ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
СИМВАСТАТИН ЛІКОНСА
(SIMVASTATIN LICONSA)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: simvastatin;
2,2-диметилбутирова кислота, 8-ефір з[(4R,6R)-6-2-[(1S,2S,6R,8S,8αR)-1,2,6,7,8,8a-гек-сагідро-8-гідрокси-2,6-диметил-1-нафтил]етил]тетрагідро-4-гідрокси-2Н-піран-2-оном;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, круглої форми,білого кольору;
склад: 1 таблетка містить 10 мг, 20 мг або 40 мг симвастатину;
допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, крохмальпрежелатинізований, кросповідон, бутилгідроксіанізол, кислота аскорбінова,кислота лимонна (ангідрид), магнію стеарат, оболонка (гіпромелоза, триацетин,титану діоксид).
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічнийзасіб – інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. КОД АТС С10А А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гіполіпідемічний засіб, отриманий синтетичним способомз продукту ферментації Aspergillus terreus, є неактивним лактоном, в організмізазнає перетворень з утворенням гідроксикислотного похідного. Активнийметаболіт інгібує 3-гідрокси-3-метил-глутарил-КоА-редуктазу(ГМГ-КоА-редуктазу), фермент, що каталізує початкову стадію утвореннямевалонату з ГМГ-КоА. Оскільки перетворення ГМГ-КоА в мевалонат являє собоюпочатковий етап синтезу холестерину, то застосування симвастатину не спричиняєнакопичення в організмі потенційно токсичних стеролів. ГМГ-КоА легкометаболізується до ацетил-КоА, який бере участь у багатьох процесах синтезу ворганізмі.
Симвастатин спричиняє зниження вмісту в плазмі крові загальногохолестерину (у випадках гетерозиготної сімейної та несімейної формгіперхолестеринемії, при змішаній гіперліпідемії, коли підвищений вмістхолестерину є фактором ризику), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ),ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та тригліцеридів (ТГ).
Дещо підвищує вміст ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і зменшуєспіввідношення ЛПНЩ/ ЛПВЩ та загальний холестерин/ ЛПВЩ.
Початок прояву ефекту – через 2 тижні від початку застосуванняпрепарату, максимальний терапевтичний ефект досягається через 4 – 6 тижнів.Ефект від застосування препарату триває при продовженні лікуванння, приприпиненні терапії вміст холестерину поступово повертається до початковогорівня.
Фармакокінетика.
Абсорбція симвастатину висока. Після застосування всередину максимальнаконцентрація в плазмі крові досягається приблизно через 1,3 – 2,4 години ізнижується на 90% через 12 годин після першого його прийому. Зв’язування збілками плазми крові – близько 95%.
Симвастатин метаболізується впечінці, має ефект “першого проходження”, гідролізується з утворенням активногопохідного, виявляються також інші активні та неактивні метаболіти.
Виводиться переважно з каловими массами (60%) у вигляді метаболітів.Близько 10 – 15% виводиться нирками в неактивній формі.
Показання для застосування.
Гіперхолестеринемія:
первинна гіперхолестеринемія (тип IIa і IIb) при неефективності дієтотерапіїта інших немедикаментозних заходів (фізичне навантаження і зниження маси тіла)у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення коронарного атеросклерозу;
комбінована дисліпідемія та гіпертригліцеридемія, що не піддаютьсякорекції за допомогою дієти та фізичних навантажень.
Ішемічна хвороба серця:
для вторинної профілактики ускладнень ішемічної хвороби серця (ІХС) таінших серцево-судиних ускладнень.
Спосіб застосування та дози.
До початку лікування Симвастатином Ліконса пацієнту необхідно призначитистандартну гіпохолестеринову дієту, якої він має дотримуватися протягом всьогочасу лікування.
Симвастатин Ліконса слідзастосовувати всередину 1 раз на добу, ввечері, запиваючи достатньою кількістюводи.
Час прийому препарату не слід пов’язувати з прийомом їжі.
Для лікування гіперхолестеринемії рекомендована початкова дозаСимвастатину Ліконса становить від 10 мг 1 раз на добу, ввечері. Принеобхідності збільшення дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні. Убільшості пацієнтів оптимальний ефект досягяється при застосуванні препарату вдозах до 20 – 40 мг на добу. Максимальна добова доза – 80 мг.
У хворих на гомозиготну спадкову гіперхолестеринеміюрекомендована добова доза Симвастатину Ліконса становить 40 мг на добу,ввечері, або 80 мг на добу в три прийоми (20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мгввечері).
Для вторинної профілактики ішемічної хвороби серця (ІХС) ефективнідози Симвастатину Ліконса становлять 20 – 40 мг на добу. Рекомендованапочаткова доза у таких хворих – 20 мг на добу. Корекцію дози необхіднопроводити з інтервалами в 4 тижні, при необхідності дозу можна збільшити до 40мг на добу.
При показниках ЛПНЩ менше 75 мг/дл (1,94 ммоль/л) і показникахзагального холестерину плазми крові менше 140 мг/дл (3,6 ммоль/л) дозу препаратунеобхідно зменшити.
У хворих літнього віку та у хворих з легким або помірно вираженим ступенемниркової недостатності дозування препарату змін не потребує.
При одночасному прийомі пацієнтами циклоспорину, фібратів чинікотинової кислоти максимальна доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мгна добу.
Хворим з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатинінуменше 30 мл/хв) дозу Симвастатину Ліконса вище 10 мг на добу слід застосовуватидуже обережно.
Для пацієнтів, що застосовують аміодарон або верапаміл одночасно зСимвастатином Ліконса, добова доза Симвастатину Ліконса не повинна перевищувати20 мг.
Побічна дія.
Травний тракт: можливий біль у животі, запор, метеоризм, нудота,діарея, панкреатит, блювання, гепатит, підвищення активності “печінкових”ферментів, лужної фосфокінази та креатинфосфокінази (КФК).
Нервова система та органи чуття: астенічний синдром, головний біль,запаморочення, безсоння, м’язові судоми, парестезії, периферична нейропатія,порушення чіткості зору, порушення смакових відчуттів.
Алергічні та імунопатологічні реакції: ангіоневротичний набряк,ревматична поліміалгія, васкуліт, тромбоцитопенія, збільшення ШОЕ, гарячка,артрит, кропив’янка, фотосенсибілізація, гіперемія шкіри, припливи, задишка,вовчакоподібний синдром, еозинофілія.
Дерматологічні реакції: зрідка шкірні висипи, свербіж, алопеція,дерматоміозит.
З боку опорно-рухового апарату: міопатія, міалгія, м’язові судоми,слабкість; зрідка –рабдоміоліз.
Інші: анемія, відчуття серцебиття, гостра ниркова недостатність (якнаслідок рабдоміолізу), зниження потенції.
Протипоказання.
- підвищена чутливість до симвастатину або інших компонентів препарату(у тому числі спадкова чутливість до лактози), а також до інших препаратів статиновогоряду (інгібіторів ГМГ-КoA-редуктази) в анамнезі;
- захворювання печінки в активній фазі, стійке підвищення активності“печінкових” ферментів невизначеної етіології;
- порфірія;
- захворювання скелетної мускулатури (міопатія);
- вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені);
- вагітність та годування груддю.
Передозування.
В жодному з відомих випадків передозування специфічних симптоміввиявлено не було.
Лікування. Слід спровокувати блювання, прийняти активоване вугілля.Необхідно контролювати функції печінки та нирок, рівень КФК у сироватці крові.
При розвитку міопатії з рабдоміолізом та гострої ниркової недостатності(що може бути дуже рідко) слід негайно припинити прийом препарату та ввестихворому діуретик і натрію бікарбонат (внутрішньовенна інфузія). Принеобхідності показаний гемодіаліз.
Рабдоміоліз може спричинити гіперкаліємію, яку можна усунутивнутрішньовенним введенням кальцію хлориду або кальцію глюконату, інфузієюглюкози з інсуліном, використанням калієвих іонообмінників або, в тяжкихвипадках, за допомогою гемодіалізу.
Особливості застосування.
Перед початком терапії і в подальшому необхідно регулярно проводитидослідження функції печінки (контролювати активність “печінкових” ферментівкожні 6 тижнів протягом перших 3 місяців лікування, потім кожні 8 тижнів докінця першого року лікування, у подальшому – 1 раз на півроку). При підвищеннідоз необхідно проводити тест для визначення функції печінки. При підвищеннідози до 80 мг необхідно проводити тест кожні 3 місяці. У випадку стійкогопідвищення активності трансаміназ (в 3 рази порівняно з верхнею межею норми)прийом Симвастатину Ліконса необхідно припинити.
Симвастатин Ліконса, як й інші інгібітори ГМГ-Ко-А- редуктази, не слідзастосовувати при підвищеному ризику розвитку рабдоміолізу та нирковійнедостатності (на фоні тяжкої гострої інфекції, артеріальної гіпотензії,запланованого великого хірургічного втручання, травм, тяжких метаболічнихендокринологічних порушень).
У пацієнтів зі зниженою функцією щитовидної залози (гіпотиреоз) або принаявності деяких захворювань нирок (нефротичний синдром) при підвищенні рівняхолестерину слід спочатку проводити терапію основного захворювання.
Симвастатин Ліконса з обережністю призначають особам, які зловживаютьалкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
До початку і під час лікування пацієнт має дотримуватисьгіпохолестеринової дієти.
Одночасний прийом грейпфрутового соку може посилити ступінь вираженостіпобічних явищ, пов’язаних з прийомом Симвастатину Ліконса, тому слід уникати їходночасного застосування.
Симвастатин Ліконса має помірний ефект відносно зниження рівнятригліцеридів, тому його не призначають у випадках, коли гіпертригліцеридеміямає першочергове значення (наприклад, при I, IV та V типах гіперліпідемії).
Лікування Симвастатином Ліконса може спричинятиміопатію, що призводить до рабдоміолізу та розвитку ниркової недостатності.
Всіх пацієнтів, що починають терапію СимвастатиномЛіконса, а також пацієнтів, яким необхідно збільшити дозу препарату, слід попередитипро можливість виникнення міопатії та необхідність терміново звернутися долікаря у випадку виникнення незрозумілого (невизначеного) болю, болючості ум’язах, млявості чи м’язової слабкості, особливо коли це супроводжуєтьсянездужанням чи гарячкою. Терапія препаратом повинна бути терміново припинена,якщо міопатію діагностовано чи вона передбачається.
З метою діагностування розвитку міопатіїрекомендовано регулярно проводити визначення величини КФК (креатинфосфокінази).
При лікуванні Симвастатином Ліконса можливепідвищення вмісту сироваткової КФК, що слід враховувати при диференційованійдіагностиці болю за грудниною. Критерієм відміни препарату є збільшення вмістуКФК у сироватці крові більш ніж у 10 разів відносно верхніх меж норми. У хворихз міалгією, міастенією та/або при вираженому підвищенні активності КФКлікування препаратом припиняють.
У випадку пропуску чергової дози препарат необхіднозастосувати якомога швидше. Якщо настав час прийому наступної дози, подвоюватиїї не слід.
Пацієнтам з тяжкою нирковоюнедостатністю лікування проводять під контролем функції нирок.
Тривалість застосування препаратувизначається лікарем індивідуально.
З обережністю призначають препаратхворим, що зловживають алкоголем, пацієнтам після трансплантації органів, якимпроводиться терапія імунодепресантами (у зв’язку з підвищеним ризикомвиникнення рабдоміолізу та ниркової недостатності); при станах, що можутьпризвести до розвитку вираженої недостатності функції нирок, таких якартеріальна гіпотензія, гострі інфекційні захворювання тяжкого перебігу,виражені метаболічні та ендокринні порушення, порушення водно-електролітногобалансу, хірургічні втручання (у тому числі стоматологічні) або травми;пацієнтам зі зниженим чи підвищеним тонусом скелетних м’язів невизначеноїетіології; епілепсії.
Вагітність та період годування груддю
Симвастатин Ліконса протипоказаний вагітним, оскільки може виявлятинесприятливий вплив на плід у зв’язку з тим, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктазигальмують синтез холестерину, а холестерин та інші продукти його синтезувідіграють значну роль у розвитку плода, включаючи синтез стероїдів і клітиннихмембран.
Застосування Симвастатину Ліконса не рекомендуєтьсяу жінок репродуктивного віку, що не користуються контрацептивними засобами.
Якщо в процесі лікування настала вагітність, препарат має бутивідмінено, а жінку необхідно попередити про можливу загрозу для плода.
Інформація щодо виділення симвастатину з материнським молоком відсутня.Зважаючи на те, що багато лікарських засобів виділяються з материнським молокомі існує загроза розвитку тяжких реакцій, годувати груддю дитину під часзастосування препарату не рекомендується.
Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами
Про несприятливий вплив на здатність керувати автотранспортом тапрацювати з механізмами не повідомлялось.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Одночасне застосування цитостатиків, протигрибкових засобів (кетоконазол,ітраконазол), фібрати (гемфіброзил), циклоспорин, нефазодон, високі дозинікотинової кислоти, імунодепресанти, макроліди (еритроміцин, кларитроміцин),телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (ритонавір) підвищують ризик розвиткуміопатії.
Циклоспорин або даназол: ризик розвитку міопатії/рабдоміолізузбільшується при одночасному призначенні циклоспорину або даназолу з високимидозами симвастатину.
Інші гіполіпідемічні засоби, що можуть спричинити розвиток міопатії:
ризик розвитку міопатії підвищується при одночасному призначенні іншихгіполіпідемічних засобів – гемфіброзил та інші фібрати, а також ніацин(нікотинова кислота) у дозі => 1 г на добу.
Аміодарон та верапаміл: ризик розвитку міопатії підвищується приодночасному застосуванні аміодарону чи верапамілу з високими дозамисимвастатину.
Дилтіазем: ризик розвитку міопатії незначно підвищується у пацієнтів,що отримують дилтіазем одночасно з симвастатином у дозі 80 мг.
Симвастатин потенціює дію пероральних антикоагулянтів (наприклад,фенпрокумону, варфарину) та збільшує ризик виникнення кровотеч, що потребуєпроведення контролю показників згортання крові до початку лікування, а такождосить часто в початковий період терапії. Як тільки буде досягнуто стабільногорівня показника протромбінового часу чи Міжнародного НормалізованогоСпіввідношення (МНС), його подальший контроль слід проводити з інтервалами, щорекомендуються для пацієнтів, які отримують терапію антикоагулянтами. При змінідози або припиненні застосування симвастатину також слід проводити контрольпротромбінового часу чи МНС за вищенаведеною схемою.
Терапія симвастатином не спричиняє змін протромбінового часу та ризикукровотеч у пацієнтів, що не застосовують антикоагулянти.
Симвастатин підвищує рівень дигоксину в плазмі крові.
Колестирамін та колестипол знижують біодоступність препарату(застосування симвастатину можливе через 4 год після прийому вказанихлікарських засобів, при цьому відзначається адитивний ефект).
Препарат ефективний як у вигляді монотерапії, так ів поєднанні із секвестрантами жовчних кислот.
Сок грейпфрута містить один або більше компонентів, що інгібують CYP3А4і можуть підвищувати концентрацію в плазмі крові засобів, які метаболізуютьсяCYP3А4. Збільшення активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази після вживання 250мл соку на добу є мінімальним і не має клінічного значення. Однак вживаннябільшого об’єму соку
(більше 1 літра на добу) при застосуванні симвастатину значно збільшуєрівень інгібуючої активності по відношенню до ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові.У зв’язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута у великихкількостях.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, воригінальній упаковці, при температурі не вище 30 °C.
Термін придатності – 2 роки.