ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
ЛІНКОМІЦИНУ ГІДРОХЛОРИД
(LINCOMYCINІ HYDROCHLORIDUM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: lincomycinе; лінкоміцин;(2S-метил-6,8-дидезокси-6-(1-метил-4пропіл-2-піролідиніл)карбоніламіно-1-тіо-D-галакто-октопіранозид;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтуватарідина, з легким специфічним запахом;
склад: 1 мл розчину містить 0,3 глінкоміцину гідрохлориду моногідрату (у перерахуванні на лінкоміцин);
допоміжні речовини:етилендіамінтетраоцтової кислоти динатрієва сіль (трилон Б), 0,1М розчиннатрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.Макроліди та лінкозаміди. Код АТС J01F F02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Антибіотик групи лінкозамідів.Залежно від концентрації препарату та чутливості до нього мікроорганізмівчинить бактеріостатичну або бактерицидну дію. Пригнічує синтез білка вбактеріальній клітині. Активний по відношенню до грампозитивних мікроорганізмів(стафілококів, стрептококів, пневмококів, коринебактеріальної дифтерії) тадеяких анаеробів, включаючи збудників газової гангрени. Не чинить впливу награмнегативні бактерії, гриби та віруси. Стійкість мікроорганізмів долінкоміцину розвивається повільно.
Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенні швидко всмоктується ішироко розподіляється в тканинах (включаючи кісткову) та рідинах організму.Проникає крізь плаценту. Крізь гематоенцефалічний бар’єр проникає повільно.Частково метаболізується в печінці. Період напіввиведення - 5 год. Виводиться унезміненому вигляді та у вигляді метаболітів із сечею, жовчю та калом.
Показання для застосування. Септичні стани, стафілококові інфекції, гострий тахронічний остеомієліт, гнійні інфекції шкіри, отити та інші інфекції, щоспричинені чутливими до Лінкоміцину мікроорганізмами.
Спосіб застосування та дози. Препарат вводять внутрішньом’язово абовнутрішньовенно, попередньо розчинивши стерильним 0,9 % розчином натрію хлоридуабо водою для ін’єкцій. Разова доза становить 0,5 г, добова – 1,5 г.
При тяжкому перебігу захворювання добову дозу можна підвищити до 2,4 г.Препарат вводять 3 рази на добу, з інтервалом 8 год. Дітям призначають удобовій дозі 10-20 мг на 1 кг маси тіла. Внутрішньовенно Лінкоміцин вводятьтільки краплинно, в дозі 0,5 г у 250 мл ізотонічного розчину натріюхлориду, зі швидкістю 60-80 крапель за 1 хв.
Тривалість лікування - 7-14 днів. При остеомієліті – 3 тижні і більше.
Побічна дія. Можливі нудота, блювання, діарея,псевдомембранозний ентероколіт, підвищення рівня печінкових трансаміназ ібілірубіну в плазмі, лейкопенія, тромбоцитопенія, алергічні реакції. Пришвидкому в/в введенні - зниження АТ, запаморочення, слабкість.
Протипоказання. Тяжкі захворювання печінки та нирок, підвищеначутливість до Лінкоміцину, періоди вагітності та лактації.
Передозування. У випадку передозування можливо посилення побічноїдії препарату.
Лікування: симптоматичне.
Особливості застосування. При порушенніфункції печінки та/або нирок слід зменшити разову дозу Лінкоміцину на 1/3-1/2 ізбільшити інтервал між введеннями. При внутрішньом’язовому введенні, длязапобігання асептичному абсцесу, препарат слід вводити глибоко.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат не можна вводити парентеральноразом з міорелаксантами периферичної дії та із засобами для інгаляційногонаркозу, оскільки відмічається посилення нервово-м’язової блокади, аж дорозвитку апное. При одночасному застосуванні з пеніцилінами, цефалоспоринами,хлорамфеніколом або еритроміцином можливий антагонізм протимікробної дії.
Умови та термін зберігання. В захищеному від світла та недоступному для дітеймісці, при температурі не вище 25 оС. Термін зберігання – 3 роки.