ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
КАПТОПРИЛ
(KAPTOPRIL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Каптоприл;I-[(2S)-3-метил-І-оксопропіл]-L-пролін;
основні фізико-хімічні властивості:
12, 5 мг – круглі, злегка двоопуклі таблетки зі скошеним краєм білогокольору;
25 мг – круглі білі таблетки з насічкою на одному боці та скошенимкраєм;
50 мг – круглі, злегка двоопуклі таблетки зі скошеним краєм та насічкоюна одному боці, білого кольору;
склад: 1 таблетка містить 12,5 мг,25 мг або 50 мг каптоприлу;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний,лактози моногідрат, кислота стеаринова.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
Інгібітори ферменту перетворення ангіотензину.
Код АТС С09А А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Каптоприл гальмує активністьангіотензинперетворюючого ферменту, який перетворює ангіотензин І в ангіотензинII. Результатом гальмування активності ангіотензинперетворюючого ферменту єзменшення концентрації ангіотензину II, збільшення активності реніну в плазміта зменшення секреції альдостерону. Максимальний вплив на ренінангіотензиновусистему спостерігається протягом 1 години і триває протягом 6–8 годин; прицьому активність ангіотензинперетворюючого ферменту в сироватці крові триваєпротягом 12–14 годин. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією Каптоприлрозширює резистивні судини та знижує загальний периферичний опір. Крім цього,відбувається зниження легеневого тиску заклинення на фоні відсутності змінопору легеневих судин.
Каптоприл знижує опір у судинній системі нирок,збільшує кровотік через нирки, гломерулярну фільтрацію, екскрецію натрію таводи; підтримує рівень калію, знижує виведення білків та накопиченнямезангіальних макромолекул і тому попереджує ураження мезангію та розвитокгломерулосклерозу.
Фармакокінетика. Каптоприлшвидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Абсорбція становить 70%. Упацієнтів з гіпертензією середній період напівабсорбції становить 0,45 годин.Біодоступність приблизно становить 60%. Максимальна концентрація в сироватцідосягається приблизно через 1 годину, при застосуванні препарату під язиквсмоктування прискорюється порівняно з пероральним застосуванням.Метаболізується в печінці. Каптоприл швидко виводиться з організму нирками, восновному у незміненій формі. Основним механізмом виведення є тубулярнасекреція, та меншою мірою – гломерулярна фільтрація. Середній загальний кліренсз організму становить 0,8 л/кг/год, а середній кліренс нирками – 0,4 л/кг/год.
Показання для застосування. Лікування всіх формартеріальної гіпертензії, застійної серцевої недостатності, лівошлуночковоїдисфункції після інфаркту міокарда і для запобігання ниркової недостатності упацієнтів з діабетичною нефропатією або іншими хронічними захворюваннями нирок(при наявності або при відсутності гіпертензії).
Спосіб застосування та дози. Дози призначаються лікареміндивідуально для кожного пацієнта залежно від його стану і перебігузахворювання. Таблетки ковтають цілими, запиваючи водою, на порожній шлунок, за1 годину до приймання їжі або через 2 години після. Слід приймати препаратрегулярно в один і той же час протягом кожного дня. Не слід приймати дві дозикаптоприлу одночасно.
Артеріальнагіпертензія. Рекомендована початкова доза – 12,5 мг 2–3 рази на добу. Дозипідбирають залежно від ступеня зниження кров’яного тиску, що спостерігаєтьсячерез 2–4 тижні лікування. Як правило, достатньою є доза в 25 мг 2–3 рази надобу. Якщо задовільна реакція не спостерігається навіть при дозі в 50 мг 2–3рази на добу, додають діуретик. Максимальна добова доза Каптоприлу становить150 мг. Пацієнтам з гіповолемією і гіпонатріємією спочатку призначають 6,25 мгкаптоприлу 2–3 рази на добу.
Пацієнтам зізлоякісною гіпертензією на початку лікування призначають дози від 12,5 до 25 мгкаптоприлу 2–3 рази на добу. Дози збільшують через кожні 24 години (абочастіше) до того часу, коли буде спостерігатись адекватне зниження кров’яноготиску.
Доза 25 мгКаптоприлу рекомендована для лікування гострих підвищень кров’яного тиску(гіпертонічних кризів). Пацієнти повинні розжувати таблетку і залишити її під язикомдо повного розчинення. Ефект очікується через 15–30 хвилин. Таку дозу можнаповторити через 1 годину, якщо не має достатнього ефекту.
У разіреноваскулярної гіпертензії, або якщо є підозра на такий тип гіпертензії,лікування повинен проводити досвідчений спеціаліст.
Застійна серцеванедостатність. Звичайна початкова доза Каптоприлу становить від 6,25 до 12,5 мг2–3 рази на добу. Дози підбираються залежно від стану пацієнта і його потребчерез 2–4 тижні лікування. Достатньою є доза від 25 до 50 мг 2–3 рази на добу.Максимальна добова доза становить 150 мг каптоприлу.
Дисфункція лівогошлуночка. Початкова доза становить 6,25 мг Каптоприлу; цю дозу наступного дняпідвищують до 12,5 мг 3 рази на добу. При відсутності протипоказань дозупоступово протягом кількох тижнів підвищують до 50 мг 3 рази на добу.
Діабетичнанефропатія. Рекомендована початкова доза 6,25 мг Каптоприлу 3 рази на добу.Підтримуючою є доза 25 мг каптоприлу 3 рази на добу.
Порушення функціїнирок. Дозу каптоприлу визначають індивідуально, виходячи зі стану функціїнирок, тобто кліренса креатиніну і кров’яного тиску. Звичайною початковою дозоює 6,25 мг Каптоприлу двічі на добу. Цю дозу потім збільшують кожні 7–14 днів додосягнення
задовільногоклінічного ефекту. Під час лікування каптоприлом рекомендується контролюватифункцію нирок і рівні калію в сироватці.
Гемодіаліз. Требазменшити приблизно на 50% дозу Каптоприлу після 4 годин гемодіалізу.
Рекомендованоюпочатковою дозою для новонароджених є 0,01 мг/кг маси тіла 2–3 рази на добу.Для дітей рекомендується доза 0,3 мг/кг маси тіла 3 рази на добу. Максимальнадобова доза для дітей не повинна перевищувати 6 мг/кг. Дітям з гіповолемією ігіпонатріємією, які приймають діуретики, і дітям з нирковою недостатністюпризначають половину початкової дози (0,15 мг/кг маси тіла). Новонародженим ідітям призначають Каптоприл тільки тоді, коли лікування іншими
антигіпертензивнимиліками не допомогло в зниженні кров’яного тиску і підтриманні його на бажаномурівні.
Побічна дія. Найчастіше виникають такі побічніефекти, як висипання на шкірі (які можуть супроводжуватися свербежем або жаром,еозинофілією і болем у м’язах і суглобах), втрата або зміна відчуття смаку ісухий кашель, який звичайно припиняється через кілька тижнів після припиненнялікування Каптоприлом.
Можуть спостерігатися: гіпотензія (запаморочення, вертиго, головнийбіль, слабкість і втома), тахікардія, посилене серцебиття, стенокардія,порушення функції нирок, протеїнурія, зменшений або збільшений діурез, ниркованедостатність, гіперкаліємія, зниження апетиту, шлунково- кишкові порушення(нудота, блювання, дискомфорт у животі, діарея, запор, сухість у роті),почервоніння обличчя, блідість, безсоння, випадання волосся, парестезія; дужерідко спостерігаються нейтропенія, агранулоцитоз і ангіоневротичний набряк.
При лікуванні Каптоприлом можуть спостерігатися невеликі порушенняфункції печінки, дуже рідко – жовтяниця. Після припинення лікування ціпорушення звичайно зникають. Повідомлялось про появу синдромів, схожих навовчак (жар, біль у м’язах і суглобах, серозит, васкуліт, лейкоцитоз іеозинофілія).
Протипоказання.Каптоприл протипоказанийпацієнтам з гіперчутливістю до активної речовини, інших компонентів цих ліківабо інших інгібіторів АПФ, пацієнтам, у яких спостерігався ангіоневротичнийнабряк під час лікування іншими інгібіторами АПФ; пацієнтам, у яких будь-колираніше спостерігався ангіоневротичний набряк; пацієнтам з двостороннім стенозомартерій нирок, який впливає на гемодинаміку, або стенозом артерії однієї нирки,який є істотним для гемодинаміки, а також пацієнтам з порфірією. Каптоприлпротипоказаний вагітним жінкам і матерям-годувальницям.
Передозування. Основним проявом передозування є гіпотензія. У разіприймання пацієнтом великої кількості таблеток рекомендується зробитипромивання шлунка (якщо отруєння сталось нещодавно) і ввести активованевугілля. При появі ознак гіпотензії пацієнта необхідно перевести угоризонтальне положення і покласти під голову невелику подушку. При необхідностіможна провести корекцію об’єму плазми шляхом вливання 0,9% розчину хлоридунатрію.
У більш важких випадках каптоприл можна вивести зкрові шляхом гемодіалізу.
Кліренс гемодіалізу – 4,8 1/год та 7,2 1/год,залежно від того, які гемодіалізатори використовуються.
Особливості застосування. Необхідно контролювати у пацієнтаартеріальний тиск, дихання, концентрацію сечовини, креатиніну та калію всироватці крові, а також діурез. У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністюабо порушеннями функції нирок може спостерігатись гіпотензія (надмірне зниженнякров’яного тиску), що супроводжується слабкістю, прискореною частотою скороченьсерця і запамороченням, навіть через багато годин після застосування першоїдози Каптоприлу. Надмірне зниження кров’яного тиску може також спостерігатись упацієнтів з порушенням водно-електролітного обміну через низькосольову дієту,дегідратацію, пов’язану з лікуванням засобами, які сприяють діурезу, діареї,блюванню, надмірному потовиділенню або гемодіалізу.
Гіпотензія і її тяжкі наслідки трапляються рідко і є тимчасовими. Якщоце можливо, треба відмінити діуретики і низькосольову дієту перед початкомлікування Каптоприлом для того, щоб уникнути цих ефектів. Якщо лікуваннядіуретиками необхідне, то рекомендують починати з найнижчої дози каптоприлу(6,25 мг).
Оскільки існує ризик розвитку гіпотензії і порушення кровопостачання дожиттєво важливих органів, Каптоприл треба обережно призначати пацієнтам зтяжкою формою ішемічної хвороби серця, з тяжкими хворобами церебральних судин іпацієнтам з істотним для гемодинаміки стенозом клапанів або будь-якого типустенозом аорти.
Внаслідок вазодилятації гломерулярних еферентних артеріол, у пацієнтівз порушеною функцією нирок та у хворих з двобічним стенозом артерій нирок, якийвпливає на гемодинаміку, або стенозом артерії єдиної нирки, який є істотним длягеодинаміки, може виникнути транзиторне порушення функції нирок чи гостраниркова недостатність. Перед початком терапії Каптоприлом і під час лікуваннятреба контролювати функцію нирок.
У пацієнтів похилого віку зростає ризик появи побічних ефектів, тому їмтреба обережно призначати Каптоприл.
Під час лікування Каптоприлом може підвищитися рівень калію в крові,особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю і хворих на діабет, атакож у пацієнтів, які паралельно приймають діуретики, що сприяють утриманнюкалію в організмі (спіронолактон, амілорид і триамтерен) або які містять калій.Тому треба уникати паралельного використання Каптоприлу і цих ліків. Каптоприлтреба обережно призначати хворим на діабет. Для деяких пацієнтів треба зменшитидозу інсуліну або оральних антидіабетичних засобів.
Під час лікування Каптоприлом може спостерігатися нейтропенія. Частішенейтропенія спостерігається у пацієнтів, які страждають на хвороби сполучної тканини(системний вовчак, прогресуючий системний склероз), у пацієнтів з нирковоюнедостатністю і у пацієнтів, які паралельно лікуються імунодепресантами.Реакції, схожі на реакції гіперчутливості, спостерігались під час гемодіалізуабо інших процедур розділення крові (аферез) за допомогою спеціальних мембрандля діалізу у пацієнтів, яких лікували інгібіторами АПФ.
Під час десенсибілізуючого лікування за допомогою бджолиної або зміїноїотрути спостерігались несприятливі реакції гіперчутливості.
Ефективність і безпечність використання Каптоприлу для лікування дітейще не встановлена, тому його можна призначати новонародженим або дітям тількитоді, коли інші ліки, які знижують кров’яний тиск, виявились неефективними.
Вагітність та годування груддю.
Не можна приймати Каптоприл вагітним та жінкам, що годуютьгруддю.
Приймання Каптоприлу призводить до виникнення тяжких фетальних порушеньу вагітних. Під час лікування препаратом жінки повинні приймати протизапліднізасоби.
Каптоприл у вагітних (особливо під час другого і третього триместрів)застосовується тільки в екстрених випадках, коли переваги такого лікування дляматері перевищують ризик для плоду (при частому проведенні ультразвуковогодослідження плоду і/або при виключенні олігогідрамніону).
Незважаючи на незначну кількість каптоприлу в молоці, це необхідновраховувати при виборі гіпотензивного засобу для матері, яка має намір годуватидитину груддю. Таким чином, під час лікування Каптоприлом не рекомендуєтьсягодувати дитину груддю. При відсутності іншого способу годування необхідноздійснювати ретельне спостереження за артеріальним тиском, рівнем калію всироватці крові та функцією нирок у дитини.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншимимеханізмами.
Каптоприл може спричиняти надмірне зниження кров’яноготиску і запаморочення, особливо на початку лікування.
Тому до з’ясування дії цього препарату на Вашорганізм слід дотримуватись обережності під час керування автомобілем абовикористання інших технічних засобів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночаснеприймання Каптоприлу з їжею чи антацидами знижує абсорбцію препарату.
Під час лікування Каптоприлом не слід вживати алкогольнінапої, тому що алкоголь посилює активність Каптоприлу щодо зниження кров’яноготиску.
Антигіпертензивний ефект Каптоприлу посилюється при паралельномуприйманні алпростадилу, анестетиків, β-блокаторів, блокаторівα1-рецепторів, центральних α2-агоністів, діуретиків, допамінергічнихпрепаратів, антагоністів кальцію, міноксидилу, міорелаксантів, нітратів тавазодилятаторів.
Антидепресанти, антипсихотичні препарати, анксіолітики, снодійні засобитакож можуть посилити антигіпертензивний ефект.
Сполучене введення калійзберігаючих діуретиків (спіронолактону,амілориду, тріамтерену) або препаратів калію може призвести до гіперкаліємії.При наявності гіпокаліємії лікування вищевказаними препаратами необхідне, томурекомендується проводити лікування з особливою обережністю при частомувизначенні рівня калію в сироватці крові.
При паралельному прийманні Каптоприлу і глікозидів дигіталісу неспостерігались клінічно істотні небажані реакції.
Антигіпертензивний ефект Каптоприлу посилюється припаралельному застосуванні аналгетиків, епоетинів, естрогенів або комбінаціїпероральних контрацептивів, карбеноксолонів, кортикостероїдів та налоксону.
Паралельне використання Каптоприлу і нестероїднихпротизапальних ліків, у тому числі аспірину (як результат гальмуванняпростагландинового синтезу), може зменшити ефективність Каптоприлу і збільшитиризик порушення функції нирок.
Пробенецид зменшує кліренс Каптоприлу в нирках і збільшуєйого концентрацію в сироватці.
Паралельне використання Каптоприлу і ліків, що містятьлітій, може збільшити ризик побічних ефектів літію.
Ризик пригнічення функції кісткового мозку підвищується упацієнтів, які паралельно лікуються Каптоприлом та імуносупресантами абоалопуринолом. У літературі повідомлялось про появу небезпечних анафілактоїднихреакцій (синдром Стівенса-Джонсона, артралгії, міальгії та гарячка) упацієнтів, які приймали одночасно алопуринол та Каптоприл.
Каптоприл підвищує чутливість до інсуліну. Тому для деякихпацієнтів слід зменшити дозу інсуліну або оральних антидіабетичних препаратів.
При планових операціях необхідно повідомити лікаря проприймання Каптоприлу, якщо є підвищений ризик зниження кров’яного тиску під часзагальної анестезії.
У пацієнтів, яким проводиться значна операція або наркоз за допомогоюпрепаратів, що спричиняють гіпотонію, Каптоприл може гальмувати утворенняангіотензину II. При появі гіпотонії, що спричинена цими явищами, можнапровести навантаження об’ємом.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С узахищеному від світла та вологи місці. Зберігати в недоступному для дітеймісці. Термін придатності – 3 роки.