ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

РИБАВІРИН МЕДУНА

(ribavirin MEDUNA(R))

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ribavirin;1-b-D-рибофуранозил-1Н-1,2,4-триазол-3-карбоксамід;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули, вміст капсули –порошок білого кольору;

склад: 1 капсула містить 200 мг рибавірину;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза моногідрат,натрію кроскармелоза, кремнію діоксид, магнію стеарат. Оболонка: титанудіоксид, желатин.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.

Код АТС J05А В04.

Фармакологічні властивості.

Рибавірин Медуна – це синтетичний аналог нуклеозидуз вираженою противірусною дією, який має широкий спектр активності проти деякихДНК та РНК вірусів.

Фармакодинаміка.

Рибавірин легко проникає в уражені вірусом клітини йшвидко фосфорилірується внутрішньоклітинною аденозинкіназою у рибавірин моно-,ді- і трифосфат. Ці метаболіти, особливо рибавірин трифосфат, мають вираженупротивірусну активність.

Механізм дії рибавірину з’ясований недостатньо.Однак відомо, що рибавірин інгібує інозин-монофосфат-дегідрогеназу (ІМФ), цейефект призводить до вираженого зниження рівня внутрішньоклітинного гуанозинтрифосфату (ГТФ), що в свою чергу, пригнічує синтез вірусної РНК та вірусспецифічних білків. Рибавірин інгібує реплікацію нових виріонів, що забезпечуєзниження вірусного навантаження. Рибавірин селективно інгібує синтез вірусноїРНК, не пригнічуючи синтез РНК у нормально функціонуючих клітинах.

Рибавірин ефективний відносно багатьох ДНК- таРНК-вірусів, не чутливих до інших антивірусних препаратів. Найбільш чутливимидо рибавірину ДНК-вірусами, є: Simple herpes virus, poks-virus, virus Marek’sillness. Нечутливими до рибавірину ДНК-вірусами є: Varicella Zoster,pseudorabies, cow smallpox і rhinotraeheitts. Найбільш чутливими до рибавіринуРНК-вірусами є: influenza А, В, paramyxovirus (parainfiuenza, epidemicparatite, Nucasf’s illness), reoviruses, RNA tumorai viruses. Нечутливими дорибавірину РНК-вірусами є; enteroviruses, rhinovirus, Semlicy Forest.

Виявлена активність рибавірину проти вірусу гепатитуС (ВГС). Механізм дії рибавірину проти ВГС цілком не з’ясований. Припускається,що накопиченням фосфорилювання рибавірину трифосфату конкурентно пригнічуєутворення гуанозин трифосфату, тим самим знижуючи синтез вірусних РНК. Такожвважається, що механізм синергічної дії рибавірину та альфа інтерферону протиВГС зумовлений посиленням фосфорилювання рибавірину інтерфероном.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

При пероральному застосуванні Рибавірин швидко всмоктується вшлунково-кишковому тракті. При цьому його біодоступність становить більше 45 %

Розподіл.

Рибавірин розподіляється в плазмі, секреті дихальнихшляхів і еритроцитах. Значна кількість рибавірин трифосфату накопичується веритроцитах, досягаючи плато до 4 доби і зберігається протягом декількох тижнівпісля введення. Період напіврозподілу становить 3,7 г. Об’єм V_d -близько 5000 л. При курсовому прийомі рибавірин накопичується в плазмі увеликій кількості. Співвідношення показників біодоступності (AUC) приповторному й одноразовому введенні дорівнює 6. Значна концентрація рибавірину(більше 67 %} може бути виявлена в цереброспінальній рідині після тривалоговведення.

Зв’язування з білками: незначною мірою зв’язується збілками плазми.

Час досягнення піка концентрації в плазмі - від 1 до1 ,5 год.

Час досягнення терапевтичної концентрації в плазмізалежить від величини хвилинного об’єму крові. Концентрація в секреті дихальнихшляхів набагато вища, ніж у плазмі.

Середня величина пікової концентрації (С_тах) у плазмі:близько 5 мкМоль на літр наприкінці 1 тижня прийому в дозі 200 мг кожні 8 год іблизько 11 мкМоль на літр наприкінці 1 тижня прийому в дозі 400 мг кожні 8 год.

Біотрансформація: Рибавірин фосфорилюється в клітинах печінки в активніметаболіти у вигляді моно-, ді- і трифосфату, які потім метаболізуються в 1,2,4-триазолкарбоксамід. Інший шлях метаболізму включає амідний гідроліз утрикарбоксилову кислоту та дерибозилювання з утворенням триазольногокарбоксильного метаболіту.

Виведення: Рибавірин виводиться з організмуповільно. Час напіввиведення (Т_1/2) після одноразового прийому дози200 мг становить від 1 до 2 год з плазми і до 40 днів з еритроцитів. Післяприпинення курсового прийому Т_1/2 становить близько 300 год.Рибавірин та його метаболіти в основному виводяться з сечею. Лише близько 10 %виводиться з калом, У незміненому стані близько 7 % рибавірину виводиться за 24год і близько 10 % - за 48 год.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: Приприйомі препарату хворими з нирковою недостатністю AUC та С_махрибавірину збільшуються, що зумовлено зниженням істинного кліренсу. У хворих зпечінковою недостатністю (А, В та С ступеня) фармакокінетика рибавірину незмінюється. Після прийому одноразової дози з їжею, що містить жири,фармакокінетика рибавірину змінюється істотно (AUC і С_maxзбільшуються на 70%).

Показання для застосування.

Рибавірин Медуна призначають у складі комбінованоїтерапії з альфа інтерферонами для лікування гепатиту С у стадії реплікативноїактивності, без цирозу печінки, або за наявності цирозу печінки в стадіїкомпенсації.

Спосіб застосування та дози.

Капсули Рибавірин Медуна приймають перорально, нерозжовуючи та запиваючи водою, під час прийому їжі. Дорослим пацієнтам згепатитом С рекомендується приймати рибавірин із розрахунку 15 мг на 1 кг маситіла, що відповідає 800-1200 мг на добу, тобто 2-3 капсули вранці і 2-3 капсуливвечері. Звичайна рекомендована доза для хворих з масою тіла менше 75 кгстановить 1000 мг на добу (2 капсули вранці і 3 капсули ввечері), хворим змасою тіла більше 75 кг рекомендується приймати 1200 мг на добу (3 капсуливранці і 3 капсули ввечері).

Тривалість курсукомбінованої терапії Рибавірином Медуна з альфа -Інтерфероном, як правило,становить не менш 24 тижнів. При цьому у хворих, несприйнятливих до іонотерапіїальфа - Інтерфероном, а також при рецидиві захворювання тривалість курсускладає не менш 6 міс.

Побічна дія.

Найчастішим побічним ефектом є гемолітична анемія.Тому в процесі лікування необхідно контролювати вміст гемоглобіну, білірубінута сечової кислоти.

Частими побічними ефектами є диспное, кашель,порушення сну, екзантема. Рідше проявляються грипоподобні явища з температурою,головний біль та біль у суглобах, зниження маси тіла, нудота, випаданняволосся, депресія. Рідко спостерігаються порушення функції щитовидної залози увигляді зміни вмісту ТТГ, а також алергічні реакції (кропив’янка, бронхоспазм,анафілаксія). Дуже рідко виникають симптоми аутоіммунних захворювань,артеріальна гіпотензія, лейкопенія та тромбоцитопенія.

Всі побічні ефекти оборотні, не впливають наефективність лікування і припиняються після закінчення прийому препарату.Нормалізація гемоглобіну спостерігається після тимчасового зниження дози.

Протипоказання.

Рибавірин Медуна протипоказаний пацієнтам зхронічною серцевою недостатністю ІІБ - ІІІ ступеня, інфарктом міокарда, прихронічній нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв), анемії,тяжких порушеннях функції печінки, в тому числі при декомпенсованому цирозі,аутоімунних захворюваннях, у тому числі при аутоімунному гепатиті, призахворюваннях щитовидної залози, які не піддаються лікуванню, при тяжкійдепресії з суїцидальними намірами, при вагітності і лактації (грудневигодовування), при підвищеній чутливості до рибавірину та інших компонентівпрепарату.

Передозування.

Можливе посилення побічної дії.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Особливості застосування.

Перед початком лікування, через 2 або 4 тижні й далірегулярно, у міру необхідності, слід проводити контрольні лабораторнідослідження (клінічний аналіз крові, аналіз складу електролітів, функціональніпроби печінки, вміст креатиніну в сироватці).

У процесі лікування рибавірином максимальне зниженнявмісту гемоглобіну в більшості випадків відзначається після 4-8 тижнів відпочатку лікування. При зниженні гемоглобіну нижче 11 г/дцЛ слід тимчасовозменшити дозу рибавірину на 400 мг на добу, при падінні гемоглобіну нижче 10г/дцЛ слід зменшити дозу до 50 % від початкової. У більшості випадків змінирекомендованих доз забезпечують відновлення рівня гемоглобіну. Однак при збереженнінепереносимості рибавірину після корекції дози, а також при падінні гемоглобінунижче 8,5 г/дцЛ прийом препарату слід припинити.

При гострих алергічних реакціях препарат слідвідмінити і призначити відповідне лікування.

Рибавірин Медуна слід призначати з обережністю після відповідногообстеження пацієнтам із захворюваннями серця, хронічними обструктивнимизахворюваннями легенів, цукровим діабетом, при порушеннях згортання крові,тромбофлебіті, мієлодепресії.

У зв’язку з можливою тератогенною та ембріотоксичною дією РибавіринуМедуна необхідно забезпечити надійну контрацепцію під час лікування і протягом4 місяців після закінчення лікування у жінок і протягом 7 місяців у чоловіків.У зв’язку з можливим погіршенням функції нирок у літніх пацієнтів передзастосуванням препарату необхідне визначення функції нирок, зокрема кліренсукреатиніну.

Безпека застосування препарату длялікуванні дітей і підлітків не встановлена, тому його застосування у пацієнтівдо 18 років не рекомендується.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні РибавіринуМедуна й альфа-інтерферону відзначається синергізм.

Призначення рибавірину під час лікування зидовудином та/або ставудиномпри наявній ВІЛ- інфекції супроводжується зниженням фосфорилювання цихпрепаратів, що призводить до ВІЛ-віремії і буде потребувати зміни схемилікування. У той же час не виявлена взаємодія рибавірину і ненуклеозиднихінгібіторів зворотної транскриптази чи інгібіторів протеаз. Тому можливокомбіноване застосування рибавірину і зазначених препаратів для лікуванняхворих з інфекцією ВІЛ та гепатитом С.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці,при температурі від 15°С до 25°С. Термін придатності – 4 роки.