ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ОНДАНСЕТРОН

(ONDANSETRON)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ondansetron,(3RS)-9-метил-3-[(2-метил-1Н-імідазол-1-іл)-метил]-1,2,3,9-тетрагідро-4Н-карбазол-4-ОНгідрохлориду дигідрат;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить ондансетрону гідрохлориду дигідрату уперерахуванні на ондансетрон 2 мг;

допоміжні речовини: кислота лимонна, натрію цитрат, натрію хлорид, водадля ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протиблювотні засоби і препарати, що усуваютьнудоту.

Антагоністи 5НТ₃-рецепторів серотоніну. Код АТС А04А А01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Протиблювотний засіб. Механізм діїзумовлений конкурентною високоселективною блокадою центральних і периферичних5НТ₃‑рецепторів серотоніну (рецептори тригерної зони,блювотного центру). Пригнічує блювотний рефлекс, усуваючи та попереджаючинудоту при застосуванні цитотоксичних хіміотерапевтичних засобів, променевійтерапії, у післяопераційний період. При багаторазовому застосуванні уповільнюєперистальтику і проходження вмісту по кишечнику.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні у дозі 0,15 мг/кгдорослим до 75 років максимальна концентрація у крові становить, у середньому,близько 100 нг/мл, в осіб старше 75 років – 170 нг/мл. При внутрішньовеннійінфузії 32 мг протягом 15 хвилин максимальна концентрація досягає 264 нг/мл.При внутрішньом’язовому введенні максимальна концентрація ондансетрону у кровіреєструється через 10 хвилин після ін’єкції і становить близько 25 нг/мл.Зв’язування з білками плазми - 70-76%. Основна частина введеної дози (85-90%)гідроксилюється у печінці за участі цитохрому P‑450 до сполук індольногоциклу, а далі кон’югує з глюкуроновою і сірчаною кислотами. Загальний об’єм розподілустановить 1,9 л/кг, період напіввиведення залежно від віку - від 3,5 до 5,5години. Препарат екскретується з організму нирками, при цьому 5% введеної дозививодиться у незміненому вигляді. Фармакокінетичні параметри ондансетрону незмінюються при його багаторазовому введенні.

У дітей, а також у осіб з ураженнями печінки зменшується загальнийкліренс, у пацієнтів похилого віку збільшується період напіввиведення ізагальний кліренс препарату. У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю(кліренс креатиніну 15-60 мл/хв) знижені системний кліренс і об’єм розподілуондансетрону, результатом чого є клінічно незначуще невелике збільшення періодунапіввиведення препарату. У жінок рівень максимальної концентрації ібіодоступність препарату вищі, а кліренс і рівень розподілу нижчі, ніж учоловіків.

Показання до застосування. Профілактика та лікування нудоти та блювання,спричинених цитотоксичною хіміо- або променевою терапією; післяопераційнихнудоти та блювання.

Спосіб застосування та дози. Препарат може вводитися внутрішньом’язовочи внутрішньовенно, шляхом одноразової повільної ін’єкції чи шляхом інфузії.Для приготування розчину ондансетрону для інфузії можуть застосовуватися 0,9%розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози, розчин Рінгера. Розчин ондансетронудля інфузійного введення готують безпосередньо перед введенням; однак у разінеобхідності його можна зберігати до повного використання не більше 24 годинпри температурі 2-8°С. Під час проведення інфузії не потрібує захисту відсвітла при нормальному освітленні.

Еметогенна хіміотерапія та променева терапія

Дорослим призначають розчин у дозі 8 мг внутрішньовенно, повільно,безпосередньо перед проведенням хіміотерапії.

Високоеметогенна хіміотерапія

одноразова доза 8‑32 мг внутрішньовенно, повільно, безпосередньоперед проведенням хіміотерапії; при введенні в дозі вище 8 мг Ондансетроннеобхідно розчинити в 50–100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або іншогосумісного розчину для внутрішньовенного введення та проводити інфузію не менше15 хвилин;

доза 8 мг внутрішньовенно, повільно, безпосередньо перед проведеннямкурсу хіміотерапії, потім 2 рази внутрішньовенно, повільно, в дозі 8 мг зінтервалом 2‑4 години або внутрішньовенно краплинно в дозі 1 мг/годпротягом 24 годин.

Вибір режимудозування встановлюють індивідуально, залежно від ступеня вираженостіеметогенного ефекту.

Дітям можна призначати у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкціїу дозі 5 мг/м² безпосередньо перед проведенням хіміотерапії.

Післяопераційні нудота і блювання

Дорослі. Можливо призначення 4 мг у вигляді повільноговнутрішньовенного введення або внутрішньом’язової ін’єкції під час індукціїанестезії. Для усунення розвитку післяопераційних нудоти і блюваннярекомендується одноразове введення 4 мг внутрішньом’язово або внутрішньовенноповільно.

Діти. Для запобігання післяопераційним нудоті і блюванню можнапризначити в дозі 0,1 мг/кг (максимально 4 мг) у вигляді повільноївнутрішньовенної ін’єкції до, під час або після початку анестезії. Для усуненнярозвитку післяопераційних нудоти і блювання рекомендується одноразове введенняв дозі 0,1 мг/кг (максимально 4 мг) внутрішньом’язово або внутрішньовенноповільно.

Побічна дія.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення,тимчасове порушення гостроти зору (при швидкому внутрішньовенному введенні),спонтанні рухові розлади, напади судом, пригнічення центральної нервовоїсистеми, парестезії, слабкість, екстрапірамідна симптоматика, непритомність;

з боку серцево-судинної системи: відчуття жару і припливу крові дообличчя, аритмія, тахікардія або брадикардія, гіпотензія або гіпертензія;

з боку травної системи: запор, діарея, гикавка, сухість у роті,транзиторне підвищення активності амінотрансфераз, недостатність функціїпечінки;

алергічні реакції: кропив’янка, бронхоспазм, у поодиноких випадках –анафілактичні реакції;

інші: кашель, болі у грудній клітці (ангінозного типу), почервоніння ипечіння у місці ін’єкції.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.Недостатність функції печінки; хірургічні операції на черевній порожнині;вагітність (особливо I триместр); період лактації; дитячий вік: при хіміо- іпроменевій терапії – до 4 років; при анестезії – до 2 років.

Передозування. При передозуванні можливо загострення симптомів, щоописані у розділі “Побічна дія”.

Лікування: відміна препарату і симптоматична терапія, спрямована напідтримку життєво важливих функцій. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування. При призначенні пацієнтам з помірними і вираженимипорушеннями функції печінки не рекомендується перевищувати дозу 8 мг/добу. Придуже вираженій блювотній реакції в результаті хіміотерапії ефективністьпрепарату можна підвищити шляхом разового внутрішньовенного введенняглюкокортикоїдів (наприклад 20 мг дексаметазону) до початку хіміотерапії.

З обережністю призначають пацієнтам, які мають в анамнезі реакціїгіперчутливості до інших селективних антагоністів серотонінових 5НТ₃-рецепторів.З обережністю та під ретельним медичним наглядом слід застосовувати препаратпри лікуванні пацієнтів з ознаками підгострої непрохідності кишечнику.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат у вигляді інфузійного розчину приконцентрації ондансетрону 16-160 мкг/мл (8 мг/500 мл - 8 мг/50 мл) можевводитися через Y-подібний катетер сумісно з такими препаратами:

цисплатин у концентрації до 0,48 мг/мл протягом 1-8 годин;

карбоплатин у концентрації 0,18-9,90 мг/мл протягом 10-60 хвилин;

5-фторурацил у концентрації до 0,8 мг/мл зі швидкістю не менше 20 мл/год,при цьому слід враховувати, що більш високі концентрації 5-фторурацилу можутьспричинювати преципітацію ондансетрону;

етопозид у концентрації 0,14-0,25 мг/мл протягом 30-60 хвилин;

цефтазидим у дозі 0,025-2,0 г, розведений водою для ін’єкцій відповіднодо рекомендацій виробника, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкціїпротягом 5 хвилин;

циклофосфамід у дозі 0,1-1,0 г, розведений водою для ін’єкційвідповідно до рекомендацій виробника, у вигляді внутрішньовенної болюсноїін’єкції протягом 5 хвилин;

доксорубіцин у дозі 10-100 мг, розведений водою для ін’єкцій відповіднодо рекомендацій виробника, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкціїпротягом 5 хвилин;

дексаметазон у дозі 20 мг внутрішньовенно, повільно, протягом 2-5 хвилинсумісно з 8-32 мг ондансетрону у 50-100 мл розчину.

Препарат не слід застосовувати в одному шприці або в одній крапельниціз іншими лікарськими засобами.

Одночасне застосування інгібіторів мікросомальних печінкових ферментівсистеми цитохрому P‑450 може збільшувати час напіввиведення і знижуватизагальний кліренс препарату.

При одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних печінковихферментів системи цитохрому P‑450 (барбітурати, карбамазепін,каризопродол, глютетимід, гризеофульвін, закис азоту, папаверін, фенілбутазон,фенітоїн та інші гідантоїни, рифампіцин, толбутамід) можливо зниження клінічноїефективності препарату.

Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла, недоступному длядітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 2 роки.