ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СОЛУ-КОРТЕФ

(SOLU-CORTEF®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: hydrocortisone;

основні фізико-хімічнівластивості: білий абомайже білий порошок-ліофілізат; розчинник:прозорий, безбарвний розчин;

склад: СОЛУ-КОРТЕФ порошок стерильний 100 мг уфлаконах: у кожному флаконі міститься гідрокортизон у вигляді гідрокортизонусукцинату натрію - 100 мг;

допоміжні речовини: натріюфосфату одноосновного моногідрат, натрію фосфат вторинний безводний, натріюгідроксид;

СОЛУ-КОРТЕФ стерильний порошок100 мг у двоємкісних флаконах ACT-O-VIAL:

І. Нижня ємкість: гідрокортизону вигляді гідрокортизону сукцинату натрію - 100 мг; допоміжні речовини: натріюфосфату одноосновного моногідрат, натрію фосфат вторинний безводний;

II. Верхня ємкість: спиртбензиловий, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготуваннярозчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Кортикостероїди для системногозастосування. Код AТС H02A B09.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Терапевтична активністьпрепарату СОЛУ-КОРТЕФ ідентична активності гідрокортизону. Глюкокортикоїди,проникаючи крізь клітинні мембрани, утворюють комплекси зі специфічнимицитоплазматичними рецепторами. Утворені комплекси проникають в ядро клітини, девідбувається їх зв’язування з ДНК (хроматином). У подальшому ці комплексистимулюють транскрипцію мРНК з подальшим синтезом різних ферментів, яківважаються безпосередньо відповідальними за відповідну реакцію організму післявведення глюкокортикоїдів. Оскільки максимальний фармакологічний ефекткортикостероїдів досягається за часом пізніше, ніж пікові концентрації препаратіву крові, це дає підставу припустити, що терапевтична дія препарату зумовлена,головним чином, модифікацією активності ферментів.

Фармакокінетика. Післявнутрішньом’язового введення препарату СОЛУ-КОРТЕФ максимальна концентраціяпрепарату у плазмі крові досягається приблизно через 30 - 60 хвилин.

40 - 90% гідрокортизонузв’язується з білками плазми крові. Найбільша кількість гідрокортизонузв’язується з одним із глобулінів (транскортином), і лише невелика кількість -з альбуміном.

Вільна незв’язана фракціягормону визначає його біологічну активність, а зв’язана фракція виконує функціюрезерву. Метаболізм гідрокортизону відбувається, головним чином, у печінці.

Протягом 24 годин з організмувиводиться із сечею 22 - 30% препарату, введеного внутрішньом’язово абовнутрішньовенно.

Введена доза препарату майжеповністю виводиться з організму протягом 12 годин, тому для підтримання високихконцентрацій препарату в крові необхідно вводити його внутрішньом’язово абовнутрішньовенно через кожні 4-6 годин.

Показання для застосування.

1. ЕНДОКРИННІ ПОРУШЕННЯ.

Первинна або вториннанедостатність кіркового шару надниркових залоз;

гостра недостатністькортикального шару надниркових залоз;

у передопераційний період, притяжких травмах або тяжкому перебігу хвороби, якщо має місце недостатністьнадниркових залоз або якщо існує сумнів щодо резервних функцій наднирковихзалоз;

шок, який не піддається іншимвидам лікування, коли має місце або підозрюється недостатність кортикального шарунадниркових залоз;

уроджена гіперплазіянадниркових залоз;

негнійний тиреоїдит;

гіперкальціємія внаслідокпухлинного захворювання.

2. РЕВМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Якнетривала допоміжна терапія при загостреннях або гострих стадіях захворювання:

посттравматичний остеоартрит;

ревматоїдний артрит, у томучислі ювенільний ревматоїдний артрит;

анкілозуючий спондиліт;

гострий і підгострий бурсит;

гострий неспецифічнийтендосиновіт;

гострий подагричний артрит;

псоріатичний артрит;

синовіт при остеоартриті;

епікондиліт.

3. СИСТЕМНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.Препарат призначається при загостреннях або як підтримуюча терапія.

Системний червоний вовчак;

гострий ревмокардит;

системний дерматоміозит(поліміозит).

4. ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ.

Пухирчатка;

бульозний герпетиформний дерматит;

поліморфна бульозна еритема(синдром Стівенса–Джонсона);

ексфоліативний дерматит;

грибоподібний мікоз;

тяжка форма псоріазу;

тяжка форма себорейногодерматиту.

5. АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Препаратпризначається для лікування тяжких або виражених алергічних реакцій, які непіддаються іншим видам лікування. До них належать:

сезонний або постійнийалергічний риніт;

сироваткова хвороба;

бронхіальна астма;

реакція підвищеної чутливостідо лікарських препаратів;

контактний дерматит;

атопічний дерматит;

трансфузійні реакції типукропив’янки;

гострий неінфекційний набрякгортані.

6. ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧЕЙ. Тяжкігострі і хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей, у тому числі:

алергічна крайова виразкарогівки;

очна форма herpes zoster;

запалення переднього сегмента;

дифузійний задній увеїт іхоріоїдит;

симпатична офтальмія;

алергічний кон’юнктивіт;

кератит;

хоріоретиніт;

неврит зорового нерва;

ірит, іридоцикліт.

7. ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГОТРАКТУ. Призначається у критичній стадії захворювання.

При виразковому коліті (яксистемне лікування);

регіонарному ентериті (яксистемне лікування).

8. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВДИХАННЯ.

Симптоматичний саркоїдоз;

синдром Леффлера, який не піддаєтьсяіншим видам лікування;

бериліоз;

блискавична або дисемінованаформа туберкульозу легенів при одночасному призначенні відповідноїпротитуберкульозної хіміотерапії;

аспіраційний пневмоніт.

9. ЗАХВОРЮВАННЯ КРОВІ.

Ідіопатична тромбоцитопенічнапурпура дорослих;

вторинна тромбоцитопеніядорослих;

набута (автоімунна) гемолітичнаанемія;

еритробластопенія(еритроцитарна анемія);

уроджена (еритроїдна)гіпопластична анемія.

10. ЗЛОЯКІСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ..

Як паліативна терапія при лейкозахі лімфомах у дорослих;

гострих лейкозах у дітей.

НАБРЯКИ. Призначається дляпосилення діурезу або для зниження протеїнурії при нефротичному синдромі безуремії; при нефротичному синдромі ідіопатичного типу або при червоному вовчаку.

12. НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ.СОЛУ-КОРТЕФ ефективний:

при шоці, який розвивсявнаслідок недостатності надниркових залоз, або шоці, резистентному достандартної терапії; при можливій наявності недостатності надниркових залоз;

при гострих алергічних проявахпісля застосування адреналіну (астматичний статус, анафілактичні реакції, укусикомах).

13. ІНШІ ПОКАЗАННЯ ДЛЯЗАСТОСУВАННЯ.

Туберкульозний менінгіт зрозвитком субарахноїдального блока або при загрозі його розвитку призастосуванні у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією;

трихінельоз з ураженнямнервової системи або міокарда.

Спосіб застосування та дози.

Препарат можна вводити: а)внутрішньовенно болюсно, б) внутрішньовенно краплинно, в) внутрішньом’язово.Якщо препарат призначається як невідкладна терапія гострих станів, торекомендується призначати його внутрішньовенно. Після закінчення гострогоперіоду або призначають парентерально лікарські форми препарату з більштривалою дією, або пероральні форми препарату. Лікування препаратом СОЛУ-КОРТЕФрозпочинається з внутрішньовенного введення протягом 30 секунд (наприклад 100мг) і до 10 хвилин (наприклад 500 мг і більше). Високі дози кортикостероїдівнеобхідно застосовувати лише до моменту стабілізації стану хворого, але, восновному, не більше 72 годин. Початкова доза для дорослих препаратуСОЛУ-КОРТЕФ становить 100 - 150 мг або більше, залежно від тяжкості станухворого.

Доза препарату призначаєтьсяповторно через кожні 2 - 4 - 6 год., залежно від відповідної реакції організмухворого і клінічної картини захворювання. При призначенні дітям дози препаратувідповідно зменшуються, при цьому доза, що призначається, повинна перш за всезалежати від тяжкості захворювання і отриманого клінічного ефекту, крім того,необхідно враховувати вік і вагу тіла дитини. Доза, що призначається, повиннабути не менше 25 мг на добу.

При ідіопатичнійтромбоцитопенічній пурпурі дорослих препарат призначається тількивнутрішньовенно, внутрішньом’язове введення препарату протипоказано.

Якщо після проведеннякортикостероїдної терапії хворі потрапляють у стресову ситуацію, то вониповинні знаходитися під суворим наглядом через можливий розвиток недостатностікіркового шару надниркових залоз.

Терапія кортикостероїдами незаміняє стандартну терапію, а призначається як додаткова.

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ

Препарати для парентеральноговведення слід перевіряти візуально щодо зміни кольору або появи часток у всіхвипадках, якщо розчин і упаковка дозволяють це зробити.

Флакон 100 мг. Длявнутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкцїї приготуйте розчин, додаючи дофлакона (дотримуючись правил антисептики) не більше 2 мл бактеріостатичної водидля ін’єкцій або розчину хлориду натрію для ін’єкцій з бактеріостатичноюдобавкою, похитуючи флакон до повного розчинення порошку. Для внутрішньовенноїінфузії спочатку приготуйте розчин, додавши до флакона не більше 2 млбактеріостатичної води для ін’єкцій; потім цей розчин можна додати до 100 або 1000 мл 5% розчину декстрози у воді (або фізіологічного розчину, або 5% розчинудекстрози у фізіологічному розчині, якщо хворий не потребує обмеження кількостінатрію).

Двоєімкісний флакон Mix-O-Vial.

1. Натисніть на пластиковийактиватор, щоб розчинник перелився у нижню ємкість.

2. Обережно похитуйте флакондоти, доки порошок не розчиниться.

3. Видаліть пластиковий диск,який прикриває центр пробки.

4. Обробіть поверхню пробкивідповідним антисептиком.

5. Проколіть голкою центрпробки так, щоб було видно кінчик голки. Переверніть флакон і відберіть шприцомнеобхідну кількість розчину.

Для внутрішньовенних абовнутрішньом’язових ін’єкцій подальше розведення не потрібне. Длявнутрішньовенної інфузії спочатку готують розчин, як описано вище. Потім цейрозчин додають до 100 або 1 000 мл 5% розчину декстрози у воді (абофізіологічного розчину, або 5% розчину декстрози у фізіологічному розчині, якщохворий не потребує обмеження кількості натрію). У тих випадках, коли бажановвести невеликий об’єм рідини та від 100 до 3 000 мг гідрокортизону(еквівалентно гідрокортизону сукцинату натрію), можна додати до 50 мл вищепереліченихрозчинів, що використовуються для розведення. Одержані розчини стабільніпротягом 4 годин і можуть вводитися внутрішньовенно безпосередньо або черезокрему крапельницю. Якщо розчини препаратів приготувати, як указано вище, то рНстановитиме від 7 до 8, а осмолярність - 0,36 осмоль (фізіологічний розчин =0,28 осмоль).

Побічна дія. Примітка. Перелічені нижче побічні ефектиє типовими для всіх кортикостероїдів (системна дія). Порушенняводно-електроштного балансу: затримка натрію в організмі; затримка рідини ворганізмі; застійна серцева недостатність у чутливих хворих; гіпокаліємія;гіпокаліємічний алкалоз; гіпертензія, посилення екскреції кальцію. Порушення збоку кістково-м’язової системи: асептичний некроз голівок плечових і стегновихкісток; стероїдна міопатія; м’язова слабкість; остеопороз; патологічніпереломи; компресійні переломи хребта, розрив зв’язок, особливо Ахілловогосухожилка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: розвиток пептичноївиразки з можливою перфорацією і кровотечею; нудота; шлункова кровотеча;панкреатит; езофагіт; перфорація кишки; збільшення активності трансаміназ(АлАТ, АсАТ), лужної фосфатази (звичайно ці прояви є незначними, несупроводжуються клінічною симптоматикою, швидко минають після припиненнязастосування препарату). Дерматологічні порушення: порушення загоювання ран;петехії і екхімози; потоншення шкіри, саркома Капоші. Метаболічні розлади:негативний азотистий баланс унаслідок катаболізму білків. Неврологічні розлади:підвищення внутрішньочерепного тиску; псевдопухлина мозку; психічні розлади(ейфорія, інсомнія, розлади настрою, зміни особистості, депресія, посиленняемоційної лабільності чи психотичних розладів); судомні напади. Ендокринніпорушення: порушення менструального циклу; розвиток кушінгоїдного синдрому;пригнічення гіпофізарно-надниркової осі; зниження толерантності до вуглеводів;прояви латентного цукрового діабету; підвищення потреби в інсуліні або впероральних гіпоглікемічних препаратах, які застосовуються для лікуванняцукрового діабету; пригнічення росту у дітей. Офтальмологічні порушення: заднясубкапсулярна катаракта; підвищення внутрішньоочного тиску; екзофтальм. Імуннасистема: маскування клінічної картини інфекцій; активізація латентних інфекцій;опортуністичні інфекції; пригнічення реакції на алергени при проведенні шкірнихпроб. Крім того, деякі реакції пов’язані з парентеральним застосуваннямкортикостероїдів, такі як анафілактичні реакції (наприклад бронхоспазм, набрякгортані, кропив’янка).

Протипоказання. Системні грибкові захворювання;гіперчутливість до складових частин препарату.

Передозування. Не існує характерного клінічного синдромупри гострому передозуванні препарату СОЛУ-КОРТЕФ. Гідрокортизон виводиться придіалізі.

Особливості застосування. Гідрокортизон або кортизон є препаратамивибору; їх синтетичні аналоги можна застосовувати у поєднанні змінералокортикоїдами у тих випадках, коли це можливо; призначеннямінералокортикоїдів особливо показано в педіатричній практиці, одночаснепризначення мінералокортикоїдів може виявитись особливо необхідним при терапіїсинтетичними аналогами гідрокортизону і кортизону.

Небажані реакції призастосуванні високих доз кортикостероїдів протягом короткого періодурозвиваються рідко, але можливий розвиток пептичних виразок. Може бути показанопризначення профілактичної антацидної терапії. При застосуванні високих дозгідрокортизону довше 72 годин може розвитися гіпернатріємія. У цьому випадкурекомендується замінити СОЛУ-КОРТЕФ на інший кортикостероїдний препарат,наприклад метилпреднізолону натрію сукцинат, який спричиняє незначну або зовсімне спричинює затримку натрію в організмі.

Хворі, що отримують терапіюкортикостероїдами та зазнають сильних стресів, потребують підвищених дозшвидкодіючих кортикостероїдних препаратів перед, під час і після стресовоїситуації. Кортикостероїдні препарати можуть маскувати симптоми інфекції, підчас терапії кортикостероїдами можуть розвиватися нові інфекційні процеси. Призастосуванні кортикостероїдів може зменшитись опірність організму і знизитися здатністьорганізму локалізувати інфекційний процес. Введення середніх і високих дозгідрокортизону може призвести до підвищення артеріального тиску, до затримкисолей і води в організмі і до підвищеного виведення калію. При застосуваннісинтетичних похідних зменшується можливість розвитку таких явищ за умови, якщовони не застосовуються у високих дозах.

Може виникнути необхідність вобмеженні вживання солі з їжею і додатковому призначенні препаратів калію. Всікортикостероїди збільшують виведення кальцію з організму. Під час лікуваннякортикостероїдними препаратами не можна проводити вакцинацію проти натуральноївіспи. У зв’язку з можливістю розвитку неврологічних ускладнень і відсутностіантитілоутворення хворим, які отримують кортикостероїдну терапію (особливовисокі дози препаратів), не слід проводити й інші види вакцинації. Призначенняпрепарату СОЛУ-КОРТЕФ хворим з активним туберкульозом потрібно обмежити лишетими випадками осередкового або дисемінованого туберкульозу, в яких паралельнопризначається відповідна протитуберкульозна хіміотерапія. Якщо призначеннякортикостероїдної терапії показано хворим з латентним туберкульозом або віражемтуберкулінових проб, то в цьому випадку необхідно пильне спостереження застаном хворих у зв^’язку з можливістю активізації захворювання. Занеобхідності тривалого застосування кортикостероїдних препаратів проводятьхіміопрофілактику. Рідко у хворих, які отримують парентеральну кортикостероїднутерапію, можуть виникати анафілактоїдні реакції, наприклад, бронхоспазм, томуперед призначенням препарату необхідно вжити відповідних застережних заходів,особливо відносно тих хворих, в яких в анамнезі є дані про алергію на лікарськіпрепарати. СОЛУ-КОРТЕФ містить бензиловий спирт, який іноді пов’язували з розвиткомсмертельного “синдрому задишки” - “Gasping Syndrome” у недоношених дітей.

Дослідження метилпреднізолонунатрію сукцинату при септичному шоці дають змогу припустити, що більш високіпоказники смертності мають місце у пацієнтів групи підвищеного ризику (рівенькреатиніну вище 2,0 мг %; вторинна інфекція), хоча подібні дослідження стосовногідрокортизону і інших кортикостероїдів останнім часом не проводилися. Пригерпетичному ураженні очей СОЛУ-КОРТЕФ застосовують з обережністю у зв’язку знебезпекою перфорації рогівки.

При застосуваннікортикостероїдних препаратів можуть виникати психічні порушення - від ейфорії,безсоння, раптових змін настрою, змін особистості і тяжкої форми депресії досправжніх психотичних проявів. СОЛУ-КОРТЕФ може ускладнити попередню емоційнунестабільність або психотичні тенденції.

Стероїдні препарати зобережністю застосовують при неспецифічному виразковому коліті, коли існуєнебезпека перфорації, розвитку абсцесу або іншої гнійної інфекції, а також придивертикуліті, за наявності свіжих кишкових анастомозів, при активних аболатентних пептичних виразках, при нирковій недостатності, гіпертензії,остеопорозі і злоякісній міастенії.

У проведених контрольованихклінічних дослідженнях показано, що застосування кортикостероїдів скорочує тривалістьзагострення розсіяного склерозу, але не впливає на перебіг захворювання і йогонаслідок. У проведених дослідженнях показано, що для отримання вираженоготерапевтичного ефекту необхідно призначати відносно високі дозикортикостероїдних препаратів.

Не існує даних про те, щокортикостероїди мають канцерогенний, мутагенний ефекти або порушуютьфертильність. При тривалій щоденній терапії глюкокортикоїдами у дітей можеспостерігатися затримка росту, тому такий режим дозування слід призначати дітямтільки за наявності серйозних показань.

Вагітність і лактація. Удослідженнях на тваринах було показано, що в деяких випадках кортикостероїди,що вводилися вагітним самкам у високих дозах, призводили до порушення розвитку плода.До цього часу не проводилися відповідні дослідження впливу кортикостероїдів нарепродуктивну функцію людини, тому застосування препарату СОЛУ-КОРТЕФ у періодивагітності та лактації потребує пильної оцінки співвідношення користі відзастосування препарату і потенційного ризику для матері і плоду. Препаратпризначають лише за наявності безсумнівної необхідності. Кортикостероїди вільнопроникають крізь плаценту. Діти, народжені від матерів, які отримували під часвагітності значні дози препарату СОЛУ-КОРТЕФ, підлягають пильному обстеженнюдля виявлення ознак недостатності надниркових залоз. Вплив кортикостероїдів напологи не відомий. Кортикостероїди екскретуються з грудним молоком.

Взаємодія з іншимилікарськими засобами. Уклінічній практиці необхідно враховувати такі фармакокінетичні взаємодії: приприйомі препаратів (таких як фенобарбітал, фенітоїн, рифампин), які індукуютьпечінкові ферменти, може збільшитися кліренс кортикостероїдів, що потребуєзбільшення дози кортикостероїдів для досягнення необхідного терапевтичногоефекту. Такі препарати, як тролеандоміцин і кетоконазол, можуть інгібуватиметаболізм кортикостероїдів і таким чином спричинити зниження кліренсу. У цихвипадках слід так скоректувати дозу кортикостероїдів, щоб уникнути розвитку стероїдноїтоксичності. При тривалому прийомі високих доз аспірину кортикостероїди можутьзбільшити його виведення. Це може призвести до зменшення рівня саліцилатів усироватці крові або до підвищення ризику токсичності саліцилату при припиненніприйому кортикостероїдів. Аспірин слід призначати з обережністю у комбінації зкортикостероїдами хворим з гіпопротромбінемією. Вплив кортикостероїдів нафармакокінетику пероральних антикоагулянтів варіює. Повідомлялося як прозбільшення, так і про зменшення ефективності антикоагулянтів при одночасномуприйомі з кортикостероїдами. Таким чином, необхідно проводити моніторингпоказників коагулограми для підтримання необхідного антикоагулянтного ефекту.

При застосуванніімуносупресивних доз кортикостероїдів протипоказано застосування живих абопослаблених вакцин.

Умови та термін зберігання.

Нерозчинений препарат слідзберігати при температурі +15 – 25 °С.

Розчинений препарат слідзберігати при температурі +15 – 25 °С.

Зберігати у недоступному длядітей місці. Невикористаний розчин потрібно знищити після 3 днів з моментуприготування.

Термін придатності - 5 років.