ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ВОЛЮВЕН (VOLUVEN®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: hydroxyethylstarch;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, майже безбарвний розчин;
склад: 100 мл розчину містять гідроксиетилкрохмалю 130/0,4-6 г, натрію хлориду-0,9 г;
допоміжні речовини: кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, вода дляін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та перфузійні розчини. Код АТС B05АA07.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Волювен являє собою розчин гідроксиетиловогокрохмалю (ГЕК), який одержують з амілопектину і характеризують за молекулярноюмасою і ступенем заміщення. Для Волювену середня молекулярна маса становить130000 Да, а ступінь заміщення – 0,38-0,45 (це означає, що на 10 глюкознихзалишків амілопектину припадають приблизно чотири гідроксиетилові групи).Гідроксиетиловий крохмаль структурно подібний до глікогену, що пояснює йоговисоку толерантність і низький ризик анафілактичних реакцій. Волювенвідрізняється високою стабільністю розчину і не дає флокуляції при коливанняхтемператури.
Фармакокінетика. Фармакокінетика гідроксиетилкрохмалів маєскладний характер і залежить від молекулярної маси і ступеня молекулярного заміщенняречовини. Після внутрішньовенного введення гідроксиетилкрохмалів молекулирозміром менше 60000-70000 Да (порогу ниркової фільтрації) швидко виводяться зсечею, а більші молекули, у тому числі і Волювен, розщеплюються α-амілазоюплазми крові, після чого теж виводяться нирками.
Середня молекулярна маса Волювену в перші хвилини після інфузіїстановить в плазмі крові in vivo 70000-80000 Да і залишається вище пороганиркової фільтрації протягом усього періоду лікування.
Через 30 хв після закінчення інфузії Волювену його концентрація вплазмі крові становить 75% від максимальної, а через 6 год знижується до 14%.При одноразовому введенні 500 мл Волювену молекули гідроксиетилового крохмалюповністю виводяться з організму через 24 год.
Після введення500 мл Волювену його кліренс з плазми крові становить 31,4 мл/хв. Післяодноразового введення 500 мл препарату час його напівжиття в плазмі крові впершій фазі виведення становить 1,4 год, а в другій – 12,1 год.
Навіть при щоденному введенні добровольцям 500 мл 10% розчину ГЕК130/0,4 протягом 10 днів істотного накопичення речовини в плазмі крові не буловиявлено.
У хворих зі стабільними порушеннями функцій нирок (від слабких дотяжких) і кліренсом креатиніну (КК) < 50 мл/хв величина ППК була помірновище (у 1,7 рази), ніж у хворих з КК > 50 мл/хв при однаковій дозі препарату(500 мл). Порушення функції нирок не впливало на час напіввиведення в кінцевійфазі виведення і на величину максимальної концентрації ГЕК у плазмі крові. ПриКК > 30 мл/хв із сечею виводилося 59% уведеної дози препарату, а при КК15-30 мл/хв – 51%.
Порівняно з ГЕК200/0,5 Волювен має поліпшену фармакокінетику (оптимізований метаболізм івиведення) при збереженні його плазмозамінного ефекту. При цьому відбулосяослаблення впливу препарату на систему гемостазу при багаторазовому введеннівисоких доз і зниження накопичення гідроксиетилового крохмалю в тканинах.
Показання для застосування.
– Лікування і профілактика гіповолемії і шоку при опіках, травмах,операціях.
– Гостра нормоволемічна гемодилюція.
– Терапевтична гемодилюція.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений для тривалої внутрішньовенної інфузії. Початковудозу 10-20 мл необхідно вводити повільно, пацієнт має перебувати під ретельнимнаглядом через можливість виникнення анафілактоїдних реакцій.
Добова доза і швидкість інфузії залежать від крововтрати, підтриманняабо відновлення гемодинаміки і від розведення крові (гемодилюції).
Максимальна добова доза становить 50 мл/кг маси тіла на добу.
У дітей до 2 років, які перенесли оперативні втручання (окрімкардіологічних), переносимість при застосуванні Волювену в процесі операційбула порівнянна з переносимістю 5% альбуміну.
Волювен застосовується для відновлення об’єму циркулюючої крові:
– у дорослих, максимальна добова доза – 50 мл/кг;
– у дітей віком 10-18 років, добова доза – 33 мл/кг;
– у дітей віком 2-10 років, добова доза – 25 мл/кг;
– у немовлят і дітей до 2 років, добова доза – 25 мл/кг.
Волювен можна вводити багаторазово протягом декількох днів, залежно відпотреб хворого. Тривалість лікування залежить від тривалості і тяжкостігіповолемії, від гемодинаміки і від гемодилюції.
Інструкції для персоналу
Слід уникати змішування препарату з іншими речовинами. Якщо увиняткових випадках в цьому є потреба, необхідно перевірити сумісністьпрепаратів (судячи з появи каламутності або осаду), дотримуватися правиласептики при змішуванні і забезпечити добре перемішування.
Використовувати негайно після відкриття флакона. Невикористаний розчинмає бути знищений. Застосування дозволяється, якщо розчин прозорий, а упаковканеушкоджена.
Побічна дія.
При застосуванні гідроксиетилкрохмалю в поодиноких випадках можутьспостерігатися реакції підвищеної чутливості різного ступеня тяжкості, зокрема анафілактоїдніреакції (нудота, блювання, кропив’янка тощо), грипоподібні симптоми (головнийбіль, м’язовий біль), набряк нижніх кінцівок.
У разі виникнення реакції непереносимості інфузію необхідно негайноприпинити і вжити відповідних невідкладних медичних заходів.
Під час уведення гідроксиетилового крохмалю може підвищуватися рівеньамілази в сироватці крові, що може заважати діагностиці панкреатиту.
Відомим побічним ефектом після тривалого уведення високих дозгідроксиетилкрохмалю є шкірний свербіж.
При високих дозах ефект дилюції може спричиняти розведення компонентівкрові, зниження гематокриту, а також факторів коагуляції та інших протеїнівплазми.
При введенні гідроксиетилового крохмалю можуть спостерігатися порушеннязгортання крові, які залежать від дози препарату.
Протипоказання.
– Підвищена індивідуальна чутливість до препарату;
– гіпергідратація;
– гіперволемія;
– хронічна серцева недостатність;
– тяжкі порушення системи згортання крові;
– внутрішньочерепна кровотеча;
– стан дегідратації, коли потрібна корекція водно-електролітногобалансу;
– тяжка ниркова недостатність з олігурією або анурією;
– застосування у пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі.
Передозування.
Як і при введенні інших плазмозамінних розчинів, передозування Волювенуможе призвести до перевантаження системи кровообігу (наприклад, до набрякулегенів). У такому випадку інфузію необхідно негайно припинити і, принеобхідності, ввести діуретик.
Особливості застосування.
При появі початкових симптомів анафілактоїдних реакцій введенняпрепарату повинно бути припинено.
Як і при введенні інших розчинів, при проведенні плазмозамінної терапіїнеобхідно уникати перевантаження рідиною. Ризик гіпергідратації особливозростає у разі серцевої недостатності або тяжких порушень функції нирок. Прилікуванні таких пацієнтів показання для вливання повинні бути уточнені.
При тяжкій дегідратації перевага повинна надаватися сольовим розчинам.Особлива обережність необхідна у разі тяжкої печінкової недостатності аборозладів згортання крові, зокрема в тяжких випадках хвороби Віллебранда.Важливо вводити достатню кількість рідини та регулярно контролювати функціюнирок і баланс рідини в організмі.
Потрібно контролювати електроліти сироватки крові.
Дози для дітей необхідно визначати індивідуально відповідно до потребдитини в колоїдах і з урахуванням тяжкості основного захворювання, показниківгемодинаміки і водного балансу.
Волювен можна вводити недоношеним дітям тільки після ретельної оцінкиспіввідношення ризик/користь.
Вагітність і лактація
Клінічних даних щодо застосування Волювену в період вагітності немає.Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого несприятливого впливуна перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи і постнатальнийрозвиток. Також не спостерігалося ознак тератогенності.
Волювен можна застосовувати під час вагітності тільки у випадках, колиочікувана користь від лікування переважає можливий ризик для плода.
Дотепер відсутні клінічні дані щодо застосування Волювену в періодлактації.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
При лікуванні пацієнтів, група крові яких не визначена, необхідно матина увазі, що введення великих об’ємів гідроксиетилкрохмалю може впливати нареакцію аглютинації і давати хибнопозитивні результати при визначенні групикрові.
Уведення гідроксиетилкрохмалю може спричиняти підвищення рівнясироваткової амілази. Цей ефект повинен розглядатися не як порушення з бокуфункції підшлункової залози, а як результат утворення комплексугідроксиетилкрохмалю з амілазою з наступною затримкою його виведення черезнирки і ненирковими шляхами.
Дотепер випадки взаємодії Волювену з іншими лікарськими засобаминевідомі.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, притемпературі не вище 25°C. Не заморожувати!
Термін придатності – 3 роки. Препарат не дозволяється використовуватипісля закінчення терміну придатності.