ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
ВІГРАМАКС
(Vigramax)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: cилденафіл;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, блакитногокольору, у формі ромба;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 50 мг силденафілуцитрату;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлозамікрокристалічна, полівінілпіролідон, гидроксипропілметилцелюлоза, діоксидкремнію колоїдний, магнію стеарат, барвник синій Е 132 М.
Форма випуску. Таблетки вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при порушеннях ерекції.
Код АТС G04BE03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Активний інгредієнтпрепарату - силденафіл є селективним інгібітором ЦГМФ-специфічноїфосфодієстерази типу V (ФДЕ 5).
Фізіологічний механізм ерекції припускає вивільнення оксиду азоту (NO)у кавернозному тілі при сексуальній стимуляції. Оксид азоту активує ферментгуанілатциклазу, що призводить до підвищення рівня циклічногогуанозинмонофосфату (ЦГМФ), розслабленню гладких м’язів кавернозного тіла іпосиленню кровотоку в статевому члені. Силденафіл підсилює ефект оксиду азотуна цю тканину, тому що він інгібує фосфодіестеразу типу V (ФДЭ 5), щозабезпечує розпад ЦГМФ у кавернозному тілі.
При ЦГМФ-інгібуванні фосфодіестерази типу V силденафілом, підвищуєтьсярівень ЦГМФ, що призводить до розслаблення гладких м’язів і підвищеннюкровотоку в статевому члені.
Застосування силденафілу неефективно при відсутності сексуальноїстимуляції. Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується при пероральномуприйомі, абсолютна біодоступність складає 40 %. Фармакокінетика препаратузалежить від доз що рекомендовані для прийому. Препарат метаболізує в печинці(системою цитохрому Р4503А4); активна речовина і метаболіт мають однаковийперіод напіввиведення (t1/2) - 4 години. Пік концентрації в плазмідосягається через 30-120 хвилин при пероральному прийомі перед їжею. Середнійоб’єм розподілу при рівноважному стані (Vss) складає 105 л, що свідчить пророзподіл по всіх тканинах організму. Силденафіл і його активнийN-дисметилметаболіт зв’язуються з білками плазми на 96 % незалежно відприйнятої внутрішньо дози.
N-дісметилметаболіт піддається подальшому метаболізмові.
N-дісметаболіт є селективним у відношенні до ФДЕ 5, in vitro віндемонcтрує активність до ФДЕ 5, що складає 50 % активності силденафілу, in vivoактивність метаболіту складає 20 % від активності силденафілу.
Силденафіл екскретується, в основному, у вигляді метаболітів з калом(80% від пероральної дози), а також із сечею (13 % від пероральної дози).Подібна фармакокінетика спостерігається у добровольців і у пацієнтів.
Геріатрія: у здорових літніх добровольців (65 років і більше)спостерігається знижений кліренс силденафілу: вільна концентрація в плазмі на40 % перевищує концентрацію в плазмі у молодих добровольців (18 - 45 років).
Ниркова недостатність: при легкій (кліренс креатиніну – 50 - 80моль/хв) і помірній (кліренс креатиніну – 30 - 49 моль/хв) нирковійнедостатності фармакокінетика разової пероральної дози не змінюється. При тяжкійнирковій недостатності(кліренс креатиніну = <30 моль/хв). Кліренссилденафілу знижений у порівнянні з кліренсом у людей літнього віку безниркової недостатності (значення AUC і Cmax подвоюються).
Печінкова недостатність: у хворих з цирозом печінки кліренс силденафілузнижений, це виражається в підвищенні значень AUC (84 %) і Сmax (47 %) упорівнянні з даними в літніх добровольців без ураження печінки. Рекомендованапочаткова доза для таких пацієнтів складає 25 мг.
Показання для застосування.
Порушення ерекції.
Спосіб застосування та дози. Для більшості пацієнтів рекомендуєтьсяразова доза 50 мг за 1 годину до сексуальної активності. Але в окремих випадкахможливе застосування Віграмаксу від 4 годин до 0,5 години перед сексуальноюактивністю. Виходячи з ефекту і переносимості препарату, добова доза може бутизбільшена до максимальної (100 мг) або знижена до 25 мг. Рекомендуєтьсязастосовувати препарат не більш ніж 1 раз на добу.
У пацієнтів з нирковою недостатністю – 25 мг.
Побічна дія.
Кількість побічних ефектів залежить від дози. Побічні ефекти, восновному, швидко минають: головний біль, запаморочення, порушення зору,почервоніння, нежить, диспепсія, діарея, інфекції сечовивідних шляхів, висипи.
Інші побічні ефекти відбувалися рідко (> 2%): інфекції дихальнихшляхів, грипозний синдром, біль у спині, артралгія.
Постмаркетинговий досвід.
Повідомлялося про серйозні серцево-судинні побічні дії: інфарктміокарда, зупинка серця, шлуночкова аритмія, цереброваскулярний крововилив,транзиторний ішемічний напад і артеріальна гіпертензія, асоційовані з прийомомсилденафілу. У більшості, але не у всіх пацієнтів, спостерігалися попередніфактори серцевого ризику. Повідомляється, що більшість зазначених явищвідбувалися незабаром після сексуальної активності, декілька побічних явищпомічено після прийому силденафілу без сексуальної активності. В інших випадкахподії відбувалися після сексуальної активності. До кінця не з’ясовано, чипричиною побічних ефектів було застосування силденафілу, сексуальна активність,серцево-судинне захворювання, чи комбінація цих факторів.
Протипоказання. Гіперчутливість до активного інгредієнта й іншихінгредієнтів таблетки.
Препарат протипоказаний до застосування хворими, які приймають постійноабо з перервами донатори оксиду азоту, органічні нітрати, тому що Віграмакспідсилює їх гіпотензивну дію.
Передозування. У здорових пацієнтів прийом разової дози 800 мгсилденафілу викликав ті ж побічні ефекти, що і більш низькі дози, хоча рівенькількості випадків зростав.
У випадку передозування рекомендується підтримуюча терапія. Нирковийдіаліз не підвищує кліренс силденафілу через його міцний зв’язок з білкамиплазми, силденафіл не виводиться нирками.
Особливості застосування. Сексуальна активність представляє визначений ризик упацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, тому перед початком терапіїпорушення ерекції лікар слід провести обстеження серцево-судинної системи.
Силденафіл викликав невелике зниження тиску крові у здоровихдобровольців у лежачому положенні (максимальне значення – 8,4/5,5 мм рт. ст.).Це не впливає на здорових людей, але може вплинути на хворих ізсерцево-судинними захворюваннями, особливо на фоні сексуальної активності.
Не представлено контрольованих клінічних даних з безпеки Віграмаксу длянаступних груп пацієнтів (що вимагає обережності при призначенні препарату):
пацієнти після інфаркту міокарда або з аритмією, загрозливою для життяза останні 6 місяців;
пацієнти з залишковою артеріальною гипотензією (АТ < 90/50), абогіпертензією (АТ 170/110);
пацієнти із серцевою недостатністю або хворобою коронарних артерій, щовикликана нестабільною стенокардією;
пацієнти з пігментним ретинітом (деякі з цих пацієнтів мають генетичніпорушення ретинальних фосфодіестераз).
Є повідомлення про пролонговану ерекцію понад 4 години і пріапізм(болісні ерекції тривалістю понад 6 годин);
У випадку, коли ерекція триває понад 4 години, пацієнтові вартозвернутися за медичною допомогою. Якщо не надається невідкладна допомога можевідбутися ушкодження тканини пенісу, у результаті чого настає перманентнавтрата потенції. Слід дотримуватися обережності при призначенні силденафілупацієнтам, які застосовують інгібітор протеаз ретонавір, може відбутисяодинадцяти-кратне підвищення значення AUC силденафілу. Дані про пацієнтів з високимсироватковим рівнем силденафілу обмежені. Це виражається в зниженніартеріального тиску, непритомності, пролонгованій ерекції – випадки описані припроведенні клінічних досліджень у пацієнтів, які застосовували 200 - 800 мгсилденафілу. Пацієнтам, які приймають ретонавір, рекомендується знизити дозусилденафілу для запобігання побічних ефектів.
Немає даних щодо безпеки силденафілу для пацієнтів із кровотечею або звідкритою пептичною виразкою. Не рекомендується сполучати силденафіл з іншими препаратамидля лікування порушення ерекції, тому що не вивчено ефективність і безпекукомбінацій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Вплив інших препаратів на Віграмакс. Силденафіл метаболізуєтьсяізоферментами цитохрому Р450 (CYP): 3А4 (головним чином) і 2С9 (мінімально),тому інгібітори цих ферментів можуть знижувати кліренс силденафілу.
Циметидин (800 мг), специфічний аніонний інгібітор CYP спричинялипідвищення концентрації силденафілу в плазмі на 59 % при одночасному прийоміздоровими добровольцями.
Одночасне застосування разової дози 50 мг або 100 мг еритроміцину,специфічного інгібітору CYP підвищує на 182 % AUC силденафілу. При одночасномузастосуванні силденафілу (разова доза 50 або 100 мг) з інгібітором ВІЛ-протеазсаквінавіром (добова доза 1200 мг 3 рази на день) на фоні досягнення постійногорівня спостерігається підвищення Cmax силденафілу на 140 % і AUC силденафілу на210 %. Силденафіл не впливає на фармакокінетику саквинавіру.
Разові дози антацидів (магнію або алюмінію гідроокис) не впливають набіодоступність силденафілу. Інгібітори CYP2C9 (толбутамід або варфарин) іCYP2D6 (трициклічні антидепресанти), тіазиди, інгібітори АПФ, антагоністикальцію не роблять впливу на фармакокінетику силденафілу.
AUC дисметилметаболіту силденафілу зростає на 62 % при застосуванніпетльових і калію, що зберігають діуретинів, і на 102 % - при застосуваннінеспецифічних бетаадреноблокаторів.
Вплив Віграмаксу на інші препарати. Силденафіл слабкий інгібіторізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2В6, 2Е1, 3А4 (IC50>150 мм) цитохрому Р450.
При одночасному застосуванні силденафілу 50 мг або 100 мг з амлодипіном5 мг або 10 мг у хворих гіпертензією спостерігали додаткове зниженняартеріального тиску на 8/7 мм рт. ст.
Не відзначали істотної взаємодії силденафілу з толбутамідом іварфарином, які метаболізуються CYP2C9.
Віграмакс не збільшує тривалість кровотечі при одночасному призначенніз ацетилсаліциловою кислотою. Він також не потенціює гіпотензивний ефекталкоголю у здорових добровольців при максимальному рівні алкоголю 0,08 %.Віграмакс також не впливає на інгібітори ВІЛ-протеаз саквінавір і ретонавір, щоє субстратами СУР3F4.
Силденафіл потенціює антиагрегантний ефект нітропрусиду натрію(донатора NO). Комбінація з гепарином спричиняє адитивний ефект на час кровотечів анестезованих кроликів, але таких ефектів не виявлено в людей.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеномувід світла місці при температурі не вище 25 оС. Не застосовуватипісля закінчення терміну придатності.
Термін придатності – 3 роки у невідкритій первинній упаковці.