення, що може вказувати на можливість інфекції абоасептичного перитоніту.
Рекомендоване добове споживаннябілка становить 1,2-1,3 г/кг маси тіла для дорослих хворих, що перебувають надіалізі, і 2-3 г/кг маси тіла для дітей. При деяких катаболічних станах можутьбути необхідні більші кількості білка. При введенні 2 л розчину пацієнту змасою тіла 70 кг до його організму надходить до 22 г амінокислот, тобто близько0,3 г/кг маси тіла/добу, що становить 25% від добової потреби.
Лікування препаратом слід завжди починати з одногопакету розчину на день. Не призначати більше двох пакетів на добу.
Необхідність подальшого лікування препаратом слід зновуоцінити через три місяці при відсутності поліпшення клінічного стану абобіохімічного статусу пацієнта.
Побічна дія.
При застосуванні Нутринілу можутьвиникати такі побічні ефекти: перитоніт (септичний/асептичний), що супроводжуєтьсяабо не супроводжується абдомінальним болем, підвищення температури тіла,симптоми ознобу/грипу; запалення навколо катетера або підшкірного тунелю,збільшення або зменшення маси тіла, артеріальна гіпертензія, непритомність,порушення балансу електролітів або рідини, метаболічний ацидоз, гіперазотемія.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до окремих компонентівпрепарату.
Деякі клінічні стани, такі якнедавнє хірургічне втручання на черевній порожнині, при виражених спайках,парезі кишечнику, інфекціях черевної порожнини та черевної стінки, за наявностікили, опіків, калових нориць, колостоми, при напруженому асциті, ожирінні,полікістозі нирок. У кожному конкретному випадку слід співвіднести небезпекурозвитку можливих ускладнень і очікувану користь від застосування препарату.
Рівень сечовини в крові понад38 ммоль/л (2,4 г/л).
Не рекомендується застосовуватипрепарат під час вагітності (безпека і ефективність застосування препарату невстановлені), крім тих випадків, коли його застосування визнано вкрайнеобхідним.
Передозування.
Даних немає. Проте передозування розчину для перитонеального діалізуабо надмірна швидкість його введення можуть спричиняти зневоднення організму ташвидке виведення водорозчинних речовин, що призводить до таких небажанихефектів, як втрата маси тіла, зниження кров’яного тиску, запаморочення, спазмим’язів, спрага, запор.
Особливості застосування.
Лікування Нутринілом проводиться під обов’язковимконтролем лікаря, з дотриманням суворих правил асептики та гігієни.
Нутриніл слід призначати зобережністю та лише після ретельного зіставлення потенційної користі лікуванняз можливим ризиком для пацієнтів у випадку неконтрольованого ацидозу, тяжкоїпечінкової недостатності, гіперамоніємії, підвищеної чутливості до однієї або додекількох амінокислот, що входять до складу розчину.
Слід постійно спостерігати за балансом електролітіві рідини, кислотно-лужною рівновагою, змінами в азотистому балансі і масоютіла.
Дренажна рідина повиннаперевірятися відносно наявності фібрину або покаламутнення, що може вказуватина можливість інфекції або асептичного перитоніту. Пацієнтів слід інформуватипро ці випадки; відповідні мікробіологічні зразки повинні відбиратися надослідження. При розвиненні діалізного перитоніту призначається спеціальнелікування.
Перед застосуванням необхідно перевіряти прозорістьрозчину. Для зниження дискомфорту при введенні мішок з розчином (обов’язково узовнішньому пакеті) перед застосуванням слід підігріти до температури 37°С задопомогою сухого тепла, найкраще – на спеціальній нагрівальній пластині. Мішокне можна занурювати в теплу воду.
Зовнішній захисний пакет слідвидаляти безпосередньо перед використанням розчину.
При застосуванні додаткових лікарськихзасобів їх слід перевірити на сумісність, а розчин з додатковими інгредієнтаминеобхідно використати негайно.
Пацієнти, яким показаний постійнийамбулаторний перитонеальний діаліз, повинні пройти навчання у спеціальнихдіалізних центрах.
Діти. Безпека й ефективністьзастосування цього розчину для лікування дітей не вивчалися. Належним чиномотримані клінічні дані недостатні, тому за необхідності лікування пацієнтівцієї вікової групи лікар може призначати дозування індивідуально у кожномуокремому випадку.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.
Не відома. Проте при призначеннііншої медикаментозної терапії необхідно враховувати, що при перитонеальномудіалізі швидко виводяться з організму хворого рідина та калій. Наприклад, швидкевиведення калію може спричинити аритмію у хворих, які лікуються препаратамисерцевих гликозидів; прояви інтоксикації дигіталісом можуть маскуватисяпідвищеним рівнем калію, або магнію, або гіпокальціємією. Коригуванняелектролітного дисбалансу перитонеальним діалізом може загострити ознаки тасимптоми інтоксикації серцевими гликозидами. І навпаки, прояви інтоксикаціїможуть виникнути при субоптимальних дозах гликозидів, при низькому рівні каліюабо високому рівні кальцію. Хворі на діабет з азотемією потребують ретельногопостійного контролю за потребою в інсуліні під час та після проведення діалізу.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30°С внедоступному для дітей місці. Не заморожувати. Захищати від дії світла.
Не використовувати, якщо розчин непрозорий абоконтейнер пошкоджений.
Невикористані залишки зберігати не можна.
Термін придатності – 2 роки.