ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ЛАДИВІН

(LADIWIN)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назва: ламівудин, (-)-1-[(2R,5S)-2-(гідроксиметил)-1,3-оксатіолан-5-іл]цитозин;

основні фізико-хімічні властивості: сірі, круглі, двоопуклі таблетки з плівковимпокриттям, з лінією розламу на одному боці та гладкі з іншого боку;

склад:1 таблетка містить ламівудину 150 мг,

допоміжні речовини: мікрокристалічна целлюлоза, кукурудзяний крохмаль,полівінілпірролідон, полісорбат-80, очищена вода, кроскармеллоза натрію, магніюстеарат, коллоїдний двоокис кремнію, гідроксипропілметилцеллюлоза,поліетиленгліколь 6000, двоокис титану, оксид заліза чорний, очищений тальк,бензиловий спирт.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакологічна група. Противірусний препарат (проти вірусу імунодефіцитулюдини, ВІЛ). Код АТС J05A F30

Фармакологічні властивості. Ламівудин є сильним інгібітором ВІЛ-1 і ВІЛ-2.Ламівудин високо синергічний з зидовудином в уповільненні реплікації в культуріклітин. Ламівудин послідовно метаболізується внутрішньоклітинною кіназою до5-трифосфатів (ТФ), у яких внутрішньоклітинний період напіврозпаду складає від10,5 до 15,5 годин. Ламівудин-ТФ є конкурентним субстратом для зворотньоїтранскриптази вірусу імунодефіциту людини. Головним механізмом антивірусноїактивності є втручання у вигляді монофосфату в ланцюг вірусної ДНК, результатомчого буде припинення її реплікації. Трифосфат ламівудину проявляє значно меншуспорідненість до ДНК-полімерази клітини-хазяїна. Ламівудин-ТФ є також слабкимінгібітором a-, b- та g- ДНК полімерази в клітинах ссавців. Ламівудин проявляєінгібіруючу дію проти ВІЛ-1 і –2 в області ліній пухлинних клітин і влімфоцитах периферичної крові людини і моноцитарно- макрофагальних клітиннихлініях. Ламівудин не є дійовим для клітин хронічно інфікуємих ВІЛ-1 або –2 invitro.

Фармакокінетика. Ламівудин добре абсорбується з шлунково-кишечноготракту. Біодоступність ламівудину у дорослих при прийомі внутрішньо складає 80– 85%. Після прийому препарату С_макс ламівудину складає 1,5 (1,3 –1,8)мкг/мл. Середній Т_макс ламівудину складає 0,75 (0,5 – 2,0)годин. В дослідах по внутрішньовенному введенні було показано, що середнійоб’єм розподілення складає 1,3л/кг. Ламівудин проникає в ЦНС і досягаєцереброспинальної рідини. Ламівудин виводиться головним чином з сечою шляхомниркової екскреції в незміненому вигляді. Після внутрішньовенного введеннявизначається 3-аміно-3-деокситимідин як метаболіт зидовудину. Періоднапіввиведення ламівудину складає від 5 до 7 годин. Середній системний кліренсламівудину складає приблизно 0,32 л/год/кг з переважно нирковим кліренсом(більше 70%) шляхом органічної транспортної катіонної системи.

Показання до застосування. Комплексне антиретровірусне лікуванняВІЛ-інфікованих дорослих і дітей старше 12 років.

Спосіб застосування та дози. Дорослі і підлітки (від 12 до 16 років):рекомендована оральна доза ламівудину для дорослих і підлітків складає 150 мгдва рази на день, застосовується в комбінації з зидовудином. Для дорослих змалою вагою тіла (менше 50кг), рекомендована доза ламівудину складає 2мг/кг дварази на день, застосовується в комбінації з зидовудином.

Педіатричні пацієнти: рекомендована оральна доза ламівудину дляпедіатричних пацієнтів віком від 3 місяців до 12 років складає 4мг/кг два разина день (до максимальної дози 150мг два рази на день), застосовується вкомбінації з зидовудином.

Побічна дія. Головний біль, стомленість, нудота, діарея, блювота,болі і спазми в животі, безсоння, кашель, назальні симптоми і болі вмускулатурі. Повідомлялось про випадки панкреатиту і периферичної нейропатії.Можливі важка нейтропенія, лейкопенія і анемія. Відхилення в лабораторних аналізах,які спостерігались більш часто при терапії ламівудином і зидовудином упорівнянні з одним зидовудином включають: нейтропенію, анемію і підвищенийвміст білірубіну та рівнів амінази в сироватці.

Протипоказання. Гіперчутливість до будь-якого з компонентівпрепарату. Ламівудин протипоказаний для пацієнтів зі зниженням рівнюнейтрофілів нижче 0,75х10⁹/л або зниженням рівню гемоглобіну нижче7,5г/дл або 4,65ммоль/л..

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосування ко-тримаксозолу збільшує на 40%рівень ламівудину за рахунок триметоприму, сульфаметоксазол у взаємодію невступає. Не рекомендовано одночасне застосування ламівудину з внутрішньовеннимганцикловіром або фоскарнетом. При застосування Ладивіну одночасно з фенітоїномнеобхідно ретельно контролювати рівень фенітоїну в крові. Застосуванняпарацетамолу збільшує випадки нейтропенії, особливо у випадках хронічноїтерапії. Ацетилсаліцилова кислота, кодеїн, морфін, індометацин, кетопрофен,напроксен, оксазепам, лоразепам, циметидин, клофібрат, дапсон і ізопринозинможуть змінювати метаболізм ламівудину, тому слід зберігати обережність приодночасному застосуванні цих препаратів з Ладивіном. Нефротоксичні препаратиабо препарати з міелосуппресивними властивостями збільшують ризик виникненняпобічних реакцій.

Передозування. Випадків передозування не відмічалось. В разіпередозування пацієнт повинен спостерігатись з метою виявлення токсичних змін,і при необхідності проводиться стандартна підтримуюча терапія. Антидот дляламівудину невідомий. Невідомо, чи може ламівудин видалятись за допомогоюперитонічного диалізу або гемодіалізу.

Особливості застосування. Ладивін під час вагітності слід приймати лише тоді,коли можливий ефект від лікування перевищує можливий ризик. Не рекомендованоприймати препарат під час лактації. Хворим з печінковою і нирковоюнедостатністю необхідна корекція дози. Корекція дози необхідна при падіннірівню гемоглобіну нижче 9 г/дл або 5,59 ммоль/л або зниженні кількостінейтрофілів нижче 1,0х10⁹/л.

Умови та термін зберігання. При температурі до 25⁰С в захищеномувід світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.