ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
КОМБІГРИП
(COMBIGRIP)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозорий сироп оранжевого кольору.
склад: 5 мл сиропу містять фенілефрину гідрохлориду 6,25 мг; хлорфенірамінумалеату 2 мг; декстрометорфану гідроброміду 10 мг; ментолу 1,14 мг; бромгексинугідрохлориду 4 мг;
допоміжні речовини: цукроза, натрію метилпарабен, натрію пропілпарабен,сорбітол, пропіленгліколь, бронопол, кислота лимонна, барвник Sunset Yellow,ароматизатор апельсиновий, аспартам, гліцерин.
Форма випуску. Сироп.
Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати, що застосовуються при кашліта застудних захворюваннях. Код АТС R05X.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Фенілефрину гідрохлорид стимулюєпостсинаптичні α-адренорецептори. Він діє як судинозвужувальний засібшляхом звільнення норадреналіну із симпатичних нервових закінчень ібезпосереднього стимулювання α-адренорецепторів у кровоносних судинах.Звужує легеневі судини і підвищує тиск у легеневій артерії. Як вазоконстрикторсправляє антиконгестивну дію: зменшує набряк і гіперемію слизової оболонкиноса, вираженість ексудативних проявів, відновлює вільне дихання.
Хлорфеніраміну малеат є Н1-блокатором, щозатримує реакцію гладенької мускулатури на гістамін. Він блокує дію гістаміну,результатом якої є збільшення проникності капілярів і утворення набряків. Вінвиявляє протиалергічну і седативну дію, зменшує сльозотечу, свербіж у носі.
Декстрометорфану гідробромід є засобом проти кашлю,який на відміну від ізомеру леворфанолу не виявляє аналгезуючої дії і непризводить до звикання. Він діє централізовано і підвищує поріг кашльовогоцентру до подразнюючих агентів.
Ментол справляє слабку аналгезуючу, відволікаючу,заспокійливу дію. Ефект в основному зумовлений рефлекторними реакціями, щопов’язані з подразненням чутливих нервових закінчень: подразнення рецепторівслизової оболонки стимулює утворення і звільнення ендогенних біологічноактивних речовин (енкефалінів, ендорфінів, пептидів, кінінів), що беруть участьу регуляції больових відчуттів і проникності судин. Подразнюючий(відволікаючий) ефект сприяє зниженню больових відчуттів.
Бромгексину гідрохлорид виявляє муколітичну,відхаркувальну, протикашльову дію. Викликає деполімеризацію мукопротеїнових імукополісахаридних полімерних молекул (муколітичний ефект). Стимулює виробленняендогенного сурфактанту, який забезпечує стабільність альвеолярних клітин упроцесі дихання, їх захист від несприятливих факторів, покращання реологічнихвластивостей бронхолегеневого секрету, його ковзання по епітелію і виділеннямокротиння із дихальних шляхів.
Фармакокінетика. Фенілефрину гідрохлорид має низьку біодоступністьунаслідок нерівномірної абсорбції і дії моноаміноксидази у шлунково-кишковомутракті і печінці при “першому проходженні”. Біотрансформується у печінці ішлунково-кишковому тракті. Виводиться нирками у вигляді метаболітів.
Хлорфенірамінумалеат зменшує характерні ефекти гістаміну, що особливо важливо у запобіганні іполегшенні багатьох алергічних симптомів. Він швидко всмоктується ізшлунково-кишкового тракту і через кровообіг надходить до тканин. Максимальнаконцентрація у плазмі досягається через 2 - 3 год після застосуванняперорально, дія продовжується протягом 4 - 6 год. Біодоступність низька істановить від 25 до 50% від введеної дози. Хлорфенірамін піддається метаболізмупри “першому проходженні” у печінці, утворюючи метаболіти дезметил ідідезметилхлофенірамін. Близько 70% його зв’язується у плазмі з білками. Періоднапіввиведення від 2 до 43 год. Хлорфенірамін розподіляється по всьомуорганізму, включаючи проходження через гематоенцефалічний бар’єр.
Компонент у незміненому вигляді та метаболіти виводяться в основному зсечею; виведення залежить від рН сечі. Лише сліди виявлені у калі. Більш швидкаі екстенсивна абсорбція, більш швидке виведення і більш короткий періоднапіввиведення були відмічені у дітей.
Декстрометорфанугідробромід швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Вінметаболізується у печінці і виводиться із сечею як декстрометорфан унезміненому вигляді і у вигляді деметилізованих метаболітів.
Періоднапіввиведення декстрометорфану гідроброміду становить 4 год.
Бромгексинугідрохлорид швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступністьстановить 80 % унаслідок ефекту “першого проходження” через печінку. У плазмізв’язується з білками. Проникає крізь гематоенцефалічний та плацентарнийбар’єри. Частина метаболітів, що утворилася, зберігає активність (амброксол).Період напіввиведення становить 1 год, але остаточний період напіввиведеннядосягає 15 год унаслідок повільної зворотної дифузії із тканин.Виводиться нирками. При тяжкій нирковій недостатності кліренс бромгексинузнижується, а при хронічній нирковій недостатності порушується виділення йогометаболітів. При багаторазовому застосуванні може кумулювати.
Ментол післявсмоктування біотрансформується у печінці і виділяється із сечею і жовчю увигляді глюкуронідів.
Показання для застосування. Симптоматичне лікування кашлю, риніту, пов’язаних зінфекціями верхніх дихальних шляхів, алергічного риніту.
Спосіб застосування та дози. Дорослим і дітям старшим 12 років: 5 - 10 мл(1 - 2 чайні ложки) кожні 3 - 4 години 3 рази на добу.
Дітям від 6 до 12років: 5 мл (1 чайна ложка) кожні 3 - 4 години 3 рази на добу під контролемлікаря.
Препарат вживають,запиваючи його водою у кількості 200 - 250 мл.
Максимальнадобова доза 20 мл.
Тривалістьлікування – не більше 7 днів поспіль.
Побічна дія. Шлунково-кишкові розлади, можливі запори, нудота,блювання, седативний стан, сонливість, психічні розлади, відчуття тривоги,страху, запаморочення, занепокоєння, сильне серцебиття, головний біль,безсоння, дратівливість, пригнічене дихання, потіння, розпливчастий зір,здавлювання грудної клітки і задишка, утворення в’язкого мокротиння, сухість уроті, носі, горлі, дзвін у вухах, депресія.
Протипоказання. Препарат протипоказаний пацієнтам з підвищеноючутливістю до будь-якого його компонента, а також дітям до 6 років.
Не рекомендується застосовувати під час вагітності та жінкам, якігодують груддю.
Передозування. Ознаками і симптомами передозування препарату єтремор, слабкість, неспокій, збудженість, порушення сну, галюцинації, можливатахікардія, затримка сечовипускання, свербіж, шкірні висипання.
Дуже великі дози можуть призводити до пригнічення дихання.
Лікування – виключно симптоматичне і підтримуюче. Лише у випадкахнадмірного передозування або індивідуальної чутливості необхідно контролюватидихання, пульс, кров’яний тиск, температуру та електрокардіограму.
Можна прийняти активоване вугілля перорально або зробити промиванняшлунка, або прийняти перорально натрію або магнію сульфат як проносний засіб.
Особливості застосування. Перед призначенням засобу дуже важливо переконатися,що основна причина кашлю визначена і що зниження інтенсивності кашлю непосилить ризик клінічних або фізіологічних ускладнень перебігу захворювання.
Ефективний як при продуктивному, так і при непродуктивному кашлі.
З обережністю призначають пацієнтам з пригніченням дихання. Пацієнти,хворі на діабет, повинні порадитися з лікарем перед застосуваннямсудинозвужувальних засобів. Пацієнтам, які мають підвищений кров’яний тиск,також необхідна консультація лікаря перед прийомом судинозвужувальних засобівчерез можливість підвищення тиску.
Консультація з лікарем перед прийомом антигістамінних препаратівнеобхідна також при астмі або інших легеневих захворюваннях, глаукомі абозахворюваннях передміхурової залози.
У педіатричній практиці призначають з обережністю.
Уникати призначення засобу пацієнтами, які працюють з механізмами абокерують транспортними засобами через можливість виникнення сонливості.
При сумісному вживанні алкоголь посилює стан сонливості.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Комбігрип не треба запивати мінеральнимиводами з лужним рН, оскільки кислий рН розчину препарату (2,8) може спричинитиопалесценцію і випадання пластівців.
Застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними амінами і МАОінгібіторами може призвести до додаткового підвищення кров’яного тиску. МАОінгібітори можуть пролонгувати антихолінергічний ефект антигістамінних засобів.Альфа-адреноблокатори (фентоламін), фенотіазини, фуросемід та інші діуретикиперешкоджають вазоконстрикції.
Хлорфеніраміну малеат може посилювати седативну дію депресантів ЦНС,включаючи алкоголь, барбітурати, анксіолітики, седативні і снодійні засоби,опіоїдні аналгетики і антипсихотичні засоби.
Вживання декстрометорфану гідроброміду із інгібіторами, включаючиаміодарон, флуоксетин, галоперидол, пароксетин, пропафенон та тіоридазин, можевпливати на розумові здібності.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей,захищеному від світла місці при температурі нижче 25 °С.
Після закінчення лікування залишки препарату не зберігають.
Термін придатності – 2 роки.