ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
РАВЕЛ SR
(RAWEL SR)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: indapamide;
основніфізико-хімічні властивості:білі, круглі, трохи двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою.
склад:1таблетка містить 1,5 мг індапаміду;
допоміжні речовини: гіпромельоза, целактоза, повідон, кремніюдіоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, макрогол 400, двоокис титану(Е171).
Формавипуску. Таблеткипролонгованої дії.
Фармакотерапевтичнагрупа. Нетиазидні діуретикиз помірно вираженою активністю. Похідні сульфонаміду. Індапамід. Код АТС С03ВА11.
Фармакологічні властивості. Равел SR – антигіпертензивний засіб, за своєюструктурою є похідним сульфонаміду.
Фармакодинаміка. За фармакологічними властивостями Равел SR подібний дотіазидних діуретиків. Індапамід діє шляхом гальмування абсорбції натрію укортикальному сегменті нефрона, збільшує ниркову екскрецію іонів натрію іхлоридів і тому збільшує діурез. Менш впливає на виділення іонів калію імагнію. Індапамід має виражену антигіпертензивну дію та незначну діуретичну.Гіпотензивний ефект триває 24 години. Крім діуретичного ефекту також впливає насудини, знижуючи опір в артеріолах та загальний периферичний опір.
Індапамід зменшуєгіпертрофію лівого шлуночка, гіпотензивна дія зберігається у пацієнтів зартеріальною гіпертензією навіть при порушенні функції нирок.
Індапамід практично не впливає на концентрацію ліпідів у сироватцікрові (загальний холестерин, холестерин ліпопротеїнів низької щільності,холестерин ліпопротеїнів високої щільності, тригліцериди). Крім того, вінпрактично не впливає на обмін вуглеводів навіть у пацієнтів із цукровимдіабетом з супутньою гіпертензією. Гіпотензивний ефект індапаміду непосилюється при збільшенні дози, тоді як побічні ефекти у такому разіпроявляються сильніше і частіше.
Фармакокінетика. Фракціяіндапаміду вивільнюється швидко і майже повністю всмоктується ушлунково-кишковому тракті. Прийом препарату під час вживання їжі не впливає накількість речовини, що всмокталась. Максимальна концентрація індапаміду усироватці крові досягається приблизно через 9,8 год після прийому препарату підчас їжі та через 12,3 год натще. При постійному прийомі препарату максимальнаконцентрація індапаміду у сироватці крові досягається через 11 годин післяперорального введення препарату. Стабільна концентрація в плазмі кровідосягається приблизно через 7 днів. Регулярний прийом препарату не призводитьдо кумуляції.
Зв’язування індапаміду збілками плазми крові становить 79 %. Період напіввиведення із плазми кровістановить від 14 до 24 годин (у середньому 18 годин). При регулярному прийоміпрепарату період напіввиведення становить 19,2 год.
Метаболічнийрозпад індапаміду відбувається, в основному, у печінці. 70 % індапамідувиводиться нирками, в основному, у вигляді метаболітів (фракція незміненогопрепарату становить близько 5 %). Приблизно 20 % виводиться разом з калом увигляді неактивних метаболітів. Концентрація індапаміду має У пацієнтів зпорушенням функції нирок та печінки не відбувається значної змінифармакокінетичних параметрів.
Показання для застосування. Лікування артеріальної гіпертензії.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендується приймати по 1 таблетці 1 раз на добу, бажано вранці.
Максимальна добова доза – 1 таблетка. Термін лікування залежить відтяжкості та перебігу захворювання і визначається індивідуально.
Побічна дія. Можливий розвиток гіпокаліємії. При проведенніклінічних досліджень гіпокаліємія через 4-6 тижнів лікування індапамідомспостерігалась у 10 % пацієнтів (рівень калію у плазмі крові < 3,4 ммоль/л)і у 4 % пацієнтів (рівень калію у плазмі крові < 3,2 ммоль/л). Через 12тижнів середнє зниження концентрації калію у плазмі крові становило 0,23ммоль/л.
Гіпонатріємія з гіповолемією, що може призвести до дегідратації таортостатичної гіпотензії; внаслідок супутньої втрати іонів хлоридів можерозвинутись компенсаторний метаболічний алкалоз.
Інколи можливий розвитокгіперурикемії та гіперглікемії, тому з обережністю приймати пацієнтам зцукровим діабетом чи подагрою.
Гіперкальціємія,тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, аплазія кісткового мозку ігемолітичная анемія виникають дуже рідко у поодиноких випадках.
У пацієнтів з печінковоюнедостатністю може розвинутись печінкова енцефалопатія.
Алергічні реакціїпідвищеної чутливості до препарату (макулопапульозні висипи, пурпура)виникають, головним чином, у пацієнтів із схильністю до появи астматичнихреакцій та реакцій гіперчутливості.
Можливе загостреннясистемного червоного вовчака, макулопапульозних висипів і пурпури.
Рідше виникаютьзапаморочення, головний біль, парестезії, стомлюваність, запор і сухість у роті,нудоту.
У дуже рідких випадках можерозвинутись панкреатит.
Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якої речовини, щовходить до складу цього препарату, або до інших сульфонамідів, виражена ниркованедостатність, печінкова енцефалопатія або виражене порушення функції печінки,гіпокаліємія, вагітність, годування груддю, дитячий вік.
Передозування.
Індапамід у дозах до 40 мг,тобто приблизно в 27 разів вище терапевтичної дози, є нетоксичним препаратом.
Ознаками гострого отруєння,в основному, є порушення водно-електролітного балансу (гіпонатріємія,гіпокаліємія), що проявляється нудотою, блювотою, гіпотензією, судомами,запамороченням, сонливістю, сплутаністю свідомості, поліурією, олігурією інавіть анурією (внаслідок гіповолемії).
Першою допомогою є швидкевиведення прийнятого препарату з організму шляхом промивання шлунка і/абоприймання активованого вугілля з наступнім відновленням водно-електролітногобалансу. Симптоматична терапія за показаннями.
Особливості застосування. У пацієнтів з порушенням функції печінки тіазиднідіуретики можуть викликати енцефалопатію. У такому разі застосування діуретикуслід негайно припинити.
1. Водно-електролітний баланс.
Концентрація натрію у плазмі крові.
Діуретик може викликати гіпонартіємію.Концентрацію натрію у плазмі крові необхідно визначати перед початком лікуваннята через рівні проміжки часу під час лікування.. У людей похилого віку тахворих на цироз печінки визначення концентрації натрію у плазмі крові необхідноздійснювати частіше.
Концентраціякалію у плазмі крові.
У пацієнтів, які погано харчуються,і/або приймають одразу декілька препаратів, у людей похилого віку, у хворих зцирозом печінки і асцитом, з ішемічною хворобою серця і серцевою недостатністю,пацієнтів із подовженим інтервалом “QT” необхідно попередити появу гіпокаліємії(< 3,4 ммоль/л). У таких пацієнтів гіпокаліємія збільшує кардіотоксичністьпрепаратів дигіталісу і ризик появи аритмій.
Гіпокаліємія може сприяти розвиткунебезпечних аритмій, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу “пірует”.Таким хворим потрібно частіше проводити моніторинг рівня калію в плазмі крові.
Концентрація кальцію у плазмі крові.
Тіазидні і споріднені діуретикиможуть зменшувати виведення кальцію із сечею і викликати незначне транзиторнезбільшення концентрації кальцію у плазмі крові. Стійка гіперкальціємія можебути обумовлена наявністю гіперпаратиреозом. Тому лікування діуретиком слідприпинити до перевірки функції паращитовидної залози.
Рівень глюкози у крові.
У хворих на цукровий діабет важливоконтролювати рівень глюкози у крові, зокрема при гіпокаліємії.
Сечова кислота.
У пацієнтів з гіперурикемією можеспостерігатись тенденція до нападів подагри.
2. Функція нирок і діуретики.
Тіазидні і споріднені діуретикинайбільш ефективні при нормальній функції нирок або при незначному її порушенні(рівень креатиніну у плазмі крові дорослих нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л).
Гіповоліємія, яка виникає напочатку лікування внаслідок втрати води і натрію внаслідок застосування діуретика,може викликати зниження клубочкової фільтрації. Це може призвести до збільшеннярівня сечовини та креатиніну у плазмі крові. У людей з нормальною функцієюнирок така транзиторна функціональна ниркова недостатність зникає без будь-якихнаслідків, але при нирковій недостатності вона може посилити її вираженість.
3. Спортсмени.
Равел SR містить активну речовину,яка може викликати позитивну реакцію при проведенні допінг-контролю успортсменів, які приймають даний препарат.
Вагітність.
Вагітним жінкам не рекомендуєтьсязастосовувати препарат і тим більше не можна його приймати для усуненняфізіологічних набряків під час вагітності. Це може викликати ішемію плаценти іпорушити розвиток плоду.
Годування груддю.
Годування груддю під час лікуванняне рекомендується.
Впливна здатність керування автомобілем та іншими механічними засобами.
Індапамід не впливає на швидкість реакції, але в деяких випадках,особливо на початку лікування або при поєднаному застосуванні з іншимигіпотензивними засобами, можуть виникнути різні явища, пов’язані із зниженнямартеріального тиску. Внаслідок цього може порушуватись здатність керуватиавтомобілем або іншими механічними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не рекомендується застосовувати разом зРавел SR препарати літію (знижується виділення літію нирками); астемізол,беприділ, еритроміцин при внутрішньовенному введенні, галофантрин, пентамідинта вінкамін (збільшується ризик розвитку аритмій, особливо при гіпокаліємії,брадикардії та подовженому інтервалі QT); нестероїдні протизапальні препарати(при системному введенні), саліцилати у високих дозах (ризик розвитку гостроїсерцевої недостатності у пацієнтів із значним дефіцитом рідини в організмі урезультаті зниження клубочкової фільтрації). Збільшується ризик розвиткугіпокаліємії (адитивний ефект) при прийомі Равела SR з амфотерицином В (привнутрішньовенному введенні), глюко- та мінералокортикоїдами (при системномувведенні), тетракозактидами, стимулюючими проносними засобами. З обережністюлікувати пацієнтів, які також приймають дигіталіс.
Баклофен посилює гіпотензивну дію Равела SR.
З обережністю застосовувати Равел SR з калій-зберігаючими діуретиками(амілорид, спіронолактон, триамтерен), особливо пацієнтам з нирковоюнедостаністю або цукровим діабетом через небезпеку розвитку гіперкаліємії.Необхідно контролювати концентрацію калію у плазмі крові та параметри ЕКГ.
При одночасномузастосуванні з інгібіторами АПФ у пацієнтів із зниженим рівнем натрію (особливоу пацієнтів із стенозом ниркової артерії) може виникнути раптова гіпотензіяі/або гостра ниркова недостатність.
Протиаритмічні засоби: класу Ia (хінідін, гідроквінін, дизопірамід),аміодарон, бретиліум, соталол можуть викликати поліморфну шлуночкову тахікардіюпипу “пірует”, особливо при гіпокаліємії, брадикардії та подовженому інтерваліQT.
При функціональній нирковій недостатності, пов’язаній із застосуваннямдіуретиків, метформін може спричинити лактатний ацидоз. Пацієнтам не можназастосовувати метформін при рівні креатиніну у плазмі крові вище 15 мг/л (135мкмоль/л) у чоловіків і 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
У пацієнтів з дегідратацією внаслідок застосування діуретиків призастосуванні контрастних речовин які містять йод, особливо у високих дозах,збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності.
При одночасномузастосуванні індапаміду з трициклічними антидепресантами та нейролептикамизбільшується гіпотензивний ефект і ризик розвитку ортостатичної гіпотензії(адитивна дія); з солями кальцію – ризик гіперкальціємії внаслідок зниженнявиведення кальцію нирками; з циклоспорином – підвищується концентраціякреатиніну у плазмі крові; з кортикостероїдами, естрогенами, тетракозактидом(при системному введенні) може знижуватись гіпотензивний ефект (затримка води інатрію в організмі).
Умовита термін зберігання. Зберігатипри температурі не вище 25 оС у недоступному для дітей місці.
Термінпридатності – 2 роки.