ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату:
КЕТОРОЛ
(KETOROL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: ketorolac;((±)-5-бензоіл-2,3-дигідро-1Н-піролізидин-1-карбонова кислота,2-аміно-2-гідроксиметил-1,3-пропандіол);
основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина відбезбарвного до світло-жовтого кольору;
склад: 1 мл містить кеторолаку трометаміну 30 мг;
допоміжні речовини: спирт етиловий, натрію хлорид, динатріюедетат, октоксинол-9, натрію гідроксид, пропіленгліколь, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні тапротиревматичні засоби. Код АТС М01А В15.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Кеторол– це нестероїдний протизапальний засіб із значним аналгетичним ефектом, якиймає також жарознижувальний та протизапальний ефект. Механізм фармакологічноїдії пов’язаний з блокадою в периферичних тканинах ферменту циклооксигенази,внаслідок чого відбувається пригнічення біосинтезу простагландинів –модуляторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Кеторол єрацемічною сумішшю [-]S и [+]R енантіомерів, при цьому знеболювальна діязумовлена [-]S формою. Кеторол не впливає на опіоїдні рецептори та функціюдихання, не має седативного та анксіолітичного ефектів, не викликає медикаментозноїзалежності. Кеторол також пригнічує агрегацію тромбоцитів. Здатністьтромбоцитів до агрегації відновлюється через 24 – 48 годин. Препарат невикликає “синдрому позбавлення” після припинення його прийому.
Фармакокінетика. Після внутрішньом’язового введенняпрепарату максимальні концентрації в плазмі крові досягаються через 45 – 50хвилин.
Після внутрішньовенного введення 30 мг Кеторолу йогомаксимальна концентрація в плазмі досягається через 50 хвилин післяодноразового введення та становить 2,2–3 мкг/мл. Період напіввиведення кінцевихпродуктів розпаду Кеторолу у дорослих молодих пацієнтів становить 5,3 години,середній загальний кліренс – 0,023 мл/хв/кг. Після одноразовоговнутрішньовенного введення 10 мг Кеторолу максимальна концентрація в плазмідосягається через 5,4 хвилини і становить 2,4 мкг/мл. Середній періоднапіввиведення становить
5,1 години, середній об’єм розподілу становить 0,15 л/кг,загальний кліренс становить –
0,35 мл/хв/кг. Фармакокінетика Кеторолу після одноразовогота багаторазового застосування не змінюється і має лінійний характер.Рівноважні концентрації препарату в плазмі досягаються при введенні препаратукожних 6 годин протягом доби. Кліренс препарату при багаторазовому застосуваннізалишається сталим. Кеторол на 99% зв’язується з білками плазми крові, ступіньзв’язування не залежить від концентрації препарату в крові. Метаболіти Кеторолувиводяться із організму нирками, з сечею видаляється 94% введеної дози, 6% -виводяться з фекаліями.
У хворих старше 65 років період напіввиведення кінцевих продуктівКеторолу порівняно з молодими здоровими добровольцями збільшується до 7 годин(від 4,3 до 8,6 годин). Загальний плазмовий кліренс знижується до 0,019 л/кг.
У хворих з порушенням функції нирок виведення Кеторолу уповільнюється,що проявляється подовженням періоду напіввиведення та зниженням кліренсапорівняно з молодими здоровими особами.
У хворих з порушеннями функції печінки змін у фармакокінетиці Кеторолуне спостерігається, але час досягнення максимальної концентрації препарату вплазмі та період напіввиведення дещо збільшується порівняно з молодимиздоровими добровольцями.
Показання для застосування. Усунення сильного та помірного гострого болюрізного походження та локалізації:
ранній післяопераційний період, знеболення після гінекологічних,ортопедичних, лапароскопічних маніпуляцій, після травм, опіків;
усунення нападів ниркової коліки, печінкової коліки, болю в кісткахпри серповидноклітинній анемії;
зубний біль будь-якої локалізації;
гострі невралгії, неврити, корінцевий біль, біль при оперізуючомугерпесі.
Усунення нападів мігрені.
Спосіб застосування та дози. Кеторол не показаний для лікуванняхронічного больового синдрому, а застосовується тільки у випадках гострогоболю. При парентеральному введенні тривалість курсу лікування Кеторолом неповинна перевищувати 5 днів. Після закінчення п’яти добовоговнутрішньом’язового застосування препарату хворого можна перевести на прийомтаблеток Кеторолу. Початкова доза становить 30 мг внутрішньом’язово, потім від15 до 30 мг внутрішньом’язово кожні 4–6 годин, не перевищуючи максимальної дози– 120 мг на добу, залежно від ступеня важкості та тривалості больовогосиндрому, а також від індивідуальної реакції пацієнта.
При необхідності знеболювання Кеторолом можнадоповнити введенням малих доз опіоїдних аналгетиків, якщо до цього немапротипоказань. Одноразова доза опіоїдних аналгетиків у комбінації їх зКеторолом знижується на 25–50%.
При одноразовому в/м введенні Кеторолу хворим віком молодше 65 роківпрепарат призначається в разовій дозі 10–60 мг залежно від ступеня важкості татривалості больового синдрому.
Хворим старше 65 років, а також пацієнтам з порушенням функції нирокразова доза становить 10–15 мг.
При повторному внутрішньом’язовому введенні (декілька разів на добу)Кеторолу дорослим молодше 65 років, доза препарату становить 10–15 мг кожні 4–6годин. У хворих старше 65 років та пацієнтів з порушенням функції нирок Кеторолпризначається в дозі – 10–15 мг кожних 4–6 годин.
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 60 мг.
У день переведення зпарентерального введення на прийом таблеток добова доза таблеток не повиннаперевищувати 40 мг.
При нирковій недостатності добова доза Кеторолу не повинна перевищувати60 мг.
Побічна дія.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, диспепсія, біль у животі.
З боку ЦНС: сонливість, занепокоєння.
Алергічні реакції: кропив’янка, ангіоневротичний набряк.
Дуже рідко відзначалися біль та набряк у місці ін’єкції післябагаторазового внутрішньом’язового призначення Кеторолу.
Протипоказання. Підвищена чутливість до кеторолакуабо до інших препаратів, які належать до групи нестероїдних протизальнихзасобів, алергічні реакції на ацетилсаліцилову кислоту; так звана “аспіринова”астма; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в активній фазі, атакож наявність в анамнезі виразки при перфорації або шлунково-кишковоїкровотечі; тяжкі порушення функції нирок (рівень креатиніну в плазмі кровівищий за 5 мг/100 мл); високому ризику післяопераційної кровотечі, неповнийгемостаз, геморагічний інсульт; застійна серцева недостатність (відзначаєтьсязатримка води в організмі); діти віком до 16 років.
Передозування.Передозування Кеторолу приодноразовому чи багаторазовому застосуванні проявляється болем у животі,нудотою, блювання, виникненням пептичних виразок шлунка або ерозивнимгастритом, порушенням функції нирок, гіпервентиляцією. У цих випадкахрекомендується промивання шлунка з введенням адсорбентів (активоване вугілля)та проведенням симптоматичної терапії. Сеанси гемодіалізу не призводять дозначного виведення Кеторолу з кровотоку.
Особливості застосування. Оскільки в період призначенняКеторолу розвиваються побічні реакції з боку ЦНС (сонливість, запаморочення,головний біль), рекомендується запобігати виконанню робіт, які потребуютьпідвищеної уваги і швидкої реакції.
Призначення Кеторолу в період вагітності можливо лише приумові, що передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик дляплоду.
При необхідності призначення Кеторолу в період лактаціїслід вирішити питання про припинення грудного годування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При комбінованомупризначенні пробеніциду та Кеторолу спостерігається збільшення концентраціїкеторолаку в плазмі крові та подовження періоду напіввиведення його зорганізму.
При комбінованому призначенні метотрексату та Кеторолу слід зазначити,що нестероїдні протизапальні препарати зменшують кліренс метотрексату і тимсамим збільшують його токсичність. Кеторол не впливає на здібність дигоксинузв’язуватись з білками плазми. При комбінованому прийомі Кеторолу і саліцилатів(при концентрації їх у плазмі 300 мкг/мл) зв’язування Кеторолу з білками плазмизменшується з 99% до 97%.
Варфарин, парацетамол, фенітоїн, ібупрофен, напроксен, піроксикам невпливають на зв’язування кеторолаку з білками плазми. Клінічні випробування невиявили істотних взаємодій Кеторолу між варфарином або гепарином, алепризначення кеторолаку та препаратів, які впливають на гемостаз, у тому числіантикоагулянтів (варфарин або гепарин у низьких дозах – 2 500–5 000 одиницьдвічі на добу) та декстринів, може збільшити ризик виникнення кровотечі.
Розчин Кеторолу не слід змішувати в малому об’ємі (в одному шприці) зморфином, петидином, прометазином або гідоксизином, при цьому можливе випадіннякеторолаку в осад.
Розчин Кеторолу для ін’єкцій можна змішувати з фізіологічним розчиномхлориду натрію, 5% розчином глюкози, розчином Рінгера та Рінгера – лактату.Розчин Кеторолу для ін’єкцій можна змішувати з інфузійними розчинами, якімістять амінофілин, лідокаїн, мепередину гідрохлорид, морфіна сульфат, допамінугідрохлорид, інсулін рекомбінантний короткої дії та гепарину натрієву сіль.
Умови та строки зберігання. Зберігати в захищеному відсвітла, недоступному для дітей місці при температурі 2 – 25°С. Не заморожувати.Термін придатності 3 роки з моменту виготовлення.