ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ПАКЛІТАКСЕЛ-ДЖЕН
(PACLITAXEL-GEN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Paclitaxel; (С47 Н51 NО14) –дитерпеноїд зі складним “таксановим” трициклічним ядром;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або дещо жовтуватий,в’язкий розчин;
Склад:
діюча речовина: паклітаксел; 1 мл містить паклітакселу – 6мг;
допоміжні речовини: лимонна кислота безводна, олія рициноваполіоксіетильована, спирт денатурований.
Форма випуску. Розчин для ін''єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби. Алкалоїдирослинного походження та інші препарати природного походження. Код АТС L01CD01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Паклітаксел-Джен - антимітотичний цитостатичнийпротипухлинний засіб. Механізм дії пов''язаний з впливом на процес поділуклітини. Стимулює збірку мікротрубочок із тубулінових димерів, стабілізує їх іперешкоджає деполімеризації, зрушуючи рівновагу між димерами і полімерамитубуліну в бік полімерів. Паклітаксел-Джен індукує утворення аномальнихскупчень або “зв''язок” мікротрубочок протягом клітинного циклу і викликаєутворення численних “зірок” мікротрубочок під час мітозу, що призводить дозупинки життєвого циклу в G2 – або М-фазі.
Порушується процес формування мітотичного веретена в процесі мітозу.Клітина пухлини втрачає здатність до поділу, ушкоджується цитоскелет,порушується рухливість, внутрішньоклітинний транспорт і передачатрансмембранних сигналів, внаслідок чого гинуть клітини пухлини.
Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості Паклітакселу-Дженвивчали після 3-годинної інфузії препарату у вену в дозах 135 –175 мг/м2.Середній об''єм розподілу в стаціонарному стані від 198 до 688 л/м2.Концентрація паклітакселу в плазмі крові зменшується відповідно двофазній кривій.При збільшенні дози залежність стає нелінійною. При збільшені дози на 30 % (від135 мг/м2 до 175 мг/м2) значення Сmax і AUC збільшуютьсяна 75 % і 81 % відповідно. При повторних курсах терапії кумуляції паклітакселуне спостерігалось. У дослідженнях in vitro показано, що зв’язування з білкамистановить 89-98%. Проведення премедикації циметидином, ранітидином,дексаметазоном і/або дифенгідраміном не впливає на зв''язування паклітакселу збілками.
Метаболізм паклітакселу у людини відбувається за участю ізоферментівСУР2С8 СУР3А4 цитохрому P450. Хоча метаболізм до кінця не вивчений,доведено, що біотрансформація відбувається в печінці з утвореннямгідроксильованих метаболітів. Т½ паклітакселу становить 3-52,7 год.,середні значення загального кліренсу від 11,6 до 24 л/год/м2.
Виводиться паклітаксел із жовчю. Середні значення загального виведеннянезміненого препарату з сечею від 1,3 до 12,6 % від введеної дози, що свідчитьпро інтенсивний ненирковий кліренс.
Показання для застосування. Рак яєчників, рак молочної залози,недрібноклітинний рак легенів, саркома Капоши у хворих на СНІД.
Спосіб застосування та дози. Для застосування Паклітакселу-Джен готуютьрозчин для інфузій у 5 % розчині глюкози або ізотонічному (0,9 %) розчинінатрію хлориду з концентрацією 0,3-1,2 мг препарату в 1 мл.
Паклітаксел-Джен призначають 175 мг/м2 у вигляді 3-годинноїінфузії 1 раз на 3 тижні за умови, що кількість тромбоцитів у крові дорівнюєабо перевищує 100 000 і абсолютна кількість нейтрофілів дорівнює або перевищує1500 в 1 мм3; в інших випадках черговий курс лікування відкладаєтьсядо відновлення гематологічних показників. Якщо після попереднього курсулікування у хворого спостерігається глибока нейтропенія (абсолютна кількістьнейтрофілів менше 500 в 1 мм3) протягом 7 днів і більше, абонейтропенія супроводжується розвитком інфекційних ускладнень, а також тяжкапериферична нейропатія дозу Паклітакселу-Джен зменшують на 20 %. Передзастосуванням Паклітакселу-Джен усім хворим слід проводити премедикацію дляупередження можливих реакцій гіперчутливості. Премедикація: введенняглюкокортикостероїдів (дексаметазон 20 мг або його еквівалент у м''яз абовсередину за 12 і 6 год. до інфузії), антигістамінні засоби (дифенгідрамін 50мг у вену струминно за 30 хв. до інфузії), блокатори Н2–гістаміновихрецепторів (циметидин 300 мг або ранітидин 50 мг у вену за 30 хв. до інфузії).Введення Паклітакселу-Джен слід здійснювати за допомогою вмонтованого вінфузійну систему мембранного фільтра з отворами розміром не більше 0,22 мкм.При цьому слід використовувати тільки те обладнання, що не має деталей зполівінілхлориду.
Побічна дія. Паклітаксел-Джен у рекомендованій дозі та придодержанні правил введення не призводить до розвитку побічної дії незалежно відвіку. Дозолімітуючою токсичністю при введенні препарату є пригніченнякровотворення (гранулоцитарний паросток). Зменшення кількості нейтрофілівспостерігається на 8-11-й дні, на 22-й день відбувається нормалізація кількостінейтрофілів. Виражена нейтропенія спостерігається у 27 % хворих, однаккороткочасна і не супроводжується розвитком інфекційних ускладнень. Лише у 1 %хворих тривалість глибокої нейтропенії (ІV ступінь) перевищує 7 днів. Розвитоктяжких тромбоцитопеній і анемій спостерігається у хворих зі зменшеними резервамикровотворення (численні метастази в кістки, багаторазові курси хіміотерапії ванамнезі). Для профілактики гематологічних ускладнень при застосуванніПаклітакселу-Джен необхідно щотижня контролювати показники крові (абсолютнакількість нейтрофілів і тромбоцитів) і за показаннями – зменшувати дозування.
Для упередження гіперчутливості проводять премедикацію, внаслідок чогозначно зменшується це ускладнення (до 3 %). Перші симптоми непереносимостіпрепарату (задишка, зменшення артеріального тиску, біль у грудях) з''являються уперші 3-10 хв. інфузії і при своєчасному введенні протиалергічних засобівприпиняти інфузію непотрібно.
Реакції з боку серцево-судинної системи проявляються у виглядібрадикардії (3 % випадків), гіпотензії (в 22 %) і не потребують специфічноїтерапії або припинення інфузії. Для профілактики можливих порушень необхіднопроводити ЕКГ-контроль до і в процесі лікування Паклітакселом-Джен. Препаратпотенційно нейротоксичний, може викликати периферичні сенсорні нейропатії(парестезії помірного характеру у 64% хворих), які при збільшенні сумарної дозиможуть наростати. Після відміни препарату майже повністю минають. Артралгії,міалгії – у 60 % хворих, алопеція спостерігається майже у всіх хворих.
З боку системи травлення: нудота, блювання, діарея, анорексія, інколи –стоматит, підвищення активності трансаміназ і білірубіну в сироватці крові.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, вираженанейтропенія (менше 1500 в 1 мм3), періоди вагітності і годуваннягруддю.
Передозування. Симптоми: набряки, біль, еритема, загальнаслабкість, нудота, блювання, діарея, артеріальна гіпотензія, брадикардія,шкірні висипання, свербіж. Пригнічення функції кісткового мозку, периферичнанейропатія, мукозити. Проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидотунемає.
Особливості застосування. Не допускати контакту нерозведеного концентрату зполівінілхлоридом (пластифікатор), з якого можуть бути виготовлені пристрої дляпереливання інфузійних розчинів. Щоб звести до мінімуму ризик потрапляння ворганізм пластифікатора (ди-[2-етил-гексил]фталату), який може екстрагуватися зполівінілхлоридних контейнерів або інфузійних наборів, розведені розчиниПаклітакселу-Джен слід готувати і зберігати в контейнерах зі скла,поліпропілену або поліолефінів і вводити крізь інфузійну систему зі внутрішньоюповерхнею з поліетилену. В системі для вливання Паклітакселу-Джен повинен бутивстановлений мебранний фільтр з діаметром отворів не більше 0,22 мкм. У разірозвитку тяжких реакцій гіперчутливості введення препарату слід негайноприпинити і не призначати повторно.
При застосуванні Паклітакселу-Джен слід регулярно контролювати складпериферичної крові, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, ЕКГ,особливо протягом першої години інфузії препарату. У разі розвитку у хворогопід час лікування порушень провідності міокарда при повторних введенняхнеобхідно проводити безперервний моніторинг ЕКГ.
При роботі з Паклітакселом-Джен медичний персонал повинен додержуватисьобережності (захисні рукавички). У випадку потрапляння розчину на шкіру,слизові оболонки їх слід негайно промити великою кількістю проточної води. Примісцевому контакті з препаратом відзначають відчуття поколювання, печіння, атакож гіперемію шкіри; випадкове вдихання парів Паклітакселу-Джен може викликатизадишку, біль у грудях, відчуття печіння в очах, біль в горлі, нудоту.
Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. При сумісному застосуванніПаклітакселу-Джен і цисплатину мієлосупресія більше виражена, якщо Паклітаксел-Дженвводиться після цисплатину (кліренс паклітакселу при цьому зменшуєтьсяприблизно на 33 %). Кетоконазол може пригнічувати метаболізм Паклітакселу-Джен.Концентрація доксорубіцину в плазмі крові може значно підвищуватись призастосуванні спочатку паклітакселу, а потім – доксорубіцину.
Тестостерон, 17a-етинілестрадіол, ретиноєва кислота і кверцетин,специфічний інгібітор СУР 2С8, пригнічують утворення 6a-гідроксипаклітакселу invitro. Внаслідок взаємодії із субстратами, індукторами або інгібіторами СУР 2С8і/або СУР 3А4, фармакокінетика Паклітакселу-Джен in vivo також можезмінюватися.
Умови та термін зберігання. Зберігати у холодильнику при температурі від+2 до +8 °С, у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Термін придатності. 2 роки.