основні фізико-хімічні властивості:

• прозорий, світло-жовтий розчин;

склад:

• 1 мл розчину містить 6,00 мг паклітакселу;

допоміжні речовини: олія поліоксильна касторова, етанол безводний.

Форма випуску.

• Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група.

• Препарати для лікування онкологічних захворювань.

Цитостатичні препарати. Код АТС L01C D01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Паклітаксел є антимітогеном рослинного походження, що діє на мікротрубочковий апарат клітини. Він стимулює складання мікротрубочок з димерів тубуліну і стабілізує їх, запобігаючи деполімеризації. Внаслідок цього порушується нормальний процес динамічної реорганізації мікротрубочкових мереж, важливий для клітинних функцій. Окрім того, паклітаксел індукує утворення аномальних структур або “зв’язок” мікротрубочок протягом клітинного циклу, а також множинних “зірок” з мікротрубочок під час мітозу.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення спостерігається двофазне зниження концентрації паклітакселу в плазмі крові.

Фармакокінетика паклітакселу вивчалася після вливання препарату в дозах 135 мг/м2 і 175 мг/м2 протягом 3 і 24 годин. Середня тривалість періоду напіввиведення під час термінальної фази становила 3,0-52,7 години, а середній загальний кліренс з організму – 11,6-24,0 л/год·м2. Спостерігалася тенденція до зниження загального кліренсу паклітакселу з організму при підвищенні його концентрації у плазмі крові. Середній рівноважний об’єм розподілу паклітакселу становив 198-688 л/м2, що свідчить про широкий екстраваскулярний розподіл і (або) зв’язування з тканинами. При інфузіях тривалістю 3 години фармакокінетика паклітакселу мала нелінійний характер. При збільшенні доз на 30% (з 135 мг/м2 до 175 мг/м2) максимальна концентрація Сmax і площа під графіком “концентрація - час” AUC0-a збільшилися відповідно на 75% і 81%.

Коливання рівнів системної експозиції паклітакселу під час різних курсів терапії були мінімальними. Кумуляції паклітакселу при багаторазових курсах лікування зафіксовано не було.

Результати досліджень in vitro свідчать, що 89-98% паклітакселу зв’язується з білками плазми. Присутність циметидину, ранітидину, дексаметазону або дифенілгідраміну не впливає на зв’язування паклітакселу з білками.

Метаболізм паклітакселу у людини ще не повністю вивчений. Із сечею в незміненому вигляді виводиться від 1,3% до 12,6% від введеної дози, що свідчить про екстенсивний ненирковий кліренс. Паклітаксел метаболізується переважно в печінці і виводиться головним чином через жовч. Ймовірно, що метаболізація паклітакселу відбувається за участі ізоферментів цитохрому Р450. Після введення паклітакселу, поміченого радіоактивним ізотопом, 26%, 2% і 6% радіоактивності були виведені з фекаліями у вигляді 6a-гідроксипаклітакселу, 3’-р-дигідроксипаклітакселу та 6a-3’-р-гідроксипаклітакселу. Утворення цих гідроксильованих метаболітів каталізується, відповідно, ізоферментами CYP2C8, CYP3A4 і CYP2C8 та CYP3A4 одночасно. Вплив порушень функцій нирок і печінки на метаболізм паклітакселу при 3-годинних інфузіях формально не вивчався. Фармакокінетичні показники в одного пацієнта, що потребував гемодіалізу і отримував паклітаксел у дозі 135 мг/м2 шляхом 3-годинних вливань, не відрізнялися від показників у пацієнтів без порушень функції нирок.

Показання для застосування.

Рак яєчника. Паклітаксел застосовується як препарат першої лінії для лікування раку яєчника, а також у комбінації з цисплатином при розповсюдженій формі раку яєчника або при залишкових пухлинах після лапаротомії розміром більше 1 cм. Паклітаксел застосовується як препарат другої лінії для лікування метастатичного раку яєчника, якщо стандартна терапія препаратами платини виявилася неефективною.

Рак молочної залози. Паклітаксел застосовується для лікування метастатичного раку молочної залози, якщо стандартна терапія препаратами антрациклінового ряду протипоказана або виявилася неефективною.

Недрібноклітинний рак легені. Паклітаксел у комбінації з цисплатином використовується для лікування недрібноклітинного раку легені у разі неможливості застосування хірургічних методів і (або) променевої терапії.

Саркома Капоші у хворих на СНІД.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендовані дози для дорослих і людей похилого віку

Первинне лікування раку яєчника. Комбінована схема: паклітаксел у дозі 135 мг/м2, введення шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю понад 24 години, потім введення цисплатину у дозі 75 мг/м2. Інтервал між курсами – 3 тижні.

Вторинне лікування раку яєчника і раку молочної залози. Паклітаксел у дозі 175 мг/м2, введення шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години. Інтервал між курсами – 3 тижні.

Лікування недрібноклітинного раку легені. Комбінована схема: паклітаксел у дозі 175 мг/м2, введення шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години, потім введення цисплатину у дозі 80 мг/м2. Інтервал між курсами – 3 тижні.

Лікування саркоми Капоші. Паклітаксел у дозі 135 мг/м2, введення шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години. Інтервал між курсами – 3 тижні.

Наступні дози паклітакселу повинні коригуватися залежно від індивідуальної реакції пацієнтів. Повторні введення можливі лише після збільшення кількості нейтрофілів до рівня =andgt; 1,5 x 109/л, а тромбоцитів – до рівня =andgt; 100 x 109/л. Хворим, у яких спостерігалася тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів була нижчою за 0,5 x 109/л протягом 7 днів і більше) або тяжка периферична нейропатія, наступні дози слід зменшувати на 20%.

Всі пацієнти повинні отримувати премедикацію кортикостероїдами, антигістамінними препаратами і антагоністами H2-рецепторів, наприклад, за такою схемою:

Протипоказання.

Гіперчутливість до паклітакселу або інших компонентів препарату (особливо поліоксильної касторової олії).

Вагітність і лактація.

Нейтропенія (вихідна кількість нейтрофілів andlt; 1500/мм3).

Особливості застосування.

Лікування паклітакселом має здійснюватися під наглядом кваліфікованого лікаря, який має досвід застосування протипухлинних хіміотерапевтичних засобів. Оскільки можливі реакції гіперчутливості, в наявності має бути відповідне реанімаційне обладнання.

Перед введенням паклітакселу пацієнти повинні отримувати премедикацію кортикостероїдами, антигістамінними препаратами і антагоністами H2-рецепторів. При комбінованому застосуванні разом з цисплатином паклітаксел слід вводити до цисплатину.

Після премедикації тяжкі реакції гіперчутливості (що виявляються у вигляді задишки та гіпотензії і вимагають терапевтичного втручання, ангіоневротичного набряку, генералізованої кропив’янки) спостерігаються менш, ніж у 1% пацієнтів. Імовірно, ці реакції є гістамін опосередкованими. У разі тяжких реакцій гіперчутливості вливання паклітакселу необхідно негайно припинити і почати симптоматичне лікування. Повторно таким пацієнтам паклітаксел не повинен призначатися.

Пригнічення функції кісткового мозку (що виявляється переважно нейтропенією) є головним дозолімітуючим фактором. Під час лікування паклітакселом необхідно через короткі проміжки часу визначати кількість формених елементів крові. Повторні введення препарату дозволяються тільки після збільшення кількості нейтрофілов до рівня =andgt; 1,5 x 109/л, а тромбоцитів – =andgt; 100 x 109/л.

Тяжкі порушення провідності серця при лікуванні паклітакселом спостерігаються рідко. У разі значних порушень провідності призначається відповідне лікування, а під час наступних введень паклітакселу проводиться безперервний моніторинг роботи серцевої системи. В усіх інших пацієнтів рекомендується часто контролювати головні показники життєдіяльності, особливо в першу годину введення паклітакселу.

Під час введення паклітакселу можлива гіпотензія, гіпертензія і брадикардія. Звичайно вони асимптоматичні і не вимагають лікування. Тяжкі порушення роботи серцево-судинної системи частіше спостерігаються у хворих на недрібноклітинний рак легені, ніж у хворих на рак молочної залози або яєчника.

Хоча периферична нейропатія є частим побічним ефектом при лікуванні паклітакселом, її тяжкі форми спостерігаються рідко. В серйозних випадках рекомендується знижувати на 20% всі наступні дози паклітакселу. У хворих на недрібноклітинний рак легені частота тяжких нейротоксичних уражень при комбінованому лікуванні паклітакселом і цисплатином вища, ніж при монотерапії паклітакселом.

Паклітаксел не рекомендується призначати пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки.

Оскільки Паклітаксел “Ебеве” містить етанол, слід враховувати його можливий вплив на ЦНС, а також інші ефекти.

Вагітність і лактація

Експерименти на кроликах показали, що паклітаксел є ембріотоксичним і фетотоксичним. Також паклітаксел знижує фертильність у пацюків. Для людини відповідних відомостей немає, але ймовірно, що паклітаксел, як і інші цитотоксичні препарати, може вадити плоду у разі застосування в період вагітності. Паклітаксел не можна призначати в період вагітності, а жінкам слід стерегтися запліднення в період лікування паклітакселом і негайно інформувати лікаря, якщо це все ж сталося.

Невідомо, чи виводиться паклітаксел з материнським молоком. Тому під час лікування паклітакселом годування груддю має бути припинене.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Оскільки Паклітаксел “Ебеве” містить алкоголь, він може впливати на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати при кімнатній температурі, не вище

25 °C, у темному, недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 24 місяці.

Після відкриття флакона концентрат для приготування розчину для інфузій Паклітаксел “Ебеве” є стабільним протягом 28 діб у разі зберігання при кімнатній температурі (25 °C) у незахищеному від світла місці.

Після розведення 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози розчини для інфузій є фізично і хімічно стабільними протягом 48 годин у разі зберігання при температурі 25 °C. Їх не слід охолоджувати, оскільки при цьому може утворюватись осад.

З мікробіологічної точки зору, препарат слід використовувати негайно. Якщо інфузійний розчин не був використаний відразу ж, за терміном і умовами його зберігання має стежити користувач.