ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування ">препарату

САЙЗЕНтм 3,33 мг

(SAIZEN® 3,33 mg)

Загальнахарактеристика:

міжнародна назва: соматропін;

основні ">фізико-хімічні властивості: біла ліофілізована речовина;

склад: один флакон містить 3,33 мг соматропіну(рекомбінантного гормону росту людини (р-лГР));

допоміжні речовини: манітол, натрію фосфат дигідрат двозаміщений,натрію фосфат моногідрат однозаміщений;

розчинник: 0,9 % в./об. розчин натрію хлориду у водідля ін’єкцій та 0,9 % в./об. бензиловий спирт.

Формавипуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину дляін’єкцій.

Фармакологічна група. Гормони передньої долі гіпофіза та їханалоги. Код АТС: H01A.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.

Сайзен^тм містить рекомбінантний гормонросту людини, що виробляється за генноінженерною технологією клітинами ссавців.

Це пептид із 191 амінокислоти, ідентичний людськомугіпофізарному гормону росту за амінокислотною послідовністю та складом, а такожза пептидною картою, ізоелектричною точкою, молекулярною масою, ізомерноюструктурою та біологічною активністю.

Гормон росту синтезується трансформованою лінієюклітин миші, яку було модифіковано додаванням гена, що кодує гіпофізарнийгормон росту.

Сайзен^тм є анаболіком та антикатаболічнимагентом, який спричиняє ефект не тільки на зріст, але й на будову тіла таметаболізм. Він взаємодіє зі специфічними рецепторами на низці типів клітин,включаючи міоцити, гепатоцити, адипоцити, лімфоцити та гематопоетичні клітини.Деякі, але не всі, з його ефектів опосередковані іншим класом гормонів, якіназиваються соматомединами (IGF-1 та IGF-2).

Залежно від дози введення Сайзен^тмпідвищує вміст IGF-1, IGFBP-3, неестерифікованих жирних кислот та гліцерину,знижує рівень сечовини у крові та азоту в сечі, знижує екскреції натрію такалію. Тривалість підвищення рівня гормону росту може відігравати роль увизначенні ступеня впливу. При застосуванні високих доз можливе відносненасичення ефектів Сайзену^тм. Це не стосується глікемії та екскреціїз сечею С-пептиду, які значно підвищуються лише після високих доз (20 мг).

Фармакокінетика. Фармакокінетика Сайзену^тммає лінійний характер щонайменше у дозах до 2,67 мг. У вищих дозах (20 мг) неможна виключити деякий ступінь нелінійності, яка, проте, не має клінічноїзначимості.

Після внутрішньовенного введення здоровимдобровольцям об’єм розподілу у стані спокою становить майже 7 л, загальнийметаболічний кліренс – 15 л/год., тоді як нирковий кліренс незначний, часнапіввиведення препарату - від 20 до 35 хв.

Після одноразового підшкірного тавнутрішньом’язового введення Сайзену^тм кінцевий час напіврозпадунабагато вищий: від 2 до 4 год. Це має місце завдяки лімітуючому швидкістьпроцесу абсорбції.

Концентрація гормону росту (ГР) у крові досягаємаксимуму приблизно через 4 год. і повертається до базального рівня ГР у кровівпродовж 24 год., що вказує на відсутність акумуляції ГР при повторнихвведеннях.

Абсолютна біодоступність при обох шляхах введеннястановить 70 - 90 %.

Показання для застосування.

Сайзен^тм показаний при лікуванні:

порушення росту у дітей, зумовленого зниженням абовідсутністю секреції ендогенного гормону росту;

порушення росту у дівчат з гонадальним дизгенезом(синдром Тернера), підтвердженим хромосомним аналізом.

Спосіб застосування та дози.

Сайзен^тм 3,33 мг призначений длябагаторазового введення дози препарату.

Дозування Сайзену^тм повинно бутиіндивідуальним для кожного хворого залежно від площі поверхні тіла (ППТ) абомаси тіла (МТ).

Вводити Сайзен^тм рекомендується передсном відповідно до такого дозування:

порушення росту внаслідок неадекватної секреціїендогенного гормону росту:

0,7-1,0 мг/м² площі поверхні тіла (ППТ)на день або 0,025-0,035 мг/кг маси тіла (МТ) на день при підшкірномузастосуванні;

порушення росту у дівчат з гонадальним дизгенезом(синдром Тернера):

1,4 мг/м² ППТ на день або 0,045-0,050мг/кг МТ на день при підшкірному введенні.

Одночасна терапія неандрогенними анаболічними стероїдамиу хворих на синдром Тернера може посилити процес росту.

Тривалість лікування.

Лікування слід припинити тоді, коли хворий досягнезадовільного для дорослого зросту або якщо спостерігатиметься злиття епіфізів.

Побічна дія.

Деякі хворі можуть відмічати почервоніння та свербіжу місці ін’єкції, особливо якщо використовується підшкірний шлях введення.

У деяких хворих можуть утворюватись антитіла досоматотропіну; клінічне значення цих антитіл невідоме, хоча до теперішньогочасу антитіла мали низьку зв’язуючу спроможність і не були причетні допослаблення процесу росту, за винятком хворих з генними делеціями. У поодинокихвипадках, коли короткий зріст спричинений делецією у генному комплексі гормонуросту, лікування гормоном росту може викликати продукцію антитіл, щопослаблюють процес росту.

Переривчасте дозування пов’язане з появоюгіпоглікемії.

Може мати місце епіфізіолізис у місці стегновоїзв’язки. Дитина, з нез’ясованою кульгавістю, повинна бути обстежена.

Повідомлялось про випадки лейкемії у дітей знедостатністю гормону росту, які не лікувались або лікувались гормоном росту,що може дати незначне підвищення частоти захворювання порівняно з дітьми, якіне мають дефіциту гормону росту. Причинного відношення до терапії гормономросту не встановлено.

Протипоказання.

Сайзен^тм не можна застосовувати у дітейіз злиттям епіфізів.

Сайзен^тм протипоказаний хворим зпідвищеною чутливістю до соматотропіну або будь-якого з ексципієнтів порошкудля ін’єкцій або розчинника.

Сайзен^тм протипоказаний хворим з активниминовоутвореннями.

Сайзен^тм не слід застосовувати у випадкахпрогресування або рецидивів основного внутрішньо-мозкового ураження.

Застосування впродовж вагітності та лактації.

Клінічний досвід застосування гормону росту увагітних жінок обмежений. Експериментальні дані досліджень на тваринах неповні.При настанні вагітності лікування Сайзеном^тм повинно бути припинене.

Чи екскретуються екзогенні білкові гормони до молоканевідомо, але абсорбція незмінного білка з шлунково-кишкового тракту немовлятималоймовірна.

Передозування.

Про гострі випадки передозування повідомлень немає.Проте перевищення рекомендованих доз може спричинити побічні ефекти.Передозування може стати причиною гіпоглікемії з наступною гіперглікемією.Тривале передозування може спричинити появу ознак та симптомів гігантизмута(або) акромегалії, що узгоджуються з відомими ефектами надлишку гормону ростуу людини.

Особливості застосування.

Лікування повинно проводитись під систематичнимнаглядом фахівця, що має досвід у діагностиці та веденні хворих з недостатністюгормону росту.

Під час терапії Сайзеном^тм можерозвинутись гіпотиреоз. Упродовж застосування Сайзену^тм потрібноперіодично проводити тестування функції щитовидної залози. Для одержання достатньоголікувального ефекту в процесі лікування гормоном росту можливий гіпотиреозповинен корегуватись тиреоїдними гормонами.

Хворі з внутрішньо- або зовнішньо-мозковиминеоплазіями у стадії ремісії, які отримують терапію гормоном росту, повинніпроходити ретельні обстеження лікарем через певні проміжки часу.

У хворих з ендокринними розладами, включаючинедостатність гормону росту, частіше спостерігається зсув основних епіфізівстегна.

Хворі з порушенням росту внаслідок хронічноїниркової недостатності періодично повинні проходити обстеження з метоювиявлення прогресії ниркової остеодистрофії. У дітей з прогресуючою нирковоюостеодистрофією можна спостерігати зсув основних епіфізів стегна абоаваскулярний некроз голівки стегна, причому чи пов’язані ці проблеми з терапієюгормоном росту, невідомо. До початку терапії необхідно зробити рентгенівськийзнімок стегна. Лікарі та батьки мають бути попереджені про розвиток кульгавостіабо наявність скарг на біль у стегні або коліні у хворих, що лікуються Сайзеном^тм.

Хворі з вторинною недостатністю росту, зумовленоювнутрішньочерепною пухлиною, повинні часто проходити обстеження з приводупрогресування або рецидивів основного захворювання.

У разі сильного або повторюваного головного болюпроблем із зором, нудоти та(або) блювоти рекомендовано обстеження очного дна зметою виявлення папілоедеми. Якщо підтверджується папілоедема, слід враховуватидіагноз доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії (або pseudotumor cerebri) ілікування Сайзеном^тм необхідно припинити. На сьогодні свідчень длярегулювання прийняття рішень у хворих із значною внутрішньочерепноюгіпертензією недостатньо. Якщо лікування гормоном росту розпочато повторно,необхідний ретельний моніторинг симптомів внутрішньочерепної гіпертензії і увипадку її рецидиву лікування слід припинити.

Лікування гормоном росту може спричинитирезистентність до інсуліну. Хворих потрібно обстежити на предметінтолерантності до глюкози. У хворих на цукровий діабет або з випадкамицукрового діабету в родині Сайзен^тм застосовують з обережністю.Хворі на цукровий діабет можуть потребувати корекції їх антидіабетичноїтерапії.

Щоб запобігти ліпоатрофії, необхідно змінювати місцяін’єкцій.

Бензиловий спирт, який використовується якконсервант в бактеріостатичному розчині хлориду натрію, може бути токсичним длядітей, молодше 2 років. При застосуванні у дітей, молодше 2 років, Сайзен^тмбезпосередньо перед застосуванням можна розводити розчином хлориду натрію дляін’єкцій або водою для ін’єкцій.

Вплив на здатність керувати автомобілем такористування приладами.

Сайзен не впливає на здатність хворих керуватиавтомобілем та користування приладами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Супутня кортикостероїдна терапія може уповільнюватиреакцію на Сайзен^тм.

Одночасна терапія неандрогенними анаболічнимистероїдами у хворих на синдром Тернера може посилити процес росту.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці, притемпературі від 2^°С до 8^°С в оригінальній упаковці.

Розведений препарат зберігати при температурі 2-8⁰Св оригінальній упаковці.

Не допускати заморожування.

Повинен бути використаний упродовж 14 днів післярозчинення.

Термін придатності – 2 роки.