ІНСТРУКЦІЯ

длямедичного застосування препарату

ГЕНОТРОПІН

(GENOTROPIN)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: соматропін;

основні фізико-хімічні властивості:білийстерильний порошок у передній камері та прозорий розчин у задній камері;

склад: 1 картридж містить 16 МО (5,3 мг)соматропіну;

допоміжні речовини: гліцин, манітол, натріюдигідрофосфат, натрію фосфат, м-крезол, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Порошок ліофілізований дляін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Аналог соматотропногогормону гіпофіза.

Фармакологічні властивості. Генотропін міститьсоматропін, людський гормон росту, синтезований за допомогою технологіїрекомбінантних ДНК. Соматотропін – потужний метаболічний гормон, що впливає наобмін ліпідів, вуглеводів та протеінів. У дітей із недостатністю ендогенногогормону росту соматотропін прискорює лінійний ріст скелета. Як у дорослих, такі у дітей, соматотропін підтримує нормальну структуру тіла, стимулює рістм’язів і сприяє метаболізму жиру. Особливо чутливою до соматотропіну євісцеральна жирова тканина. Крім стимуляції ліполізу, соматотропін зменшуєнадходження тригліцеридів у жирові депо. Соматотропін підвищує сироватковуконцентрацію інсуліноподібного ростового фактору ІРФ – І та ІРФ – зв’язуючогобілку ІРФЗБ – 3.

Крім вищезазначених властивостей були показанінаступні ефекти соматотропіну:

Обмін ліпідів

Соматотропін стимулює ЛПНЩ рецептори печінки тавпливає на профіль ліпідів та ліпопротеідів у сироватці крові. В цілому,призначення соматотропіну пацієнтам із дефіцитом гормону росту призводить дозниження сироваткової концентрації ЛПНЩ та аполіпопротеіну В. Також можеспостерігатись зниження рівня загального холестерину.

Обмін вуглеводів

Соматотропін збільшує рівень інсуліну, однак рівеньглюкози натощак звичайно не змінюється. У дітей з гіпопітуітаризмом можеспостерігатись гіпоглікемія натще. Соматотропін купірує цей стан.

Водно-сольовий обмін

Недостатність гормону росту асоціюється із зниженнямоб’єму плазми та тканинної рідини. Обидва ці показники швидко зростають післялікування соматотропіном. Соматотропін сприяє затримці натрію, калію тафосфору.

Кістковий метаболізм

Соматотропін стимулює кістковий метаболізм. У хворихіз дефіцитом гормону росту та остеопорозом тривале лікування соматотропіномпризводить до відновлення мінерального складу та щільності кісток.

Фізична працездатність

Лікування соматотропіном підвищує силу м’язів тафізичну витривалість. Соматотропін також збільшує серцевий викид, хоча механізмцього ефекту ще не з’ясовано. Певну роль у цьому може відігравати зменшенняпериферичного судинного опору.

Психічний статус

У хворих із дефіцитом гормону росту можуть такожстраждати і розумові здібності та психологічний статус. Соматотропін підвищуєжиттєвий тонус, покращує пам’ять та впливає на баланс нейромедіаторів уголовному мозку.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Як у здоровихосіб так і у пацієнтів із недостатністю гормону росту всмоктується приблизно 80% Генотропіну, що введений підшкірно. Після підшкірного введення препарату удозі 0,1 МО/кг максимальна концентрація та час її досягнення складають 13 – 35нг/мл та 3 – 6 годин відповідно.

Виведення

Середній час напіввиведення після внутрішньовенноїін’єкції Генотропіну у хворих із недостатністю гормону росту становитьприблизно 0,4 години. Однак при підшкірному введенні препарату часнапіввиведення досягає 2 – 3 годин. Така різниця вірогідно пов’язана із більшповільним всмоктуванням при підшкірній ін’єкції.

Субпопуляції

Абсолютна біодоступність Генотропіну при підшкірномувведенні є однаковою в осіб чоловічої та жіночої статі.

Показання для застосування.

Діти

Порушення росту при недостатній секреції гормонуросту.

Порушення росту при синдромі Шерешевського-Тернера.

Порушення росту у пубертатному періоді при хронічнійнирковій недостатності.

Дорослі

Генотропін показаний як замісна терапія у дорослихіз вираженим дефіцитом гормону росту, що підтверджений двома різними тестами.

При виявленні у дитячому віці дефіцит гормону ростумає бути заново підтверджений перед початком замісної терапії Генотропіном.

При виявленні у дорослому віці як наслідокгіпоталамо-гіпофізарної недостатності дефіцит гормону росту може бути сукупнийіз дефіцитом ще якого-небудь гормону (крім пролактину). Адекватна заміснатерапія з цього приводу має бути призначена до початку терапії Генотропіном.

Спосіб застосування та дози. Доза підбираєтьсяіндивідуально залежно від маси та площі поверхні тіла.

Порушення росту при недостатній секреції гормону росту удітей

Звичайно рекомендується доза 0,07 – 0,10 МО/кг(0,025 – 0,035 мг/кг) в день або 2,1 – 3,0 МО/м² (0,7 – 1,0 мг/ м²)в день. Є повідомлення також про застосування вищих доз.

Порушення росту при синдромі Шерешевського-Тернера

Рекомендована доза складає 4,3 МО/м² (0,14МО/ м²) в день (приблизно 0,14 МО/кг (0,045 – 0,050 мг/кг). Недостатньоїшвидкості росту може вимагати призначення вищої дози. Через 6 місяців лікуванняхворий може потребувати корекція дози.

Порушення росту при хронічній нирковій недостатності

Рекомендована доза – 4,3 МО/ м² (1,4 мг/м²) в день (приблизно 0,14 МО/кг (0,045 – 0,050 мг/кг) в день).Недостатньої швидкості росту може вимагати призначення вищої дози. Через 6місяців лікування хворий може потребувати корекція дози.

Дорослі із дефіцитом гормону росту

Дозу препарату слід підбирати індивідуально.Рекомедовано починати з дози 0,018 МО/кг (0,006мг/кг) в день, поступовопідвищуючи дозу максимум до 0,035 Мо/кг (0,012 мг/кг) в день. При підборі дозислід брати до уваги клінічний ефект, небажані реакції та результати визначеннярівня ІФР-І в сироватці крові. Пацієнтам похилого віку звичайно потрібні меншідози.

Введенняпрепарату

Генотропін 16 МО слід вводити підшкірно за допомогоюін’єктора Генотропін Пен 16. Після того, як картридж вставлено в ін’єктор,розведення препарату відбувається автоматично. При розведенні препарату розчинне можна струшувати.

Щоб запобігти ліпоатрофії слід міняти місця введенняпрепарату.

Побічна дія. Для пациєнтів ізнедостатністю гормону росту характерний дефіцит позаклітинної рідини. Післяпочатку лікування Генотропіном цей дефіцит швидко відновлюється. У дорослихпацієнтів характерні побічні ефекти, що обумовлені затримкою рідини, а самепериферичні набряки, пастозність нижніх кінцівок, артралгії, міалгії тапарестезії (> 1/100 та < 1/10). Ці явища звичайно слабо чи помірновиражені, проявляються протягом перших місяців лікування та мимовільно абопісля зменшення дози препарату. Частота цих побічних ефектів залежить від дозиГенотропіну, віку пацієнтів та, можливо, обернено пропорційна віку, в якомувиникла недостатність гормону росту. У дітей дані побічні ефекти зустрічаютьсярідко (=> 1/1000 та < 1/100).

У дітей можуть спостерігатись транзиторні реакціїшкіри у місці ін’єкції (=> 1/100 та < 1/10).

Зрідка розвивається доброякісна внутрішньочерепнагіпертензія (=> 1/10000 та < 1/1000).

У деяких хворих, що лікувались Генотропіном,спостерігалось утворення антитіл до нього. Іх зв’язуюча активність була низькоюта загалом не була клінічно значущою.

Були виявлені випадки зниження рівню кортизолу усироватці, що можливо пов’язано із дією соматотропіну на транспортні білки.Зміни рівня вільного кортизолу у сироватці не спостерігалось. Клінічназначущість цього явища обмежена.

Поодиноким побічним ефектом є міозит, що може бутивикликаний дією консерванту m-крезолу, що входить до складу Генотропіну. У разіміалгії чи підвищенної болісності у місці ін’єкції слід припускати виникненняміозиту. У разі його підтвердження слід використовувати форму Генотропіну, щоне містить m-крезолу.

Дуже рідко зустрічаються випадки (< 1/10000)лейкемії у дітей із дефіцитом гормону росту, що лікувались соматотропіном,однак частота виникнення лейкемії не відрізняється від такої у дітей бездефіциту гормону росту.

Протипоказання. Генотропін не слідпризначати при наявності ознак пухлинного росту. Протипухлинна терапія має бутизавершена до початку лікування Генотропіном.

Генотропін не призначається як стимулятор ростудітям із закритими зонами росту епіфізів трубчастих кісток.

Лікування Генотропіном протипоказано пацієнтам, щоперебувають у критичному стані, який гостро розвинувся як наслідок операції навідкритому серці або черевній порожнині, множинної травми та гострої дихальноїнедостатності.

Передозування. Передозування та інтоксикаціяне описані. Гостре передозування може призвести до гіпогликемії з подальшимрозвитком гіперглікемії. Довготривале передозування може призвести досимптомів, що відповідають відомим ефектам надмірного росту людини.

Особливості застосування. До початку терапіїГенотропіном необхідно ретельно верифікувати недостатність гормону росту.

Соматотропін може викликати резистентність доінсуліну, у зв’язку з чим пацієнти мають бути обстежені щодо зниженнятолерантності до глюкози. У хворих на цукровий діабет може виникнутинеобхідність у корекції дози цукрознижуючих препаратів.

У наслідок лікування Генотропіном активізуєтьсяпереход гормону Т₄ у Т₃, що призводить до зниженнясироваткової концентрації Т₄ та до підвищення Т₃.Звичайно рівень цих гормонів у периферичній крові лишається в нормі. Однакданий ефект соматотропіну може викликати маніфестацію гіпотиреозу у пацієнтів зприхованою субклінічною формою центрального гіпотиреозу. Навпаки, у пацієнтів,що отримують тироксин як замісну терапію, може розвинутись помірнийгіпертиреоз. У зв’язку із цим рекомендовано провести дослідження функціїщитовидної залози після початку лікування соматотропіном та після зміни йогодози.

При вторинному дефіциті гормону росту викликаномулікуванням злоякісних новоутворень, слід звертати увагу на симптоми рецидивупухлини.

У хворих з ендокринними розладам, в тому числі іздефіцитом гормону росту, можуть часто відзначатись вивихи голівки стегна. Діти,що отримують гормон росту, у яких відзначається кульгавість, мають бути ретельнообстежені.

У разі тяжкого та частого головного болю, порушеньзору, нудоти/блювання, рекомендованно обстеження очного дна на предмет вияленнянабряку диску зорового нерву. У разі підтвердження набряку диску зорового нерваслід припускати наявність доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії. Принеобхідності терапію гормоном росту слід припинити. При відновленні терапіїнеобхідний ретельний контроль цього стану.

Досвід застосування Генотропіну в осіб старших за 60років обмежений.

Лікування Генотропіном призначають лише тим хворимна хронічну ниркову недостатність, у яких функція нирок знижена більше як на 50%. Для підтвердження порушень росту цей показник має бути контрольованийпротягом року. Під час лікування соматотропіном слід продовжувати консервативнелікування ниркової недостатності. Лікування має бути припинено притрансплантації нирки.

Ефективність Генотропіну при лікуванні пацієнтів, щознаходяться у критичному стані, який гостро розвинувся як наслідок операції навідкритому серці або черевній порожнині, множинної травми та гострої дихальноїнедостатності, була вивчена у двох плацебо-контрольованих дослідженнях з участю522 пацієнтів. Смертність серед пацієнтів, що отримували 16 або 24 МО (5,3 або8 мг) Генотропіну в день, була вищою, ніж у групі плацебо: 41,9 % у порівняннііз 19,3 %. На підставі цієї інформації, таким пацієнтам не слід призначатиГенотропін.

Вагітність і лактація

Клінічний досвід застосування препарату в періодвагітності обмежений. Дослідження на тваринах не виявили негативного впливу наплід, що, однак, не означає, що аналогічні результати будуть отримані призастосуванні соматотропіну у людини. У зв’язку з цим, при вагітності слідретельно зважити необхідність призначення препарату та можливий, пов’язаний зцим ризик.

Достовірні відомості щодо можливості екскреціїпептидних гормонів із грудним молоком відсутні, однак, у будь-якому разівсмоктування інтактного білка у кишково-шлунковому тракті дитини ємалоімовірним.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Генотропінможе підвищувати кліренс сполук, що метаболізуються цитохромом Р4503А4 (статевігормони, кортикостероіди, протисудомні засоби, циклоспорин). Клінічназначущість цього ефекту не вивчена.

Умови та термін зберігання. Зберігати у холодномутемному місці при температурі 2 - 8°С. Перед розведенням препарат можезберігатися при кімнатній температурі (не вище 25°С). Розведений розчин можезберігатися у холодильнику (2 - 8°С) протягом 3 тижнів. Не можна допускатизаморожування розчину.

Термін придатності вказаний на упаковці.