ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
Доксицикліну гідрохлорид
(Doxycycline hydrochloride)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: доксициклін, 6-дезокси-5-окситетрацикліну гідрохлорид;
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули жовтого кольору,циліндричної форми, з напівсферичними кінцями; вміст капсул – порошок жовтогокольору з білими вкрапленнями;
склад: 1 капсула містить доксицикліну гідрохлориду (у перерахуванні наактивну речовину - доксициклін) - 0,1 г;
допоміжні речовини: кальціюстеарат, цукор молочний, крохмаль картопляний.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Тетрацикліни. Код АТС J01AA02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Доксицикліну гідрохлорид має широкий спектрантимікробної дії. Інгібує синтез протеїнів у мікробній клітині, порушуючизв’язок транспортних аміноацил-рнк із 30S субодиницею рибосомальної мембрани.Чинить бактеріостатичну дію.
Препарат активний відносно грампозитивних мікроорганізмів -Staphylococcus spp. (у т.ч. Staphylococcus aureus, включаючи штами, продукуючіпеніциліназу), Streptococcus spp. (у т.ч. Streptococcus pneumoniae), Listeriamonocytogenes, Bacillus anthracis, Clostridium spp., Actinomyces israeli;грамнегативних мікроорганізмів - Bordetella pertussis, Escherichia coli,Enterobacter spp., Klebsiella spp., Salmonella spp., Shigella spp., Yersiniaspp., Vibrio cholerae, Neisseria gonorrhoeae. Чутливі до доксициклінуRickettsia spp., Borrelia burgdorferi, Treponema spp., Chlamydia spp.,Mycoplasma spp., деякі найпростіші (у т.ч. Plasmodium falciparum, Entamoebahistolytica).
Найбільш чутливі до доксицикліну Haemophilus influenzae (91-96%) івнутрішньоклітинні патогени.
Меншою мірою, ніж інші антибіотики тетрациклінового ряду, пригнічуєкишкову флору, відрізняється більш повним всмоктуванням і більшою тривалістюдії. За ступенем антибактеріальної активності доксициклін перевершує природнітетрацикліни. Проникає всередину клітини, пригнічуючи розмноженнявнутрішньоклітинно розташованих збудників.
Високоефективний при пневмоніях і гострих бронхітах мікоплазмовоїетіології. При наявності показань до антибактеріальної терапії при загостренніхронічного бронхіту, у т.ч. на фоні бронхіальної астми, застосовується якпрепарат першого ряду в пацієнтів до 65 років без супутніх захворювань (такізагострення частіше асоційовані з Haemophilus influenzae).
Має виражений ефект при загостренні бронхолегеневої інфекції (зазвичайстафілококової етіології) у пацієнтів з муковісцидозом, при синдромі Рейтера,зумовленому хламідіями, шкірному лейшманіозі. Найбільш ефективний при лікуваннігранулоцитарного ерліхіозу. У літніх пацієнтів виявляє дію при емпіричнійтерапії гострих простатитів і сечової інфекції, викликаної бактеріямиEscherichia. У поєднанні з хініном високоефективний при лікуванні малярії.Блокує металопротеїнази матрикса (ферменти, які каталізують деградацію колагенаі протеогліканів) у хрящі, призводить до зменшення уражень при деформуючомуостеоартрозі (експериментальні дані).
До доксициклину стійкі мікроорганізми: Pseudomonas aeruginosa, Proteusspp., Serratia spp., більшість штамів Bacteroides fragilis, гриби, віруси.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо доксицикліну гідрохлоридшвидко всмоктується, біодоступність досягає 95%. Абсорбція істотно не залежитьвід прийому їжі. Найбільша концентрація в плазмі після перорального прийомудосягається через 2 год. Період напіввиведення становить 16 – 18 год, післяприйому повторних доз – 22 – 23 год. Ефективні концентрації зберігаютьсяпротягом 18 – 24 год. З білками плазми зв’язується 80 – 92%. Проникає убільшість тканин та рідин організму, у т. ч. жовч, ексудат гайморових і лобнихпазух, плевральну, синовіальну, асцитну рідини. Накопичується у кістках, зубах,печінці, селезінці, простаті. Створює терапевтичні концентрації у тканинах ока,проникає через плаценту і виявляється в організмі плода. Погано проникає вцереброспінальну рідину (10 – 20 % від рівня у сироватці). Доксициклін увисоких концентраціях, які в багато разів перевищують рівень у сироватці крові,виявляється у кірковому шарі нирок. У печінці біотрансформується 30 – 60%доксицикліну. З організму виводиться з сечею, жовчю та фекаліями. При повторнихвведеннях і порушенні видільної функції нирок може кумулювати.
Показання для застосування.
Інфекційні захворювання, викликані чутливими до доксициклінузбудниками:
інфекції дихальних шляхів (фарингіт, гострий і хронічний бронхіт,трахеїт, бронхопневмонія, часткова пневмонія, абсцес легені, емпіема плеври);
інфекції Лор-органів (отит, тонзиліт, синусит);
інфекції сечостатевої системи (цистит, пієлонефрит, простатит, уретрит,уретроцистит, урогенітальний мікоплазмоз, ендометрит, ендоцервіцит, гострийорхіепідидиміт; гонорея);
інфекції жовчовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту (холецистит,холангіт, гастроентероколіт, бактеріальна дизентерія);
інфекції шкіри і м’яких тканин (флегмони, абсцеси, фурункульоз,панариції, інфіковані опіки, рани, вугровий висип);
сифіліс, фрамбезія, ієрсиніоз, легіонельоз, рикетсіоз, хламідіоз різноїлокалізації (у т.ч. простатит і проктит), пропасниця Ку, плямиста пропасницяскелястих гір, тиф (у т.ч. висипний, кліщовий поворотний), хвороба Лайма(бореліоз) у I стадії, бацилярна й амебна дизентерія, туляремія, холера,актиномікоз, малярія;
у складі комбінованої терапії - лептоспіроз, трахома, пситакоз,орнітоз, гранулоцитарний ерліхіоз; коклюш, бруцельоз, остеомієліт; сепсис,підгострий септичний ендокардит, перитоніт.
Спосібзастосування і дози.
Застосовують внутрішньо під час або після прийому їжі (можна запиватимолоком або кефіром). Добова доза для дорослих у перший день лікуваннястановить 0,2 г. Її приймають одномоментно або по 0,1 г з інтервалом 12 год. Унаступні дні застосовують у добовій дозі 0,1 г. При тяжкому перебігу інфекціїдобова доза в перший день і всі наступні дні лікування становить 0,2 г.Препарат застосовують протягом 7-10 днів.
Максимальна добова доза – 300 мг (при тяжких гонококових інфекціяхдопускається збільшення максимальної добової дози до 600 мг).
При лікуванні гонореї призначають хворим з гострим неускладненимуретритом у курсовій дозі 0,5 г (перший прийом — 0,3 г, наступні два прийоми —по 0,1 г з інтервалом 6 год); при ускладнених формах гонореї курсову дозуантибіотика (0,8-0,9 г) розподіляють на 6-7 прийомів (0,3 г на перший прийом,по 0,1 г з інтервалом 6 год — на 5-6 наступних).
При вугровому висипу допускається прийом по 0,1 г на добу.
При первинному або вторинному сифілісі застосовують по 0,3 г на добу вкілька прийомів, тривалість курсу лікування – не менше 10 днів.
При лікуванні лептоспірозу призначають по 0,1 г 2 рази на добу протягом7 днів; для профілактики лептоспірозу – по 0,2 г 1 раз на тиждень протягомперебування в неблагополучному районі і 0,2 г наприкінці поїздки.
З метою профілактики інфекцій після медичного аборту застосовують по0,1 г за 1 год до аборту і 0,2 г - через 30 хв після.
При неускладнених інфекціях сечовивідного каналу, шийки матки і прямоїкишки, викликаних C.trachomatis, призначають по 0,1 г 2 рази на добу протягомне менше 7 днів.
Для лікування малярії, стійкої до хлорохіну, призначають по 0,2 г надобу протягом 7 днів (у поєднанні з шизонтоцидними препаратами - хініном); зметою профілактики малярії – по 0,1 г 1 раз на добу за 1-2 дні до поїздки,потім щодня в тій же дозі під час поїздки і протягом 4 тижнів після повернення.
Дітям від 8 до 12 років препарат призначають у перший день лікування ізрозрахунку 4 мг/кг маси тіла (у вигляді разової дози або двох рівних доз,прийнятих з інтервалом у 12 год), у наступні дні – по 2 мг/кг маси тіла, притяжкому перебігу інфекції – по 4 мг/кг щодня. Дітям старше 12 років призначаютьу дозі для дорослих.
Дітям старше 8 років з метою профілактики малярії призначають по 2мг/кг 1 раз на добу.
При наявності тяжкої печінкової недостатності потрібне зниження добовоїдози доксицикліну, оскільки при цьому відбувається поступове накопичення його ворганізмі (ризик гепатотоксичної дії).
При порушеннях функції нирок корекція дози не потрібна.
Побічнадія.
Можливі шлунково-кишкові розлади, подразнення слизових оболонок,алергічні реакції, фотосенсибілізація, погіршення перебігу червоного вовчаку,стійка зміна кольору зубної емалі, гемолітична анемія, тромбоцитопенія,нейтропенія, транзиторне підвищення вмісту в крові печінкових трансаміназ,лужної фосфатази, білірубіна, залишкового азоту; при тривалому прийомі внутрішньо- дисбактеріоз, суперінфекція дріжджоподібними грибами.
Протипоказання.
Протипоказано застосування доксицикліну при підвищеній чутливості дотетрациклінів, порфірії, тяжкій печінковій недостатності, у період вагітності,лактації (на період лікування слід відмовитися від грудного вигодовування),дітям до 8 років (період розвитку зубів).
Передозування.
Симптоми: посилення вираженості побічних ефектів, гепатотоксичність.
Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія (специфічногоантидота немає), підтримання життєво важливих функцій.
Особливості застосування.
Під час лікування і протягом 4-5 днів після нього протипоказано прямеопромінення сонячним світлом або УФ-променями.
Може маскувати прояви сифілісу, у зв’язку з чим при можливостімікст-інфекції необхідне щомісячне проведення серологічного аналізу протягом 4місяців.
Для запобігання місцевоподразнювальній дії (езофагіт, гастрит,ульцерація шлунково-кишкового тракту) рекомендується прийом у денні часи звеликою кількістю рідини, їжею або молоком.
З обережністю застосовують доксициклін при порушеннях функції печінки,лейкопенії.
При печінково-нирковій недостатності препарат застосовують підконтролем функціонального стану печінки і нирок. При тривалому застосуванніслід регулярно контролювати клітинний склад периферичної крові, проводитифункціональні печінкові проби, визначати азот і сечовину в сироватці крові.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Не слід комбінувати доксициклін із засобами, що містять іони металів(антацидами, що містять солі алюмінію, кальцію і магнію; препаратами, щомістять іони марганцю, цинку, препаратами заліза) із-за утворення неактивниххелатів. Всмоктування доксицикліну пригнічує холестирамін. Барбітурати,карбамазепін, фенітоїн знижують концентрацію доксицикліну в сироватці.Доксициклін зменшує ефективність пеніциліну, пероральних контрацептивів; присумісному призначенні з пероральними контрацептивами підвищується ймовірність кровотечів циклі. При одночасній терапії антикоагулянтами потрібний пильний контрользгортання крові (на фоні прийому тетрациклінів знижується синтез вітаміну К).
Умови та термін зберігання.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, притемпературі від 15 до 25°С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 3 роки.