ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ЛАЙФМУН
(LIFEMUN)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: циклоспорин;
основні фізико-хімічні властивості: капсули сірого кольору;
склад: 1 капсула містить циклоспорину 25 мг; 50 мг; 100 мг;
допоміжні речовини: спирт дегідрований, тригліцеридкаприловий\каприновий, каприлокаприоломакрогогліцерид, полісорбат 80, поліоксил40, олія касторова гідроочищена, спирт бензиловий , альфа Токоферол.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Селективні імуносупресивні засоби.
Код АТС L04AA01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Імунодепресивний препарат. Блокує швидкуактивацію Т-лімфоцитів та інгібує синтез цитокінів (особливо інтерлейкіну-2),активацію генів на рівні транскрипції. Циклоспорин в організмі людинизв’язується з внутрішньоклітинним білком циклофіліном і створює комплекс, який,в свою чергу, зв’язується з внутрішньоклітинною фосфатазою – кальцинейрином іпригнічує її активність. Унаслідок цього порушується активація цитоплазматичноїсубодиниці ядерного фактора активованих Т-лімфоцитів (ЯФАТ). Неактивованаклітинна складова ЯФАТ не може проникнути в ядро, наслідком чого є блокуваннядозрівання ЯФАТ і транскрипції гена інтерлейкіну-2.
Циклоспорин маєзначний імунодепресивний ефект на лімфоцити. Він пригнічує реакції,опосередковані цими клітинами, серед них імунітет відносно алотрансплантата,гіперчутливість сповільненого типу, реакцію між реципієнтом і трансплантатом, атакож утворення Т-залежних антитіл. Ця дія на лімфоцити специфічна та оборотна.На відміну від цитостатиків препарат не має негативного впливу на кровотворенняі на функцію фагоцитів. При лікуванні циклоспорином хворі менш схильні доінфекцій, ніж ті, які одержували інші імуносупресивні препарати. Циклоспоринсприяє тривалій життєздатності трансплантованої тканини.
Фармакокінетика. Після внутрішнього застосуванняпрепарату максимальна концентрація в крові досягається через 1-4 год.Біодоступність циклоспорину становить 30%. Циклоспорин розподіляється, головнимчином, позасудинно. До 90% препарату зв’язується з білками та ліпопротеїнамиплазми. Метаболізується у печінці, а також позапечінковими ферментнимисистемами за участю реакцій мікросомального окислення та реакцій кон’югації зглюкуроновою та сірчаною кислотами. Виведення препарату з організмувідбувається головним чином із жовчю. Циклоспорин здатний проникати крізьплацентарний бар’єр і виділятися з грудним молоком.
Показання для застосування. Профілактиката лікування відторгнення трансплантатів різних органів і кісткового мозку, атакож реакцій “трансплантат - проти господаря”; ревматоїдний артрит активногоперебігу (як правило, при резистентності до попередньої терапії базовимипротиревматичними засобами); ендогенні увеїти, після виключення інфекційноїетіології (панувеїти, задні увеїти, тяжкі форми інтермедіальних увеїтів, увеїтив межах системних захворювань, наприклад при хворобі Бехчету, ювенільномуревматоїдному артриті, синдромі Фогт-Коянагі-Гаради, симптоматичній офтальмії)у разі неефективного лікування кортикостероїдами; нефротичний синдром, залежнийвід глюкокортикоїдів і резистентний до них, зумовлений патологією судинногоклубочка (нефропатія з мінімальними змінами, вогнищевий та сегментарнийгломерулосклероз, мембранозний гломерулонефрит); активні форми системногочервоного вовчака, поліміозиту з ураженням вісцеральних органів у разірезистентності до терапії глюкокортикоїдами, цитостатиками або за наявностіпобічної дії останніх; атопічний дерматит при резистентності до попередньоголікування; псоріаз при резистентності до попереднього лікування.
Спосіб застосування та дози. Препаратзастосовують внутрішньо, в умовах спеціалізованих лікувальних закладів. Вибір початковоїдози і корекцію режиму дозування протягом лікування проводять з урахуваннямконцентрації циклоспорину в крові. Препарат застосовують регулярно, зінтервалом 12 год. перед, під час або після їди.
При трансплантації органів Лайфмун застосовують не пізніше, ніжза 12 год. до операції. Дозу 10-15 мг/кг/добу розподіляють на дві рівні частиниі приймають з інтервалом 12 год. Таку добову дозу слід застосовувати протягом1-2 тижнів після операції, після чого дозу поступово знижують, залежно відрівня циклоспорину в крові, до підтримуючої у межах від 2 до 6 мг/кг/добу,розподіляючи її на 2 прийоми. У разі застосування препарату разом з іншимиімунодепресивними препаратами можливо його застосування на початку лікування вменших дозах (3-6 мг/кг/добу).
За 1 добу перед трансплантацією кісткового мозку препаратзастосовують у дозі 12,5-15 мг/кг/добу. Далі підтримуюча терапія в дозі 12,5мг/кг/добу повинна проводитись протягом не менше 3 місяців (бажано 6 міс.).Після цього дозу поступово знижують до повного закінчення лікування (бажано небільше 1 року після проведення трансплантації). Добову дозу препарату слідрозподілити на два прийоми, з інтервалом 12 год.
На початку лікування ревматоїдного артриту, системного червоногововчака, поліміозиту препарат застосовують у дозі 3,5 мг/кг/добу,розподіленій на 2 прийоми, з інтервалом 12 год. При незадовільному ефекті дозупоступово підвищують до максимальної - до 5 мг/кг/добу. Підтримуюча дозапідбирається індивідуально, залежно від перебігу хвороби. Курс терапії повиненбути до 12 тижнів.
З метою досягнення ремісії при лікуванні ендогенного увеїтупрепарат застосовують у дозі 5 мг/кг/добу, розподіленій на 2 прийоми, зінтервалом 12 год. Після досягнення терапевтичного ефекту дозу можна знижуватидо 1 – 0,5 мг/кг/добу. У тих випадках, коли спостерігається погіршенняклінічного стану хворих, можливо продовження терапії з поступовим зменшеннямдози за 4-тижневий інтервал до 2,5 мг/кг/добу. У тих випадках, коли післязниження дози спостерігається підвищення активності запальних процесів, дозунеобхідно підвищити до рівня, на якому протизапальна терапія була достатньою.Лайфмун можна застосовувати разом з глюкокортикостероїдами у тих випадках, колимонотерапія останніми була неефективною. Якщо протягом 3 місяців терапії Лайфмуномне було досягнуто бажаного ефекту, слід перейти на інше лікування.
При нормальноій функції нирок з метою досягнення ремісії при лікуванні нефротичногосиндрому препарат застосовують у дозі 5 мг/кг/добу, з поступовим зниженнямдо мінімальної ефективної дози. За наявності порушень функції нирок початковадоза не повинна перевищувати 2,5 мг/кг/добу. Далі дозу необхідно коригуватизалежно від ефекту (протеїнурія) і рівня креатиніну у сироватці, але доза длядорослих пацієнтів не повинна бути вищою за 5 мг/кг/добу та для дітей (у дваприйому) 6 мг/кг/добу Лайфмун можна застосовувати разом із низькими дозамиглюкокортикоїдів у разі резистентності до монотерапії останніми. За відсутностізадовільного ефекту від лікування протягом 3 місяців препарат відміняють.
З метою досягнення ремісії при лікуванні псоріазу препаратзастосовують у початковій дозі 2,5 мг/кг/добу, розподіленій на 2 прийоми, зінтервалом у 12 год. У разі недостатньої ефективності через 1 місяць лікуванняможна підвищити добову дозу до 5 мг/кг. Лікування препаратом слід припинити,якщо не спостерігалося задовільного ефекту протягом 6-тижневого курсу терапії удозі 5 мг/кг/добу. У пацієнтів, стан яких потребує швидкого досягнення ефекту,початкова добова доза може становити 5 мг/кг.
Лайфмун можна застосовувати для лікування дітей старше 6 роківу тих же дозах, що й для дорослих (з розрахунку на 1 кг маси тіла).
Прилікуванні пацієнтів похилого віку Лайфмун слід застосовувати під постійним наглядом лікаря і контролемрівня креатиніну у сироватці та рівня циклоспорину в крові, беручи до увагиможливе зниження функції нирок. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі,корекція дози Лайфмуну не потрібна.
Побічна дія. З бокутравного тракту та печінки: відчуття тяжкості у шлунку, втрата апетиту,нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки.
З боку серцево-судинної системи: відчуття жару у кінцівках, іноді –підвищення артеріального тиску.
З боку центральної нервової системи: іноді – головний біль, судоми, парестезії;рідко – м’язові судоми, м’язова слабкість, тремор.
З боку сечовидільної системи: зниження функції нирок.
З боку системи кровотворення: іноді – анемія, тромбоцитопенія.
Алергічні реакції: іноді – висипка на шкірі.
З боку водно-електролітного балансу: зміни електролітного складу, перебіг якихвідбувається безсимптомно, гіперкаліємія, гіпомагніємія.
Інші: гіпертрихоз, набряк ясен; підвищена втомлюваність, можлива поява болю усуглобах через підвищення концентрації сечової кислоти.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентівпрепарату, порушення функції нирок, порушення функції печінки, неконтрольованаартеріальна гіпертензія, інфекційні захворювання у гострій фазі (особливоспричинені вірусом Varicella zoster) у зв’язку із ризиком генералізаціїінфекції, злоякісні новоутворення (але при псоріазі можливо застосуванняЛайфмуну при злоякісних новоутвореннях шкіри), не призначають дітям до 6 років.
Передозування. Симптоми: почервоніння обличчя,кровоточивість ясен, тахікардія, головний біль, гіперестезія (поколювання укінцівках). Можливий розвиток порушень функції нирок, які оборотні та зникаютьпісля відміни препарату.
Лікування: за наявності відповідних показань проводятьсимптоматичну та підтримуючу терапію. Вивести препарат з організму можна шляхомпроведення неспецифічних заходів, у тому числі - промивання шлунка,стимулювання блювання. Застосування гемодіалізу чи гемоперфузії із активованимвугіллям неефективне.
Особливості застосування. За одну годину до прийому Лайфмуну не рекомендуєтьсяпити грейпфрутовий сік.
Необхідний постійний контроль за рівнем циклоспорину в крові пацієнтівпротягом усього курсу терапії Лайфмуном. Визначення концентрації циклоспорину вкрові здійснюється за допомогою радіоімунологічного методу із застосуванняммоноклональних антитіл, безпосередньо перед прийомом чергової дози. У пацієнтівпісля трансплантації органів концентрація циклоспорину в крові як примонотерапії, так і при комбінуванні Лайфмуну з преднізолоном, повинна становити800 - 500 нг/мл. Рівні циклоспорину необхідно визначати 2 рази на тиждень,протягом перших 2 тижнів після проведення трансплантації, один раз на тиждень -від третього до шостого тижня, а у разі амбулаторного лікування – один раз на2-3 місяці. Контроль стану пацієнта при підборі дози проводять через 2 доби.
Для пацієнтів після трансплантації органів дозу Лайфмуну регулюютьзалежно від рівня концентрації циклоспорину в крові. При появі ознакнефротоксичності слід підвищити дозу імунодепресивних препаратів і знизити дозуциклоспорину (із додержанням загального рівня імуносупресії). При порушенніфункції печінки слід застосовувати менші дози Лайфмуну. При аутоімуннихзахворюваннях верхню межу дозування регулюють залежно від рівня креатиніну усироватці крові. При підвищенні рівня креатиніну у сироватці крові більше, ніжна 30% порівняно з вихідними величинами, дозу Лайфмуну необхідно знизити. Якщозменшення дози циклоспорину не привело до зниження рівня креатиніну у сироватцікрові, застосування Лайфмуну необхідно припинити.
При підвищенні артеріального тиску на фоні терапії Лайфмуном необхіднонегайно розпочати антигіпертензивне лікування, причому перевагу у виборі сліднадавати тим препаратам, які фармакокінетично не мають небажаного впливу наЛайфмун. У тих випадках, коли антигіпертензивна терапія не приводить дозниження артеріального тиску, слід знизити дозу Лайфмуну.
Під час застосування Лайфмуну можливо виникнення гіперкаліємії або їїпосилення, тому необхідно контролювати рівень калію у сироватці крові у хворихіз значними порушеннями функції нирок. Лайфмун може спричинювати незначнеоборотне підвищення рівня ліпідів у крові, тому рекомендується визначати рівеньліпідів до початку лікування і через 1 місяць застосування Лайфмуну. Занаявності гіперліпідемії можна знижувати дозу Лайфмуну або коригувати вмістжиру в їжі.
Їжа з високим вмістом жиру може спричинити індукцію ліпази печінки, щопризводить до підвищення концентрації циклоспорину в крові. З метою запобіганнязміні біодоступності препарату протягом усього курсу терапії рекомендуєтьсявживання їжі з приблизно однаковим вмістом жиру.
У пацієнтів з глюкокортикозалежною нефропатією відбуваються зміниструктури нирок навіть при нормальних рівнях креатиніну у сироватці, томупацієнтам, які застосовували Лайфмун протягом 1 року і більше, доцільнопроводити біопсію нирок.
У разі виникнення лімфопроліферативних захворювань застосуванняЛайфмуну необхідно негайно припинити.
Пацієнтам, які застосовують Лайфмун, не рекомендується проведеннявакцинації живими ослабленими вакцинами через ризик підвищення реплікаціївірусу.
При появі слабкості та болю у м’язах під час застосування Лайфмунунеобхідно провести дослідження рівня креатинфосфокінази (через можливий ризикрозвитку рабдоміолізу та гострої печінкової недостатності).
З урахуванням того, що ніфедипін сприяє ушкодженню ясен, його не слідпризначати одночасно з Лайфмуном пацієнтам із захворюваннями ясен, які виниклина фоні застосування Лайфмуну.
Хворим на псоріаз, у разі появи нетипових для цієї хвороби шкірнихсимптомів, необхідно зробити біопсію шкіри.
Хворим, в яких були виявлені злоякісні новоутворення шкіри, призначенняЛайфмуну можливо тільки після відповідної терапії вищезазначеної онкологічноїпатології, а також за відсутності будь-якого альтернативного способу лікування.
У зв’язку з можливим ризиком появи злоякісних новоутворень шкірипацієнтам не рекомендується перебувати під сонцем або приймати ультрафіолетовіванни протягом усього терміну застосування Лайфмуну.
Пацієнти, які застосовують Лайфмун, повинні додержуватися суворогодієтичного режиму з низьким вмістом калію в їжі і не повинні прийматипрепарати, які підвищують рівень калію в крові, а також препарати, до складуяких входить калій.
Флавонові речовини, які є в соку грейпфрута, впливають на цитохром Р4503А.Тому не рекомендується пити грейпфрутовий сік протягом 1 год. до застосуванняЛайфмуну. Вживання алкоголю може підвищити рівень циклоспорину у хворих післятрансплантації нирки.
Після припинення застосування Лайфмуну іноді спостерігаються реакції“трансплантат – проти господаря”. У таких випадках рекомендується продовжитизастосування препарату, після чого звичайно досягається задовільний ефект.
Контроль лабораторних показників. При тривалому застосуванні Лайфмунунеобхідно постійно контролювати показники функції нирок (рівні креатиніну,сечовини та сечової кислоти у сироватці крові), печінки, рівень артеріальноготиску та калію у сироватці.
Вагітність і лактація. Застосування препарату під час вагітності талактації можливо лише в тому випадку, коли потенційна користь для матеріперевищує можливий ризик для плода. Циклоспорин здатний проникати крізьплацентарний бар’єр і виділятися з грудним молоком. Тому за необхідностізастосування препарату під час лактації годування груддю слід припинити. Досьогодні немає повідомлень про ембріотоксичну та тератогенну дії циклоспорину.
Взаємодія зіншими лікарськими засобами. Приодночасному застосуванні Лайфмуну з інгібіторами АПФ, противіруснимипрепаратами, антибіотиками групи аміноглікозидів, цефалоспоринів, амфотерициномВ, триметопримом, ко-тримоксазолом, ципрофлоксацином, мелфаном, НПЗСпідвищується нефротоксичність Лайфмуну.
Лайфмун приодночасному застосуванні підвищує ефект хінідину та його похідних, теофіліну тайого похідних, вальпроату натрію та його похідних.
Пероральніконтрацептиви, протигрибкові препарати (флуконазол, ітраконазол, кетоконазол),метронідазол, макроліди, пристинаміцин, блокатори кальцієвих каналів, блокаторигістамінових Н2-рецепторів, а також доксициклін і пропафенон здатніпідвищувати концентрацію циклоспорину в крові за рахунок інгібування ферментів,які беруть участь у метаболізмі та екскреції циклоспорину (цитохром Р4503А).
Протиепілептичні препарати(фенітоїн, карбамазепін), барбітурати, бензодіазепіни, бутирофенон та йогопохідні, аміноглютетимід, естрогени та комбіновані естроген-гестагенніпрепарати, фенотіазин та його похідні, рифампіцин, ізоніазид, метамізол, атакож сульфаміди і триметоприм здатні знижувати концентрацію циклоспорину вкрові за рахунок індукції ферментів, які беруть участь у метаболізмі таекскреції циклоспорину (цитохром Р4503А).
При одночасномузастосуванні з ловастатином і колхіцином підвищується ризик розвитку міопатії.
При комбінованійтерапії Лайфмуну з іміпенемом і циластином можливо підвищення концентраціїциклоспорину, що може стати причиною виникнення ознак нейротоксичності(тремтіння, підвищена збудливість).
При одночасномузастосуванні Лайфмуну з іншими імунодепресивними препаратами підвищується ризиквиникнення інфекцій та лімфопроліферативних захворювань.
Лайфмун можна застосовувати спільно з низькими дозами глюкокортикоїдівта/або з нестероїдними протизапальними засобами (НПЗС).
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі до 300С, у захищеномувід світла та недоступному для дітей місці. Запобігати заморожуванню.
Термінпридатності - 2 роки.