ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ЗОКОР® ФОРТЕ
(ZOCOR® FORTE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: cимвастатин; {1S-[1a, 3a, 7b, 8b(2S*, 4S*), 8ab]}-1,2,3,7,8,8агексагідро-3,7-диметил-8-[2-(тетрагідро-4-гідрокси-6-оксо-2Нпіран-2ил)етил]-1-нафтил-2,2-диметил-бутаноат;кислота масляна,2,2-диметил-1,2,3,7,8,8а-гексагідро-3,7-диметил-8-[2-(тетрагідро-4-гідрокси-6-оксо-2Нпіран-2ил)етил]-1-нафтиловийефір, {1S-[1a, 3a, 7b, 8b(2S*, 4S*), 8ab]};
основні фізико-хімічні властивості:
таблетки 40 мг –цегляно-червоного кольору, овальної форми таблетки. З одного боку видавленийнапис MSD 749;
склад: 1 таблетка містить 40 мг симвастатину;
допоміжні речовини: бутилгідроксіанізол, кислота аскорбінова, лактоза,кислота лимонна, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль переджелатинізований,магнію стеарат; метилгідроксипропілцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, титанудіоксид, тальк;
оболонка таблетки: оксид заліза червоний.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічний засіб. Код АТС С10АА01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка
Зокор® Форте, який є неактивним лактоном,після прийому внутрішньо підлягає гідролізу з утворенням відповідної-гідроксикислої похідної. Остання являє собою основний метаболіт та інгібітор3-гідрокси-3-метилглютарил-коензим А (HMG-CoA)-редуктази, ферменту, якийкаталізує початкову та лімітуючу стадії біосинтезу холестерину. Клінічнідослідження довели високу ефективність Зокор®у Форте длязниження загального холестерину в плазмі крові (Х), ліпопротеїнів низькоїщільності (ЛПНЩ), тригліцеридів (ТГ) і ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ),а також для підвищення вмісту холестерину ліпопротеїнів високої щільності(ЛПВЩ) у пацієнтів з гетерозиготною сімейною і несімейною формамигіперхолестеринемії, а також змішаною гіперліпідемією у тих випадках, колипідвищений рівень холестерину є фактором ризику і одна лише дієтотерапіянедостатня. Помітний ефект досягався через 2 тижні лікування, а максимальнийтерапевтичний ефект спостерігався на 4-6-й тиждень і утримувався впродовжусього часу прийому препарату. З припиненням прийому Зокор®уФорте рівень загального холестерину повертається, як було показано, допочаткового рівня.
Активна форма симвастатину є специфічним інгібіторомHMG-CoA-редуктази – ферменту, який каталізує реакцію утворення мевалоновоїкислоти з HMG-CoA. Оскільки ця реакція є ранньою ланкою в ланцюгу біосинтезухолестерину, лікування Зокор®ом Форте, як очікується, непризводитиме до накопичення потенційно отруйних стеролів. Крім того, HMG-CoAтакож швидко метаболізується у зворотному напрямку до ацетил-CoA, який береучасть у багатьох процесах біосинтезу в організмі людини.
Фармакокінетика
За результатами досліджень на тваринах симвастатинпісля перорального введення з високою селективністю накопичувався в печінці, дейого концентрація була суттєво вищою, ніж у нецільових тканинах. Симвастатинзначною мірою вилучається з кровообігу при першому ж проходженні через печінку,де в основному і відбувається його дія, і в подальшому виділяється з жовчю.Було встановлено, що системного поширення в організмі людини зазнають менш, ніж5% активної форми симвастатину. 95% від цієї кількості зв’язується з білкамиплазми.
Ризик розвитку міопатії зростає під дією високих концентрацій у плазмікрові інгібіторів HMG-CoA-редуктази. Активні інгібітори 3А4 ізоформи цитохромур450 (CYP3A4) можуть викликати підвищення концентрації інгібіторівHMG-CoA-редуктази у плазмі крові, що підвищує ризик розвитку міопатії (див.“Особливості застосування", Міопатія/Рабдоміоліз та “Взаємодія з іншимилікарськими засобами").
Симвастатин добре всмоктується і підлягає обширній екстракції припершому проходженні через печінку, основному місці дії, з подальшим виведеннямеквівалентів препарату з жовчю. Внаслідок цього, поступлення активногопрепарату в загальний кровообіг є низьким.
Порівняно із станом натще, профіль інгібіторів у плазмі не змінювавсяпри застосуванні симвастатину негайно перед тестовим прийомом їжі.
Вивчення фармакокінетики одноразової та множинних доз симвастатинупоказало, що після множинного дозування не спостерігалось накопиченняпрепарату. Максимальні концентрації інгібіторів у плазмі досягалися через1,3-2,4 години після прийому дози.
Симвастатин не є інгібітором CYP3A4, і тому не очікується його вплив нарівні в плазмі інших препаратів, які метаболізуються CYP3A4.
Показання длязастосування.
ПАЦІЄНТИ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ (ІХС) АБО ВИСОКИМ РИЗИКОМ РОЗВИТКУІШЕМІЧЕНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
Зокор® Форте застосовується у пацієнтів з високим ризиком розвитку ІХС(за наявності гіперліпідемії або без неї), наприклад хворих на цукровий діабет,пацієнтів з інсультом чи іншими цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі,пацієнтів із захворюваннями периферичних судин, або пацієнтів з ішемічноюхворобою серця. Зокор® Форте сприяє:
зменшенню ризику основних судинних подій (сумарної кількості випадків,що включає нефатальний інфаркт міокарда, коронарну смертність, інсульт абонеобхідність виконання операції реваскуляризації), та зменшенню потребивиконання процедур реваскуляризації периферичних та інших некоронарних судин;
зменшенню ризику основних коронарних подій (сумарної кількостівипадків, що включає нефатальний інфаркт міокарда або коронарну смертність), тазменшенню потреби виконання процедур коронарної реваскуляризації (включаючи,аортокоронарне шунтування і черезшкірну транслюмінальну коронарнуангіопластику);
зниженню ризику розвитку інсульту;
зниженню ризику загальної смертності за рахунок зниження смертності врезультаті ІХС, а також зменшенню госпіталізацій внаслідок стенокардії;
ПАЦІЄНТИ З ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЄЮ
Зокор® Форте застосовують як доповнення до дієти для зниженняпідвищеного рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, тригліцеридів,аполіпопротеїну B (апо В), а також для підвищення холестерину ЛПВЩ у пацієнтівз первинною гіперхолестеринемією, включаючи гетерозиготну сімейнугіперхолестеринемію (гіперліпідемія типу IIa за класифікацією Фредріксона), абозмішаної гіперхолестеринемією (гіперліпідемія типу IIb за класифікацієюФредріксона), коли застосування однієї тільки дієти та інших немедикаментознихметодів лікування недостатньо. Таким чином, Зокор® Форте знижує співвідношенняхолестерин ЛПНЩ/холестерин ЛПВЩ, співвідношення загальний холестерин/холестеринЛПВЩ.
Зокор® Форте показаний для лікування хворих на гіпертригліцеридемію(гіперліпідемія IV типу за класифікацією Фредріксона).
Зокор® Форте показаний для лікування пацієнтів з первинноюдисбеталіпопротеїнемією (гіперліпідемія III типу за класифікацією Фредріксона).
Зокор® Форте також показаний як доповнення до дієти та іншимх способівлікування хворих на гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію для зниженняпідвищеного загального холестерину, холестерину ЛПНЩ і аполіпопротеїну B.
Спосібзастосування та дози
Добові дози Зокор®у – від 5 до 80 мг, слідзастосовувати один раз на добу, ввечері. Під час добору дози Зокор®уїї зміни слід здійснювати з інтервалами не менше, ніж 4 тижні, до досягненнямаксимальної добової дози 80 мг, що приймається раз на добу у вечірні години.
ПАЦІЄНТИ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ (ІХС) АБО ВИСОКИМ РИЗИКОМ РОЗВИТКУІШЕМІЧЕСНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
Стандартна початкова доза Зокор®у Форте для пацієнтівз високим ризиком розвитку ІХС (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї), –хворих на цукровий діабет, пацієнтів з інсультом або іншими цереброваскулярнимизахворюваннями в анамнезі, пацієнтів з захворюваннями периферичних судин, атакож для пацієнтів з ішемічною хворобою серця – становить 40 мг на добуодноразово, ввечері. Медикаментозну терапію можна почати одночасно іззастосуванням дієти та лікувальної фізкультури.
ПАЦІЄНТИ З ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЄЮ (ЯКІ НЕ ВХОДЯТЬ У ПЕРЕЛІЧЕНІ ВИЩЕКАТЕГОРІЇ РИЗИКУ)
До початку лікування препаратом Зокор® Форте пацієнту слід призначитистандартну гіпохолестеринову дієту, яка повинна продовжуватися протягом усьогокурсу лікування.
Звичайно початкова доза становить 20 мг на добу, яка призначаєтьсяодноразово, ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більше, ніж на 45%)зниження рівня ЛПНЩ, початкова доза може становити 40 мг один раз на добу,ввечері. Пацієнтам з легкою або помірною гіперхолестеринемією можна призначитиЗокор® Форте у початковій дозі 10 мг. Добір доз, за необхідності, повиненздійснюватися способом, викладеним вище (див. розділ “Спосіб застосування тадози, Ішемічна хвороба серця”).
ПАЦІЄНТИ З ГОМОЗИГОТНОЮ СІМЕЙНОЮ ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЄЮ
Виходячи з результатів контрольованого клінічного дослідження, хворимна гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію, Зокор® Форте рекомендований у дозі40 мг на добу, що використовується одноразово, ввечері, або 80 мг на добу в 3прийоми: 20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері. Таким пацієнтам Зокор®Форте призначають як доповнення до іншого лікування, що знижує рівеньхолестерину (наприклад, ЛПНП плазмаферез) або без іншого лікування, якщо вононедоступне.
СУПУТНЯ ТЕРАПІЯ
Зокор® Форте ефективний у вигляді монотерапії, а також у поєднанні ізсеквестрантами жовчних кислот.
Для пацієнтів, що застосовують циклоспорин, гемфіброзил або іншіфібрати, або ліпідознижуючі дози (≥1 г/добу) ніацину сумісно з Зокор®омФорте, максимальна рекомендована доза препарату Зокор® Форте становить 10 мг надобу. Для пацієнтів, які одночасно з препаратом Зокор® Форте приймаютьаміодарон чи верапаміл, добова доза Зокор®у не повиннаперевищувати 20 мг (див. розділи “Особливості застосування", підрозділМіопатія/Рабдоміоліз і “Взаємодія з іншими лікарськими засобами”).
ДОЗУВАННЯ ПРИ НИРКОВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ
Оскільки Зокор® Форте виводиться нирками у невеликій кількості, немаєнеобхідності зміни дозування для хворих з помірно вираженою нирковоюнедостатністю.
При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв.),слід ретельно зважити доцільність призначення препарату у дозах, що перевищують10 мг на добу. Якщо таке дозування вважається необхідним, слід призначати їх зобережністю.
Побічна дія.
Загалом Зокор® Форте добрепереноситься.
Під час контрольованих клінічних випробувань, щопередували надходженню препарату у продаж, більше ніж у 1% випадківспостерігали такі побічні прояви, що розглядались дослідниками як такі, щоможливо, ймовірно або напевно були пов’язані із застосуванням препарату: біль уживоті, запор, здуття живота. Іншими побічними проявами, що зустрічались у0,5-0,9% хворих, були астенія та головний біль.
Міопатія спостерігалась рідко.
У ході неконтрольованих клінічних досліджень і післянадходження препарату у продаж відмічені такі додаткові побічні прояви: нудота,пронос, шкірні висипання, диспепсія, свербіж, алопеція, запаморочення, судоми,міалгія, панкреатит, парестезії, периферичні нейропатії, блювання та анемія.Зрідка зустрічались рабдоміоліз і гепатит/жовтяниця. Також рідко відмічавсявиражений синдром надчутливості, який проявлявся деякими з таких рис:ангіоневротичним набряком, вовчакоподібним синдромом, ревматичною поліміалгією,васкулітом, тромбоцитопенією, еозинофілією, зростанням ШОЕ, артритом,артралгіями, кропив’янкою, світлочутливістю, жаром, припливами крові дообличчя, задишкою та нездужанням.
Вплив на стан лабораторних показників.
Зрідка повідомлялося про значне і стійке підвищеннярівнів сироваткових трансаміназ. Відмічалось зростання рівнів лужної фосфатазиі гамма-глютаміл-транспептидази. Відхилення показників функції печінки загаломбули незначними і короткочасними. Є повідомлення про підвищення рівнівсироваткової креатинкінази скелетно-м’язового походження (див. “Особливостізастосування").
Протипоказання.
Гіперчутливість до будь-якої складової частини цьогопрепарату.
Захворювання печінки в гострій стадії абонезрозуміле і стійке підвищення рівнів трансаміназ сироватки.
Вагітність і годування груддю (див. також“Особливості застосування").
Передозування.
Відомі кілька випадків передозування препарату, прицьому у жодного з хворих не відмічено специфічних симптомів і його наслідків.Максимальна прийнята доза становила 450 мг. У випадку передозування слідзастосовувати загальноприйняті заходи.
Особливостізастосування.
Міопатія/Рабдоміоліз
Симвастатин та інші інгібітори HMG-CoA-редуктази інколи можутьспричинювати міопатію, яка виявляється у вигляді м’язового болю, болючості абослабкості, що супроводжується зростанням креатинкінази (більше, ніж в 10 развище верхнього рівня норми). Інколи міопатія проявляється форми рабдоміолізу, забо без гострої ниркової недостатності, вторинної до мікроальбумінурії. При цьомурідко можуть виникати фатальні випадки.
Ризик міопатії збільшується через підвищення концентрації вплазмі речовин, що володіють пригнічуючою дією по відношенню доHMG-CoA-редуктази.
Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу при терапії симвастатином підвищуєтьсявнаслідок супутнього прийому та деяких інших лікарських препаратів (див. розділ“Взаємодія з іншими лікарськими засобами")
Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить віддози препарату. У клінічнихдослідженнях з адекватним моніторингом, де було забезпечено виключеннябудь-якої супутньої терапії, частота виникнення міопатії/рабдоміолізу становилаприблизно 0,03% серед пацієнтів, що отримували симвастатин у дозі 20 мг надобу, 0,08% серед пацієнтів, що отримували симвастатин у дозі 40 мг на добу і0,4% серед пацієнтів, що отримували симвастатин у дозі 80 мг на добу.
ВПЛИВ НА ПЕЧІНКУ
Під час клінічних випробувань помітне і стійке підвищення (понадтрикратну верхню межу норми (ВМН)) рівнів трансаміназ сироватки спостерігали унезначної кількості дорослих хворих, які приймали симвастатин. З припиненнямабо відміною прийому препарату рівень трансаміназ у цих хворих, як правило,поступово повертався до попередніх показників. Згадані зміни не супроводжувалисьжовтяницею або іншою клінічною симптоматикою. Прояви надчутливості невідмічені. Деякі із зазанчених хворих мали відхилення від норми показниківфункції печінки ще до початку лікування симвастатином і/або вживали алкоголь вістотній кількості.
Перед початком лікування, а потім – відповідно доклінічних показників всім пацієнтам рекомендується досліджувати функціюпечінки. Пацієнти, яким дозу збільшують до 80 мг, підлягають додатковомуобстеженню через 3 місяці. Особливу увагу слід приділяти тим хворим, у якихрівні трансаміназ сироватки підвищуються. У них проби слід негайно ж повторити,а в подальшому виконувати частіше. Якщо рівні трансаміназ мають схильність допідвищення, особливо якщо вони зростають понад трикратну верхню межу норми ВМНі є стійкими, прийом препарату слід припинити.
З обережністю Зокор® Форте слідпризначати хворим, які вживають значні кількості алкоголю і/або мають ванамнезі захворювання печінки. Печінкове захворювання в гострій фазі абонезрозуміле підвищення рівнів трансаміназ є протипоказаннями для застосуваннясимвастатину.
При лікуванні симвастатином, як і при лікуваннііншими гіполіпідемічними засобами, відмічалось помірне (таке, що не перевищуєтрикратну верхню межу норми) зростання рівнів трансаміназ. Такого родувідхилення спостерігались невдовзі після початку прийому симвастатину, частобули скороминучими, не супроводжувались будь-якими іншими симптомами і невимагали припинення лікування.
Офтальмологічне обстеження
За відсутності будь-якого медикаментозного лікуваннязбільшення площі помутніння кришталика вважається наслідком процесу старіння.Відомі на сьогодні дані довготривалих клінічних випробувань не вказують наіснування шкідливого впливу симвастатину на кришталик ока людини.
Застосування підчас вагітності
Зокор® Форте протипоказаний вагітним жінкам.
Атеросклероз є хронічним процесом, і припиненняприйому ліпідознижуючих засобів під час вагітності не повинно значно впливатина результати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії. Більшетого, холестерин та інші продукти циклу біосинтезу холестерину є необхіднимискладовими для розвитку плоду, в тому числі синтезу стероїдів та клітиннихмембран. Оскільки інгібітори редуктази HMG-CoA, такі як Зокор® Форте,здатні знижувати синтез холестерину і, можливо, інших продуктів циклубіосинтезу холестерину, призначення Зокор®у Форте можезавдати шкоди плодові.
Є кілька повідомлень про вроджені аномалії уновонароджених, чиї матері під час вагітності приймали інгібітори редуктазиHMG-CoA (див. “Протипоказання"). Оскільки безпека у вагітних жінок невстановлена і немає явної користі від лікування Зокор®омФорте під час вагітності, лікування слід негайно припинити після виявленнявагітності.
Призначення матерям-годувальницям
Залишається невідомим, чи виділяється симвастатинабо його метаболіти з молоком матері. Оскільки значна кількість ліків зазнаєекскреції з материнським молоком, а також через великий ризик побічних проявів,жінкам, що приймають Зокор® Форте, слід утриматись відгодування груддю (див. “Протипоказання").
Застосування упедіатрії
Безпека та ефективність застосування Зокору® Форте удітей не встановлені. На даний час препарат не рекомендується призначати дітям.
Застосування в осіб похилого віку
Ефективність застосування симвастатину для лікуванняхворих віком старше 65 років, які отримували його під час контрольованихклінічних досліджень, що оцінювалась відносно зниження рівнів загального тахолестерину ЛПНЩ, виявлялась такою ж, як і для популяції в цілому. Збільшеннячастоти побічних ефектів, які би виявлялись клінічно або лабораторнимипоказниками, не відмічено.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Взаємодія лікарських засобів, що метаболізуються під дією CYP3A4.
Симвастатин метаболізується CYP3A4, однак не має пригнічуючоїактивності по відношенню до цього ферменту; з огляду на це, прийом симвастатинуне чинить впливу на концентрацію в плазмі лікарських засобів, щометаболізуються під дією CYP3A4. Потужні інгібітори CYP3A4 (див. нижче)збільшують ризик міопатії за рахунок зниження швидкості елімінаціїсимвастатину. До числа таких препаратів належать ітраконазол, кетоконазол,еритроміцин, кларитроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази нефазодон і циклоспорин(див. розділ “Особливості застосування, Міопатія/Рабдоміоліз”).
Взаємодія з іншими гіполіпідемічними препаратами, здатними спричинитирозвиток міопатії.
Ризик міопатії також підвищується при застосуванні такихліпідознижуючих препаратів, які не є потужними інгібіторами CYP3A4, але можутьвикликати міопатію при монотерапії. Такими препаратами є гемфіброзил та іншіфібрати, а також ліпідознижуючі дози (=>1 г/день) нікотинової кислоти(ніацину). (див. розділ “Особливості застосування, Міопатія/Рабдоміоліз”).
Заходи щодо зниження ризику розвиткуміопатії/рабдоміолізу.
Слід уникати супутнього прийому симвастатину зтакими препаратами: ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин,інгібітори ВІЛ-протеази і нефазодон. Якщо терапію переліченими препаратами неможливо відмінити, слідприпинити на час курсу лікування цими препаратами прийом симвастатину. Супутнійприйом будь-якого з перелічених інгібіторів CYP3A4 у терапевтичних дозахповинен бути виключений, якщо переваги від такої комбінованої терапії непереважатимуть можливого ризику.
Для пацієнтів, що приймають циклоспорин, абогемфіброзил, або інші фібрати, або ліпідознижуючі дози (=>1 г/день) ніацину(нікотинової кислоти), доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу.Слід уникати супутнього призначення симвастатину з фібратами або ніацином, якщотільки переваги впливу на рівень ліпідів не перевищують ризик від застосуваннятаких лікарських комбінацій. Доповненнятерапії симвастатином прийомом цих препаратів, як правило, забезпечує незначнедодаткове зниження концентрації ЛПНП, однак може бути також досягнуте додатковезниження рівня ТГ і підвищення концентрації ЛПВП.
Дози симвастатину для пацієнтів, що отримувалиодночасно аміодарон або верапаміл, не повинні перевищувати 20 мг на добу. Одночасне застосування симвастатину вдозах понад 20 мг на добу з аміодароном або верапамілом повинно бути виключено,якщо тільки переваги застосування такої комбінації не перевищуютьпотенціального ризику розвитку міопатії.
Всі пацієнти, які починають терапію симвастатином, атакож пацієнти, яким здійснюють підвищення дози, повинні бути попереджені проможливе виникнення міопатії і проінструктовані шодо необхідності терміновогозвернення до лікаря у випадку виникнення будь-яких незрозумілих болів абоболючості у м’язах чи м’язової слабкості. Терапія симвастатином повинна бутинегайно припинена, якщо міопатія діагностована або хоча б припускається. Наявність вищеперелічених симптомів і/абобільше, ніж 10-разове порівняно з верхньою межею нормальних показниківпідвищення концентрації креатинкінази, вказуює на наявність міопатії. Убільшості випадків після негайного припинення застосування симвастатинусимптоми міопатії і підвищення рівня креатинкінази зникають. У пацієнтів, щопочинають застосування симвастатину або які переходять на підвищення дозипрепарату, доцільно проводити періодичне визначення концентрації креатинкінази,однак немає гарантій, що такий моніторинг здатний запобігти розвитку міопатії.
Багато пацієнтів, які перенесли рабдоміоліз під час терапії симвастатином,мали ускладнений анамнез, у тому числі хворіли на ниркову недостатність, якправило, внаслідок цукрового діабету. Такі пацієнти потребують більш ретельногомоніторингу. Терапія симвастатином повинна бути тимчасово припинена у пацієнтівза кілька днів до виконання великих оперативних втручань, а також упісляопераційний період.
Взаємодія зіншими лікарськими препаратами.
Аміодарон і верапаміл: ризик розвитку міопатії збільшується внаслідоксупутнього прийому аміодарону чи верапамілу, однак інші блокатори кальцієвихканалів не чинять такої дії (див. “Особливості застосування",Міопатія/Рабдоміоліз).
Сік грейпфрута містить один або більше компонентів, які пригнічуютьCYP3A4 і можуть підвищити вміст у плазмі препаратів, які метаболізуються CYP3A4.Ефект звичайного вживання соку (одна склянка 250 мл на день) є мінімальним(збільшення на 13% активності інгібіторів HMG-CoA-редуктази, виходячи звимірювання площі під кривою “концентрація-час") і не має клінічногозначення. Однак дуже великі об’єми вживання соку (більше 1 літра в день) значнопідвищують плазматичний рівень активності інгібіторів HMG-CoA-редуктази під частерапії симвастатином. У зв’язку з цим необхідно уникати вживання сокугрейпфрута у великих об’ємах (див. розділ “Особливості застосування,Міопатія/Рабдоміоліз “).
Похідні кумаринового ряду.
У ході двох клінічних досліджень, одне з якихпроводилось за участю здорових добровольців, а інше - за участю хворих нагіперхолестеринемію, симвастатин в дозі 20-40 мг на добу посилював дію кумариновихантикоагулянтів: протромбіновий час, представлений у вигляді Стандартногоміжнародного коефіцієнта (International Normalized Ratio (INR)), зростав від1,7 до 1,8 і від 2,6 до 3,4 у добровольців і у хворих відповідно. У пацієнтів,що приймають кумаринові антикоагулянти, протромбіновий час повинен визначатисьперед початком лікування симвастатином і достатньо часто протягом початковогойого періоду з метою переконання відсутності значних відхилень показникапротромбінового часу. Як тільки цей показник стабілізується, протромбіновий часможна перевіряти з частотою, звичайно рекомендованою при лікуванніантикоагулянтами кумаринового ряду.
При зміні дози або відміні симвастатину слідповторити ту ж процедуру.
У хворих, які не приймали антикоагулянтів, лікуваннясимвастатином не було пов’язано з кровотечами або зміною протромбінового часу.
Умови та термін зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі нижче 30С. Недопускати підвищення температури понад 50С.
Термін придатності - 2 роки.
Не можна використовувати препаратпісля закінчення терміну, зазначеного на упаковці.