ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ГЕКОДЕЗ
(Hecodesum)
Загальна характеристика:
хімічна назва: гідроксиетильований крохмаль;
основні фізико-хімічні властивості: злегка опалесцююча безбарвна або слабкожовтувата стерильна апірогенна рідина; рН 4-7; осмолярність – 308 мОсмоль/л;іонний склад: натрій-іон – 154 ммоль/л; хлорид-іон – 154 ммоль/л;
склад: 100 мл розчину містять гідроксиетилкрохмалю із середньою молекулярноюмасою 200 000 і середнім молекулярним заміщенням (МЗ) 0,5 – 6,0 г; натріюхлориду 0,9 г;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники і перфузійні розчини. Препаратигідроксиетильованого крохмалю. Код АТС В05А А07.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Колоїдний плазмозаміннийізотонічний розчин гідроксиетильованого крохмалю - високомолекулярногосполучення, що одержують із крохмалю кукурудзи воскової стиглості шляхомчасткового гідролізу амілопектину з подальшим гідроксиетилюванням. За рахунокздатності зв’язувати та утримувати воду препарат збільшує об’єм циркулюючоїкрові на 85-100% від введеного об’єму протягом 4-6 годин після інфузії.Відновлює порушену гемодинаміку, поліпшує мікроциркуляцію, реологічні властивостікрові (за рахунок зниження показника гематокриту), зменшує в’язкість плазми,підвищує поступово колоїдно-осмотичний і центральний венозний тиск пропорційновведеному об’єму, знижує агрегацію тромбоцитів і перешкоджає агрегаціїеритроцитів. Подібність структури гідроксиетилкрохмалю до структури глікогенупояснює високий рівень переносимості.
Фармакокінетика. Період напіввиведення препарату після закінчення4-годинної інфузії (500 мл) становить 5-6 годин, показник кліренсу препарату - 7,33мл/хв. Максимальна концентрація в сироватці - 11,1±2,7 мг/мл. Невеликакількість гідроксиетилкрохмалю накопичується в тканинах (головним чином уклітинах ретикуло-ендотеліальної системи) без токсичної дії на печінку, легені,селезінку та лімфовузли. Розщеплюється амілазою до низькомолекулярнихфрагментів (менше 70 000), що виводяться нирками (за 24 год близько 70%введеної дози) і жовчю.
Показання для застосування. Гіповолемія; профілактика і лікуваннягіповолемічного шоку при опіках, травмах, операціях; необхідність проведенняізоволемічної гемодилюції.
Спосіб застосування та дози. Препарат призначений для внутрішньовеннихінфузій. Перші 10-20 мл слід вводити повільно, контролюючи стан пацієнта черезможливість розвитку анафілактоїдних реакцій. Дозу, швидкість і тривалістьвведення встановлюють залежно від тяжкості крововтрати і гіповолемії, значеннягематокриту.
Добова рекомендована доза для дітей старше 10 років і дорослих длякомпенсації об’єму циркулюючої крові звичайно становить 250-1 000 мл.Максимальна добова доза - 33 мл/кг (2 г гідроксиетильованого крохмалю/кг).Рекомендована швидкість інфузії (за відсутності гострої ситуації) – 500 мл за30 хвилин.
При септичному і опіковому шоці швидкість інфузії повинна бути нижчою івизначатись індивідуально в кожному випадку. При терапевтичній гемодилюціїпрепарат застосовують за багатоденною інфузійною схемою, добова доза длядорослих звичайно становить 500 мл. Курсова доза становить 5 л і повиннарозподілятися на термін лікування протягом 4 тижнів.
Побічна дія. Анафілактоїдні реакції (нудота, блювання,тахікардія, підвищення температури тіла, озноб, кропив’янка), грипоподібнісимптоми (головні і м’язові болі, болі в попереку), набряк нижніх кінцівок,збільшення слинних залоз, порушення кровообігу. Вкрай рідко - анафілактичнийшок (аж до зупинки серця і дихання). Підвищення рівня амілази в плазмі (непов’язано з проявами панкреатиту), зрідка, при застосуванні високих доз -виражений шкірний свербіж. При використанні великих доз - подовження часу кровотечіі порушення кислотно-лужного стану.
Протипоказання. Гіперчутливість, гіперволемія, гіпергідратація,черепно-мозкова травма з підвищенням внутрішньочерепного тиску, тяжка серцеванедостатність, ниркова недостатність з наявністю оліго- або анурії, рівенькреатиніну в сироватці крові більше 2 мг/дл, тяжкий геморагічний діатез,дитячий вік до 10 років.
Передозування. При появі початкових симптомів анафілактоїднихреакцій введення препарату треба припинити. Хворого необхідно перевести влежаче положення з опущеною верхньою частиною тіла, звільнити дихальні шляхи.Внутрішньовенно вводять адреналін
(1:1 000), контролюючи пульс і артеріальний тиск (за необхідностівведення адреналіну можна повторити). Потім внутрішньовенно призначають 5%розчин альбуміну, 250-1 000 мг преднізолону та антигістамінні препарати.Пацієнти повинні знаходитися під невпинним медичним спостереженням, додатковітерапевтичні заходи повинні вживатися залежно від стану пацієнта.
Введення високих доз препарату призводить до гемодилюції,зниження гематокриту, вмісту гемоглобіну і білка плазми. Значення гемоглобінунижче 10 г/100 мл і гематокриту нижче 27% вважаються критичними. При зниженніконцентрації в плазмі загального білка менше 5 г/л показано введення альбуміну.При крововтраті понад 20-25% об’єму суцільної крові показано додаткове введенняеритроцитарної маси.
Особливості застосування. Лікування слід проводити під контролем об’ємуциркулюючої крові, вмісту іонів, лейкоцитів, тромбоцитів, гемоглобіну,показників згортання крові, функції нирок. Особливої обережності сліддотримуватися стосовно пацієнтів з набряком легенів, декомпенсованою серцевоюнедостатністю, порушенням функції нирок, хронічними захворюваннями печінки,хворих на гіпофібриногенемію, геморагічний діатез (рекомендується попередньоввести кристалоїдні розчини).
На початку терапії потрібно проводити контроль вмісту креатиніну всироватці. При граничних значеннях рівня креатиніну 106-177 мкмоль/л(компенсована ниркова недостатність) необхідно ретельно зважувати можливість інеобхідність проведення терапії та обов’язково здійснювати частий контрольрідинного балансу, а також показників затримки сечі. Слід враховувати ризикперевантаження системи кровообігу при занадто швидкому введенні або введеннівеликих об’ємів препарату, а також мати на увазі, що гідроксиетилкрохмаль можевпливати на клініко-біохімічні показники (швидкість осідання еритроцитів, вмістглюкози, білка, жирних кислот, холестерину, сорбітдегідрогенази, питома вагасечі). При шокових станах, зумовлених в основному, втратою води та електролітів(сильне блювання, пронос, опіки), після початкового лікування препаратомподальше лікування слід проводити за допомогою збалансованого розчинуелектролітів. Під час лікування необхідно забезпечити достатнє надходженнярідини в організм. Після внутрішньовенного введення препарату помітно зростаєрівень амілази в крові, який повертається до норми через 3-5 днів.
Введення препарату хворим на цукровий діабет не супроводжуєтьсяпідвищенням рівня глюкози в крові, тому препарат можна вводити хворим надіабет.
При тривалому щоденному застосуванні в середніх (500 мл/добу) абовисоких (1 000 мл/добу) дозах може виникати шкірний свербіж, що важкопіддається лікуванню. Свербіж може виявлятися через кілька тижнів після закінченнялікування і продовжуватися місяцями.
Дані про безпеку застосування препарату для лікування дітей до 10років, вагітних і жінок які годують груддю, відсутні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Фармацевтично несумісний з розчинами іншихлікарських засобів. Збільшує нефротоксичність аміноглікозидних антибіотиків.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі від +4 до +25°С. Термін придатності – 2 роки. Незмочуваністьвнутрішньої поверхні не є протипоказанням для застосування. Заморожуванняпрепарату не допускається.