ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
Сіофор® 1000
(Siofor® 1000)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: метформін; 1,1-диметилбігуанідгідрохлорид;
основні фізико-хімічні властивості: білі, довгасті таблетки, вкриті оболонкою,які мають з одного боку заглиблення для полегшення розламування, а з іншого –насічку для ділення;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 1 000 мгметформіну гідрохлориду;
допоміжні речовини: повідон (значення К=25);гіпромелоза; магнію стеарат; титану діоксид Е 171; макрогол 6000.
Форма випуску. Таблетки вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Протидіабетичні засоби і пероральнігіпоглікемізуючі препарати. Код АТС А10ВА02.
Фармакологічні властивості. Метформін – це бігуанід, який маєцукрознижуючу дію та забезпечує пониження як базальної, так і постпрандіальної концентраціїцукру в крові. Метформін не стимулює секрецію інсуліну і тому не призводить догіпоглікемії. Дія метформіну ймовірно ґрунтується на таких механізмах:пониження вироблення глюкози в печінці за рахунок пригнічення глюконеогенезу іглікогенолізу; підвищення чутливості м’язів до інсуліну, що призводить допокращання поглинання глюкози на периферії і її утилізації; пригніченнявсмоктування глюкози в печінці. Метформін за допомогою своєї дії наглікогенсинтетазу стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену. Метформінпідвищує транспортну ємність для глюкози усіх відомих до цього часу мембраннихтранспортних протеїнів (GLUT). У людини метформін сприятливо впливає на жировийобмін, незалежно від його впливу на рівень цукру в крові. Він понижує в плазмікрові рівень загального холестерину, холестерину низької щільності ітригліцеридів.
Фармакокінетика. Після перорального прийомуметформіну його максимальна концентрація в крові досягається через 2,5 години.Абсолютна біодоступність приблизно – 50-60%. При пероральному прийомівсмоктування метформіну неповне і має характер насичення. вважається, щометформін має нелінійну фармакокінетику. При рекомендованих дозах і звичайнихінтервалах прийому стан рівноваги щодо концентрацій в плазмі досягається через24-48 годин. Зв’язування з білками плазми можна не враховувати. Метформінпереходить в еритроцити. Максимальна концентрація в цілісній крові менше, ніж вплазмі і встановлюється приблизно в той же час. Метформін виводиться унезміненому стані із сечею. У людини продукти розпаду до цього часу невизначені. Ренальний кліренс метформіну більше 400 мл/хв, що вказує на те, щометформін виводиться за рахунок клубочкової фільтрації і канальцевої секреції.При перорально прийнятій дозі час напіввиведення становить 6,5 годин. Призниженні ниркової функції ренальний кліренс понижується пропорційно кліренсукреатиніну, таким чином час напіввиведення подовжується і концентраціяметформіну в плазмі підвищується.
Показання для застосування. Цукровий діабет ІІ типу, особливо у хворихіз зайвою масою тіла, у яких лише однією дієтою і фізичним навантаженнямдостатнє коректування рівня цукру в крові не досягається.
Спосіб застосування та дози. Препарат приймають під час або після їдидвічі або тричі на добу. Початкова доза становить 500 мг на добу (½таблетки, вкритої оболонкою, препарату Сіофор® 1000). Через 10-15діб дозу слід відкоригувати відповідно до показників рівня цукру в крові.Поступовість підвищення дозування сприятливо впливає на чутливість до препаратутравного тракту. Максимальна добова доза становить 3 г або 3 таблетки, вкритіоболонкою, препарату Сіофор® 1000. Для досягнення кращої корекціїрівня цукру в крові метформін можна комбінувати з інсуліном. Його призначають узвичайних дозах (по 500 мг – 850 мг 2-3 рази на добу), в той час як дозаінсуліну залежить від виміряних показників цукру крові.
Побічна дія. Травний тракт. Дуже часто (> 10%) виникаютьскарги на нудоту, блювання, пронос, біль у животі і втрату апетиту. Вониз’являються частіше всього на початку лікування і у більшості випадківпроходять спонтанно. Часто (1 – 10%) виникає скарга на металевий присмак уроті. Шкіра. Дуже рідко (< 0,01%) у пацієнтів із підвищеною чутливістюз’являється легка еритема. Порушення з боку обміну речовин. Дуже рідко (<0,01%) відзначається пониження всмоктування вітаміну В12, а також,при тривалому лікуванні, пониження його концентрації в сироватці крові. Уклінічному відношенні ймовірно це спостереження не має значення. Лактатацидоз.Дуже рідко (0,03 випадки на 1000 пацієнтів на рік).
Протипоказання. Підвищена чутливість до метформіну або до іншихкомпонентів препарату; діабетичний кетоацидоз; діабетична прекома; ниркованедостатність або порушення ниркової функції (наприклад, креатинін сироваткикрові > 135 мкмоль/л у чоловіків і > 110 мкмоль/л у жінок); гострі стани,які можуть призводити до погіршення ниркової функції (наприклад, дегідратація,тяжка інфекція, шок); внутрішньосудинне уведення контрастних речовин, якімістять йод; гострі та хронічні захворювання, які можуть призводити до гіпоксії(наприклад, серцева або дихальна недостатність, інфаркт міокарда у гострійстадії, шок); печінкова недостатність; гостра алкогольна інтоксикація;алкоголізм; вагітність і період годування груддю.
Передозування. При дозі до 85 г метформіну гіпоглікемія нерозвивалась, навіть якщо у цих же умовах розвивався лактатацидоз. При значномупередозуванні і наявності супутніх факторів ризику може розвинутисьлактатацидоз. При цьому мова йде про екстрений клінічний випадок, при якомупотрібне стаціонарне лікування. Найефективніший метод видалення лактату іметформіну – це гемодіаліз.
Особливості застосування. У зв’язку з відсутністю досвіду застосуванняне рекомендується застосовувати Сіофор® 1000 у дітей. Перед початкомі регулярно протягом лікування метформіном слід контролювати функцію нирок, асаме: не рідше 1 разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок; 2-4 разина рік у пацієнтів із рівнем креатиніну, який перебуває біля верхньої межінорми, а також у людей похилого віку. Особлива обережність потрібна вситуаціях, коли може мати місце обмеження ниркової функції (наприклад, початоклікування антигіпертензивними препаратами, діуретиками або нестероїднимипротизапальними засобами). Оскільки внутрішньосудинне уведення контрастних речовинпри радіологічних дослідженнях може призводити до ниркової недостатності, слідприпинити прийом метформіну перед дослідженням, під час дослідження і протягом48 годин після дослідження. Продовжити терапію можна лише у випадку, якщо присвіжому дослідженні визначається нормальна функція нирок. За 48 годин дозапланованих хірургічних втручань, які будуть проводитись під наркозом, слідприпинити прийом метформіну. Продовжити лікування рекомендується не раніше, ніжчерез 48 годин після операції. Під час лікування метформіном рекомендуєтьсятаке: всім пацієнтам продовжувати дотримуватись дієти, а пацієнтам із зайвоювагою продовжувати дотримуватись низькокалорійної дієти; проводити регулярнілабораторні обстеження, які рекомендуються хворим на цукровий діабет; метформінсам по собі не призводить до гіпоглікемії, але при комбінації з інсуліном абопрепаратами сульфонілсечовини треба бути обережним. Монотерапія метформіном непризводить до гіпоглікемії і тому не впливає на здатність до керуванняавтотранспортом і управління механізмами. Але треба повідомити пацієнта про те,що при комбінації метформіну з іншими протидіабетичними засобами (препаратисульфонілсечовини, інсулін, репаглінід) є ризик розвитку гіпоглікемії.Необхідно уникати вживання алкоголю і ліків, які містять алкоголь.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Комбінації, що не рекомендуються. Алкоголь.При гострій алкогольній інтоксикації є підвищений ризик розвитку лактатацидозу,насамперед при супутньому голодуванні, недостатньому харчуванні або припечінковій недостатності. Комбінації, при яких необхідна особлива обережність.Глюкокортикоїди (системні і для зовнішнього застосування) мають підвищенуендогенну гіперглікемічну активність. Тому потрібен більш частий контроль рівняцукру в крові у хворих, які застосовують такі препарати, особливо на початкулікування. При необхідності, проводиться корегування дози протидіабетичногозасобу під час такого лікування і після його припинення. Інгібіториангіотензинперетворюючого ферменту можуть призводити до пониження рівня цукру вкрові, що також може вимагати корекції дози протидіабетичних препаратів під часі після лікування.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 30° С!Лікарський засіб зберігати в недоступному для дітей місці! Термін придатності –3 роки.