ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
МЕТФОРМІН
METFORMIN
Загальна характеристика:
міжнародна назва: metformin;
основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки білого кольору з однорідноюповерхнею, без плям та пошкоджень;
склад: 1 таблетка містить 500 мг метформіну гідрохлориду;
допоміжні речовини: крохмаль,тальк, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
Пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Код АТС А10В А02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Метформін знижуєпідвищений рівень глюкози в крові у хворих на цукровий діабет. Препаратпроявляє свою дію незалежно від секреторної діяльності підшлункової залози.Основним механізмом його дії є гальмування транспорту електронів дихальноголанцюга в оболонці мітохондрій, що приводить до зниження концентраціївнутрішньоклітинної АТФ і посилення безкисневого гліколізу. Внаслідок цьогопосилюється надходження глюкози з позаклітинного простору в клітини,зменшуються запаси глікогену у печінці та збільшується виділення пірувату ілактату в таких органах, як кишечник, печінка, у м’язовій та жировій тканинах.
Дія Метформіну розповсюджується на:
шлунково-кишковий тракт: препарат гальмує всмоктування глюкози вкишечнику, зменшує перистальтику шлунка і кишечнику;
печінку: препарат гальмує глюконеогенез і виділення глюкози в кров,посилює безкисневий гліколіз;
периферичні тканини: препарат підвищує тканинне споживання глюкози, щопов’язано з посиленням периферичної дії ендогенного інсуліну (дія на рівніінсулінового рецептора – зростання кількості і спорідненості рецепторів, атакож рецепторні взаємодії – активація систем, що транспортують глюкозу вклітини). Внаслідок того, що Метформін не стимулює виділення інсулінупідшлунковою залозою, він сприяє ліквідації гіперінсулінемії, яка є однією зосновних причин прогресування судинних ускладнень і збільшення маси тіла прицукровому діабеті II типу.
Метформін здійснює також позитивну метаболічну дію на:
ліпіди крові: знижує рівень загального холестерину на 10–20%, фракцій холестерину:ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ліпопротеїдів дуже низької щільності(ЛПДНЩ), що пов’язано з гальмуванням його біосинтезу в стінці кишечнику ізростанням його виведення через шлунково-кишковий тракт. Препарат підвищуєрівень ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) на 10–20% та знижує рівеньтригліцеридів на 10–20% (навіть якщо їх рівень підвищений на 50%) шляхомгальмування окислення жирних кислот, зниження концентрації інсуліну,гальмування кишкового всмоктування глюкози;
систему згортання та фібриноліз: знижує чутливість тромбоцитів доагрегуючих факторів, стимулює ендогенний фібриноліз шляхом підвищенняактивності t-PA (тканинного активатора плазміногену), зниження рівня РАІ-1(інгібітора тканинного активатора плазміногену) та зниження рівня фібриногену;
стінку кровоносних судин: гальмує проліферацію гладких м’язів судин.
Додатковий метаболічний ефект Метформіну визначає його позитивну дію насистему кровообігу, гальмування розвитку діабетичної ангіопатії та попередженнявиникнення таких ускладнень, як артеріальна гіпертензія та ішемічна хворобасерця. У пацієнтів з ожирінням препарат дає можливість зменшення маси тіла,особливо на початку лікування.
Фармакокінетика. Всмоктування Метформіну відбувається у дванадцятипалійта тонкій кишках. Біодоступність становить 50–60%. Препарат не зв’язується збілками крові, швидко розподіляється між різними органами; накопичуєтьсяголовним чином у стінці травного тракту (шлунок, дванадцятипала та тонкакишки), печінці, слинних залозах.
Метформін досягає максимальної концентрації в сироватці крові через 2год. після прийому, період напіввиведення становить 1,5 год. На відміну відфенформіну, препарат в організмі не метаболізується. Тривалість повноїелімінації – 4,0–8,7 год, препарат у незмінному вигляді виводиться через нирки(близько 90% протягом 12 годин ). У пацієнтів похилого віку та у разі порушенняфункції нирок кінетика Метформіну змінюється. Загальний кліренс, а такожнирковий у пацієнтів похилого віку знижується на 35–40%, при помірній та тяжкійнирковій недостатності – на 74–78%.
Показання для застосування.
Цукровий діабет ІІ типу (особливо у пацієнтів з порушенням жировогообміну, ожирінням у випадках, коли нормальний рівень цукру в крові недосягається за допомогою дієти та фізичних навантажень); цукровий діабет ІІтипу – комбінована терапія з інсуліном, похідними сульфонілсечовини.
Спосіб застосування та дози.
Метформін приймають внутрішньо, під час або безпосередньо після їжі.
Початкова доза становить 500–1 000 мг (1–2 таблетки) на добу. Дозу слідпоступово підвищувати до отримання оптимального ефекту. Ліки, звичайно,приймають по 1 таблетці 2–3 рази на добу. Максимальна доза – 2 550 мг на добу.
Увага!
Повний терапевтичний ефект може відмічатись навіть після 14 днівлікування, у зв’язку з чим не слід занадто швидко збільшувати дозу препарату.
Побічна дія.
Зниження апетиту, металевий присмак у роті, нудота, блювання, біль уживоті, пронос, ацидоз. Зменшення цих явищ досягають, як правило, застосовуючипрепарат під час їжі, та починаючи лікування з низьких добових доз. Придовготривалому лікуванні в поодиноких випадках може виникнути мегалобластичнаанемія як наслідок порушення всмоктування вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Дужерідко, головним чином у хворих на ниркову недостатність, недостатністькровообігу, печінкову та дихальну недостатність, тканинну гіпоксію, призастосуванні Метформіну можливе виникнення лактатного ацидозу.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до препарату, діабетична кома, метаболічнийацидоз, лактатний ацидоз, стани гіпоксії (внаслідок гіпоксемії, шоку та ін.);гостра та хронічна ниркова недостатність, печінкова недостатність,недостатність кровообігу з тканинною гіпоксією, інфаркт міокарда, дихальнанедостатність; важкі опіки, оперативні втручання, інфекційні захворювання,застосування йодовмісних контрастних засобів; алкоголізм, вагітність і періодгодування груддю.
Передозування. Навіть значне передозування не призводить, занормальних умов, до
гіпоглікемії, але можливе виникнення лактатного ацидозу. Передозуваннята
лактатний ацидоз повинні лікуватися за допомогою інфузійної терапії та,у важких
випадках, гемодіалізу.
Особливості застосування. У період лікування Метформіном необхідно періодичноконтролювати вміст глюкози в крові та сечі. За необхідності проведенняхірургічного втручання, введення діагностичних йодовмісних контрастних засобівпрепарат на короткий термін відміняють. Зловживання спиртними напоями підвищуєризик виникнення лактатного ацидозу при лікуванні Метформіном.
При комбінованому застосуванні Метформіну з похіднимисульфонілсечовини, інсуліном, при недостатньому харчуванні, при гостромузловживанні алкоголем, після значного фізичного навантаження можуть виникатигіпоглікемічні стани, що необхідно враховувати при роботі з механічнимустаткуванням та керуванні автотранспортними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Метформін діє синергічно з похідними сульфонілсечовини (наприклад, зглібенкламідом, гліпізидом, глібуридом), інсуліном та акарбозою (інгібіторα-глюкозидази). Амілорид, дигоксин, хінідин, морфін, прокаїнамід,триамтерен, триметоприм, циметидин, ранітидин, фамотидин, блокатори кальцієвихканалів (особливо ніфедипін) гальмують канальцеве виділення в нирках і можутьпідвищувати концентрацію Метформіну в сироватці крові. Фуросемід підвищуєконцентрацію Метформіну в сироватці крові, а Метформін знижує як концентрацію,так і період напіввиведення фуросеміду.
При застосуванні разом з лікарськими засобами, що можуть викликатигіпоглікемію (клофібратом, пробенецидом, пропраналолом, рифампіцином,сульфоніламідами, саліцилатами), дозу Метформіну знижують.
Препарати, що викликають підвищення рівня цукру в крові (пероральніпротизаплідні естрогенвмісні засоби, кортикостероїди, сечогінні засоби,ізоніазид, нікотинова кислота, фенітоїн, хлорпромазин, гормони щитовидноїзалози, симпатоміметики), можуть знижувати ефективність Метформіну. У випадкузастосування з цими препаратами слід контролювати вміст глюкози в крові та принеобхідності відповідно збільшувати дозу Метформіну. Етиловий спирт підвищуєризик виникнення лактатного ацидозу. Холестирамін та гуар уповільнюютьвсмоктування Метформіну, знижуючи його ефект. Ці засоби слід застосовуватичерез декілька годин після застосування Метформіну. Препарат посилює діюпероральних антикоагулянтів з групи кумарину.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15–25°С у сухому,недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки.