ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату:
ПРОСКАР(R)
(PROSCAR®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: фінастерид;N-(1,1-диметилетил)-3-оксо-4-аза-5aост-1-ене-17b-карбоксамід;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки у формі яблука,голубого кольору, покриті плівкою, з написами “MSD 72” на одному боці і написом“PROSCAR” - на інщому;
склад: 1 таблетка містить 5 мгфінастериду;
допоміжні речовини – лактоза(одноводна), крохмаль дожелатинізований, натрію крохмалm гліколят, залізаоксид, натрію докузат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат,метилгідроксипропілцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза з 0,3 % кремнію діоксидом,титану діоксид, тальк, індигокармін алюмінієвий лак.
Форма випуску. Таблетки, вкритіоболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовуютьпри доброякісній гіпертрофії передміхурової залози. Код АТС G04C B01.
Фармакологічні властивості. Фінастерид - синтетична4-азастероїдна сполука. Це специфічний інгібітор 5-альфа-редуктази типу II,внутрішньоклітинного ферменту, який перетворює тестостерон у більш активний андрогендигідротестостерон (ДГТ). При аденомі передміхурової залози її збільшеннязалежить від перетворення тестостерону у ДГТ у тканинах простати. Фінастеридвисокоефективно знижує як циркулюючий, так і внутрішньопростатичний ДГТ.Фінастериду не властива схильність до рецепторів андрогенів.
Фармакокінетика.
У чоловіків після одноразовогоперорального прийому дози фінастериду, міченого ізотопами вуглецю 14С,39 % принятої дози виділялося з сечею у формі метаболітів (імовірно, з сечеювиділялась також незначна кількість незміненого фінастериду). 57 % прийнятоїдози виводилось із калом. Дослідженнями також встановлено, що двом метаболітамфінастериду властива менш виражена пригнічуюча дія по відноcyj до5-альфа-редуктази.
Біодоступність фінастериду припероральному прийомі становить приблизно 80 %. Прийом їжі не порушуєбіодоступність препарату. Максимальна концентрація фінастериду у плазмі кровідосягається приблизно через 2 години після перорального прийому. Абсорбціяпрепарату з шлунково-кишкового тракту закінчується через 6– 8 годин після йогоприйому. Період півжиття фінастериду в плазмі крові в середньому становитьшість годин. Зв’язування з білками плазми крові – 93 %. Системний кліренсстановить приблизно 165 мл/хв, об’єм розподілу – 76 літрів.
Дослідження прийомубагаторазових доз фінастериду протягом тривалого часу показало можливістьнакопичення препарату у малих кількостях. При щоденному пероральному прийоміфінастериду в дозі 5 мг/добу концентрація його в плазмі досягає 8–10 нг/мл ізберігається на цьому рівні протягом тривалого часу.
У літньому віці швидкістьвиведення фінастериду дещо знижується. У чоловіків віком понад 70 років періоднапіввиведення фінастериду становить приблизно 8 годин, тоді як в осіб вікомвід 18 до 60 років – 6 годин. Але це не є показанням для зменшення дозипрепарату в осіб старшого віку.
У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю(кліренс креатиніну від 9 до 55 мл/хв.) не виявлено різниці швидкості виведенняодноразової дози фінастериду, міченого ізотопами вуглецю 14С,порівняно із здоровими волонтерами. Зв’язування з білками плазми крові у цихгруп пацієнтів також не відрізнялось. Це пояснюється тим, що у пацієнтів знирковою недостатністю частка метаболітів фінастериду, яка за нормальних умоввиділяється з сечею, виводиться з калом. Це підтверджується збільшенням у цихпацієнтів кількості метаболітів фінастериду в калі при одночасному зниженні їхконцентрації в сечі. У зв’язку з наведеним у пацієнтів з нирковоюнедостатністю, яким не показаний гемодіаліз, корекція дози Проскар(R)у не потрібна.
Фінастерид проникає черезгематоенцефалічний бар’єр у пацієнтів, які отримували терапію фінастеридомпротягом 7–10 днів, але його вміст у спинномозковій рідині не досягає вагомихконцентрацій. При прийомі Проскар(R)у удозі 5 мг на добу також відзначили його проникнення у сім’яну рідину. При цьомуконцентрація фінастериду у сім’яній рідині дорослих чоловіків була в 50–100разів нижчою за його концентрацію в плазмі крові.
Показання для застосування.
Проскар(R) призначають з метою зменшеннярозмірів збільшеної залози, поліпшення відтоку сечі та зменшення симптомів,пов’язаних з аденомою.
Проскар(R) застосовують для лікуваннядоброякісної гіпертрофії передміхурової залози, для запобігання урологічнимвтручанням (завдяки його здатності знижувати ризик гострої затримки сечі) тахірургічним маніпуляціям, у тому числі трансуретрорезекції передміхуровоїзалози і простатектомії.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендована доза – 1 таблетка по 5 мг один раз надень під час прийому їжі або без неї.
Дозування принирковій недостатності
Для пацієнтів з різними стадіями нирковоїнедостатності (при зниженні кліренсу креатиніну до 9 мл/хв.) не потрібноіндивідуального добору дози, оскільки фармакокінетичні дослідження не виявилибудь-яких змін у розподілі фінастериду.
Дозування для людейпохилого віку
Немає необхідності у підборі дози, хочафармакокінетичні дослідження вказують на те, що виведення фінастериду упацієнтів віком понад 70 років дещо знижується.
Побічна дія.
Проскар(R) добре переноситься. До клінічнихнебажаних проявів протягом 4 років дослідження, які були оцінені як, імовірно,пов’язані з препаратом, більше, ніж при прийомі плацебо, відносились скарги збоку молочних залоз і висипи, а також розлади статевої функції
У процесі широкого клінічного застосування препаратубули повідомлення про такі побічні ефекти:
реакції підвищеної чутливості, включаючи свербіж,кропив’янку, набряк губ і обличчя;
болючість яєчок, імпотенція, зниження лібідо іоб’єму еякуляту, збільшення та болючість молочних залоз.
Протипоказання.
Проскар(R) протипоказаний:
- жінкам і дітям;
- при підвищеній чутливості до будь-якого компонентацього препарату;
- при вагітності (див. “Особливості застосування” ).
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.
Не виявлено клінічно вагомих взаємодій з іншими препаратами.Напевно, Проскар(R) не чинить помітного впливу на ферментну систему, якаметаболізує препарати, пов’язані з цитохромом Р450. Перевірені на людях сполукивключають пропранолол, дигоксин, глібурид, варфарин, теофілін і антипірин; прицьому не було знайдено клінічно вагомих взаємодій.
Інша супутня терапія
Хоча спеціальних досліджень взаємодії не проводили,у клінічних дослідженнях Проскар(R) застосовували сумісно зінгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, ацетамінофеном,ацетилсаліциловою кислотою, альфа-блокаторами, бета-блокаторами, антагоністамикальцію, нітратами, діуретиками, антагоністами Н2 рецепторів, інгібіторамиHMG-CoA редуктази, нестероїдними протизапальними препаратами, хінолонами ібензодіазепінами. При цьому не виявлено клінічно вагомих небажаних взаємодійпри супутньому призначенні.
Передозування.
Пацієнти отримували одноразову дозу Проскар(R)у до 400 мг і багаторазовідози Проскар(R)у до
80 мг на день протягом 3 місяців без небажанихефектів.
Не існує спеціальних рекомендацій щодо лікуванняпередозування Проскар(R)ом.
Особливості застосування.
Загальні заходи
Необхідно здійснювати ретельний контроль за можливимрозвитком обструктивної уропатії у пацієнтів з великим залишковим об’ємом сечіі/або різко зниженим плином сечі.
Вплив на простатоспецифічний антиген (ПСА) ідіагностику раку передміхурової залози
До цього часу не показано сприятливого клінічноговпливу лікування Проскар(R)ом у пацієнтів, хворих на ракпередміхурової залози. Пацієнти з аденомою передміхурової залози і підвищенимрівнем ПСА спостерігалися у контрольованих клінічних дослідженнях з декількомавизначеннями ПСА і взяттями біопсії передміхурової залози. У цих дослідженняхлікування Проскар(R)ом не впливало на частоту виявлення раку передміхурової залози.Загальна частота виникнення раку передміхурової залози істотно не відрізняласьу групах пацієнтів, які отримували Проскар(R) або плацебо.
Перед початком лікування та періодично під часлікування Проскар(R)ом рекомендується перевіряти пацієнтів шляхом ректальногодослідження, а також іншими методами на предмет наявності раку передміхуровоїзалози. Визначення сироваткового ПСА також використовується для виявлення ракупростати. Загалом, при вихідному рівні ПСА понад 10 нг/мл (Hybritech) слідпроводити ширше обстеження пацієнта, включаючи, у разі необхідності, проведеннябіопсії. При рівні ПСА у межах 4–10 нг/мл рекомендується подальше обстеженняпацієнта. Існує значний збіг у рівнях ПСА у чоловіків, які хворіють на ракпередміхурової залози і які не мають цього захворювання. Отже, у чоловіків заденомою передміхурової залози нормальні значення ПСА не дозволяють виключитирак передміхурової залози, незалежно від лікування Проскар(R)ом. Вихідний рівень ПСА нижче 4 нг/мл не виключає наявностіраку простати.
Проскар(R) викликає зменшення вмістусироваткового ПСА приблизно на 50% у пацієнтів з аденомою передміхуровоїзалози, навіть за наявності раку простати. Це зниження рівня сироваткового ПСАу пацієнтів з аденомою передміхурової залози, які отримують лікування Проскар(R)ом, необхідно взяти до уваги при оцінці рівня ПСА, оскількице зниження не виключає супутнього раку простати. Це зниження передбачуване увсьому діапазоні значень рівня ПСА, хоча це може коливатися в окремихпацієнтів. Аналіз даних по ПСА у більш ніж 3000 пацієнтів у тривалому 4-річномуподвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні ефективності і безпекиПроскар(R)у (дослідження PLESS) підтвердив, що у типових пацієнтів,які отримують Проскар(R) протягом 6 місяців і більше, значення ПСА повинні бутиподвоєні порівняно з нормальними значеннями в осіб, які не приймають лікування.Така корекція дозволяє зберегти чутливість і специфічність визначення ПСА іпідтримує його здатність виявляти рак передміхурової залози.
При будь-якому тривалому підвищенні рівня ПСА упацієнта, який отримує лікування фінастеридом, необхідне ретельне обстеженнядля з’ясування причин, включаючи недотримання режиму прийому Проскар(R)у.
Проскар(R) істотно не зменшуєвідсоток вільного ПСА (відношення вільного ПСА до загального). Відношеннявільного і загального ПСА залишається постійним навіть під впливом Проскар(R)у. При визначенні відсотка вільного ПСА, якийзастосовується для діагностики раку простати, коригування його значень не єобов’язковим.
Вплив препарату налабораторні дані.
Вплив на рівень ПСА
Рівень ПСА у сироватці крові корелює з вікомпацієнта і об’ємом простати, при цьому об’єм простати корелює з віком пацієнта.При оцінці лабораторних показників ПСА необхідно зважати на той факт, що рівеньПСА знижується у процесі лікування Проскар(R)ом. У більшості пацієнтівспостерігається швидке зниження ПСА протягом перших місяців лікування, післячого рівень ПСА стабілізується на новому рівні, який становить приблизнополовину від вихідної величини. З цього огляду у типових пацієнтів, якіотримують Проскар(R) протягом 6 місяців і більше, значення ПСА повинні бутиподвоєні порівняно з нормальними значеннями в осіб, які не приймають лікування.
Дія фінастериду -ризик для плоду чоловічої статі
Жінки, які потенційно можуть завагітніти абовагітні, повинні уникати контакту з подрібненими таблетками Проскар(R)у або тими, які втратили цілісність. Через здатністьінгібіторів 5-альфа-редуктази типу II гальмувати перетворення тестостерону вдигідротестостерон, ці препарати, включаючи фінастерид, можуть викликатипорушення у розвитку зовнішніх статевих органів у плоду чоловічої статі.Таблетки Проскар(R)у вкриті оболонкою і це запобігає контакту з активнимінгредієнтом за умови, що таблетки не подрібнені і не втратили цілісності.
Застосування прилактації
Проскар(R) не показаний жінкам.Невідомо, чи проникає фінастерид у молоко матері.
Застосування упедіатрії
Проскарне показаний дітям. Його безпека і ефективність для дітей не встановлені.
Вплив на здатність до керування машиною та роботи зтехнікою
Проскар(R) не впливає на здатність докерування машиною та роботи з технікою.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі нижче 30°С, у захищеномувід світла і недоступному для дітей місці.
Зберігати Проскар(R) в оригінальній щільнозакритій упаковці.
Термін придатності – 3 роки.
Не можна використовувати препарат після закінченнятерміну придатності.