ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ГЛІОРАЛ
(GLIORAL)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: gliclazidе;
основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі округлі таблетки знадрізом на одному боці;
склад: кожна таблетка містить 80 мг гліклазиду;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний,повідон, кросповідон, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похіднісульфанілсечовини. Код АТС А10В В09.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гліклазид є пероральним гіпоглікемічним засобом ІІгенерації сульфанілсечовини. Посилює секрецію уже синтезованого інсуліну ізбета-клітин підшлункової залози, підвищує периферичну утилізацію глюкози,знижує глюконеогенез у печінці. Має також антиокислювальні властивості, щосприяє запобіганню розвитку мікроциркуляторних порушень при інсуліннезалежномуцукровому діабеті.
Фармакокінетика. Гліклазид швидковсмоктується після перорального застосування. Максимальна концентрація в кровідосягається через 2-3 год. Метаболізується печінкою, утворюючи неактивніметаболіти, виводиться нирками. Період напіввиведення гліклазиду становить 8-11год.
Показання для застосування. Інсуліннезалежний цукровий діабет.
Спосіб застосування та дози. Терапевтичні дозигліклазиду становлять від 40 до 320 мг (від 1/2 до 4 таблеток на добу) залежновід рівня гіперглікемії пацієнта. На початку лікування Гліорал призначають по1/2 - 1 таблетці на добу, вранці, до прийому їжі. Потім дозу збільшують,залежно від рівня гіперглікемії, до 4 таблеток на добу. Добову дозу, вищу за160 мг, потрібно приймати у два прийоми.
Побічнадія.Застосування цього препарату може супроводжуватися побічними явищами з бокушлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, біль у животі), алергічнимиреакціями, відчуттям слабості, гіпоглікемією. Можливі також оборотнітромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, анемія.
Протипоказання. Підвищена чутливість догліклазиду. Інсулінзалежний діабет. Періоди вагітності і лактації. Вираженіпорушення функції нирок та печінки. Цукровий діабет у дітей та підлітків.Тяжкий кетоацидоз. Діабетична кома і прекома, тяжкі травми, опіки абоінфекційні хвороби у гострому періоді.
Передозування.Проявляєтьсяознаками гіпоглікемії. Якщо хворий, який страждає на діабет, помічає в себеознаки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийомуглюкози або цукру (краще у вигляді розчину), або їжі, яка містить великукількість цукру чи вуглеводів. Для цього слід постійно мати при собі не менше20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бутинегайно усунуте, потрібне внутрішньовенне введення глюкози, яке здійснюєтьсялікарем, або внутрішньом’язова ін’єкція глюкагону.
Особливості застосування.
Гліорал слід приймати на фоні дієтотерапії. Під часлікування Гліоралом не можна вживати алкоголь через можливу загрозу виникненнявираженої гіпоглікемії. Ризик розвитку гіпоглікемії посилюється також принерегулярному прийому їжі.
Приклінічній неефективності Гліоралу або декомпенсації цукрового діабету необхіднепризначення інсулінотерапії. Під час вагітності, а також при необхідностіхірургічного втручання необхідно перейти на лікування інсуліном. Лікуванняпотрібно починати обережно, поступово підвищуючи дозу з урахуванням віку,дієти, ступеня тяжкості захворювання, фізичних навантажень, під обов’язковимконтролем вмісту глюкози в крові та сечі. Гіпоглікемії виникають рідко, алеможливі при нерегулярних прийомах їжі, а також при одночасному вживанніалкоголю. Незначні гіпоглікемічні реакції, що не потребують медичної допомоги,можуть виникати частіше.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Додаткове призначення інших лікарськихзасобів може посилити або послабити дію гліклазиду на рівень цукру в крові.Тому їх застосування можливе лише у разі узгодження з лікарем.
Аспіринта саліцилати, фенелзин та фенібутазон не посилюють гіпоглікемічний ефектгліклазиду, але можуть подовжити його дію.
Циметидин,ранітидин, міконазол, інші антидіабетичні засоби, НПЗП (особливо саліцилати),сульфаніламіди, інігібітори АПФ, непрямі антикоагулянти, інгібітори МАО,діазепам, тетрацикліни, хлорамфенікол, фібрати, етанол посилюютьгіпоглікемізуючий ефект гліклазиду. Барбітурати, ГКС, салуретики, естрогенизнижують ефективність гліклазиду.
Сульфаніламідніпрепарати можуть посилити дію гліклазиду.
Особливоїобережності потребує дозування інгібіторів МАО, що посилюють секрецію інсуліну.
Одночаснепризначення b-адреноблокаторів може замаскувати ознаки гіпоглікемії.
Гліоралможна комбінувати з інсуліном при інсуліннезалежному цукровому діабеті або зметформіном чи іншими похідними бігуаніду (фенформін). З іншими похіднимисульфанілсечовини його не комбінують.
Умови та термін зберігання. зберігати при температурі від + 15оСдо + 30оС в сухому, захищеному від світла місці. Термін придатностіпрепарату - 5 років.
Зберігати в недоступних для дітей місцях!