ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ЛЕВОМІЦЕТИН

(LAEVOMYCETINЕ)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: chloramphenicol;Д-(-)-трео-1-пара-нітрофеніл-2-дихлорацетиламіно-пропандіол-1,3;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, білого або білогоіз жовтуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, рискою і фаскою.Допускається наявність ледве помітних вкраплень жовтого кольору;

склад: 1 таблетка містить хлорамфеніколу (левоміцетину) 500 мг у перерахункуна 100% суху речовину;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Амфеніколи. Хлорамфенікол. Код АТС J01BA01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Левоміцетин,антибіотик широкого спектра дії, має бактеріостатичну дію. У високихконцентраціях або стосовно високочутливих мікроорганізмів він може проявлятибактерицидний ефект. Будучи жиророзчинним, левоміцетин проникає крізь клітиннумембрану бактерій та оборотно зв’язується з субодиницею 50S бактеріальнихрибосом, в яких затримується переміщення амінокислот до пептидних ланцюгів, щоростуть (можливо, як результат пригнічення активності пептидилтрансферази),внаслідок чого порушується формування пептидних зв’язків та наступний синтезбілка.

Активний відносно Escherichia coli, Shigella dysenteria spp., Shigellaflexneri spp., Shigella boydii spp., Shigella sonnei spp., Salmonella spp., (утому числі Salmonella typhi), діє на Streptococcus spp. (у тому числі наStreptococcus pneumoniae), Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, рядштамів Proteus spp., на деякі штами Pseudomonas aeruginosa; активний відносноRicketsia spp., Treponema spp., Chlamydia spp. (у тому числі Chlamydiatrachomatis).

Не діє на Mycobacterium tuberculosis, на патогенні найпростійші та нагриби.

Активний відносно штамів бактерій, стійких допеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів. Стійкість мікроорганізміврозвивається повільно.

У зв’язку з високою токсичністю Левоміцетин застосовують для лікуваннятяжких інфекцій, при яких менш токсичні антибактеріальні засоби неефективні абопротипоказані.

Фармакокінетика. Швидко і майже повністю всмоктується з травноготракту. Біодоступність при прийомі внутрішньо становить 80%. Час досягненнямаксимальної концентрації – 1 – 3 години. Терапевтична концентрація утримується4 – 5 годин після прийому препарату.

З білками зв’язується 45 – 50%. Добре проникає у рідини та тканиниорганізму, проникає крізь плаценту, проникає у грудне молоко. Найбільшіконцентрації Левоміцетину спостерігаються у печінці та нирках. У жовчіспостерігається до 30% від введенної дози. Добре проникає крізь ГЕБ:максимальна концентрація у лікворі спостерігається через 4 – 5 годин післяодноразового введення внутрішньо. Біотрансформується у печінці, 90% зв’язуєтьсяз неактивним глюкуронідом. Хлорамфеніколу пальмітат гідролізується до вільногостану у травному тракті до початку всмоктування. Хлорамфенікол натрію сукцинатгідролізується до вільного стану у плазмі крові, печінці, легенях та нирках. Уплода та недоношених дітей печінка недостатньо розвинена, щоб зв’язуватиЛевоміцетин, що призводить до накопичення токсичної концентрації активної формипрепарату, і може призвести до розвитку “сірого синдрому”. Виводиться препаратголовним чином з сечею (переважно у вигляді неактивних метаболітів), частковокишечником (1 – 3%).

Період напіввиведення у дорослих з нормальною функцією нирок та печінкистановить 1,5 – 3,5 години, при порушеній функції нирок – 3 – 4 години, притяжкому порушенні функції печінки – 4,6 – 11 годин.

Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання,спричинені мікроорганізмами, чутливими до левоміцетину: черевний тиф, паратифи,шигельоз, бруцельоз, сальмонельоз, ієрсиніоз, туляремія, пневмонія, сепсис,гнійний перитоніт, менінгіт, рикетсіози, хламідіози, хронічні захворюванняжовчовивідних шляхів. Препарат показаний у випадках неефективності іншихпротимікробних засобів у зв’язку із сильними побічними ефектами.

Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо за 30 хвилиндо їди, у разі нудоти, блювання – через 1 годину після їди. Режим дозуваннявстановлюють індивідуально залежно від тяжкості захворювання, стану хворого.

Дорослим призначають по 250 – 500 мг 3 – 4 рази на добу. Добова дозастановить 2 г. При тяжких формах інфекцій в умовах стаціонару можливепідвищення дози до 3 г на добу.

Дітям від 3 до 8 років призначають у разовій дозі 150 – 200 мг, старше8 років – 200 – 300 мг. Кратність прийому 3 – 4 рази на добу.

Курс лікування звичайно становить 7 – 10 діб. При необхідності та заумови задовільного перенесення, при відсутності змін у складі периферичноїкрові, можливе подовження курсу лікування до 2-х тижнів.

Побічна дія. При застосуванні Левоміцетину можуть спостерігатися:

 - диспептичні явища (нудота, блювання, діарея), подразнення слизовихоболонок рота, зiву;

 - алергiчнi реакцiї у виглядi висипання на шкiрi, дерматозів,ангіоневротичного набряку;

 - токсичний вплив на систему кровотворення (ретикулоцитопенія,агранулоцитопенія, анемія), у тяжких випадках можливий розвиток апластичноїанемії, тромбоцитопенії, лейкопенії;

 - пригнічення мікрофлори кишечнику, дисбактеріоз, повторні грибковіінфекції.

Великі дози Левоміцетину можуть викликати психомоторні розлади,сплутаність свідомості, зорові і слухові галюцинації, зниження гостроти слухута зору, параліч очних яблук.

Протипоказання. Підвищена індивідуальначутливість (алергія) до Левоміцетину, тіамфеніколу, азидамфеніколу та іншихкомпонентів препарату.

Захворювання крові, вираженіпорушення функції печінки, нирок, дефіцит ферментуглюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибковізахворювання), вагітність, лактація, діти віком до 3 років включно, гострапорфірія.

Левоміцетин не слід призначати при гострих респіраторних захворюваннях,ангіні, а також з метою профілактики.

Передозування. Тяжкі ускладнення з боку системи кровотворення, що,як правило, пов’язані із застосуванням тривалий час великих доз (більше 3 г надобу) – бліда шкіра, біль у горлі та підвищена температура, незвичні кровотечіта крововиливи, незвична втома або слабкість.

Особливо небезпечний сірий колапс, що спостерігається переважно уновонароджених, але при передозуванні можливий і у дітей старшого віку або вособливо чутливих людей (здуття живота, блювання, дихальний дистрес з тяжкимметаболічним ацидозом, сірий колір шкіри, серцево-судинний колапс).

Лікування: відміна препарату та призначення симптоматичної терапії,промивання шлунка, призначення ентеросорбентів.

Особливості застосування. У процесі лікування слід контролювати складпериферичної крові, слідкувати за станом печінки та нирок.

При появі лейкопенії, тромбоцитопенії, анемії або інших патологічнихзмін крові Левоміцетин слід відмінити.

Для прогнозування апластичної анемії клінічний аналіз крові не маєсенсу, оскільки вона зазвичай проявляється після закінчення лікування. Томутакі симптоми, як бліда шкіра, біль у горлі та підвищена температура, незвичнікровотечі, слабкість (якщо вони з’являються через декілька тижнів або місяцівпісля відміни препарату), потребують невідкладної допомоги.

У хворих, що раніше лікувалися цитостатичними препаратами абозастосовували променеву терапію, слід зіставити ризик та користь лікування, боЛевоміцетин потенціює ризик розвитку побічної дії.

Одночасний прийом етанолу призводить до розвитку дисульфірамовоїреакції (гіперемія шкіри, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель,судоми).

Лікування не повинно бути довше за термін, який потрібен для отриманняефекту, однак він повинен бути достатньо тривалим, щоб виключити або звести домінімуму можливість рецидиву.

Неприпустиме безконтрольне призначення Левоміцетину і застосування йогопри легких формах інфекційних процесів, особливо в педиатричній практиці.

Немає посилань на те, що препарат може негативно впливати на водіїв талюдей, що працюють з технікою.

З обережністю застосовують при серцево-судинних захворюваннях тасхильності до алергічних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Тривале застосуванняЛевоміцетину, який є інгібітором ферментів печінки, у передопераційний періодабо під час операції може зменшити плазмовий кліренс та подовжити тривалістьдії алфетанілу.

Одночасне застосування хлорамфеніколу з препаратами, що пригнічують кровотворення(цитостатики, сульфаніламіди та інші), або з променевою терапією може посилитиїх пригнічувальну дію на кістковий мозок.

При одночасному застосуванні Левоміцетину з толбутамідом (бутамідом) тахлорпропамідом їх гіпоглікемічний ефект може посилюватись (у зв’язку зпригніченням метаболізму цих препаратів у печінці та підвищенням їхконцентрації), що потребує корекції доз.

Тривале одночасне застосування Левоміцетину та естрогенвміснихпероральних контрацептивних засобів може призвести до зниження надійностіконтрацепції та збільшення частоти проривних кровотеч.

При одночасному застосуванні Левоміцетину з пеніциліном, еритроміцином,кліндаміцином, лінкоміцином спостерігається взаємне послаблення протимікробноїдії, тому слід уникати їх одночасного застосування.

Пригнічення Левоміцетином ферментної системи цитохрому Р-450 можепослабити печінковий метаболізм фенобарбіталу, фентоїну, варфарину та іншихпрепаратів, які метаболізуються оксидазною системою змішаної функції, щопризводить до затримки виведення та підвищення їх концентрації у крові.

При одночасному застосуванні з вітаміном В₁₂ Левоміцетинможе протидіяти стимуляції гемопоезу вітаміном В₁₂.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей,захищеному від світла місці при температурі не вище 25⁰С. Термінпридатності – 3 роки.