ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
БІСЕПТОЛ®
(BISEPTOL®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: co-trimoxazole;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого зжовтуватим відтінком кольору, круглої форми, пласки з обох боків, з гладкоюповерхнею, гравіровані з одного боку літерами “Bs”, таблетки Бісептол 400/80 мгдодатково мають розділову ризку;
склад: 1 таблетка Бісептол 100/20 мг містить: сульфаметоксазолу 100мг, триметоприму 20 мг;
1 таблетка Бісептол 400/80 мг містить:сульфаметоксазолу 400 мг, триметоприму 80 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк,магнію стеарат, спирт полівініловий, метилу гідроксибензоат, пропілугідроксибензоат, пропіленгліколь.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системногозастосування. Код АТС J01E E01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Комбінований бактерициднийпрепарат, який містить сульфаметоксазол – сульфаніламід із середньою тривалістюдії, що інгібує синтез фолієвої кислоти шляхом конкурентного антагонізму зпара-амінобензойною кислотою, і триметоприм – інгібітор бактеріальної редуктазидегідрофолієвої кислоти, відповідний за синтез біологічно активноїтетрагідрофолієвої кислоти.
Сполучення компонентів, що діє на один ланцюгбіохімічних перетворень, приводить до синергізму протибактеріальної дії іповільнішому розвитку нечутливості бактерій.
Ко-тримоксазол активний in vitro проти E. Coli (утому числі ентеропатогенних штамів), індолопозитивних штамів Proteus spp. (утому числі P. vulgaris), Morganella morganii, Klebsiella spp., Proteusmirabilis, Enterobacter sp., Hemophilus influenzae, Str. рneumoniae, Shigellaflexneri, Shigella sonnei.
Фармакокінетика. Обидва компоненти препаратушвидко всмоктуються у кров з травного тракту. Максимальна концентрація обохскладових у сироватці досягається через 1–4 години після перорального прийому.Триметоприм зв’язується із білками сироватки на 70%, сульфаметоксазол – на44-62%.
Розподіл обох компонентів відрізняється: сульфаметоксазолрозподіляється виключно в позаклітинному середовищі, триметоприм – в усіхрідинах організму.
Висока концентрація триметоприму визначається у секретібронхіальних залоз, передміхуровій залозі та в жовчі. Концентраціясульфаметоксазолу у рідинах організму дещо нижча. Обидві сполуки у високихконцентраціях з’являються у мокротинні, виділеннях піхви та в рідині середньоговуха.
Об’єм розподілу сульфаметоксазолу складає 360 мл/кг,триметоприму – 2000 мл/кг. Обидва компоненти метаболізуються у печінці:сульфаметоксазол – шляхом ацетилювання і зв’язування з глюкуроновою кислотою,триметоприм – шляхом окислення та гідроксилювання.
Виводиться в основному нирками шляхом фільтрування таактивної канальцевої секреції. Концентрація активних сполучень у сечі значновища ніж у крові. Протягом 72 годин із сечею виводиться 84,5% прийнятої дозисульфаметоксазолу і 66,8% – триметоприму.
Період напіввиведення складає 10 годин длясульфаметоксазолу і 8–10 годин – для триметоприму. У разі недостатності нирокперіод напіввиведення обох компонентів подовжується.
Сульфаметоксазол і триметоприм проникає у жіночемолоко та надходить до кровообігу плода.
Показання для застосування.
Інфекції сечовивідних щляхів, спричинені чутливимидо препарату штамами E. Coli, Klebsiella spp., Enterobacter sp., Morganellamorganii, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris.
Гостре запалення середнього вуха спричинене чутливими допрепарату H. influenzae, Str. Рneumoniae.
Загострення хронічного бронхіту спричинене чутливимидо препарату H. influenzae, Str. Рneumoniae.
Бактеріологічно підтверджене запалення легенів,збудником якого є Pneumocystis carinii, і профілактика заражень циммікроорганізмом у хворих з ознаками ризику ( наприклад, інфіковані ВІЛ).
Інфекції травного тракту, спричинені чутливими допрепарату Shigella flexneri, Shigella sonnei.
Діарея мандрівника, спричинена ентеротоксигеннимиштамами E. Coli.
Токсоплазмоз.
Нокардіоз.
Спосіб застосування та дози.
Запалення сечових шляхів, інфекції травного тракту,спричинені Shigella і загострення хронічного бронхіту у дорослих: середняпероральна доза – 960 мг (2 таблетки Бісептолу 400/80 мг, 8 таблеток Бісептолу100/20 мг) 2 рази на добу.
При запаленнях сечових шляхів препарат приймаютьпротягом 10–14 днів, при загостренні хронічного бронхіту – протягом 14 днів,при інфекціях травного тракту, спричинених Shigella – 5 днів.
У хворих з кліренсом креатиніну 15–30 мл/хв. дозутреба зменшити наполовину. Якщо кліренс креатиніну менше 15 мл/хв.,застосування препарату не показано.
Запалення сечових шляхів, інфекції травного тракту,спричинені Shigella і гострий отит у дітей: 48 мг/кг (40/8 мг/кг) маси тіла надобу в 2 прийоми через 12 годин. Доза для дітей не повинна перевищувати дозидля дорослих.
При запаленнях сечових шляхів і гострому запаленнісереднього вуха препарат приймають протягом 10 днів, при інфекціях травноготракту, спричинених Shigella – 5 днів.
При діареї мандрівника призначають 960 мг (2таблетки Бісептолу 400/80 мг, 8 таблеток Бісептолу 100/20 мг) через 12 годин.
Пневмонія спричинена Pneumocystis carinii у дорослихта дітей:
пропонована доза в осіб з підтвердженим запаленнямстановить 90–120 мг/кг (75/15 мг/кг – 100/20 мг/кг) маси тіла препарату на добуу дозах, які треба приймати кожні 6 годин протягом 14–21 днів.
Профілактика пневмонії, яка викликаєтьсяPneumocystis carinii, для дорослих – 900/60 мг препарату один раз на добу.
Добова доза не повинна перевищувати 1920 мг (16таблеток по 100/20 мг, 4 таблетки по 400/80 мг).
Побічна дія.
Найчастішінебажані дії під час лікування Бісептолом з боку травного тракту (нудота,блювання, відсутність апетиту) та шкірні алергічні реакції (висип,кропив’янка).
Рідкоможуть виникати симптоми небезпечні для життя: синдром Стівенса-Джонсона,токсично-розпливчастий некроз шкіри (синдром Лайєлла), гострий некроз печінки,апластична анемія.
Крімцього серед небажаних ефектів є:
-система кровотворення: гемолітична анемія, мегалобластична анемія,еозинофілія,метгемоглобінемія, гіпопротромбінемія;
-підвищена чутливість: міокардит алергічної природи, озноб, підвищенатемпература після застосування препарату, світлобоязнь, анафілактичні реакції,судинні набряки, свербіж шкіри, хвороба Шенлейн-Геноха, кропів’янка, поліморфнаеритема, загальні шкірні реакції, відшароване запалення шкіри, алергічнівисипи, сироваткова хвороба.
Рідко– вузликовий періартеріїт, вовчаковий синдром.
-травний тракт: пронос, біль у животі, відсутність апетиту, нудота,псевдодифтерійне запалення кишок, блювання, збільшення рівнів печінкових ензимівта креатиніну у сироватці крові, запалення слизової оболонки порожнини рота,язика, підшлункової залози, гепатит (інколи з холестатичною жовтяницею);
-сечостатева система: ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит,нефротоксичний синдром, анурія, збільшення небілкового азоту та креатиніну усироватці;
-метаболізм: гіперкаліємія, гіпонатріємія;
-нервова система: апатія, менінгіт, атаксія, головний біль, депресія, судоми,галюцинації, знервованість, шум у вухах, запалення периферичних нервів;
-система внутрішньої секреції: сульфаніламіди мають хімічну спорідненість додеяких антитиреоїдних препаратів, сечогінних (ацетазоламіду і тіазиду), а такождо пероральних протидіабетичних ліків, що може бути причиною перехресноїалергії. Рідко – гіпоглікемія, збільшення діурезу.
-скелетно-м’язова система: біль у суглобах, м’язах;
-органи дихання: задишка, кашель, інфільтрати у легенях.
-різне: слабкість, відчуття втоми, безсоння.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до сульфаметоксазолу аботриметоприму.
Мегалобластична анемія, викликана нестачею фолієвоїкислоти.
Вагітність та годування груддю.
Вік до 2 місяців життя.
Тяжка ниркова і печінкова недостатність.
Передозування.
Невідомо, яка доза Бісептолу може бути небезпечноюдля життя. При передозуванні сульфаніламідів спостерігається відсутністьапетиту, колікоподібний біль, нудота, блювання, запаморочення, головний біль,сонливість, втрата свідомості. Може з’явитися пропасниця, гематурія, такристалурія, пригнічення функції кісткового мозку, гепатит.
При гострому передозуванні триметоприму можевиникнути нудота, блювання, запаморочення, головний біль, психічна депресія,сплутаність свідомості, пригнічення функції кісткового мозку.
Припояві симптомів передозування необхідно припинити застосування препарату,викликати блювання, прийняти велику кількість рідини, якщо діурез недостатній,а функція нирок нормальна. Підкислення сечі прискорить виведення триметоприму,але може збільшити ризик кристалізації сульфаніламіду в нирках. Слід контролюватикартину крові, електроліти сироватки та інші біохімічні показники хворого. Припояві пошкодження кісткового мозку або симптомів гепатиту слід застосуватитипове в таких випадках лікування. Гемодіаліз мало ефективний.
Прихронічному отруєнні спостерігається тромбоцитопенія, лейкопенія абомегалобластна анемія. В такому випадку слід застосовувати лейковорин (5 – 15 мгна добу).
Особливості застосування.
Застереження і спеціальні заходи при застосуванні.
Треба обережно застосовувати Бісептол при лікуванніхворих з недостатньою функцією печінки або нирок, нестачею фолієвої кислоти(наприклад, люди похилого віку, хворі на алкоголізм, хворі, які лікуютьсяпротисудомними препаратами, хворі на синдром зниженого всмоктування або особи,що недоїдають), з тяжкими алергічними симптомами, хворих на астму та припорушенні кровотворення.
Пацієнти повинні споживати достатню кількість рідини дляпопередження кристалурії і закупорки канальців нирок.
При більш тривалому лікуванні необхідно ретельно слідкуватиза картиною крові, функцією печінки і нирок.
У хворих літнього віку при лікуванні Бісептоломзбільшується ризик ушкодження нирок або печінки, тяжкі шкірні реакції,загальмованість утворення кров’яних тілець.
У хворих на СНІД, що застосовують Бісептол у зв’язкуз пневмоцистним зараженням, частіше виникають такі симптоми, як: висип,пропасниця, лейкопенія, збільшення рівнів амінотрансфераз, гіперкаліємія тагіпонатріємія.
Під час лікування необхідно уникати прямогосонячного опромінювання (у зв’язку з фотосенсібілізацією).
Не застосовувати для лікування тонзилітів,викликаних β-гемолітичними стрептококами.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами іобслуговувати механізми
Препарат не викликає зниження психофізичноїактивності на здатність керувати транспортними засобами і обслуговуватимеханізми.
Впливна результати лабораторних досліджень
Триметопримможе впливати на результати визначення концентрації метотрексату у сироватціензиматичним методом, але не впливає на них при радіоімунологічному методівизначення.
Ко-тримоксазол може підвищувати приблизно на 10%результати тесту Яффе з основним пікратом на креатинин.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Нестероїдні протизапальні засоби, протидіабетичніпохідні сульфонілсечовини, дифенін, непрямі антикоагулянти, барбітуратипосилюють ризик виникнення побічних ефектів.
Аскорбінова кислота підвищує кристалурію.
Ухворих літнього віку поєднання Ко-тримоксазолу з деякими сечогінними ліками,особливо тіазидами, збільшує ризик тромбоцитопенії.
Ко-тримоксазолможе підвищувати концентрацію дигоксину в сироватці крові, особливо у літніххворих.
Приодночасному застосуванні препарату з трициклічними антидепресантами знижуєтьсяактивність останніх.
Препаратзнижує надійність пероральної контрацепції.
Ко-тримоксазолможе посилювати дію ліків, які гальмують згортання крові, що потребує зменшеннядози цих ліків.
Препаратгальмує метаболізм фенітоїну: в осіб, які вживають обидва препарати, тривалістьперіоду напіввиведення фенітоїну збільшується приблизно на 39%, а кліренсфенітоїну знижується приблизно на 27 %.
Ко-тримоксазолзбільшує концентрацію вільної фракції метотрексату у сироватці за рахуноквитиснення його із зв’язків з білками.
Приодночасному застосуванні препарату хворими, які приймають піримітамін дляпрофілактики малярії в дозі вище 25 мг/тиждень, у них може розвитисямегалобластична анемія.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25°С у недоступному длядітей місці.
Термін придатності – 5 років.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності,вказаного на упаковці.