ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ВІРАЗОЛ

(VIRAZOLE)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: рибавірин;1-бета-D-рибофуранозил-1Н-1,2,4-триазол-3-карбоксамід;

основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина без кольору або майже безнього;

склад: 1 мл концентрату містить рибавірину 100 мг;

допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний, калію дегідрофосфат,вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчинів для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Противірусний засіб для системного застосування. КодATC J05AB04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Віразол має широкий спектр активності протирізних вірусів, що мають РНК (аренавіруси, буньявіруси, ретровіруси, параміксовірусита ін.) і ДНК (аденовіруси, вірус герпесу, цитомегаловіруси та ін.). Препаратпригнічує реплікацію вірусів-збудників особливо небезпечних геморагічнихпропасниць як in vitro, так і in vivo. Профілактична та терапевтична активністьВіразолу показана в експериментах на приматах для геморагічних пропасниць, щоспричинені аренавірусами: пропасниця Ласса, болівійська геморагічна пропасниця;буньявірусами: пропасниця Долини Ріфт, Крим-Конго геморагічна пропасниця, атакож хантавірусами: геморагічна пропасниця з нирковим синдромом тахантавірусний пульмональний синдром. При цьому різні штами високопатогеннихарена- та буньявірусів Ласса, Мачухо, Крим-Конго, Хантаан, Сеул, Пуумула,Добрава та Сін Номбре, які виділені від диких гризунів і хворих людей у різнихгеографічних регіонах світу, мають високу чутливість до Віразолу.

Віразол легко проникає в інфіковані вірусом клітини, де під впливомаденозинкінази фосфорилюється у моно-, ди- та трифосфатні метаболіти.Противірусна дія Віразолу зумовлена трьома різними механізмами. По-перше,препарат знижує внутрішньоклітинний пул гуанозинтрифосфату і тим самимопосередковано пригнічує синтез нуклеїнових кислот вірусу. По-друге, Віразолможе змінювати синтез РНК з подальшим порушенням транскрипції вірусу. Нарешті,показаний прямий пригнічуючий вплив Віразолу на активність полімерази вірусів.

Віразолпри лікуванні геморагічної пропасниці з нирковим синдромом суттєво знижуєтяжкість перебігу захворювання: зменшує тривалість таких симптомів, якпропасниця, олігурія, біль у поперековій ділянці, животі та головний біль.Значне зниження пікових показників сечовини та креатиніну свідчить прозменшення ступеня ураження нирок. До того ж, ризик розвитку геморагій у хворих,які приймали Віразол, значно зменшується. Результатом послаблення тяжкостіклінічного перебігу захворювання є значне (приблизно у 7 разів) зменшеннясмертельних випадків.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні Віразолумаксимальна концентрація в плазмі досягається у кінці інфузії і становить приблизно43 і 72 мікромоль/л для доз 600 і 1 200 мг відповідно. Період напіврозподілення- майже 0,2 години та період напіввиведення - від 0,5 до 2 годин.

Розподіляється в плазмі, секреті дихальних шляхів та еритроцитах.Значна кількість активного метаболіту рибавіринтрифосфату накопичується веритроцитах, сягаючи постійного рівня приблизно через 4 доби, і залишається вних протягом кількох тижнів після застосування.

Метаболізується внутрішньоклітинно шляхом фосфорилювання з утворенняммоно-, ди- і трифосфатного (активного) метаболіту; метаболізується також до1,2,4-тріазолкарбоксаміду. Інактивується дерибозилюванням з подальшимгідролізом та розривом тріазольного кільця.

З білками крові практично не зв’язується.

Після внутрішньовенного введення 19% препарату в незміненому виглядівиводиться нирками протягом 24 годин і 24% - потягом 48 годин. Нирковий шляхвиведення характерний і для метаболіту 1,2,4-тріазолкарбоксаміду.

Показання для застосування. Геморагічна пропасниця з нирковим синдромом.

Спосіб застосування та дози. Доза Віразолу концентрату для приготуваннярозчину для інфузії для кожного пацієнта розраховується індивідуально, залежновід маси тіла. Перед введенням концентрований розчин Віразолу необхіднорозвести 5% розчином декстрози для ін’єкцій або 0,9% розчином натрію хлориду ідовести загальний об’єм розчину для введення до 100 мл. Одержаний розчинвводять шляхом інфузії через перфузор протягом 30 хвилин.

Концентрат Віразолу для внутрішньовенних інфузій не має консервантів, іпісля розведення повинен бути використаний протягом 24 годин.

Початкова доза навантаження: 33 мг/кг маси тіла. Через 6 годин післяцієї дози починають вводити по 16 мг/кг маси тіла через кожні 6 годин протягом4 діб (усього 16 доз).

Через 8 годин після введення останньої з цих доз починаютьзастосовувати препарат по 8 мг/кг кожні 8 годин протягом 3 діб (9 доз). (Див.таблицю). Лікування Віразолом у такому дозуванні триває залежно від станухворого та погляду лікаря на доцільність застосування, але не повинноперевищувати 14 діб.

Даний режим внутрішньовенного застосування Віразолу базується на численнихконтрольованих клінічних дослідженнях.

Побічна дія. З боку нервової системи: головний біль, безсоння,астенічний синдром.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску,брадикардія, зупинка серця.

З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, лейкопенія,нейтропенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку системи дихання: пневмоторакс, диспное, бронхоспазм, набряклегенів, синдром гіпервентиляції, ателектаз легенів.

З боку травної системи: анорексія, нудота, гіпербілірубінемія.

Алергічні реакції: шкірний висип.

Інші: кон’юнктивіт, при струминному введенні Віразолу може виникатиозноб, у зв’язку з чим препарат рекомендовано вводити повільно, протягом 10-15хвилин.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність і період годування груддю. Пацієнти з тяжкими захворюваннямисерцево-судинної системи, включаючи нестабільні та неконтрольованісерцево-судинні захворювання протягом останніх 6 місяців. Тяжка ниркованедостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) з проведенням гемодіалізу;тяжка печінкова недостатність (некомпенсований цироз печінки); гемоглобінопатія(наприклад таласемія, серпоподібно-клітинна анемія), дитячий та юнацький вік(до 18 років).

Передозування. Випадків передозування не зареєстровано.

Особливості застосування. Застосовувати тільки за умов стаціонару зіспеціалізованим реанімаційним відділенням.

Медичному персоналу, який працює з препаратом, слід враховувати йоготератогенність.

Чоловіки та жінки репродуктивного віку під час лікування та протягом 7місяців після закінчення терапії повинні застосовувати ефективні контрацептивнізасоби. Рибавірин може накопичуватися в клітинах і дуже повільно виводитися зорганізму. У дослідженнях на тваринах рибавірин, який містився в спермі, мігвиявляти свою тератогенну дію при заплідненні яйцеклітин.

Особливої уваги потребують пацієнти, які мають некомпенсований цукровийдіабет (із станами кетоацидозу), тромбоемболію легеневої артерії, захворюваннящитоподібної залози (тиреотоксикоз), депресію, схильність до суїциду (ванамнезі).

Лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові з лейкоцитарноюформулою та кількістю тромбоцитів, аналіз електролітів, визначення вмістукреатиніну, функціональних проб печінки) необхідно проводити до початкутерапії, на 2-му та 4-му тижні, в подальшому -регулярно.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Антагонізм із зидовудином: пригнічує фосфорилюваннязидовудину до його активної форми трифосфату.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі15 - 25°С у сухому, захищеному від світла місці.

Зберігати в недоступному для дітеймісці.

Термін придатності - 3 роки.

Не використовувати після закінчення терміну придатності.