ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
топнак
(TOPNAС)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору у вигляді капсули, зрозподільчою рискою з одного боку;
склад: парацетамол – 500 мг, диклофенак натрію - 50 мг;
допоміжні речовини:крохмаль, кальцію фосфат, целюлоза мікрокристалічна, метилпарабен,пропілпарабен, полівінілпіролідон К-30, целюлоза ацетат фталата, талькочищений, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, натрію крохмальгліколят,натрію кроскармелоза.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТС М01А В55.
Фармакологічні властивості. Топнак – комбінований препарат, який має виражену протизапальну,аналгетичну та антипіретичну дію. Фармакологічна активність препаратуобумовлена властивостями диклофенаку та парацетамолу, які входять до складуТопнаку. Основний механізм дії диклофенаку полягає у гальмуванні синтезупростагландинів – ендогенних речовин, що відіграють важливу роль у генезізапалення, болю та лихоманки. Парацетамол належить до нестероїднихпротизапальних препаратів (НПЗП) з групи похідних пара-амінофенолу.Знеболювальна та жарознижувальна дії парацетамолу обумовлені його впливом нагіпоталамічні центри головного мозку.
При ревматичних захворюваннях протизапальні та аналгетичні властивостіТопнаку забезпечують клінічний ефект, який характеризується зменшеннямвираженості суглобового болю, ранкової скутості та набряку суглобів, а такожполіпшенням функції останніх.
При посттравматичних і післяопераційних запальних явищах Топнак швидкоусуває біль, зменшує запальний набряк післяопераційної рани.
Топнак має аналгетичний ефект також при больовому синдромінеревматичного генезу, зокрема, при первинній альгодисменореї та нападахмігрені.
Фармакокінетика.
Після внутрішньоговживання Топнаку диклофенак і парацетамол швидко та повністю абсорбуються. Їжа невпливає на абсорбцію препарату.
Концентрації активних речовин у плазмі крові мають лінійну залежністьвід дози препарату, максимальні рівні досягаються через 60 - 90 хв післяприйому Топнаку.
Зв''язування диклофенаку з білками сироватки крові (переважно зальбуміном) досягає 99.7%. Уявний об''єм розподілу становить 0.12 - 0.17 л/кг.Диклофенак проникає у синовіальну рідину, де його максимальна концентраціядосягається на 2 - 4 год пізніше, ніж у плазмі крові. Період напіввиведення ізсиновіальної рідини становить 3 - 6 год.
Метаболізм диклофенаку здійснюється шляхом глюкуронізації незміненоїмолекули та метоксилювання, яке призводить до утворення декількох фенольнихметаболітів, біологічна активність яких значно поступається активності вихідноїречовини.
Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить приблизно300 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення - 1-2 год. 60% введеної дозививодиться із сечею у вигляді глюкуронових кон''югатів незміненого диклофенаку,решта - з жовчю та калом.
Парацетамол метаболізується у печінці та виводиться, в основному, ізсечею.
Після повторного застосування Топнаку фармакокінетичні показникиактивних речовин не змінюються. За умов дотримання рекомендованих інтервалівміж введеннями кумуляція препарату не відмічається.
Показання для застосування.
Запальні та дегенеративні форми ревматичних захворювань (ревматоїднийартрит, анкілозивний спондиліт, остеоартроз, спондилоартрити);
больовий синдром при захворюваннях хребта;
ревматичні захворювання позасуглобових м''яких тканин;
гострий напад подагри;
посттравматичний та післяопераційний больові синдроми, щосупроводжуються запаленням і набряком;
напади мігрені тяжкого перебігу;
ниркова та жовчна коліки;
гінекологічні захворювання, що супроводжуються больовим синдромом та запаленням(первинна альгодисменорея, аднексит тощо);
тяжкі запальні захворюваннях вуха, горла та носа, що супроводжуютьсявідчуттям болю (фарингіт, тонзиліт, отит тощо).
Спосіб застосування та дози.
Дози визначаються для кожного хворого індивідуально залежно від вікупацієнта, характеру і перебігу захворювання, переносимості та лікувальноїефективності препарату.
На початку лікування дорослим та підліткам з вагою тіла понад 60 кгрекомендовано призначати 2 – 3 таблетки Топнаку на добу.
При помірно виражених симптомах захворювання, а також при тривалійтерапії зазвичай вистачає прийому 2 таблеток препарату на добу – по 1 вранці таввечері. Максимальна добова доза Топнаку за таких умов не повинна перевищуватитри таблетки.
При первинній альгодисменореї початкова доза препарату - від 1 до 3таблеток, проте за необхідності протягом 1 доби дозу можна збільшити до 4таблеток на добу.
Термін вживання препарату становить 5 – 7 днів та залежить від динамікисимптомів.
Призначаючи Топнак дітям віком від 6 до 12 років, слідвраховувати, що добова доза диклофенаку не повинна перевищувати 0,5 - 2 мг/кгмаси тіла, її розподіляють на 2 - 3 прийоми. При лікуванні ювенільногоревматоїдного артриту доза диклофенаку може бути збільшена до 3 мг/кг, що є максимальноюдобовою дозою для дітей. Добова доза парацетамолу при лікуванні дітей вікомстарше 6 років не повинна перевищувати 2 г.
Побічна дія. Загаломпрепарат переноситься добре. У окремих пацієнтів при підвищеній чутливості додиклофенаку та парацетамолу можуть виникнути такі симптоми.
Шлунково-кишковий тракт: іноді - нудота, блювання, діарея, в окремих випадках - запори,геморагічний коліт, загострення неспецифічного виразкового коліту.
Центральна нервова система: іноді - головний біль, запаморочення; рідко - сонливість; в окремихвипадках - порушення чутливості, безсоння, роздратованість.
Органи чуття: вокремих випадках - нечіткість зору та смакових відчуттів.
Дерматологічні реакції: іноді - шкірні висипання; рідко – кропив’янка.
Печінка: іноді -підвищення рівнів амінотрансфераз у сироватці крові.
Реакції гіперчутливості: рідко - бронхоспазм, системні анафілактичні/анафілактоїдні реакції,включаючи гіпотензію.
Серцево-судинна система: в окремих випадках - тахікардія, біль у грудях, артеріальна гіпертензія,застійна серцева недостатність.
Протипоказання. Топнакпротипоказаний:
при підвищеній індивідуальній чутливості до диклофенаку, парацетамолуабо до будь-якого з допоміжних інгредієнтів препарату;
пацієнтам, у яких раніше внаслідок вживання диклофенаку, парацетамолу,ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП виникали напади бронхіальної астми(бронхоспазм), кропив’янка, гострий риніт чи інші симптоми алергії;
при пептичних виразках шлунка або кишечнику;
при декомпенсованих порушеннях функцій печінки та/або нирок;
при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
дітям віком до 6 років, вагітним та жінкам, які годують груддю.
Передозування.
Симптоми:артеріальна гіпотензія, пригнічення дихання, судоми, ниркова недостатність,порушення з боку шлунково-кишкового тракту.
Лікування:термінові заходи підтримуючої та симптоматичної терапії.
Форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія неефективні, оскількиактивні речовини препарату значною мірою зв''язуються з білками плазми крові.
Особливості застосування.
Під час застосування Топнаку за хворими, які скаржаться на захворюванняшлунково-кишкового тракту або мають анамнестичні відомості щодо виразковихуражень шлунка або кишечнику; за пацієнтами, що страждають на виразковий колітабо хворобу Крона; за хворими, що мають порушення функції печінки, необхіднийретельний лікарський нагляд.
Під час застосування Топнаку, як і інших НПЗП, може підвищуватисяактивність одного або декількох печінкових ферментів. Тому при тривалій терапіїТопнаком як запобіжний захід показане регулярне дослідження функції печінки.Якщо порушення функціональних показників посилюються, або розвиваютьсясимптоми, що вказують на захворювання печінки, або виникають інші побічні явища(наприклад, еозинофілія, висипання тощо), Топнак необхідно відмінити.
Обережність необхідна також при застосуванні Топнаку у хворих зсимптомами печінкової порфирії, оскільки препарат може провокувати її напади.
Простагландини відіграють важливу роль у підтримці ниркового кровотоку,тому особлива обережність необхідна при лікуванні Топнаком пацієнтів ізпорушеннями функцій серця або нирок, пацієнтів похилого віку, хворих, якіотримують діуретичні засоби, а також осіб зі значним зменшенням об''ємуциркулюючої крові (наприклад, після хірургічних втручань). У таких випадках підчас застосування Топнаку як запобіжний захід рекомендується регулярний контрольфункції нирок. Припинення вживання препарату зазвичай призводить до відновленняфункції нирок до вихідного рівня. При тривалому застосуванні Топнаку, як іінших НПЗП, показаний систематичний контроль картини периферичної крові.
Топнак може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Тому упацієнтів з порушеннями гемостазу необхідний ретельний контроль лабораторнихпоказників.
Обережність при використанні Топнаку необхідна й у пацієнтів похилоговіку, особливо в ослаблених та з невеликою масою тіла. Їм рекомендуєтьсяпризначати препарат у мінімальній ефективній дозі.
Застосування в періоди вагітності та лактації
Диклофенак та парацетамол потрапляють у материнське молоко, тому в разінеобхідності призначення Топнаку жінкам в період лактації попередньо слідвирішити питання щодо припинення грудного вигодовування.
Вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.
Пацієнтам, що відчувають під час застосування Топнаку запаморочення абопорушення зору, не слід водити автомашину або працювати з потенційнонебезпечними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Літій, дигоксин. Топнакможе підвищувати концентрації літію та дигоксину в плазмі крові.
Діуретичні засоби.Топнак може зменшувати активність діуретиків. Одночасне застосуваннякалійзберігаючих діуретиків може призвести до підвищення рівня калію в крові (уразі такого поєднання лікарських засобів даний показник слід частоконтролювати).
НПЗП. Одночаснезастосування НПЗП може підвищити ризик побічної дії Топнаку.
Антикоагулянти. Окремі повідомлення щодо підвищення ризику кровотеч у пацієнтів, якіприймали одночасно антикоагулянти і Топчак, обумовлюють доцільність проведеннярегулярного контролю показників системи згортання крові.
Метотрексат. Сліддотримуватись обережності при призначенні Топнаку менше, ніж за 24 год до абопісля прийому метотрексату, оскільки в таких випадках може підвищуватиськонцентрація останнього в крові та посилюватись його токсична дія.
Циклоспорин. ВпливТопнаку на синтез простагландинів у нирках може призвести до посиленнянефротоксичності циклоспорину.
Умови та термін зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці, при кімнатнійтемпературі.
Термін придатності - 3 роки.
Не використовувати препарат після закінчення строку, зазначеного наупаковці.