ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

АРИТМІЛ

(Arytmil)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: аmiodaron;(2-бутилбензофуран-3-їл)[4-[2-діетиламіно)етокси]-3,5-дийодофеніл]метанонугідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, круглої форми зплоскою поверхнею з фаскою та рискою;

склад: 1 таблетка містить 200 мг аміодарону гідрохлориду;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна,кальцію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антиаритмічні засоби III класу. Код АТС С01B D01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антиаритмічний засіб. Механізм дії обумовленийблокуванням іонних каналів клітинних мембран кардіоміоцитів (головним чиномкалієвих і незначною мірою кальцієвих і натрієвих). Подовжує тривалістьпотенціалу дії та ефек">тивногорефрактерн">огоперіоду"> в усіхділянках провідної системи серця, у тому числі синусового та AV-вузла ішлуночків. Знижує автоматизм синусового вузла та ектопічних зон, пролонгуєпровідність у волокнах Пуркіньє і додатковими провідними шляхами у хворих зWPW-синдромом (Вольфа-Паркінсона-Уайта).

Препарат має антиангінальний ефект">дії аміодарону">, який ">з">зумовлений"> його"> частково спазмолітичною іантиадренергічною дією. Препарат неконкурентно блокує a- і b-адренорецептори">.">серцево-судинної системи, зменшує опір і розширює вінцеві судини серця,збільшує коронарний кровоплин, сповільнює серцеві скорочення, зменшує потребуміокарда в кисніАміодарон дещо знижує периферичний судинний опір і системний артеріальний тиск.">Не виявлено у препарату негативної інотропної дії.

Фармакокінетика. Препарат містить ≈ 37,3% йоду по масі, маєвисоку ліпофільність, після перорального прийому препарат ">усмоктується ">всмоктується повільно іне повністю (">до">і не цілком – у шлунково-кишковому тракті абсорбується тільки20–55% прийнятої дози). Після одноразового прийому максимальна концентрація вкрові визначається через 3–7 годин; має великий та варіабельний об’ємрозподілу, як результат інтенсивного накопичення в жировій тканині та органах зінтенсивним кровообігом та кровопостачанням (печінка, легені, селезінка).Зв’язування з білками плазми крові становить 96%, а 10–50% препарату проходитькрізь плацентарний бар’єр; ¼ частина введеної дози проникає в груднемолоко. Інтенсивно метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту– дезетиламіодарону. Основний шлях виведення – з жовчю. Період напіввиведення(Т_1/2) препарату становить при тривалій терапії – 53±24 дні. Т_1/2дезетиламіодарону дорівнює в середньому 61 день. Після припиненнялікування терапевтичний рівень аміодарону у плазмі зберігається протягомдев’яти місяців. Не виводиться при гемодіалізі.

Показання для застосування. Попередження та лікування пароксизмальнихпорушень серцевого ритму: синусової тахікардії, надшлуночкової тахіаритмії, утому числі тріпотіння і мерехтіння передсердь, шлуночкової тахіаритмії,шлуночкової та надшлуночкової екстрасистолії; порушення ритму у пацієнтів зWPW-синдромом; профілактика нападів стенокардії (стабільної, нестабільної,спонтанної) у пацієнтів з порушенням серцевого ритму, у яких лікування іншимипротиаритмічними засобами виявилось малоефективним або протипоказано.

Спосіб застосування та дози.

1. Застосування всередину при небезпечних для життя аритміях:

1.1) добова лікувальна доза становить 800–1600 мг (краще розділити на2–4 прийоми протягом доби і призначати разом з їжею, особливо при дозі більше1000 мг, і для хворих зі шлунково-кишковими порушеннями) протягом 1–3 тижнівабо довше;

1.2) після досягнення терапевтичного ефекту добову дозу знизити до400–800 мг (в 2 прийоми) протягом близько 1–3 тижнів, а потім перейти допідтримуючої добової дози — 400 мг (в 1–2 прийоми) і навіть 200 мг 1 раз надобу протягом необхідного курсу лікування.

2. Прийом усередину при різних аритміях:

2.1) пароксизмальна надшлуночкова тахікардія: лікувальна доза становить600 мг/добу протягом 8–15 днів; підтримуюча доза 100–200 мг/добу;

2.2) пароксизмальні мерехтіння й тріпотіння передсердь: лікувальна дозастановить 600–800 мг/добу протягом 15–30 днів (іноді до 1000 мг/добу);підтримуюча доза 300–400 мг/добу з поступовим зниженням на 200 мг/добу черезкожні 15–30 днів;

2.3) потенційно небезпечні шлуночкові аритмії (часті, парні шлуночковіекстрасистолії, повторні випадки шлуночкової тахікардії): лікувальна дозастановить від 600–800 мг/добу; підтримуюча доза – 300–600 мг/добу;

2.4) часті пароксизмальні шлуночкові тахікардії або повторні епізодифібриляції шлуночків: середня лікувальна доза становить 1000 мг/добу протягом15–30 днів, максимальна добова доза (добова_max) в окремих випадках —до 2000 мг протягом 7–10 днів; середня підтримуюча доза – 700 мг/добу (від 600до 800 мг/добу);

2.5) аритмії у дітей: необхідно враховувати, що у дітей терапевтичнийефект препарату настає швидше, а тривалість дії менше, ніж у дорослих.Початкова добова доза для дітей в середньому становить 10 мг/кг протягом 10днів або до досягнення терапевтичного ефекту. Після досягнення бажанихрезультатів добову дозу знижують до 5 мг/кг. Підтримуюча добова доза становить2,5 мг/кг.

Побічна дія. Побічні ефекти при призначенні Аритмілу залежатьвід дози та тривалості терапії:

з боку серцево-судинної системи: брадикардія (ступінь залежить віддози) часто має безсимптомний перебіг, проте може супроводжуватись клінічноюсимптоматикою, можливі синоатріальна чи АV-блокада. Проаримотмогенні ефектиАритмілу, розвиток та погіршення перебігу існуючих аритмій можуть бути причиноюпорушень функції щитовидної залози, у тому числі у зв’язку з прийомомпрепарату; поява /загострення/ симптомів серцевої недостатності;

з боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, запори, металевийприсмак у роті;

з боку вегетативної та ЦНС: парестезія, тремор, головний біль, відчуттявтоми, міопатія, ретробульбарний неврит, у поодиноких випадках – доброякіснавнутрішньочерепна гіпертензія, кошмарні сновидіння, слухові галюцинації;незвична слабкість у м’язах кінцівок; атаксія – найбільш частий побічний ефект,який може виникати через деякий час після початку терапії та утримуватисьдовгий період (до 1 року) після відміни;

з боку дихальної системи: альвеолярна інтерстиціальна пневмонія,фіброз, плеврит, бронхіт, пневмонія (з летальним результатом), бронхоспазм(особливо в хворих з важкою дихальною недостатністю чи бронхіальною астмою);клінічні прояви зазначених патологічних станів: задишка, кашель;

з боку органів зору: відкладення ліпофусцину в епітелії рогівки; скаргина появу кольорових ореолів або нечіткість контурів; рідко невропатія абоневрит зорового нерва;

з боку ендокринного статусу: при тривалому призначенні можливийрозвиток ознак гіпотиреозу, рідше – гіпертиреозу;

дерматологічні реакції: фотосенсибілізація, свинцево-синя читемно-блакитна пігментація шкіри, висипи на шкірі, зрідка – алопеція, алергічніреакції;

інші: іноді васкуліт, порушення функції нирок, тромбоцитопенія,гемолітична або апластична анемія.

Протипоказання. Слабкість синусового вузла, синусова брадикардія,атріовентрикулярні блокади II та III ступенів; хворим із фракцією викиду менш0,40 (високий ризик раптової смерті) та з попередньо виявленим порушеннямфункції щитовидної залози (гіпо- чи гіпертиреоз), гіперчутливість;гіпокаліємія, вагітність, лактація. Підвищена чутливість до складовихпрепарату.

Передозування. Артеріальна гіпотензія, синусова брадикардія, появасиноатріальної чи атріовентрикулярної блокада II і навіть III ступеня.

Лікування: специфічного антидоту немає. За умови недавнього прийомупрепарату всередину доцільно викликати блювання та забезпечити промиванняшлунка. У випадку брадикардії призначають атропін або β₁-адреноміметики(добутамін), при необхідності використовують кардіостимулятори. При гіпотензіїможуть бути використані препарати з кардіотонічною дією або гіпертензивніпрепарати. Аритміл і його метаболіти не виділяються при гемодіалізі.

Особливості застосування. З обережністю призначають препарат пацієнтамлітнього віку, оскільки зростає ризик розвитку побічних токсичних ефектів.Перед початком лікування кожному пацієнту необхідно провести ЕКГ, визначитирівень ТТГ і калію в плазмі крові. Варто враховувати, що частота виникнення іперебіг побічних ефектів препарату є дозозалежною. При призначенні Аритмілупацієнтам із серцевою недостатністю може знадобитися одночасне використаннякардіотонічних засобів. У період лікування препаратом, а також при виникненнінових аритмій чи загостренні захворювання варто проводити ЕКГ-моніторинг кожні3 місяці. Тривале лікування у великих дозах може призвести до зміни показників ЕКГ:збільшення інтервалів Р-R, Q-Т, розширення комплексу QRS, зменшення амплітудизубця Т, появи U-хвилі. Аритміл з особливою обережністю призначають хворим іззастійною серцевою недостатністю через ризик погіршення гемодинамічнихпоказників, а також при AV-блокаді I ступеня. Пацієнта варто поінформувати проте, що у випадку появи побічних ефектів (у т. ч. якщо ЧСС становить менш 55ударів/хв) варто лікування припинити і негайно сповістити про це лікаря. Приявищах гіпо- або гіпертиреозу необхідно відмінити препарат. Пацієнтам зпорушенням функції печінки Аритміл призначають у більш низьких дозах.

Під час лікування Аритмілом необхідний обов’язковий регулярниймоніторинг таких функцій і показників: аускультація легень через ризик розвиткупневмопатії (при необхідності проводять рентгеноскопію чи рентгенографіюорганів грудної клітки); періодичний контроль показників функції зовнішньогодихання; офтальмологічне обстеження до початку лікування та періодичний оглядпід час лікування; контроль функції щитовидної залози при тривалому лікуванні.Необхідна особлива обережність при проведенні оперативних втручань іззастосуванням наркозу через ризик виникнення кардіодепресивного, гіпотензивногоі аритмогенного ефекту Аритмілу при поєднанні з засобами для наркозу. Притривалому лікуванні препаратом варто уникати інсоляції, що обумовленоімовірністю розвитку сонячних опіків. Аритміл протипоказаний при вагітності.Приблизно 25% дози, прийнятої матір’ю, виявляється в грудному молоці, томуАритміл не призначають під час годування немовлят груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У зв’язку з тривалою елімінацією зорганізму Аритміл може взаємодіяти з іншими лікарськими засобами через кількатижнів і навіть місяців після його відміни! Одночасне застосування Аритмілу занестетиками може підсилити гіпотензивний ефект і викликати брадикардію,резистентну до лікування атропіном. Комбіноване застосування з іншимиантиаритмічними препаратами (хінідин, прокаїнамід, флекаїнід, фенітоїн,дизопірамід, прокаїн) підсилює терапевтичний ефект, однак при цьомупідвищується ризик розвитку проаритмогенної дії. Одночасне застосування зхінідіном, дизопірамідом, прокаїнамідом чи мексилетином призводить до значногозбільшення інтервалу Q-Т. Через це при невідкладному сумісному застосуванніАритмілу з антиаритмічними засобами I класу дозу цих препаратів необхіднознизити на 30–50% з поступовим виключенням їх зі схеми лікування. Аритмілпотенціює дію антикоагулянтів (варфарин, неодикумарин): ефект відзначається вжена 4–6 день після початку лікування препаратом і продовжується протягомдекількох тижнів чи навіть місяців після його відміни. У таких випадкахдоцільно знизити дозу антикоагулянтів на 1/3–1/2 за умови регулярного контролюза показниками протромбінового індексу. Комбінація Аритмілу зβ-адреноблокаторами та антагоністами іонів кальцію призводить до розвиткубрадикардії, AV-блокади, гіпотензії. Препарат підвищує концентрацію дигоксину всироватці крові до токсичних значень, у зв’язку з чим дозу серцевого глікозидунеобхідно знизити до 50% від терапевтичної та проводити подальший обов’язковиймоніторинг його концентрації в крові. Одночасне застосування із салуретиками,глюкокортикостероїдами підвищує ризик розвитку аритмії, обумовленої зниженнямвмісту іонів калію. Холестирамін зменшує Т_1/2 та рівень Аритмілу вплазмі, циметидин, навпаки, збільшує. Одночасне застосування з лікарськимизасобами, для яких властивий фотосенсибілізуючий ефект, призводить дозбільшення проявів фотосенсибілізації. Препарати йодузбільшують концентрацію Аритмілу в крові та прояви йодозалежних ускладнень.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності –4 роки.