ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
БІСОПРОЛ
BISOPROL
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: bisoprolol; 1-[4-[[2-(1-метилетокси)етокси]метил]фенокси]-3-[(1-метилетил)аміно]-2-пропанол геміфумарат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки 5 мг круглої форми з двоопуклоюповерхнею, блідо-рожевого кольору. На поверхні таблеток допускаютьсявкраплення;
таблетки 10 мг круглої форми з плоскою поверхнею з фаскою та рискою,блідо-рожевого кольору. На поверхні таблеток допускаються вкраплення;
склад: 1 таблетка містить бісопрололу фумарату 5 мг або 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлозамікрокристалічна 102, кальцію гідрофосфат безводний, кросповідон, аеросил,барвник Спектракол FD & C Жовтий № 6 LK (E 110), магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори β-адренорецепторів.Бісопролол. Код ATC С07A В07.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Антигіпертензивний,антиангінальний, антиаритмічний засіб. Кардіоселективний β1-адреноблокаторбез внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності. Зменшуєстимулюючий вплив на серце симпатичної інервації, послаблює чутливістьпериферичних тканин до катехоламінів, пригнічує секрецію реніну. Зменшуєпотребу міокарда в кисні, знижує скоротливість і збудливість міокарда, серцевийвикид і артеріальний тиск. Зменшує автоматизм синусового вузла, збільшуєтривалість рефрактерного періоду, уповільнює AV-провідність, зменшує частотусерцевих скорочень у стані спокою і при фізичному навантаженні. Практично невпливає на ліпідний спектр сироватки крові. Підвищує виживання хворих, щоперенесли інфаркт міокарда (знижує частоту шлуночкових аритмій і нападівстенокардії).
Антигіпертензивна дія досягає максимуму через 1–3 години і триває 24години, стабілізуючись при регулярному прийомі препарату до кінця другоготижня.
Фармакокінетика. Всмоктується із шлунково-кишкового тракту практичноповністю (80-90% прийнятої дози), їжа не впливає на біодоступність. Максимальнаконцентрація досягається через 2-4 години. Зв’язування з білками плазмистановить близько 30%. Проникність крізь гематоенцефалічний бар’єр низька,секреція з грудним молоком низька. При першому проходженні крізь печінку 20%бісопрололу трансформується в неактивні метаболіти. Об’єм розподілу становить3,2 л/кг, кліренс – 3,7 мл/(хв×кг). Понад 98% препарату екскретуєтьсянирками (50% - у незмінному вигляді, решта – у вигляді неактивних метаболітів),менше 2% – з фекаліями. Період напіввиведення препарату становить 9–12 годин, упацієнтів похилого віку збільшується. Тривалий період напіввиведення забезпечуєтерапевтичний ефект протягом 24 годин при прийомі 1 раз на добу.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця(стабільна стенокардія, постінфарктний період), хронічна серцева недостатність.
Спосіб застосування та дози. Дорослим внутрішньо, не розжовуючи ізапиваючи невеликою кількістю рідини, вранці натще або під час їжі 5-10 мг 1раз на добу, максимальна добова доза – 20 мг. Дози підбираються індивідуально зурахуванням ефективності лікування і частоти серцевих скорочень.
При артеріальній гіпертензії та ішемічній хворобі серця призначають5-10 мг Бісопрололу один раз на добу.
При хронічній серцевій недостатності лікування починають з мінімальногодозування, дозу збільшують поступово, протягом декількох тижнів. Максимальна доза– 10 мг на добу.
Бісопрол при лікуванні хворих на хронічну серцеву недостатність можнакомбінувати з інгібітором АПФ, діуретиком і серцевим глікозидом.
Препарат призначають пацієнтам з помірно вираженою і тяжкою серцевою недостатністюзі зниженою систолічною функцією (фракція викиду <=35% за данимиехокардіографії), що перебуває в стані стабілізації без загострення протягомостанніх шести тижнів.
Для хворих з вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатинінуменше 20 мл/хв) та хворих з тяжкою формою порушення функції печінки добова дозаБісопрололу не повинна перевищувати 10 мг.
Побічна дія. З боку нервової системи: втомлюваність,запаморочення, головний біль, порушення сну, депресія, рідко – галюцинації.Зазвичай ці явища носять легкий характер і зникають, як правило, протягом 1-2тижнів після початку лікування.
З боку органів зору: рідко – порушення зору,зменшення сльозотечі, кон’юнктивіт.
З боку серцево-судинної системи: брадикардія,порушення атріовентрикулярної провідності, декомпенсація серцевої недостатностіз розвитком периферичних набряків, погіршення периферичного кровообігу, рідко –ортостатична гіпотензія. Іноді можуть спостерігатися парестезії та відчуттяпохолодання в кінцівках. На початку лікування може спостерігатися посиленнясимптомів у хворих на переміжну кульгавість або зі спазмами судин у ділянціпальців рук та ніг (синдром Рейно).
З боку дихальної системи: рідко спостерігаєтьсязадуха у хворих зі схильністю до бронхоспазмів, наприклад, при астматичномубронхіті.
З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, закрепи,нудота, болі в животі, гепатит.
З боку опорно-рухового апарату: в окремих випадкахвідзначається м’язова слабкість, судоми, захворювання суглобів (артропатія) зураженням одного або декількох суглобів (моно- чи поліартрит).
Дерматологічні реакції: іноді – свербіж; рідко –почервоніння шкіри, пітливість, висип.
З боку сечостатевих органів: вкрай рідко – порушенняпотенції.
Лабораторні показники. Підвищення рівня ферментів печінкив крові (ACT, АЛТ), зниження толерантності до глюкози (при супутньому цукровомудіабеті), в окремих випадках можливе підвищення рівня тригліцеридів у крові.
Протипоказання. Синусова брадикардія (частота серцевих скороченьменше за 50 на хвилину), синдром слабкості синусового вузла, вираженасиноатріальна і AV-блокада II-III ступеня, гостра і рефрактерна до лікуваннятяжка серцева недостатність, шок, виражена артеріальна гіпотензія (систолічнийартеріальний тиск нижче за 90 мм рт. ст.), тяжка обструктивна дихальнанедостатність, підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.
Не слід застосовувати Бісопрол при вагітності, годуванні груддю,а також для лікування дітей через відсутність досвіду застосування. Призначенняблокаторів β-адренорецепторів у кінці вагітності може викликати розвитокбрадикардії, артеріальної гіпотензії і гіпоглікемії в новонародженого.
Передозування. Симптоми: гіпотензія, брадикардія, порушенняAV-провідності, серцева недостатність, бронхоспазм.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля,підтримуюча та симптоматична терапія: атропін (при неефективності –ізопротеренол), вазопресори (добутамін або норадреналін), селективніβ-адреноміметики (ізопреналін, орципреналін), діуретики, препаратинаперстянки – при серцевій недостатності. Можливе проведення діалізу.Контролюють артеріальний тиск і дихальну функцію.
Особливості застосування. Застосовують з обережністю при AV-блокаді I ступеня,брадикардії, стенокардії Принцметала, порушеннях периферичного кровообігу (у т.ч. синдромі Рейно), хронічних обструктивних захворюваннях легень, бронхіальнійастмі тяжкого ступеня, цукровому діабеті, гіпоглікемії, тиреотоксикозі,псоріазі, порушеннях функції печінки і нирок, ацидозі.
При цукровому діабеті застосування блокаторів β-адренорецепторівможе маскувати симптоми гіпоглікемії і підсилювати дію протидіабетичнихзасобів, тому необхідно контролювати рівень глюкози в крові. При гіперфункціїщитовидної залози може маскувати тахікардію, викликану тиреотоксикозом.
При тяжких порушеннях функції печінки, тяжкій нирковій недостатності(кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) хворим, що перебувають на гемо- іперитонеальному діалізі дозу необхідно зменшити (не більше 10 мг на добу).Бісопрол знижує компенсаторні серцево-судинні реакції у відповідь назастосування загальних анестетиків і йодовмісних контрастних речовин. Прилікуванні пацієнтів з бронхообструктивним синдромом можливе одночаснезастосування β2-адреноміметиків. Хворим на феохромоцитомупрепарат призначають лише в поєднанні з блокаторами α-адренорецепторів.
Перед проведенням хірургічної операції прийомпрепарату слід припинитиза 48 годин до вводу у наркоз; у разі неможливості припинення прийомубісопрололу слід застосовувати наркотичні засоби з мінімальним негативнимінотропним ефектом.
У хворих на стенокардію при припиненні прийому блокаторівβ-адренорецепторів може спостерігатись синдром відміни різного ступенятяжкості, тому припинення прийому препарату проводять поступово, упродовжблизько 2 тижнів.
З обережністю застосовувати під час роботи водіям транспортних засобіві особам, робота яких пов’язана з підвищеною концентрацією уваги. На частерапії рекомендується виключити прийом алкоголю.
Препарат дає позитивний результат при проведенні допінг-контролю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат підсилює дію іншихантигіпертензивних препаратів. На фоні аміодарону, дилтіазему, верапамілу,хінідинових препаратів, серцевих глікозидів, резерпіну, α-метилдофи,клонідину зростає імовірність порушень автоматизму, провідності і скоротливостісерця.
Одночасне призначення дигідропіридинових антагоністів кальцію, особливоу хворих на латентну серцеву недостатність, підвищує ризик гіпотензії ідекомпенсації серцевої діяльності, у зв’язку з чим внутрішньовенне введенняантагоністів кальцію і антиаритмічних препаратів під час лікування Бісопроломне рекомендується.
При одночасному застосуванні ксантинів, симпатоміметиків, рифампіцинускорочується період напіввиведення. Похідні ерготаміну потенціюють порушенняпериферичного кровоообігу. Несумісний з інгібіторами моноаміноксидази. Діяінсуліну і пероральних гіпоглікемізуючих препаратів може підсилюватися приодночасному застосуванні з Бісопролом (збільшується ризик розвиткугіпоглікемії).
Умови та термін зберігання. В недоступному для дітей, захищеному відсвітла місці при температурі не вище 25оС.
Термін придатності – 2 роки.