ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Амікацину сульфат
(AmiKacin Sulfate)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: амікацин;(S)-0-3-аміно-3-дезокси-а-D-глюкопіранозил-(1→6)-0-[6-аміно-6-дезокси-а-D-глюкопіранозил(1→4)-N1-(4-аміно-2-гідрокси-1-оксобутил)-2-дезокси-D-стрептаміну]дисульфат;
основні фізико-хімічнівластивості: порошок абопориста маса від білого до жовтувато-білого кольору;
склад: 1 флакон містить 0,5 г амікацину сульфату.
Форма випуску.
Порошок для приготуваннярозчину для ін’єкцій
Фармакотерапевтична група.
Антимікробні засоби длясистемного застосування. Аміноглікозиди.
Код АТС J01GB06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Амікацинусульфат - напівсинтетичний антибіотик із групи аміноглікозидів 3-го покоління,активний щодо більшості грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів.
До амікацину чутливі якграмнегативні мікроорганізми: Pseudomonas spp., E. coli, Proteusspp.(індолпозитивні та індолнегативні штами), Klebsiella spp., Enterobacterspp., Serratia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Mima Herellea spp.,Citrobacter freundii spp., Providencia spp., так і грампозитивні мікроорганізми( Staphylococcus spp., деякі штами Streptococcus pneumoniae),
Препарат не діє на більшістьанаеробів. Більша частина штамів грамнегативних мікроорганізмів, у тому числіпеніциліно-, метициліно-, гентаміцино-, тобраміцино-, сизоміциностійкі штами,які резистентні до гентаміцину, чутливі до амікацину. Амікацину сульфат помірноактивний щодо стрептококів, ентерококів, пневмококів; не діє нанеспороутворюючі грамнегативі анаероби; найпростіші.
Фармакокінетика. Привнутрішньом’язовому введенні препарату максимальна концентрація досягаєтьсячерез 1 год, терапевтичні концентрації зберігаються 10 - 12 год. Привнутрішньовенному введенні концентрація в крові досягає піку через 30 хв, терапевтичнаконцентрація підтримується протягом 10 - 12 год. Препарат проникає черезгематоенцефалічний бар’єр і знаходиться у лікворі. Проникає через плаценту ізнаходиться в крові плода. Приблизно 20% зв’язується з протеїнами плазми крові.Виводиться у незміненому вигляді з сечею завдяки гломерулярній фільтрації.
Показання для застосування.
Препарат застосовується длялікування інфекцій, викликаних чутливими до амікацину мікроорганізмами, у томучислі пневмонія, емпіема плеври, бронхоектази; сепсис; перитоніт; ендокардит;менінгіт; плеврит; пієлонефрит; цистит; простатит; епідидиміт; ендометрит;параметрит; флегмона; абсцес; післяопераційні інфекційні ускладнення;лімфаденіт; остеомієліт; бурсит, гнійній артрит; дизентерія; сальмонельоз;інфіковані опіки та інші захворювання.
Спосіб застосування та дози.
Для внутрішньом’язовоговведення застосовують розчин препарату, приготовлений ex tempore з порошку,додаючи до вмісту флакона (0,5 г порошку) 2 - 3 мл води для ін’єкцій.
Рекомендовані дози: дорослим тадітям - 15 мг/кг маси тіла на добу, розподіляючи дозу на 2 введення; у тяжкихвипадках та при інфекціях, що викликані Pseudomonas spp., добову дозурозподіляють на 3 введення. Максимальна добова доза - 1,5 г, максимальнакурсова доза - не більше 15 г. Курс лікування становить 7 - 10 днів привнутрішньм’язовому введенні.
Новонародженим, у т.ч.недоношеним, призначають, починаючи з 10 мг/кг маси тіла, потім кожні 12 годин- по 7,5 мг/кг маси тіла.
Побічна дія.
Можливі алергічні реакції (шкірний висип, гарячка, головний біль, рідко– набряк Квінке); альбумінурія, гематурія; циліндрурія; гіперазотемія та таолігурія; прояви ототоксичності ( частковозворотна або незворотня глухота,вестибулярні порушення); підвищення активності печінкових трансаміназ таконцентрації білірубіну в сироватці крові; зміни складу периферичної крові(анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія), головний біль,млявість, рідко – порушення нервово-м’язової провідності.
Протипоказання.
Підвищена чутливість доаміноглікозидів, неврит слухового нерва, порушення вестибулярного апарату,азотемія (залишковий азот вище 150 мг%), міастенія, вагітність (за виняткомжиттєвих показань), попереднє лікування ото- та нефротоксичними препаратами.
Передозування.
Амікацин видаляють із організмушляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рівень препарату можна знизитибезперервною артеріовенозною гемофільтрацією. У новонароджених можливепроведення обмінної гемотрансфузії.
Особливості застосування.
Для профілактики ускладнень ізменшення частоти їх розвитку препарат застосовувати під контролем функціїнирок, слуху і вестибулярного апарату.
До початку лікування необхіднопровести корекцію водно-електролітного балансу у пацієнта. В період лікуваннянеобхідно вживати достатню кількість рідини, регулярно визначати концентраціюкреатиніну в плазмі крові та при необхідності коригувати схему дозування. Припояві ознак нефротоксичності введення рідини потрібно збільшити, а дозу препарату– зменшити.
Взаємодія з іншимилікарськими засобами.
Не можна призначати одночасночи послідовно з іншими препаратами, здатними викликати ото- і нефротоксичніускладнення, в тому числі стрептоміцином, канаміцином,
мономіцином, гентаміцином,тобраміцином, біоміцином, поліміксином В, а також діуретиками (фуросемідом,похідними етакринової кислоти).
Одночасне введення амікацину занестетиками та міорелаксантами може призвести до блокади нервово-м’язовоїпровідності та паралічу дихальних м’язів.
Не можна вводити в одномуоб’ємі з іншими лікарськими засобами.
Умови та термін зберігання.
Зберігати у сухому, захищеномувід світла та недоступному для дітей місці, при температурі до 25 оС.Термін зберігання - 2 роки.
Не використовувати післязакінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.