ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
МЕТОПРОЛОЛ
(МЕТОРROLOL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: мetoprolol; (±)-1-(Ізопропіламіно)-3-[пара-(метоксіетил)феноксі]-2-пропанолутартрат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, форма таблетококругла, плоскі з обох боків, зві зрізаними краями ;
склад: 1 таблетка містить метопрололу тартрату 50 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний,натрію крохмальгліколяту, полівінілпіролідон, тальк, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори β-адреноблокаторів.Кардіоселективні бета-адреноблокатори. Код АТС С07А В02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Метопролол – селективний блокатор b1-адренорецепторівбез внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Маєнегативну хронотропну дію, знижує артеріальний тиск і серцевий викид,активність реніну в плазмі крові. Тривала терапія метопрололом при артеріальнійгіпертензії зменшує гіпертрофію лівого шлуночка, покращує його діастолічніфункціональні показники. Метопролол знижує потребу міокарда в кисні, має антинагінальнудію. При застосуванні метопрололу у середніх терапевтичних дозах дія на b2-адренорецепторисудин і бронхів значно менш виражена, ніж при застосуванні неселективнихблокаторів b-адренорецепторів.
Фармакокінетика. Після перерального прийому метопролол швидко іповністю абсорбується з травного тракту. Максимальна концентрація метопрололу усироватці крові встановлюється через майже 1 - 2 год. Біологічна доступністьпісля прийому одноразової дози становить приблизно 50%. Наявність їжі підвищує біологічнудоступність препарату.
Біологічний період напіввиведення становить в середньому 3 - 5 год (від1 до 9 год).
Метопрололінтенсивно метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів.Внаслідок вираженого ефекту “першого проходження”, біодоступність препаратустановить 50%. Виведення здійснюється нирками (95%), головним чином у виглядіметаболітів. Метопролол має ліпофільні властивості, проникає черезгематоенцефалічний бар’єр, у незначній кількості потрапляє у грудне молоко.Зв’язування з білками плазми – приблизно 10%.
Терапевтична дія препарату проявляється протягом 1 год після йогоприйому. Максимальний терапевтичний ефект залежить від дози і післяодноразового застосування препарату у дозі 20 мг, 50 мг або 100 мг проявляєтьсявідповідно через 3.3 год, 5 год та 6.4 год. Антигіпертензивний ефектзберігається протягом 12 год.
При нирковій недостатності період напіввиведення метопрололузбільшується до 16 - 27 год; при печінковій недостатності метопролол можекумулювати в організмі.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця;попередження нападів стенокардії, інфаркт міокарда, тахиаритмії, профілактиканападів мігрені.
Спосіб застосування та дози. Доза препарату повинна бути підібранаіндивідуально залежно від стану хворого. Лікування починається від дози 50 -100 мг на добу, яку за індивідуальними показаннями можна збільшувати підконтролем лікаря на 50 - 100 мг на добу з тижневою перервою. Добова дозаметопрололу становить від 100 до 400 мг у 2 прийоми. Максимальна добова доза неповинна перевищувати 400 мг.
Іноді для підтримки адекватного клінічного ефекту необхідне 3-разовепризначення препарату.
Метопролол слідприймати під час їжі або безпосередньо після їжі. Термін лікування визначаєтьсяіндивідуально залежно від досягнутого терапевтичного ефекту та переносимостіпрепарату.
При профілактиці випадків мігрені добова доза становить 100 - 200 мг.
При порушеннях функції нирок та печінки препрарат призначають у меншихдозах.
За необхідності відміни препарату дозу знижують поступово (протягом 10днів і більше).
Побічна дія.
З боку нервової системи: підвищена втомлюваність, слабкість, головнийбіль, уповільнення швидкості психічних і рухових реакцій; у поодиноких випадках– парестезії кінцвок ( у хворих з “переміжною” кульгавістю і синдромом Рейно),тремор, судоми, депресія, занепокоєння, зниження уваги, сонливість, безсоння,жахливі сновидення, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам’яті,галюцинації, астенія, міастенія.
З боку органів чуття: зрідка – погіршання зору, зниження секреціїсльозної рідини, сухість і болючість очей, кон’юнктивіт, шум у вухах, зниженняслуху.
З боку серцево-судинної системи: синусова брадикардія, зниженняартеріального тиску, ортостатична гіпотензія (запаморочення, іноді втратасвідомості); у поодиноких випадках – зниження скоротливості міокарда, розвитокхронічної серцевої недостатності (набряки, набряклість ступнів та/або нижньоїчастини гомілки, задишка), порушення ритму серця, прояви ангіоспазму (посиленняпорушень периферчиного кровообігу, поколювання нижніх кінцівок, синдром Рейно),порушення провідності міокарда, кардіалгія.
З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, сухість уроті, запори або діарея, в окремих випадках – порушення функції печінки (темнасеча, пожовтіння склер або шкіри, холестаз), зміна смаку.
З боку шкіри: висипання на шкірі (загострення псоріазу),псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, екзантема, фотодерматоз,посилене потовиділення, алопеція.
З боку дихальної системи: закладеність носа, бронхзоспазм припризначенні високих доз (втрата селективності та/або у схильних пацієнтів),задішка.
З боку ендокринної системи: гіперглікемія (у хворих на інсулінезалежнийцукровий діабет), гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін),гіпотиреоїдний стан.
Алергічні реакції: кропив’янка, свербіж, шкірні висипання.
Лабораторні показники: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія,підвищення активності “печінкових” трансаміназ, гіпербілірубінемія.
Інші: біль у спині або у суглобах, збільшення маси тіла, зниженнялібідо та/або потенції, при рпізкому припиненні лікування – синдром відміни(посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).
Протипоказання. Підвищена чутливість до бета-адреноблокаторів;кардіогенний шок, атріовентрикулярна блокада ІІ - ІІІ ступеня, SA блокада,синдром слабкості синусового вузла, синусова брадикардія (частота серцевихскорочень менше 50/хв), гостра серцева недостатність або декомпенсованахронічна серцева недостатність, стенокардія Принцметала, артеріальнагіпотензія, бронхіальна астма; одночасне застосування інгібіторів МАО.Лактація. Дитячий вік.
Передозування.
Симптоми: артеріальна гіпотензія, синусова брадикардія,атріовентрикулярна блокада, серцева недостатність, кардіогенний шок, асистолія,бронхоспазм, втрата свідомості, кома, нудота, блювання, ціаноз, гіпоглікемія; упоодиноких випадках – гіперкаліємія. Перші ознаки передозування виникають від20 хв до 2 год після прийому препарату.
Лікування: постійний моніторинг функцій серцево-судинної і дихальноїсистем, нирок, електролітного балансу. Щоб уникнути подальшого всмоктуванняпрепарату рекомендується промити шлунок, призначити активоване вугілля. Запоказаннями призначають симпатоміметики (норепінефрин), атропін, допамні абодобутамін. У разі розвитку атріовентрикулярної блокади застосовують тимчасовийводій ритму серця. Внутрішньовенно вводять глюкагон у дозі 1 - 10 мг. Прибронхоспазмі внутрішньовенно вводять b2-адреноміметики. Гемодіалізнеефективний.
Особливостізастосування. Лікування неслід припиняти раптово, оскільки це може призвести до розвитку синдромувідміни. Препарат відміняють поступово протягом 7 - 10 днів.
Прийом препаратуслід припинити не пізніше як за 48 год до оперативного втручання, за виняткомвипадків тиреотоксикозу і феохромоцитоми.
Анафілактичнийшок у пацієнтів, які приймають метопролол, може мати більш тяжкий перебіг.
При серцевійнедостатності застосування метопрололу може бути розпочато тільки післядосягнення компенсації.
Необхідно зобережністю призначати препарат пацієнтам з хронічними обструктивнимизахворюваннями легенів.
Хворим нацукровий діабет у період лікування метопрололом визначення рівня глюкози вкрові слід проводити частіше, а у разі необхідності коригувати дози інсуліну іпероральних гіпоглікемізуючих засобів. При лікуванні хворих з феохромоцитомоюметопролол комбінують з блокаторами a-адренорецепторів.
У пацієнтів зпечінковою недостатністю уповільнення метаболізму препарату може бути причиноюпідвищення його концентрації у сироватці крові, що потребує корекції дозипрепарату.
Перед хірургічнимвтручанням слід попередити анестезіолога про те, що пацієнт приймає метопролол.Якщо вирішено припинити лікування метопрололом, то це треба зробити за 48 годдо оперативного втручання.
Хворі, які користуються контактними лінзами, повинні враховуватиможливість зменшення продукції сльозної рідини.
Під часвагітності препарат призначають тільки за суворими показниками через можливевиникнення у новонародженого брадикардії, гіпотензії, гіпоглікемії і паралічудихання). Лікування слід припинити зха 48 - 72 год до пологів. У випадках, колице неможливо, необхідно забезпечити суворий нагляд за новонародженим протягом48 - 72 год після пологів.
Оскільки досвідузастосування у дітей немає, Метопролол не слід призначати дітям до 16 років.
Вплив на здатність керувати механічнимитранспортними засобами, обслуговувати машини та психофізичну активність.
Слід бутиособливо обережними при необхідності керувати автотранспортом та обслуговуватимеханічні пристрої, оскільки препарат може викликати сонливість та порушеннязору.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Алергени, які застосовуються для лікуванняімунотерапії, або екстракти алергенів для шкріних проб підвищують ризиквиникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у хворих, якіотримують метопролол. Йодовмісні рентгеноконтрастні лікарські засоби длявнутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, лікарські засоби для інгаляційноїзагальної анестезії (похідні вуглеводів) підвищують вираженістькардіодепресивної дії і вірогідність зниження артеріального тиску.
При одночасному застосуванні Метопрололу з інсуліном або пероральнимиантидіабетичними засобами може посилюватися або пролонгуватися їх дія. Прицьому симптоми гіпоглікемії (особливо збільшення частоти серцевих скорочень татремтіння) можуть маскуватися або минати. Тому хворим на цукровий діабетнеобхідна корекція гіпоглікемічних засобів та регулярний контроль рівня глюкозиу крові.
Знижує кліренс лідокаїну і ксантинів (крім дифіліну) і підвищує їхконцентрацію в плазмі, особливо у хворих з підвищеним кліренсом теофіліну підвпливом паління.
Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні засоби,глюкокортикостероїди і естрогени.
Серцеві глікозиди, метилдопа, резерпін і гуанфацин, верапаміл,дилтіазем, аміодарон і інші антиаритмічні лікарські засоби підвищують ризикрозвитку брадикардії, атріовентрикулярної блокади, зупинка серця і серцевоїнедостатності. Ніфедипін може привести до значного зниження артеріальноготиску.
Діуретики, клонідин, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивнілікарські засоби можуть призвести до значного зниження артеріального тиску.
Збільшує дію недеполяризуючих міорелаксантів і антикоагулянтний ефекткумаринів.
Три- і тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні лікарські засоби(нейролептики), етанол, седативні і снодійні лікарські засоби посилюютьпригнічення центральної нервової системи.
Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО череззначне посилення гіпотензивної дії, перерва у лікуванні між прийомомінгібіторів МАО і метопрололу повинна становити не менше 14 днів.
Негідрировані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушеньпериферичного кровообігу.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці при температурі 15 - 25°С. Термін придатності – 3роки.