ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ЗОВАТИН
(ZOVATIN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: simvastatin; (1S, 3R,7S, 8S,8аR)-8-{2-[(2R,4R)-4-гідрокси-6-оксо-тетрагідро-2Н-піран-2-іл]етил}-3,7-диметил-1,2,3,7,8,8a-гексагідронафтален-1-іл, 2,2-диметил-бутаноат;
основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 10 мг – ясно-рожеві, овальні, двоопуклітаблетки, вкриті оболонкою, з розподільчою рискою на одному боці;
таблетки по 20 мг – жовтуваті, овальні, двоопуклітаблетки, вкриті оболонкою;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить симвастатину 10 мг або 20мг;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний переджелатинізований,кислота аскорбінова, кислота лимонна, бутилоксианізол, целюлозамікрокристалічна, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза,гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид, тальк, заліза оксид жовтий, залізаоксид червоний (тільки в таблетках по 10 мг).
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. ІнгібіториГМГ-КoА редуктази. Код АТС С10А А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Зоватин - гіполіпідемічний препарат, що синтезуєтьсяз продукту ферментації Aspergillus terreus. Після перорального прийомусимвастатин, який є неактивним лактоном, гідролізується у відповіднуβ-гідроксильну форму – основний метаболіт і інгібітор3-гідрокси-3-метил-глутарил-коензим А (ГМГ-КoА) редуктази – ферменту, якийкаталізує реакцію утворення мевалонату з ГМК-КоА. Внаслідок цього інгібуваннявідбувається обмеження біосинтезу холестерину (ХС) на ранньому етапі,прискорюється його метаболізм, зменшується рівень ХС у плазмі крові,концентрація ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та ХС ліпопротеїнів дуже низькоїщільності (ЛПДНЩ), апопротеїну В, меншою мірою тригліцеридів. Концентрація ж ХСліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) помірно підвищується, що приводить дозниження співвідношень ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ і загальний холестерин/ХС ЛПВЩ.
Фармакокінетика. Симвастатин після перорального введеннявідносно добре всмоктується в травному тракті і перетворюється в печінці наактивну терапевтичну форму. Під час первинного проходження крізь печінку, яка єтакож первинною мішенню дії препарату, понад 79% абсорбованого симвастатинуутримується в ній і піддається інтенсивному метаболізму. Визначається рядактивних і неактивних метаболітів. За участю цитохрому Р450 (СYР) виявлено, щоменше 5% прийнятої дози потрапляє в системний кровотік у вигляді активнихметаболітів. Як симвастатин, так і його β-гідроксильні метаболіти на 95%зв’язуються з білками плазми крові. Близько 60% прийнятої дози симвастатинуекскретується з жовчю у незміненому вигляді. 10-15% виділяється нирками в сечу.
Період напіввиведення активного метаболіту становитьблизько 3 годин.
Максимальні концентрації інгібіторів у плазмідосягалися через 1,3-2,4 години після прийому дози.
Показання длязастосування.
Ішемічна хвороба серця (ИХС)
Пацієнтам з ІХС при рівні холестерину в плазмі крові5,5 ммоль/л і вище Зоватин призначають для вторинної профілактики ускладнень(зниження ризику коронарної смерті і нефатального інфаркту міокарда; зниженняризику потреби виконання реваскуляризації міокарда; уповільнення прогресуваннякоронарного атеросклерозу).
Гіперліпідемія
Зоватин показаний у поєднанні з дієтою для зниженняпідвищеного рівня загального ХС, ХС ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів(ТГ) у пацієнтів з первинною гіперхолесте-ринемією, гетерозиготною сімейноюгіперхолестеринемією або комбінованою (змішаною) гіперліпідемією у тихвипадках, коли застосування однієї тільки дієти недостатньо.
Зоватин також показаний як доповнення до дієти таінших немедикаментозних методів лікування хворих на гомозиготну сімейнугіперхолестеринемію для зниження підвищеного рівня загального ХС, ХС ЛПНЩ іаполіпопротеїну В.
Спосібзастосування та дози.
До початку лікування Зоватином пацієнту слідпризначити стандартну гіпохолестеринову дієту, якої необхідно суворо дотримуватися.
Ішемічна хвороба серця
Початкова доза для пацієнтів з ІХС становить 20 мгна добу в 1 прийом увечері.
За необхідності, залежно від реакції пацієнта, добірдози слід здійснювати з інтервалом не менше 4 тижнів до досягнення максимальноїдози 80 мг на добу в 1 прийом увечері.
При зниженні рівня ХС ЛПНЩ нижче 1,94 ммоль/л аборівня загального ХС у плазмі крові нижче 3,6 ммоль/л необхідно зменшити дозупрепарату.
Гіперліпідемія
Доза, що рекомендується, становить 10 мг на добу в 1прийом увечері.
Помітний терапевтичний ефект відзначається через 2тижні лікування Зоватином, досягаючи максимуму на 4-6 тиждень, і утримуєтьсявпродовж усього часу прийому препарату. У разі припинення лікування Зоватиномконцентрація загального холестерину в крові повертається до вихідного рівня.Підбір дози при необхідності виконують як зазначено вище.
Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія
Доза, що рекомендується, для пацієнтів згомозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 40 мг на добу в 1 прийомввечері або 80 мг на добу, розподілених на 3 прийоми (по 20 мг вранці, 20 мгвдень і 40 мг на ніч). Для лікування таких пацієнтів Зоватин призначають якдоповнення до інших гіполіпідемічних методів (наприклад, аферез ЛПНЩ) або ж безіншого лікування, якщо воно недоступне.
Супутня терапія
Зоватин ефективний як при монотерапії, так і впоєднанні із секвестрантами жовчних кислот. Максимальна доза симвастатину, щорекомендується для пацієнтів, які одночасно приймають циклоспорин, фібрати абонікотинову кислоту, становить 10 мг на добу.
Дозування при нирковій недостатності
Оскільки симвастатин практично не виводиться ізсечею, немає необхідності у зміні дозування для пацієнтів з помірно вираженоюнирковою недостатністю.
Пацієнтам зтяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) дозапрепарату, що перевищує 10 мг на добу, повинна бути ретельно обґрунтована і їїслід застосовувати з великою обережністю.
Побічна дія.
При застосуванні препарату можуть мати місце такіпобічні ефекти як біль у животі, запор, метеоризм, нудота, блювання, діарея,диспепсія, панкреатит, шкірні висипання, свербіж, алопеція, астенія, головнийбіль, запаморочення, спазми м''язів,парестезії, периферична невропатія та анемія.
Серйозним побічним ефектомпрепарату є міопатія, проявами якої можуть бути біль і ригідність м''язів. Дужерідко повідомлялося про рабдоміоліз і гепатит/ жовтяницю.
Зрідка повідомлялося провиражений синдром підвищеної чутливості, що виявлявся деякими з таких порушень: ангіоневротичнийнабряк, вовчакоподібний синдром, ревматоїдна поліміалгія, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія,підвищена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), артрит, артралгія, кропив''янка, світлочутливість, лихоманка, припливи крові, задишка та нездужання.
Зрідка повідомлялося про помітне і стійке підвищеннярівнів сироваткових трансаміназ. Відзначалося зростання концентрації лужної фосфатази і g-глутамілтранспептидази. Єповідомлення про підвищення рівнів креатинфосфокінази (КФК) скелетно-м’язовогопоходження.
Також були повідомлення протакі побічні ефекти: депресія, мультиформні еритеми, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, лейкопенію і пурпуру. Проте причинний взаємозв''язок цих явищ з терапієюпрепаратом не був встановлений.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до симвастатину або будь-якоїдопоміжної речовини.
Захворювання печінки в гострій стадії абонезрозуміле персистуюче підвищення активності трансаміназ у сироватці крові.
Вагітність і годування груддю.
Передозування.
Зареєстровано декілька випадків передозуваннясимвастатину, при цьому у жодного з пацієнтів не відзначено специфічнихсимптомів і його наслідків. Максимальна прийнята доза становила 450 мг. Максимальна концентрація інгібіторів у плазмівідзначалася в межах від 1,3 до 2,4 годин після прийому препарату.
При передозуванні можливі нудота,блювання, діарея.
Лікування:промивання шлунка, призначення активованого вугілля, контроль за життєвоважливими функціями організму, у тому числі за функціями печінки та нирок, і,при необхідності, симптоматична підтримуюча терапія.
Особливостізастосування.
Симвастатин та інші інгібітори ГМГ-КоА редуктазиіноді можуть спричинювати міопатію, яка виявляється у вигляді м''язового болю(міалгії) або м''язової слабкості що асоційовані зі значним підвищенням рівнякреатинфосфокінази (більш ніж у 10 разів порівняно з верхньою межею норми).Рабдоміоліз з розвитком гострої ниркової недостатності або без неївідзначається рідко.
Пацієнти, які починаютьлікування симвастатином, а також яким підвищують дозу, повинні бути попередженіпро ризик розвитку міопатії і необхідність негайно повідомляти лікаря провиникнення незрозумілого м''язового болю або м’язової слабкості.При діагностуванні міопатії або підозрі на неї терапію симвастатином необхідно негайноприпинити.
Невдовзі після початку лікування препаратом можуть мати місце незначнібезсимптомні короткочасні підвищення рівнів сироваткових трансаміназ, що непотребують припинення терапії.
Перед початком лікування, атакож періодично (наприклад, два рази на рік) протягом першого року терапії абодо одного року після останнього підвищення дози всім пацієнтам рекомендуєтьсядосліджувати функцію печінки. Пацієнти, яким дозу підвищують до 80 мг, повиннібути додатково обстежені через три місяці. Особливу увагу слід приділятипацієнтам з підвищеними рівнями трансаміназ у плазмі крові; їм необхіднонегайно виконати повторні дослідження, а під час подальшого лікуванняобстежувати частіше. Якщорівні трансаміназ мають схильність до підвищення, особливо якщо вони стійко перевищують верхню межу норми більш ніж у 3рази, прийом препарату необхідноприпинити.
Зоватин слід з обережністю призначати пацієнтам, які зловживаютьалкоголем і/або мають захворювання печінки в анамнезі. Захворювання печінки в гострійфазі або незрозуміле стале підвищення рівнів трансаміназ є протипоказаннями длялікування симвастатином.
ТерапіюЗоватином необхідно тимчасово припинити пацієнтам за кілька днів до виконаннявеликих оперативних втручань, а також у післяопераційний період.
Застосування у педіатрії
Безпека та ефективність застосування Зоватину длялікування дітей не встановлені. На даний час препарат не рекомендуєтьсяпризначати дітям.
Застосування в пацієнтів літнього віку
Хоча досвідзастосування препарату для лікування пацієнтів літнього віку обмежений, йогоефективність при використанні стандартних доз є аналогічною такій у популяції вцілому. Помітного збільшення частоти клінічних або лабораторних побічнихпроявів не відзначено.
Застосування під час вагітності і годуваннягруддю
Зоватин протипоказаний при вагітності.
Атеросклероз є хронічним процесом, і припиненняприйому ліпідознижуючих засобів під час вагітності не повинно значно впливатина результати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії. Крім того,холестерин та інші продукти циклу біосинтезу холестерину є необхіднимискладовими для розвитку плоду, у тому числі синтезу стероїдів та клітиннихмембран. Оскільки інгібітори ГМГ-КоА редуктази, такі як Зоватин, знижуютьсинтез холестерину і, можливо, інших продуктів циклу біосинтезу холестерину, ці препарати протипоказані при вагітності, атакож жінкам репродуктивного віку, якщотільки настання вагітності в таких пацієнток украй малоймовірно, або якщо вони незастосовують надійних негормональних методів контрацепції. Планувати зачаття можна не раніше, ніж черезмісяць після закінчення терапії симвастатином. Якщо пацієнтка завагітніла підчас лікування Зоватином, препарат слід негайно відмінити, а пацієнткупоінформувати про потенційну небезпеку для плоду.
Залишається невідомим, чи виділяється симвастатинабо його метаболіти з молоком матері. Оскільки значна кількість ліків зазнаєекскреції з материнським молоком, а також через великий ризик побічних проявів,жінкам, які приймають Зоватин, слід утриматись від годування груддю.
Вплив на здатність керуватитранспортним засобом і використовувати механізми
Зоватин не впливає або впливає незначно наздатність керувати транспортним засобом або використовувати механізми, щовимагають концентрації уваги.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
При розгляданні можливості застосування комбінованої терапіїсимвастатином з кожним із взаємодіючих препаратів, лікар повинен зіставитипотенційну користь лікування з можливим ризиком розвинення тяжких побічнихефектів. Слід також забезпечити ретельний контроль пацієнтів щодо появибудь-яких ознак і симптомів м''язового болю, м''язової хворобливості абослабкості, особливо протягом перших місяців лікування і під час добору більшвисоких дозувань кожного препарату та передбачати періодичний контроль рівняКФК у крові
Ризик розвитку міопатії підвищується при сумісномуіз симвастатином застосуванні гемфіброзилу або інших фібратів, а такожнікотинової кислоти (ніацину) у гіполіпідемічних дозах (³ 1 г/день). Тому слід уникати спільного застосуваннясимвастатину з фібратами або нікотиновою кислотою, крім випадків, коли існуєвисока імовірність того, що користь наступних змін у рівнях вмісту ліпідівперевищить можливий ризик даного сполучення препаратів. Додавання цихлікарських засобів до інгібіторів ГМГ-КоА редуктази звичайно забезпечуєневелике додаткове зменшення ХС ЛПНЩ, але дає змогу досягти і подальшогозменшення рівня тригліцеридів і збільшення рівня ХС ЛПВЩ. Комбінації фібратівабо ніацину з низькими дозами симвастатину застосовувалися без появи міопатії вдеяких короткотривалих клінічних дослідженнях при ретельному контролі запацієнтами. Клінічний досвід показує, що ризик розвитку міопатії при сумісномузастосуванні симвастатину разом з нікотиновою кислотою нижче, ніж з фібратами.
Крім того, ризикрозвитку міопатії підвищується при високих рівнях активності інгібіторівГМГ-КоА редуктази в плазмі крові. Симвастатин та інші інгібітори ГМГ-КоАредуктази метаболізуються ізоформою 3А4 цитохрому Р450 (CYP3A4). Визначені препарати,які у терапевтичних дозах чинять помітний інгібуючий ефект на цей шляхметаболізму, можуть істотно збільшити рівень інгібіторів ГМГ-КоА редуктази вплазмі й у такий спосіб підвищити ризик розвитку міопатії. До них належать циклоспорин,протигрибкові азоли ітраконазол і кетоконазол, антибіотики групи макролідіверитроміцин і кларитроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази, а також антидепресантнефазодон. Спільне застосування Зоватину зцими препаратами не рекомендується. При відсутності альтернатив короткочасномукурсу лікування ітраконазолом, кетоконазолом, еритроміцином або кларитроміциномслід розглянути можливість тимчасового припинення терапії Зоватином.
Доза симвастатину для пацієнтів, які одночасноприймають циклоспорин, фібрати або нікотинову кислоту, звичайно не повинна перевищувати 10 мг на добу, оскільки ризик розвитку міопатії зростає восновному при більш високих дозах.
Сік грейпфрута містить один або більше компонентів,які пригнічують CYP3A4 і можуть підвищити вміст у плазмі препаратів, що метаболізуютьсяцим шляхом. Ефект звичайного вживання соку (одна склянка - 250 мл - на день) ємінімальним і не має клінічного значення. Однак дуже великі об''єми (понад 1літр на день) значно підвищують рівень активності інгібіторів ГМГ-КоА редуктазив плазмі під час терапії симвастатином. У зв''язку з цим необхідно уникативживання соку грейпфрута у великих об''ємах.
Зоватин може підсилювати дію антикоагулянтівкумаринового ряду. Тому пацієнтам, які приймають такі антикоагулянти, необхідновизначати протромбіновий час перед початком лікування препаратом і достатньочасто протягом початкового його періоду з метою переконання у відсутностізначних відхилень показника протромбінового часу. Як тільки цей показникстабілізується, протромбіновий час можна перевіряти з частотою, звичайнорекомендованою при лікуванні антикоагулянтами кумаринового ряду.
При зміні дози симвастатину процедуру слідповторити.
У пацієнтів, які приймають Зоватин одночасно здигоксином, може підвищуватися концентрація дигоксину в сироватці крові.
Умови та термін зберігання.
Зберігати внедоступному для дітей, сухому та захищеному від світла місці при температурідо 25°С.
Термін придатності - 2 роки.