ІНСТРУКЦІЯ

 для медичного застосування препарату

 ЛІДОКАЇН 2 %

 (LIDOCAIN 2 %)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: lidocain; 2-діетиламіно-2’, 6’-диметилацетанілідугідрохлорид моногідрат;

основні фізико-хімічні властивості:прозора безбарвна рідина з можливим зеленуватимвідтінком, без запаху;

склад:1 мл розчину містить лідокаїну гідрохлориду 20 мг;

допоміжніречовини: натрію хлорид для інфузій, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби для місцевої анестезії. Код АТС N01B B02.

 Фармакологічнівластивості. Лідокаїн – активний місцевоанестезуючий засіб.

Фармакодинаміка.Стабілізує клітинні мембрани, блокує натрієві канали. У міокарді пригнічуєавтоматизм ектопічних осередків, головним чином у шлуночках. Сприяє виходуіонів калію з клітин міокарда та прискорює процес реполяризації клітиннихмембран, скорочує довготривалість потенціалу дії та ефективного рефрактерногоперіоду у волокнах Пуркіньє, пригнічує їх автоматизм.  Фармакокінетика. Абсорбціяпрепарату залежить від місця введення ін’єкції, дози та присутності адреналіну.Максимальний рівень концентрації в плазмі крові настає через

 25 хвилинпісля підшкірної ін’єкції. Розподіляється по всіх тканинах, особливо в серці,нирках, мозку, печінці, селезінці, в жировій та м’язових тканинах. Зв’язуєтьсяз білками приблизно

50 %. Активнометаболізується в печінці. Період напіввиведення становить 1 – 3 години.Метаболіти виводяться із сечею. Проникає крізь плацентарний бар’єр.   Показання для застосування. Розчин для ін’єкцій Лідокаїн 2 % використовують длямісцевої анестезії в хірургії, офтальмології, оториноларингології та устоматології.   Спосіб застосування та дози. Застосовується для місцевої анестезії (провідникова,інфільтраційна, термінальна, спинномозкова). Доза, яку вводять, значною міроюзалежить від місця застосування. При місцевій анестезії – для провідниковоїанестезії застосовують 5–10 мл 2% розчину; для анестезії пальців – 2–3 мл 2 %розчину; для знеболювання плечового та крижового сплетінь – 5–10 мл 2 %розчину.Дітям до 2 років застосовують для поверхневої анестезії, попередньонаносячи на ватний тампон.

Дітям тапацієнтам похилого віку дозу корегують відповідно до віку та фізичного стану. Побічна дія. Центральна нервовасистема: апатія, запаморочення, неспокійабо нервозність, сонливість, дезорієнтація, блювання, нудота, пітливість,порушення зору, диплопія, тремор, тонікоклонічний напад, епілептичний напад,пригнічення дихання, апное, сплутаність свідомості.

Серцево-судиннасистема. Зниження артеріального тиску, колапс, брадикардія, аритмія, шок абозупинка серця. Ці побічні явища можуть виникати тільки після введення великихдоз Лідокаїну. Можуть виникати алергічні реакції на ін’єкції Лідокаїну.

 Протипоказання. Розчин для ін’єкцій Лідокаїн не слід використовувати у разі

епілептичнихнападів;

алергічнихреакцій в минулому після введення Лідокаїну чи інших місцевих анестетиків;

АV блокадиII–III ступеня, брадикардії або синдрому слабкості синусового вузла,кардіогенного шоку;

синдромуАдамса–Морганьї–Стокса чи/та блокади серця, включаючи передсердно-шлуночкову,внутрішньо–шлуночкову, синусно-передсердну, кардіогенний шок.

За наявностіглаукоми розчин для ін’єкції Лідокаїн не можна застосовувати в ділянці за очнимяблуком.

Передозування. Симптоми: психомоторне збудження, тремор, клоніко-тонічнісудоми, колапс, пригнічення ЦНС.

Лікування:введення барбітуратів короткої дії. Діаліз неефективний. Атропін можназастосувати для усунення серцево-судинних симптомів. 0,54–1,0 мг атропінувнутрішньовенно допоможуть скоригувати брадикардію та порушену провідність. Занеобхідності хворого інтубують, проводять штучну вентиляцію легенів та іншіреанімаційні заходи. У випадку зупинки серця необхідно провести масаж серця.

Особливості застосування. Введення Лідокаїну можуть здійснювати тільки медичніпрацівники! Перед початком використання розчину Лідокаїну необхідно уточнитиалергічний анамнез, а також наявність таких патологічних станів, як захворюванняпечінки, низький артеріальний тиск, епілепсія чи порушення функції нирок.Залежно від стану здоров’я пацієнта може виникнути необхідність у зниженні дозиЛідокаїну.

При вагітності,плануванні вагітності або годуванні груддю лікар має сам вирішувати, чи можна втакому разі застосовувати Лідокаїн (оцініючи ступень ризику і користі).

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Рівень лідокаїну у сироватці кровіпідвищують такі препарати: хлорпромазин, циметидин, пропранолол, петидин,бупівакаїн, хінідин, дизопірамід, амітриптилін, іміпрамін, нотриптилін,дигіталіс та/чи фенітоїн. Комбіноване введення з Лідокаїном хінідину,прокаїнаміду та дизопіраміду може призвести до деяких змін на ЕКГ. Під впливомінгібіторів МАО ймовірно посилення місцевоанестезуючої дії Лідокаїну; препаратне слід призначати для досягнення резорбтивної дії хворим, які приймаютьінгібітори МАО.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (15–25 °С) у місцях,недоступних для дітей.

Термінпридатності – 5 років.