ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
АСПІКОД
(ASPICOD(R))
Загальнахарактеристика:
основніфізико-хімічні властивості: таблетки білі або майже білі, гіркі на смак;
склад: 1 таблетка містить кислотиацетилсаліцилової 500 мг і кодеїну фосфату 10 мг;
допоміжніречовини: лактози ангідрид, крохмаль кукурудзяний, тальк очищений.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02B A71.
Фармакологічнівластивості.
Фармакодинаміка.Ацетилсаліцилова кислота зменшує помірний біль, має протизапальну тажарознижуючу дію. Механізм дії полягає в пригніченні синтезу простагландинів.
Кодеїнуфосфат має знеболюючий ефект, зумовлений взаємодією з опіатними рецепторами, щовиявляється активацією ендогенної антиноцицептивної системи та порушеннямміжнейронної передачі больових стимулів на різних рівнях центральної нервовоїсистеми.
Ацетилсаліциловакислота і кодеїну фосфат мають взаємно підсилюючу аналгетичну дію.
Фармакокінетика. Не вивчалась.
Показання для застосування. Симптоматичне лікування слабкого тасереднього ступеня больового синдрому у дорослих та дітей старше 15 років.
Спосіб застосування та дози. Призначається дорослим і дітям старше 15років по 1 або 2 таблетки залежно від інтенсивності больового синдрому 1 - 3рази на добу. Таблетку слід запити ½ - 1 склянкою води. Інтервал міжповторними прийомами повинен бути не менше 4 годин.
Якщо протягом 4 -5 днів лікування больовий синдром залишається, то слід переглянути доцільністьподальшого застосування препарату.
Побічна дія. Найбільш часті побічні реакції включають відчуттяжару, гіпотермію, тахікардію, запаморочення, головний біль, сонливість,летаргію, напад епілепсії, зневоднення, гіперкаліємію, метаболічний ацидоз,респіраторний алкалоз, диспепсію, кровотечі з шлунково-кишкового тракту,нудоту, блювання, синдром Рея, панкреатит, швидкоминуче підвищення рівняпечінкових ензимів, тромбоцитопенію, гостру анафілаксію, ангіоедему, астму,пригнічення дихання, бронхоспазм, уритикарію, гострий некроз м’язів,гіперглікемію, гіпервентиляцію легенів, набряк легенів, тахипное, втрату слуху,інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, ниркову недостатність, алергічні шкірніпрояви.
Протипоказання. Діти до 15 років.
Алергія на будь-який компонент препарату.
Тяжка печінкова недостатність.
Бронхіальна астма.
Дихальна недостатність.
Лактація, вагітність.
Якщо пацієнт приймає бупренорфін, налбуфін, пентазоцин.
Передозування.
Симптоми: дзвін у вухах, пригнічення функції дихального центру (ціаноз,зниження частоти дихання), сонливість, запаморочення, бронхоспазм, алергічніпрояви на шкірі.
При гостромупередозуванні можуть спостерігатися порушення кислотного і електролітногобалансу, ускладнені гіпертермією і зневодненням. Респіраторний алкалозспостерігається при гіпервентиляції, але швидко минає після розвиткуметаболічного ацидозу.
Лікування. Промивання шлунка, негайна госпіталізація, введення глюкози,симптоматична терапія, гемодіаліз або перитонеальний діаліз, штучне дихання,призначення налоксону.
Особливості застосування. Через наявність кодеїну при лікуванні невживати алкоголь. Кодеїн може збільшити внутрішньочерепну гіпертензію.
При застосуванні у великих дозах можлива небезпека кодеїнозалежностіабо розвиток синдрому відміни, особливо у дітей, яких годують груддю жінки,залежні від препарату.
Вагітність.Бажано не приймати препарат у першому триместрі вагітності.
Через можливістьвиникнення сонливості препарат не застосовувати у робочий час водіямтранспортних засобів та особам, які працюють з механізмами.
Застосування цього препарату або інших наркотичних аналгетиків можутьперешкодити встановленню діагнозу у пацієнтів з гострими захворюваннями органівчеревної порожнини.
Пацієнти похилого віку більш чутливі до впливу препаратів, що містятьнаркотичні аналгетики.
Препарат з обережністю застосовують для лікування пацієнтів з тяжкоюнирковою та печінковою недостатністю, хворих на вірусний гепатит, діарею,спричинену антибіотиками або отруєнням, астму або інші респіраторнізахворювання, гіпотиреоз.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Агоністи та антагоністи морфіну(бупренорфін, налбуфін, пентазоцин) знижують ефективність кодеїну у зв’язку зконкурентною блокадою опіоїдних рецепторів.
Алкоголь посилює седативний ефект кодеїну, що особливо небезпечно дляосіб, які управляють транспортними засобами, а також працюють з механізмами.
Барбітурати,бензодіазепіни, похідні морфіну (аналгетики, засоби від кашлю) збільшують ризикпояви респіраторних порушень.
Препарати, що знижують активність центральної нервової системи(седативні, антидепресанти, седативні блокатори Н1-гістаміновихрецепторів, барбітурати, клонідин, снодійні, нейролептики, анксіолітики),можуть збільшувати ризик розвитку пригнічення центральної нервової системи.
Супутнє застосування антихолінергічних засобів з кодеїном можеспричинити паралітичний ілеус.
Антикоагулянти при застосуванні з Аспікодом підвищують ризик кровотечі.Гіпотензивні ефекти бета-блокаторів можуть бути зменшені супутнім застосуваннямАспікоду.
Під часзастосування Аспікоду ефективність діуретиків у пацієнтів з нирковими такардіоваскулярними порушеннями може бути зменшена.
Аспікод може інгібувати ниркове виведення метотрексату, що призводитьдо підвищення його токсичності.
Необхідно уникати одночасного застосування Аспікоду з іншиминестероїдними протизапальними засобами, тому що це може підвищити ризиккровотечі або призвести до порушень функції нирок.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому ітемному місці при температурі від 15 до 25°С. Термін придатності – 3 роки.