ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ЛАНСОПРОЛ
(LANSOPROL)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: lansoprazolum;
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули №2 (15 мг) зкришечкою та корпусом оранжевого кольору, та тверді желатинові капсули №1 (30 мг)з кришечкою зеленого та корпусом оранжевого кольору, що містять сферичнімікропелети білого або майже білого кольору;
склад: 1 капсула містить 15 або 30 мг лансопразолу;
допоміжні речовини: нейтральні пелети, манітол,натрію крохмальгліколят, магнію карбонат, полівінілпіролідон К30, сахароза,полоксамер 407, гіпромелоза, 30% дисперсія сополімеру метакрилової кислоти таетилакрилату (1:1), тальк, триетилцитрат, емульсія симетикону.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки. Інгібітори“протонного насоса”. Код АТС А02В С03.
Фармакологічні властивості. Лансопразолпригнічує активність Н+/К+-АТФ-ази “протонного насоса” впарієтальних клітинах слизової оболонки шлунка. У такий спосіб Лансопролпригнічує кінцеву стадію утворення кислоти шлункового соку, зменшує кількість ікислотність шлункового соку, внаслідок чого знижується шкідливий вплившлункового соку на слизову оболонку.
Ступінь пригнічення визначається дозою і тривалістюлікування. Навіть разова доза
30 мг лансопразолу пригнічує секрецію кислотишлункового соку на 70 - 90 %. Початок дії спостерігається протягом однієї абодвох годин і триває протягом доби.
Фармакокінетика. Лансопразол абсорбується вкишечнику. У здорових пацієнтів при прийомі 30 мг лансопразолу максимальнаконцентрація в плазмі становить 0,75 – 1,15 мг/л і досягається протягом 1,5 – 2год. Максимальна концентрація в плазмі і біодоступність залежать від конкретнихособливостей пацієнта і не змінюються залежно від частоти прийому препарату.
Зв’язування препарату з білками плазми становить 98%.
Лансопрозол виводиться з організму з жовчю і сечею (тільки у виглядіметаболітів - лансопразолсульфон і гідроксилансопразол), при цьому за добу зсечею виводиться 21% дози препарату. Період напіввиведення становить 1,5 год.
Період напіввиведення подовжується у хворих звираженими порушеннями функції печінки і у пацієнтів старше 69 років. У хворихз порушеннями функції нирок абсорбція лансопразолу практично не змінюється.
Показання для застосування. Пептична виразка шлунка тадванадцятипалої кишки, гастро-езофагальна рефлюксна хвороба, синдромЗоллінгера-Еллісона, для ерадикації Helicobacter pylori (у комбінації зантибіотиками), хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцієюшлунка в стадії загострення, невиразкова диспепсія.
Спосіб застосування та дози.
Внутрішньо, вранці та (або) ввечері до прийому їжі. Капсули слідковтати цілими, не розжовуючи.
Пептична виразка шлунка: 30 мг 2 рази на добу протягом 2-6 тижнів.
Пептична виразка дванадцятипалої кишки: по 30 мг 2 рази на добупротягом 2-4 тижнів.
Гастро-езофагальна рефлюксна хвороба: по 30 мг 2 рази на добу протягом4-8 тижнів, потім підтримуюча терапія 30 мг 1 раз на добу терміном до 12місяців.
Синдром Золлінгера-Еллісона: початкова доза препарату становить 30 мг 3рази на добу, при необхідності дозу підвищують, тривалість лікування визначаютьіндивідуально.
Ерадикація Helicobacter pylori:
однотижнева потрійна терапія –
Лансопразол 30 мг, 2 рази на добу разом з метронідазолом 500 мг, 2 разина добу (або тинідазолом 500 мг, 2 рази на добу) та кларитроміцином 500 мг, 2рази на добу або амоксициліном 1000 мг, 2 рази на добу;
Лансопразол 30 мг, 2 рази на добу разом із кларитроміцином 500 мг, 2рази на добу та амоксициліном 1000 мг, 2 рази на добу.
Однотижнева “квадро"-терапія, яка дає змогу досягнути ерадикаціїHelicobacter pylori: Лансопразол по 30 мг, 2 рази на добу разом із препаратамивісмуту (вісмуту субцитрат) 120 мг, 4 рази на добу (доза в перерахуванні наоксид вісмуту) разом з тетрацикліном 500 мг, 4 рази на добу та метранідазолом500 мг, 3 рази на добу або тинідазолом 500 мг, 3 рази на добу.
Невиразкова диспепсія: 15-30 мг 1-2 рази на добу протягом 2-3 тижнів.
При печінковій недостатності та пацієнтам похилого віку лікуванняпочинають з половинних доз поступово підвищуючи їх до рекомендованих, але небільше 30 мг/добу.
Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка встадії загострення: по 30 мг 1-2 рази на добу протягом 2-3 тижнів.
Побічна дія. Можуть спостерігатися: діарея,нудота, запор, головний біль, висипання на шкірі, рідко можуть спостерігатисьзапаморочення, сухість у роті, втомлюваність.
Протипоказання. Гіперчутливість до Лансопрозолу абодо будь-якого іншого компонента препарату.
Передозування. Немає повідомлень про випадкипередозування лансопразолом. У разі прийому надлишкової дози проводитьсясимптоматичне лікування.
Особливості застосування.
Застереження.
Перед призначенням Лансопролу треба виключити можливістьзлоякісних новоутворень у шлунку та стравоході.
Безпечність для лікування дітей не підтверджена.
Пацієнти з недостатністю печінки або зі зниженоюфункцією нирок не повинні приймати більше 30 мг лансопразолу на добу.
Вагітність та лактація.
Вагітні жінки можуть приймати препарат у II та IIIтриместрах вагітності лише у разі крайньої необхідності, якщо очікувана користьпереважає можливий ризик для плода.
Годування груддю треба припинити під час лікуванняпрепаратом.
Взаємодія злікарськими засобами. Лансопразолзнижує кислотність шлункового соку, тому він може впливати навсмоктування кетоконазолу, ефірів ампіциліну, солі заліза та дигоксину.
Лансопразол можеприскорити виведення теофіліну, тому слід призначати його обережно, під наглядомлікаря. Якщо пацієнт приймає сукралфат паралельно з Лансопразолом, прийматийого слід не раніше, ніж через 30 хвилин після Лансопрозолу.
Антациди слід приймати за годину до прийомуЛансопразолу або через годину після його прийому, оскільки вони можуть знизитивсмоктування лікарського засобу в організмі.
Умови та термін зберігання. Зберігайте при температурі не вище 25°C, всухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.