ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
МЕТОПРОЛ 50 ретард
(METOPROL 50 retard)
МЕТОПРОЛ 100 ретард
(METOPROL 100 retard)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: metoprolol;
біс[(2RS-1-[4-(2-метоксіетил)феноксі]-3-[(1-метилетил)аміно]пропан-2-ол](2R,3R)-2,3-дигідроксібутандиоат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклоюповерхнею, з рискою, вкриті оболонкою білого кольору;
склад: 1 таблетка містить метопрололу тартрату 50 мг або 100 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, поліетилену оксид,полівінілпіролідон, кремній колоїдний безводний, натрію стеарил фумарат,покриття для нанесення оболонки Opadry II White.
Форма випуску.
Таблетки, вкриті оболонкою, з уповільненим вивільненням.
Фармакотерапевтична група.
Селективні блокатори β-адренорецепторів.
Метопролол. Код АТС С07А В02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Селективний бета-адреноблокатор без внутрішньоїсимпатоміметичної активності (ВСА), діє переважно на бета1-адренорецепторисерця і незначною мірою на бета2-рецептори периферичних судин табронхів. Метопролол має мембраностабілізуючу, антиангінальну, антигіпертензивнута антиаритмічну дії. Зменшує автоматизм синусового вузла, уповільнює ЧСС,AV-провідність, знижує скоротливість та збудливість міокарду, серцевий викид,потребу міокарда у кисні. Пригнічує стимулюючий ефект катехоламінів на серце зафізичного і психоемоційного навантажень.
Спричиняє гіпотензивний ефект, що стабілізується до кінця 2-го тижнякурсового призначення препарату. При стенокардії напруги метопролол знижуєчастоту і тяжкість нападів. При інфаркті міокарда сприяє обмеженню зони ішеміїсерцевого м’яза і зменшує ризик розвитку фатальних аритмій, знижує можливістьрецидивів інфаркту міокарда. При застосуванні у середніх терапевтичних дозахвиявляє менш виражений вплив на гладеньку мускулатуру бронхів і периферичнихартерій, ніж неселективні бета-адреноблокатори.
Метопролол меншою мірою, ніж неселективні бета-блокатори, впливає навиділення інсуліну та вуглеводний метаболізм, суттєво не змінює серцево-судиннуреакцію на гіпоглікемію і не впливає на тривалість періоду відновлення післяепізоду гіпоглікемії.
Фармакокінетика. Метопролол швидко і майже повністю всмоктується зтравного тракту. Біодоступність препарату становить 50%. Максимальнаконцентрація метопрололу у плазмі крові досягається через 6 год після прийомупрепарату внутрішньо. Період напіввиведення становить 8 – 12 год.Фармакокінетика метопрололу має пряму залежність від дози препарату. З білкамиплазми крові зв’язується 11 – 12%. Препарат проникає через плацентарний бар’єр.Метаболізм метопрололу здійснюється у печінці через систему цитохрому Р450з утворенням неактивних метаболітів. Приблизно 95 % разової дозипрепарату виділяється з сечею у вигляді метаболітів, менше 5% виводиться унезміненому вигляді.Метопролол виявляється у грудному молоці.
Показання для застосування.
Артеріальна гіпертензія (монотерапія або у комбінації з іншимиантигіпертензивними засобами).
Профілактика нападів стенокардії.
Вторинна профілактика після інфаркту міокарда (лікування тапрофілактика повторного інфаркту).
Порушення ритму серця (надшлуночкова тахікардія, екстрасистолія).
Хронічна серцева недостатність у стадії компенсації (хворим, якіотримують стандартну терапію - діуретики, інгібітори АПФ, серцеві глікозиди).
Профілактика нападів мігрені.
Спосіб застосування та дози.
Дозу препарату необхідно призначати індивідуально, залежно відпатологічного процесу, переносимості та терапевтичної ефективності.Рекомендовано приймати препарат зранку, незалежно від прийому їжі, запиваючиводою (не менше ½ склянки).
При артеріальній гіпертензії початкова доза становить 50 мг один раз надобу. Середня доза становить 100 – 150 мг на добу за 1 – 2 прийоми. Завідсутністю клінічного ефекту можна збільшити дозу до 200 мг на добу.
Профілактика нападів стенокардії: 50 – 200 мг один раз на добу. Залежновід терапевтичного ефекту можливе підвищення дозування до 400 мг.
Вторинна профілактика інфаркту міокарда: 200 мг один раз на добу.
Хронічна серцева недостатність у стадії компенсації: перші чотири добиу дозі 25 мг на добу, потім поетапне щотижневе збільшення дози на 25 мг або 50мг до 200 мг на добу.
Порушення ритму серця: 50 – 200 мг один раз на добу.
Профілактикамігрені: 100 – 200 мг один раз на добу.
Максимальнадобова доза препарату 400 мг.
Для пацієнтів літнього віку немає необхідності щодо внесення коректив удозування препарату, але необхідно додержуватись обережності у період лікуванняпрепаратом Метопрол ретард осіб літнього віку, у яких різке зниженняартеріального тиску крові та частоти серцевих скорочень негативно впливають нафункцію життєво важливих органів.
Не потребуєкоректив дозування пацієнтам з порушеннями функції нирок або тим, якіперебувають на гемодіалізі. При порушенні функції печінки рекомендованоіндивідуальне зменшення дози через підвищення біодоступності препарату.
Досвідузастосування препарату дітьми немає.
Побічна дія.
Центральна нервова система: на початку лікування у поодиноких випадкахвідмічаються відчуття стомленості, головний біль, запаморочення, інколи -парестезії, судоми м’язів, депресія, порушення уваги, галюцинації.
Серцево-судинна система: можливі брадикардія, артеріальна гіпотензія. Упоодиноких випадках може набути розвитку серцева недостатність, відчуттясерцебиття, порушення ритму серця, синдром Рейно, периферичні набряки, болі уділянці серця, порушення атріовентрикулярної провідності.
Травний тракт. Спостерігалася нудота, блювання, біль у животі. Упоодиноких випадках розлади випорожнення, сухість у ротовій порожнині,порушення функції печінки.
Шкіра. Інколи можуть з’являтися алергічні реакції (висипання,кропив’янка), псоріазоподібні та дистрофічні зміни шкіри. В окремих випадках –збільшується фотосенсибілізація, потовиділення, з’являється алопеція.
Органи дихання. Задишка при фізичних навантаженнях. Інколи у хворих безанамнезу обструктивного захворювання легень може виникати бронхоспазм. Вокремих випадках - риніт.
Органи чуття. Зрідка можуть з’являтися порушення зору, подразненняорганів зору у вигляді кон’юнктивіту.
Метаболізм.В окремих випадках збільшення маси тіла,гіпертригліцеридемія.
Система крові. Інколи тромбоцитопенія, лейкоцитопенія.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до будь-якого із компонентів препарату.Атріовентрикулярна блокада ІІ і ІІІ ступенів, кардіогенний шок, артеріальнагіпотензія (з АТ менше 60 мм рт. ст.), виражена брадикардія (ЧСС менше 60 ударівна хв.), синдром слабкості синусового вузла, псоріаз, виражені порушенняпериферичного кровообігу, серцева недостатність у стадії декомпенсації,метаболічний ацидоз, одночасний прийом з інгібіторами МАО, лактація.
Передозування.
Клінічна картиназалежить від ступеня інтоксикації і проявляється, головним чином, порушеннями збоку серцево-судинної і центральної нервової систем. Передозування можепризвести до артеріальної гіпотензії, брадикардії (аж до зупинки серця),серцевої недостатності і кардіогенного шоку. У тяжких випадках можутьспостерігатися тяажкість дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості,генералізовані судомні напади.
Лікування.
У випадкахпередозування або при загрозливому падінні частоти серцевих скорочень та/абоартеріального тиску лікування Метопролом ретард припиняють. В умовах відділенняінтенсивної терапії крім засобів, спрямованих на виведення з організмуметопрололу, ретельно спостерігають за життєво важливими функціями і принеобхідності їх коригують.
За необхідності призначають:
атропін;
глюкагон;
симпатоміметики залежно від маси тіла та отримуваного ефекту (допамін,добутамін, ізопреналін, оксипреналін або адреналін).
При рефрактерній до терапії брадикардії можна тимчасово переводити хворогона електрокардіостимуляцію. При бронхоспазмі призначають бета2-адреноміметикиу вигляді аерозолю (якщо неефективні, також внутрішньовенно) або амінофілінвнутрішньовенно. При генералізованих нападах судом призначають діазепам(внутрішньовенно, повільно). Метопролол не видаляється при гемодіалізі.
Особливості застосування.
Пацієнтам із обструктивними захворюваннями легень у випадкунезадовільної переносимості інших антигіпертензивних ліків або їхнеефективності необхідна обережність при призначенні Метопролу ретард, недивлячись на те, що кардіоселективні бета-адреноблокатори мають менший вплив нарецептори бронхів, в порівнянні з неселективними бета-адреноблокаторами. У разінеобхідності призначення Метопролу ретард слід вирішити питання про можливістьзастосування у якості супутньої терапії бета2-адреноміметиків.
При серцевій недостатності застосування препарату Метопрол ретард можебути розпочате тільки після досягнення компенсації та підбору відповідноїтерапії діуретиками та/або інгібіторами АПФ, та/або серцевими глікозидами.
У випадку розвитку наростаючої брадикардії необхідно зменшити дозуМетопролу ретард або поступово повністю відмінити препарат.
З обережністю призначають Метопрол ретард хворим з алергічнимизахворюваннями.
З особливою обережністю після ретельної оцінки співвідношеннякористь/ризик, препарат призначають хворим на вазоспастичну стенокардію.
З обережністю призначають препарат хворим на депресію (у тому числі ванамнезі), міастенію.
Хворі літнього віку можуть мати підвищену чутливість до дії препарату.
При гіпертиреозі Метопрол ретард може маскувати прояви захворювання.
При призначенні Метопролу ретард хворим з феохромоцетомою необхіднопопереднє призначення альфа-адреноблокаторів.
При печінковій недостатності дозу Метопролу ретард слід знизити черезпідвищення біодоступності препарату.
Перед проведенням хірургічних втручань необхідно поінформуватианестезіолога про отримання хворим бета-адреноблокатора. За необхідностітимчасового припинення курсу лікування відміна Метопролу ретард можлива непізніше, як за 48 год до хірургічного втручання.
З обережністю застосовують у пацієнтів з цукровим діабетом, а також уосіб, які знаходяться на жорсткій дієті або лікувальному голодуванні, у пацієнтів,котрі проходять курс десенсибілізації (небезпека підвищеної анафілактичноїреакції). Інколи можлива маніфестація латентного цукрового діабету абопідвищення ступеня тяжкості цукрового діабету.
У період вагітності (особливо І триместр) Метопрол ретард застосовуютьлише у тому випадку, коли очікуваний терапевтичний ефект для майбутньої матеріпереважає потенціальний ризик для плода.
Якщо вагітні жінки приймали Метопрол ретард, то через можливість появиу новонародженого брадикардії, артеріальної гіпотензії та гіперглікемії,лікування припиняють за 48 – 72 год до пологів. Якщо це неможливо, тоновонароджений повинен перебувати під наглядом протягом 48 – 72 год післяпологів. Метопрол ретард проникає у грудне молоко у кількості, що не становитьнебезпеку для немовляти, проте дитина повинна перебувати під наглядом лікаря.
Узв’язку з ризиком розвитку синдрому відміни не можна водночас відмінитиприймання препарату. Відміна Метопролу ретард повинна відбуватися з поступовимзниженням дози протягом 7 – 10 днів. У цей період хворі на ІХС повинніперебувати під особливо ретельним наглядом.
Метопрол ретард може впливати на рівень глюкози у крові та печінковихферментів.
Хворі, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що нафоні лікування препаратом Метопролом ретард можливе зменшення продукціїсльозової рідини.
Напочатку лікування або при зміні дози препарат може впливати на здатність докерування транспортними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
При одночасному застосуванні Метопролу ретард та трициклічнихантидепресантів, барбітуратів, фенотіазинів, нітрогліцерину, діуретиків,вазодилататорів та інших антигіпертензивних засобів (наприклад празозину), можепосилюватися гіпотензивна дія.
Метопрол ретард змінює ефективність інсуліну та пероральнихгіпоглікемічних лікарських засобів, маскує симптоми гіпоглікемії, щорозвивається (тахікардію, підвищення артеріального тиску).
Серцеві глікозиди, метилдопа, резерпін та гуанфацин, блокаторикальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), аміодарон та інші антиаритмічнілікарські засоби при одночасному застосуванні з Метопролом ретард підвищуютьризик розвитку або посилення брадикардії, AV-блокади, зупинки серця та серцевоїнедостатності. При одночасному застосуванні з Метопролом ретард ніфедипіну можеспостерігатися значне зниження артеріального тиску, а також розвинутись серцеванедостатність.
Хворим, що одночасно одержують Метопрол ретард та клонідин, останнійможе бути відмінений тільки через декілька діб після закінчення лікування Метопроломретард.
При одночасномузастосуванні з Метопролом ретард норадреналін, адреналін або іншісимпатоміметичні засоби, що містяться, наприклад, в очних краплях абопротикашльових засобах, можуть підвищувати артеріальний тиск.
Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенівдля шкірних проб підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічнихреакцій або анафілаксії у хворих, котрі одержують метопролол. Йодовміснірентгенконтрастні лікарські засоби для внутрішньовенного введення підвищуютьризик розвитку анафілактичних реакцій.
Індуктори та інгібітори ферментативної системи цитохрому Р450можуть змінювати концентрацію Метопролу ретард у плазмі крові. Концентрацію метопрололуу плазмі крові знижує рифампіцин. Вона може підвищуватися при одночасномузастосуванні з циметидином, хінідином, алкоголем та гідралазином.
Супутнє приймання індометацину з Метопролом ретард може зменшити йогоантигіпертензивний ефект.
Одночасне вживання алкоголю з Метопролом ретард підвищує концентраціюалкоголю у крові та пролонгує дію алкоголю.
При одночасному застосуванні інгібіторів моноамінооксидази (МАО) можепідсилюватися гіпотензивна дія, а також виникає ризик гіпертензивного кризупісля їх відміни (приблизно 14 діб після припинення терапії інгібіторами МАО).
Наркотичні засоби посилюють гіпотензивний ефект Метопролу ретард, прицьому проявляється адитивна , негативна інотропна дія обох засобів.
Периферичні міорелаксанти (суксаметоній, тубокурарин та ін.) приодночасному застосуванні можуть посилити нервово-м’язову блокаду. Тому передоперацією, що супроводжується наркозом, слід поінформувати анестезіолога, щохворий приймає Метопрол ретард. Комбінація з анестетиками погіршує внутрішньокардіальнупровідність. У комбінації з анестетиками для інгаляції потенціюєтьсякардіодепресивна дія Метопролу ретард.
Метопрол ретард може знижувати кліренс лідокаїну, теофіліну тааміназину.
Умови та термін зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці притемпературі від 15ºС до 25ºС. Термін придатності –3 роки.