ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

ДАЛАЦИН Ц ФОСФАТ

(DALACIN СPHOSPHATE)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: clindamycin; метил7-хлоро-6,7,8-тридеокси-N-[(2S,4R)-1-метил-4-пропілпіролідин-2-карбоксіамідо]-1-тіо-а-L-трео-D-галакто-октопіранозидуфосфат;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

склад: 1 мл розчину містить кліндаміцину 150 мг у виглядікліндаміцину фосфату;

допоміжні речовини: спирт бензиловий, динатріюедетат, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системногозастосування. Макроліди та лінкозаміди. Код АТС J01F F01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Активною речовиноюпрепарату є кліндаміцин – напівсинтетичний антибіотик, який синтезується злінкоміцину шляхом заміщення 7-(R)-гідроксильної групи на 7-(8)-хлор.

In vitro кліндаміцин є активним щодонижченаведених ізольованих форм мікроорганізмів.

1. Аеробні грампозитивні коки, включаючи:

·Staphylococcus aureus;

·Staphylococcus epidermidis (штами, що виробляють іне виробляють пеніциліназу). При проведенні досліджень in vitro відмічавсяшвидкий розвиток стійкості до кліндаміцину у деяких стафілококових штамів,резистентних до еритроміцину;

·стрептококи (за винятком фекального стрептокока);

·пневмококи.

2. Анаеробні грамнегативні бактерії, включаючи

·Bacteroides (включаючи групу B.fragilis і групу В.melaninogenicus),

·Fusobacterium.

3. Анаеробні грампозитивні бактерії, що не утворюютьспори, включаючи

·Propionibacterium;

·Eubacterium;

·Actinomyces.

4. Анаеробні і мікроаерофільні грампозитивні коки,включаючи

·Peptococcus;

·Peptostreptococcus;

·Microaerophilic streptococci;

У дослідженнях in vitro було показано, що докліндаміцину чутливі штами таких мікроорганізмів: Bacteroides melaninogenicus,В. disiens, В. bivius, Peptostreptococcus spp., Gardnerella vaginalis,Moiluncus mulieris, M. curtisii, Mycoplasma hominis.

Клостридії. Клостридії виявляють більшурезистентність до кліндаміцину, ніж більшість інших анаеробів. БільшістьClostridium perfringens чутливі до кліндаміцину, але деякі види, як наприкладC.sporogenes і C.tertium, часто стійкі до дії кліндаміцину. У зв’язку з цимпотрібно проводити проби на чутливість.

Між лінкоміцином і кліндаміцином існує перехреснарезистентність. Існує антагонізм між кліндаміцином і еритроміцином.

Фармакокінетика. Дослідження рівня препарату всироватці після тривалого застосування кліндаміцину гідрохлориду (до 14 днів)не виявили даних, які могли б свідчити про кумуляцію препарату або зміну йогометаболізму. Період напівжиття кліндаміцину в сироватці дещо збільшений ухворих із суттєвим погіршанням функції нирок. Гемодіаліз і перитонеальнийдіаліз неефективні щодо видалення кліндаміцину із сироватки. Концентраціякліндаміцину в сироватці збільшуються лінійно зі збільшенням дози. Концентраціяпрепарату в сироватці перевищує мінімальну бактеріостатичну концентрацію длянайбільш розповсюджених мікроорганізмів протягом щонайменше 6 годин післяприйому звичайно рекомендованих доз. Кліндаміцин широко розподіляється врідинах і тканинах організму (включаючи кістки). Середній період напіввиведенняпрепарату становить 2,4 години. Приблизно 10% біоактивного препаратувиділяється із сечею і 3,6% – з калом; решта препарату виділяється у виглядібіонеактивних метаболітів. Дози до 2 грамів кліндаміцину на добу протягом 14днів добре переносилися здоровими волонтерами, за винятком того, що зізбільшенням дози зростав відсоток побічних проявів з боку травного тракту. Вцереброспінальній рідині рівень концентрації кліндаміцину не досягає суттєвогорівня навіть за наявності менінгіту. Фармакокінетичні параметри (кліренс,період напіввиведення, об’єм розподілу і площа під кривою сироватковаконцентрація/час) у різних вікових групах (дорослі і літні) післявнутрішньовенного введення не відрізняється і тому немає жодної потребизмінювати дозування для лікування літніх хворих зі збереженою відповідно вікуфункцією печінки та нирок.

Показання для застосування. Кліндаміцин є ефективним засобом прилікуванні нижчезазначених інфекцій, якщо вони спричинені чутливими до ньогоанаеробними бактеріями або штамами грампозитивних аеробних бактерій, таких якстрептококи, стафілококи і пневмококи, а також чутливими до кліндаміцинурізновидами Chlamydia trachomatis.

Інфекції ЛОР-органів, у тому числі тонзиліт,фарингіт, синусит, запалення середнього вуха і скарлатина.

Інфекції дихальних шляхів, у тому числі бронхіт,пневмонія, емпієма плеври і абсцес легені.

Інфекційні захворювання шкіри і м’яких тканин, утому числі вугри, фурункули, целюліт, імпетиго, абсцеси, інфіковані рани,специфічні інфекційні процеси шкіри і м’яких тканин, спричинені чутливими доцього препарату збудниками, такими як бешиха і пароніхія (панарицій).

Інфекційні захворювання кісток і суглобів, у томучислі остеомієліт і септичний артрит.

Гінекологічні інфекції, включаючи ендометрит,целюліт, інфекції піхвової манжетки, тубооваріальні абсцеси, сальпінгіт ізапальні захворювання органів таза, якщо препарат призначається у поєднанні звідповідним антибіотиком, активним відносно грамнегативних аеробних збудників.У випадку інфекцій шийки матки, спричинюваних Chlamydia trachomatis монотерапіякліндаміцином є ефективною для ерадикації збудника.

Інтраабдомінальні інфекції, у тому числі перитоніт іабсцеси черевної порожнини (у поєднанні з іншими антибіотиками, які діють награмнегативні аеробні бактерії).

Септицемія і ендокардит.

Інфекції ротової порожнини, такі як періодонтальнийабсцес і періодонтит.

Токсоплазмовий енцефаліт у хворих на СНІД (зокрема упоєднанні з піриметаміном у пацієнтів з непереносимістю стандартної терапії).

Пневмоцистна пневмонія у хворих на СНІД (можевикористовуватись у комбінації з примахіном).

Малярія, у тому числі випадки полірезистентногоPlasmodium falciparum, самостійно чи в поєднанні з хініном або хлорохіном.

Профілактика ендокардиту у пацієнтів, чутливих абоалергізованих до пеніциліну(ів).

Профілактика ранової інфекції при оперативнихвтручаннях у ділянці голови і шиї.

Попередження перитоніту і інтраабдомінальнихабсцесів після перфорації і посттравматичної контамінації при одночасномузастосуванні з аміноглікозидними антибіотиками (гентаміцином або тобраміцином).

Спосіб застосування та дози. Застосування для лікування дорослих(внутрішньовенно або внутрішньом’язово). Звичайні дози Далацину Ц Фосфату длялікування дорослих у випадках інтраабдомінальної інфекції, тазової інфекції ужінок та інших ускладнених або тяжких інфекцій становлять 2 400 – 2 700 мг надобу, розподілені на 2, 3 або 4 рівні дози. Для лікування інфекцій з більшлегким перебігом, таких що спричинені високочутливими до кліндаміцинумікроорганізмами, можуть бути застосовані нижчі дози: 1 200 – 1 800 мг на добу,поділені на 3 або 4 введення.

Для лікування інфекцій з тяжким перебігом можутьбути застосовані дози, що перевищують 4 800 мг на добу.

У більшості випадків (за винятком окремих показань)застосування разової дози внутрішньом’язево понад 600 мг не рекомендовано.

Застосування для лікування дітей старше 1 місяця(внутрішньовенно або внутрішньом’язово). Для лікування дітей старше 1 місяцядобова доза Далацину Ц Фосфату складає 20 – 40 мг/кг на добу, поділена на 3 або4 введення.

Застосування для лікування новонароджених – дітейвіком до 1 місяця (внутрішньовенно або внутрішньом’язево). Доза Далацину ЦФосфату становить 15 – 20 мг/кг на добу, поділена на 3 або 4 введення. Длянедоношених новонароджених доза може бути зменшена відповідно до їх ваги.

Застосування для лікування літніх хворих. Для літніхпацієнтів немає необхідності змінювати дозування.

Застосування для лікування хворих з нирковою недостатністю.Немає потреби змінювати дозування для хворих з нирковою недостатністю.

Застосування для лікування хворих з печінковоюнедостатністю. Немає потреби змінювати дозування для хворих з печінковоюнедостатністю.

Дозування за окремими показаннями

Застосування для лікування інфекції, спричиненоїбета-гемолітичним стрептококом. Застосовувати вищезазначені дози. Лікуванняслід продовжувати не менше 10 днів.

Застосування для лікування запальних захворюваньорганів малого таза. Застосовують 900 мг Далацину Ц Фосфату внутрішньовеннокожні 8 годин разом із внутрішньовенним застосуванням антибіотика, що виявляєактивність відносно грамнегативних аеробів (наприклад гентаміцину 2,0 мг/кг зподальшим зменшенням до 1,5 мг/кг кожні 8 годин для хворих зі збереженоюфункцією нирок). Внутрішньовенне введення слід продовжувати протягом щонайменше4 діб і щонайменше 48 годин після появи клінічного ефекту. Післяпарентерального введення препарату протягом 6 днів слід продовжувати прийомкліндаміцину гідрохлориду перорально по 450-600 мг кожні 6 годин до завершення10-14–денного циклу терапії.

Застосування для лікування токсоплазмовогоенцефаліту у хворих на СНІД. Застосовують Далацин Ц Фосфат внутрішньовенно удозі 600 – 1 200 мг кожні 6 годин протягом 2 тижнів, потім 300 - 600 мгперорально кожні 6 годин. Звичайно курс терапії становить 8 - 10 тижнів. Дозапіриметаміну становить 25 - 75 мг перорально кожний день протягом 8 - 10тижнів. Фолінієва кислота 10-20 мг на добу повинна призначатися призастосуванні більш високих доз піриметаміну.

Застосування для лікування пневмонії, спричиненоїPneumocystis carinii, у хворих на СНІД. Вводять Далацин Ц Фосфатвнутрішньовенно 600 – 900 мг кожні 6 годин або 900 мг кожні 8 годин протягом 21дня разом з примахіном 15 - 30 мг перорально один раз на день протягом 21 дня.

Для разової внутрішньовенної інфузії нерекомендовано призначати понад 1 200 мг препарату.

Застосування для профілактики хірургічної інфекціїпри операціях у ділянці голови і шиї. Для інтраопераційного зрошення контамінованихопераційних ран у ділянці голови і шиї перед зашиванням рани застосовують 900мг Далацину Ц Фосфату, розведеного в 1 000 мл фізіологічного розчину.

Далацин Ц Фосфат не слід застосовувативнутрішньовенно нерозведеним у вигляді болюсної ін’єкції, препарат слід вводитишляхом інфузії протягом 10 – 60 хвилин. Далацин Ц Фосфат може бути розведений в50 – 100 мл розчину для ін’єкцій декстрози 5% або натрію хлориду 0,9%.Концентрація препарату в розчині для інфузії не повинна перевищувати 18 мг/мл,швидкість введення не повинна перевищувати 30 мг/хв. При приготуванні розчинудля інфузії слід пам’ятати, що кліндаміцину фосфат фізично сумісний зрозчинами, які містять хлорид натрію, глюкозу, калій, а також вітаміни групи Ву звичайних клінічних дозах і антибіотики цефалотин, канаміцин, гентаміцин,пеніцилін або карбеніцилін. Розчин Далацину Ц Фосфат несумісний з ампіциліномнатрію, натрію фенітоїном, барбітуратами, амінофіліном, кальцію глюконатом,магнезії сульфатом, натрію цефтріаксоном і ципрофлоксацином.

Звичайно Далацин Ц Фосфат може бути розчинений івведений так, як це наведено в таблиці:

Побічна дія.

Кров і лімфатична система. Були відмічені випадкитранзиторної нейтропенії (лейкопенії) та еозинофілії, а також випадкиагранулоцитозу і тромбоцитопенії, але при цьому не встановлено достовірногоетіологічного зв’язку між цими проявами і терапією кліндаміцином.

Імунна система. Були відмічені кілька випадківанафілактоїдних реакцій.

Серцево-судинна система. Було відмічено декількавипадків зупинки діяльності серця і легенів і гіпотензія після швидкоговнутрішньовенного введення. Внутрішньовенне введення може супроводжуватисярозвитком тромбофлебіту. Ризик виникнення такого ускладнення може бутимінімізований шляхом внутрішньом’язового введення і виключення використанняпостійного внутрішньовенного катетера.

Травний тракт: біль у животі, нудота, блювання іпронос, псевдомембранозний коліт і кандидоз, езофагіт і виразки стравоходу.

Гепатобіліарна система: жовтуха та відхиленнялабораторних показників функції печінки.

Шкіра і підшкірна клітковина. У деяких випадкахвідмічається макуло-папульозні висипання і кропив’янка. Генералізованікореподібні висипання легкого і середнього ступеня вираженості – побічнареакція, що зустрічається найчастіше. З кліндаміцином були пов’язані рідківипадки мультиформної еритеми, що нагадує синдром Стівенса–Джонсона. Доситьрідко спостерігалися свербіж, вагініт та ексфоліативний і везикулобульознийдерматит. Було описано декілька випадків токсичного епідермального некролізу, атакож подразнення тканин, біль, виникнення абсцесу у місці внутрішньом’язовоговведення.

Протипоказання. Призначення Далацину Ц Фосфату протипоказано хворимз підвищеною чутливістю до кліндаміцину, лінкоміцину або до будь-якогокомпонента препарату.

Передозування. Випадки передозування при дотриманні рекомендованихдоз не спостерігалися. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз не є ефективними длявилучення кліндаміцину із сироватки крові.

Особливості застосування.

Далацин Ц Фосфат для ін’єкцій містить бензиловийспирт, який може спричинити фатальний перебіг Гаспінг-синдрому уновонароджених.

Лікування кліндаміцином, як і лікування майже всімаіншими антибіотиками, може супроводжуватися розвитком тяжкої формипсевдомембранозного коліту, що може призвести до загибелі пацієнта. Отже,важливо запідозрити цей діагноз у хворих, у яких виникла діарея післязастосування антибактеріальних препаратів.

Лікування із застосуванням антибактеріальнихпрепаратів пригнічує життєдіяльність нормальної флори товстої кишки, що можеспричинити швидке розмноження клостридій. Проведені дослідження вказують на те,що токсини, які виробляються клостридіями, особливо Сlostridium difficile, єнайважливішою і безпосередньою причиною розвитку коліту, спричиненогоантибіотиками. При встановленні діагнозу псевдомембранозного коліту слідпризначити відповідне лікування. У випадку розвитку легкої формипсевдомембранозного коліту може бути достатнім припинення лікуваннякліндаміцином. При розвитку помірної та тяжкої форми псевдомембранозного колітунеобхідно провести відповідну терапію, яка включає призначення рідин,електролітів і білків та застосування препаратів, ефективних щодо коліту,спричиненого Clostridium difficile.

Кліндаміцин не слід призначати для лікуванняменінгіту, оскільки препарат погано проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр.

Якщо лікування проводиться протягом тривалого часу,то необхідно контролювати функцію печінки та нирок.

Внаслідок лікування кліндаміцином може трапитисьактивізація флори, яка не чутлива до цього препарату, особливо дріжджів.

Вагітність і лактація

Кліндаміцин здатний проникати крізь людську плаценту.При тривалому застосуванні в навколоплідних водах рівень кліндаміцину становитьприблизно 30% від рівня концентрації в крові матері. Кліндаміцин може бутипризначений для лікування вагітних лише у випадку гострої потреби.

Повідомлялося про появу кліндаміцину у грудномумолоці в концентрації від 0,7 до 3,8 мкг/мл. Рекомендується припинити грудневигодовування на період застосування Далацину Ц Фосфат.

Здатність керувати автомобілем і працювати змеханізмами. Вплив кліндаміцину на здатність керувати автомобілем і працювати змеханізмами не вивчений в достатньому об’ємі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Існує антагонізм in vitro між кліндаміциномта еритроміцином. Оскільки така взаємодія може мати клінічне значення, ці двапрепарати не слід призначати одночасно.

Кліндаміцин деякою мірою є нейромускулярнимблокатором і може посилювати дію інших нейромускулярних блокаторів в організмі,тому препарат необхідно призначати з обережністю хворим, які отримуютьміорелаксанти.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці при кімнатній температурі (15 - 25°С).

Термін придатності - 2 роки.