ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ПЕРІДОНІУМ
(PERIDONIUM)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: домперидон;
основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, плоскі таблетки без оболонки,з насічкою з одного боку.
склад: одна таблетка містить 10 мг домперидону;
допоміжні речовини: лактоза, магнію стеарат, крохмаль, тальк, колоїднийкремнію діоксид, полівінілпіролідон.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Стимулятор перистальтики. Код АТС А03 FA03.
Фармакологічні властивості.
Домперидон - антагоніст рецепторів допаміну, прокінетик, що маєпротиблювотні властивості подібно до метоклопраміду та деяких нейролептиків.Однак, на відміну від цих лікарських засобів, домперидон має незначнупроникність через гематоенцефалічний бар’єр, через це застосування домперидонулише в поодиноких випадках супроводжується екстрапірамідними побічними діями,особливо у дорослих. Його протиблювотна дія, можливо, обумовлена поєднаннямпериферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну утригерній зоні хеморецепторів, яка знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром. Низькі концентрації препарату, що визначались у мозку при дослідженні натваринах, вказують на переважну периферичну дію домперидону на рецепторидофаміну.
Дослідження на людях показали, що при внутрішньому застосуваннідомперидон збільшує тривалість скорочень антрального відділу шлунка тадванадцятипалої кишки, прискорює випорожнення шлунка,у разі уповільнення цьогопроцесу , та підвищує тонус сфінктера нижнього відділу стравоходу у здоровихлюдей. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.
Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще,інтенсивно метаболізується у стінці кишечнику та в печінці, що обумовлює йогонизьку біодоступність (приблизно 15 %). Знижена кислотність шлунка зменшуєабсорбцію домперидону. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1год. після прийому препарату.Їжа та одночасний прийом препаратів типу циметидинабо натрію бікарбонат значно зменшують біодоступність домперидону. Припероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін;максимальний рівень у плазмі через 90 хв. (21 нг/мл) після двотижневогоперорального прийому по 30 мг на день був майже таким же, як після прийомупершої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91 - 93 % зв’язується з білками плазми.Дослідження розподілу домперидону, проведені на тваринах за допомогоюпрепарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл утканинах, але низьку концентрацію у мозку. У щурів невеликі кількості препаратупотрапляють через плаценту. Концентрації домперидону у материнському молоці у 4рази нижчі, ніж відповідні концентрації у плазмі.
Препарат метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання таМ-деалкілування. Виведення з сечею та калом становить відповідно 31 та 66відсотків від пероральної дози. Виділення препарату в незміненому виглядістановить невеликий відсоток (10 % з калом та приблизно 1 % з сечею). Періоднапіввиведення з плазми після прийому разової дози становить 7 - 9 год. уздорових людей, але подовжений у хворих з тяжкою нирковою недостатністю.
Показання для застосування.
Комплекс диспептичних симптомів, обумовлених уповільненим випорожненнямшлунка, шлунково-стравохідним рефлюксом, езофагітом:
- епігастральне відчуття переповнення, відчуття здуття шлунка, біль уверхній частині черева;
- відрижка, метеоризм;
- нудота, блювання;
- печія із закидом вмісту шлунка до рота або без закиду.
Нудота і блювання функціонального,органічного, інфекційного абодієтичного походження, а також спричинені променевою або лікарською терапією.Специфічним показанням є нудота і блювання, спричинені агоністами дофаміну увипадку використання їх при лікуванні хвороби Паркінсона (такими як леводопа,бромокриптин).
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують внутрішньо за 15- 30 хв. до їжі.
1. Хронічна диспепсія.
Дорослим та дітям з вагою тіла понад 40 кг: 10 мг (1 таблетка) 3 разина добу і, у разі необхідності, перед сном. За необхідності зазначену дозуможна подвоїти.
2.Гострий та підгострий стани (перш за все - нудота та блювання).
Дорослим та дітям з вагою тіла понад 40 кг: 20 мг (2 таблетки) 3-4 разина добу перед їжею
та перед сном.
- При нирковій недостатності рекомендується зменшення частоти прийомупрепарату (див. “Особливості застосування").
Побічна дія. Зазвичай препарат переноситься добре, але інодіспостерігались окремі випадки спазмів кишечнику, які швидко минали,екстрапірамідні явища в поодиноких випадках спостерігаються у дітей і євинятком для дорослих; їх спонтанна та повна оборотність настає відразупісля припинення лікування. Оскільки гіпофіз знаходиться позагематоенцефалічним бар’єром, Перідоніум може індукувати підвищення рівняпролактину в плазмі. У поодиноких випадках ця гіперпролактинемія може стимулюватитакі нейроендокринологічні явища, як галакторея та гінекомастія.
При недорозвиненому гематоенцефалічному бар’єрі(наприклад у дітей) або його
порушеннях не можна повністю виключити можливістьвиникнення неврологічних побічних дій.
Вкрай рідко спостерігались алергічні реакції, такіяк шкірні висипання.
Протипоказання. Перідоніум протипоказаний хворим з встановленоюпідвищеною чутливістю до препарату. Не слід застосовувати Перідоніум, якщостимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад пришлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації.
Перідоніум протипоказаний також хворим зпролактинсекреторною пухлиною гіпофіза (пролактиномою).Дітям з вагою тіла менше40 кг застосовують,у разі необхідності,
препарати, що мають інші форми випуску цієїречовини.
Особливості застосування. При необхідності одночасного прийомуантацидних або антисекреторних препаратів їх слід приймати після їжі, а не доїжі, тобто їх не слід приймати одночасно з Перідоніум.
Застосування при хворобах печінки: беручи до увагивисокий рівень метаболізму домперидону в печінці, слід з обережністю призначатиПерідоніум хворим на
печінкову недостатність.
Застосування при захворюваннях нирок: у хворих зтяжкою нирковою недостатністю (сироватковий креатинін > 6 мг/100 мл, тобто> 0,6 ммоль/л) період напіввиведення домперидону зростає з 7,4 до 20,8 год.,але рівні препарату в плазмі були нижчими, ніж у здорових добровольців.Оскільки незначний відсоток препарату виводиться нирками у незміненому вигляді,то навряд чи необхідна корекція разової дози у хворих на ниркову недостатність.Однак при повторному призначенні частота введення повинна бути знижена
До одного або двох разів на добу залежно відтяжкості стану, інколи може виникнути необхідність зниження дози. При тривалійтерапії хворі повинні перебувати під регулярним наглядом лікаря.
Застосування під час вагітності та лактації: привведенні тваринам у дозах до 160 мг/кг/день домперидон не виявляв тератогенноїдії. Однак, як більшість лікарських засобів, Перідоніум не слід призначати підчас першого триместру вагітності.
Протягом другого та третього триместрів можливепризначення тільки тоді, коли його застосування виправдано очікуванимтерапевтичним ефектом, що переважає над ризиком
для плода. На сьогодні немає даних про підвищенняризику виникнення вад розвитку у плода людини.
У щурів у період лактації препарат виводиться змолоком (в основному у вигляді
метаболітів; максимальна концентрація - 40 та 800нг/мл після перорального застосування і внутрішньовенного введення 2,5 мг/кгвідповідно). У жінок концентрація домперидону в грудному молоці у 4 рази нижчаза відповідну концентрацію в плазмі. Невідомо, чи має цей рівень негативнийвплив на немовлят. Таким чином, якщо мати приймає Перідоніум, годувати груддюдитину не рекомендується, якщо тільки очікувана користь не
виправдовує потенційний ризик. Вплив на здатністькерувати автомобілем та працювати з технікою: Перідоніум
у терапевтичних дозах не впливає на швидкістьмоторних реакцій .
Передозування. Симптомами передозування можуть бути сонливість,дезорієнтація та екстрапірамідні розлади, особливо у дітей.
Лікування: у випадку передозування рекомендуєтьсязастосування активованого вугілля та пильний нагляд за пацієнтом.
Антихолінергічні препарати, препарати для лікуванняпаркінсонізму або антигістамінні препарати з антихолінергічними властивостямиможуть бути ефективними для корекції екстрапірамідних розладів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Антихолінергічні препарати можуть нейтралізуватиантидиспептичну дію
Перідоніум. Не слід приймати антацидні таантисекреторні препарати разом
з Перідоніум, оскільки вони знижують йогобіодоступність після прийому
внутрішньо (див. “Особливості застосування").
Основний шлях метаболічних перетворень домперидону -через цитохром Р450. Результати досліджень in vitro дають можливістьприпустити, що при сумісному застосуванні з лікарськими засобами, які значноюмірою пригнічують ці ферменти, може виникнути підвищення рівня домперидону вплазмі.
Прикладом препаратів,що інгібують цитохром Р450можуть бути такі:
- протигрибкові препарати азолового ряду;
- антибіотики з групи макролідів;
- інгібітори ВІЛ-протеази;
- нефазодон.
Теоретично, оскільки Перідоніум має гастрокінетичнудію, він мав би
впливати на абсорбцію пероральних препаратів, щоприймаються одночасно, зокрема, препаратів, у яких вивільнення активноїречовини уповільнене, або препаратів, які вкриті кишковорозчинною оболонкою,алепрактично це не доведено.
У хворих, які стабільно застосовували дигоксин абопарацетамол, одночасний прийом домперидону не впливав на рівень цих препаратіву крові. Перідоніум може також поєднуватись з:
- нейролептиками, дію яких він підсилює;
- дофаміненергічними агоністами (бромокриптином,L-допой), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудота,блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С, втемному, недоступному для дітей місці .
Термін зберігання - 3 роки.