ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ОПАКОРДЕН
(OPACORDEN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Amiodaronе (2-бутил-3-бензофураніл)– [4-[2-(диетилоаміно) – етоксі] – 3,5 – дийодфеніл] метанона гідрохлорид;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, діаметром8 мм, рожевого кольору, округлої форми, двоопуклі, зі злегка шорохуватоюповерхнею;
склад: 1 таблетка містить:аміодарона гідрохлориду 200 мг;
допоміжні речовини: желатин, тальк, магнію стеарат, крохмалькартопляний;
оболонка: гіпромелоза, лак кошенілого(E-124)-0,7 мг, тальк, пропіленгліколь-0,9мг, титану двоокис, макрогол 6000.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антиаритмічні препаратиIII. Код АТС С 01В D01
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Аміодарон має антиаритмічну йантиангінальну дію. Блокує іонні канали (головним чином, калієві, у меншомуступені – кальцієві і натрієві) мембран кардіоміоцитів, гальмує збудження альфаі бета-адренорецепторів.
Аміодарон належить до III антиаритмічнихпрепаратів, які збільшують тривалість потенціалу дії серцевих структур зарахунок зниження амплітуди та подовжують ефективний рефрактерний період усинусному та AV вузлах. Крім того, препарат має антиадренергічну дію. Знижуєнавантаження на серце та потребу міокарда в кисні, що призводить до негативногодромотропного ефекту. Володіє властивістю вазодилататора, може знижуватипротидію коронарних сосудів.
Фармакокінетика.
Аміодарон частково всмоктується зішлунково-кишкового тракту. Значною мірою розподіляється в жировій та м''язовійтканинах. Піддається біотрансформації, в основному в печінці. Препарат дужеповільно виводиться з організму, в основному з жовчю.
Біодоступність становить близько 50%. С maxдосягається в плазмі через 3-7 год. після перорального прийому першої дози.
Період напівелімінації становить 14-30 днів.
Препарат проникає через плацентарний бар''єрі виділяється з грудним молоком.
Показання для застосування.
Рецидивуючі шлуночковіаритмії, коли інші препарати не ефективні.
Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта.
Тріпотіння та мерехтінняпередсердь, коли інші препарати не ефективні.
Інші форми пароксизмальноїтахікардії, а саме: суправентрикулярна тахікардія, АV-вузлова реципрокнатахікардія, фібриляція шлуночків, коли інші препарати не ефективні.
Спосіб застосування та дози.
Застосовувати суворо за вказівками лікаря!
Варто приймати мінімальні дози, що забезпечуютьтерапевтичний ефект.
Дозу препарату варто підібратиіндивідуально, з урахуванням потреб конкретного пацієнта та терапевтичної відповідіна препарат.
Звичайно дорослим призначають:
Спочатку: по 200 мг 3 рази на добу протягомодного тижня. Потім дозу необхідно зменшити до 200 мг 2 рази на добу тазастосовувати протягом наступного тижня. Підтримуюча доза становить 200 мг надобу або менше, якщо це можливо. Протягом усього періоду лікування необхідноконтролювати, щоб величина підтримуючої дози була адекватною, особливо в тихвипадках, коли добова доза перевищує 200 мг. Високі початкові дози препаратунеобхідні для досягнення відповідної терапевтичної концентрації в тканинах.
Препарат призначений длятривалої терапії. Схему та тривалість застосування визначає лікар.
Дозування для людей похилого віку.
Пацієнтам літнього віку вартопризначати дози особисто, за рекомендацією лікаря, приймаючи до уваги симптоми,що виявляються частіше: брадикардію та порушення провідності.
Побічна дія.
Нудота, блювання, фотосенсибілізація, утома,тремтіння, брадикардія, порушення координації, атаксія, запаморочення,парестезії, запор, відсутність апетиту, порушення зору, зміна показниківпечінкових проб, запалення легень або фіброз, гіпо- або гіпертиріоз, зниженнялібідо, безсоння, головні болі, розлад сну, застійна недостатність кровообігу,аритмія, розлад функції синусового вузла, біль у животі та неспецифічнігепатопатії, гіперемія обличчя, розлад смаку та нюху, набряки, підвищеневиділення слини, порушення згортання крові; депігментація, висипання,облисіння, гіпотензія, порушення провідності; гепатит, цироз печінки, запаленнязорового нерву, епідидиміт, васкуліт, тромбоцитопенія.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату, утому числі до йоду.
Захворювання щитовидної залози, утому числі в анамнезі.
Синусова брадикардія.
AV-блокада ІІ-ІІІ ступеню (при відсутностікардіостимулятора).
Синдром синусової недостатності.
Кардіогенний шок.
Період вагітності та лактації.
Передозування.
При передозувані препарату можуть виникнутибрадикардія, гіпотензія, AV блокада, електромеханічна дисоція, кардіогеннийшок, асистолія, зупинка серця.
У випадку передозування необхідно зменьшитидозу або відмінити препарат, та звернутися до лікаря для призначенняадекватного лікування.
Особливості застосування.
Аміодарон необхідно обережно застосовувати впацієнтів з підвищеною чутливістю до йоду, тому що 1 таблетка препаратуОпакорден® 200 мг містить близько 75 мг йоду.
Обережно комбінують з препаратами, щовикликають гіпокаліємію (діуретики, кортикостероїди).
Потрібно дотримуватися особливої обережностіпри одночасному застосуванні аміодарона з антиаритмічними препаратами, особливоI класу.
У більшості пацієнтів, що лікувалисьаміодароном, препарат або його метаболіти відкладаються в рогівці, рідковикликаючи порушення зору. Ці симптоми зникають після припинення прийомупрепарату.
Аміодарон може викликати фотосенсибілізацію,яку можна попередити, використовуючи сонцезахисні креми. При триваломулікуванні шкіра набуває сірувато-блакитного відтінку.
Аміодарон може викликати гіпо- абогіпертиреоз.
Під час лікування аміодароном може змінитисяактивність амінотрансфераз.
Рекомендують проводити контроль за функцієюпечінки, особливо активністю амінотрансфераз, рівень яких може зрости в 1,5–3рази.
Можуть розвинутися гострі порушення функціїпечінки, іноді з супутною жовтяницею, які зникають після відміни препарату.
При тривалому застосуванні може розвинутисяхронічна печінкова недостатність.
Вагітність та лактація.
Вагітність: категорія D.
Застосування аміодарону підчас вагітності може викликати ушкодження плоду. Хоча цей препарат дуже рідкозастосовується вагітними жінками, описані випадки гіпо- і гіпертиреозу внемовлят. Якщо аміодарон приймається під час вагітності, або вагітністьпочалася в період прийому препарату, то існує потенційна небезпека ушкодження плоду.Аміодарон варто призначати вагітним жінкам тільки тоді, коли потенційна користьдля матері перевищує ризик розвитку порушень у плоду.
Застосування препарату підчас годування груддю.
Аміодарон виділяється з грудниммолоком і не повинен застосовуватися під час годування груддю.
Застосування препарату у дітей.
Безпека та ефективність застосуванняаміодарону в дітей недостатньо вивчені.
Вплив препарату на керуванняавтомобілем та виконання роботи, що вимагає високої швидкості психічних тафізичних реакцій.
Відсутні дані щодо протипоказання до керуваннятранспортними засобами й обслуговування механізмів, що рухаються, під часлікування аміодароном.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.
У пацієнтів літнього віку або тих, щоприймають препарати з групи наперстянки, при лікуванні аміодароном (у високихдозах) може розвинутися виражена брадикардія (уповільнення серцевого ритму) тапорушення провідності з появою шлуночкового ритму.
Аміодарон підвищує в крові концентраціюпрепаратів наперстянки, що може стати причиною прояви побічних дій, пов''язанихз токсичністю глікозидів. Рекомендується контролювати стан пацієнта та змінитидозу серцевих глюкозидів (зменшення дози на 50% або відмінити препарат), щовирішує лікар.
Аміодарон збільшує в крові концентраціюпероральних антикоагулянтів та підсилює їх дію. Рекомендується часто проводитиконтроль протромбінового часу в період лікування цими препаратами та післязакінчення лікування аміодароном, а також знизити дозу антикоагулянтів на 1/3або наполовину, що вирішує лікар.
Аміодарон посилює негативну хронотропну тадромотропну дію b-адреноблокаторів та антагоністів іонів кальцію (верапаміл).
Аміодарон, прийнятий разом з іншимиантиаритмічними препаратами (гуанетидин, дизопірамід) чи з препаратами, щовикликають гіпокаліємію (диуретики), може збільшувати концентрацію цихпрепаратів у крові. Дози інших антиаритмічних засобів повинні бути значноменшими, у порівнянні з тими, що застосовують зазвичай; таке лікуванняпризначається лікарем.
Аміодарон не слід застосовувати ізсоталолом, з інгібіторами МАО.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в сухому місці, при температурі до 25Сº, захищати від світла.
Передзастосуванням препарату варто перевірити дату придатності, зазначену наупаковці. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.
Препарат необхідно зберігати в недоступному длядітей місці!
Термін придатності 3 роки.