ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
БАКТРИМ
(BACTRIM)
Загальна характеристика:
міжнародна назви: ко-тримоксазол;
основні фізико-хімічні властивості: гомогенна суспензія із фруктовим запахом, від жовтувато-білого дооранжевого кольору;
склад: 5 мл сиропу містить: триметоприму - 40 мг ісульфаметоксазолу - 200 мг;
допоміжні речовини: целюлоза дисперсна, метилпарагідроксібензоат,пропілпарагідрокси-бензоат, сорбіт 70%, полісорбат 80, коригент банановий 85509Н, коригент ванільний 73690-36, вода очищена.
Форма випуску. Сироп для внутрішнього застосування.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.Сульфаніламідний препарат, комбінований з триметопримом. Код АТС J01E E01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Бактрим містить дві активні речовини, які маютьсинергічну дію, блокуючи два ферменти, що каталізують послідовні стадії біосинтезуфолієвої кислоти в мікроорганізмах. Завдяки цьому механізму, бактерицидна діяin vitro досягається звичайно вже при таких концентраціях, в яких окремікомпоненти виявляють лише бактеріостатичний ефект. Крім того, Бактрим частобуває ефективний проти збудників, стійких до одного з його компонентів. Ризикрозвитку полірезистентності зводиться до мінімуму.
In vitro антибактеріальна дія Бактриму охоплює широкий спектргрампозитивних і грамнегативних патогенних та умовно патогеннихмікроорганізмів.
Звичайно чутливі збудники (чутливі МІК < 80 мг/л):
коки: Branhamella catarrhalis;
грамнегативні палички: Haemophilus influenzae(β-лактамазо-позитивні, β-лактамазо-негативні), Haemophilusparainfluenzae, E. coli, Citrobacter freundii, інші Citrobacterspp., Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, інші Klebsiellaspp., Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Hafnia alvei,Serratia marcescens, Serratia liquefaciens, інші Serratia spp.,Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii,Shigella spp., Yersinia enterocolitica, інші Yersinia spp.,Vibrio cholerae, Alcaligenes faecalis, Pseudomonas cepacia, Burkholderia(Pseudomonas) pseudomallei.
На підставі клінічного досвіду наступні збудники також мають бутизазначені як чутливі: Brucella, Listeria monocytogenes, Nocardiaasteroides, Pneumocystis carinii, Cyclospora cayetanensis.
Частково чутливі збудники (МІК = 80 - 160 мг/л):
коки: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі таметицилін-резистентні), Staphylococcus spp. (коагулазо-негативні), Streptococcuspneumoniae (пеніцилін-чутливі та пеніцилін-резистентні);
грамнегативні палички: Haemophilus ducrei,Providencia rettgere, інші Providencia spp., Salmonella typhi,Salmonella enteritidis, Stenotrophomonas maltophilia (колишні Xanthomonasmaltophilia), Acinetobacter lwoffi, Acinetobacter anitratus (головн. A.baumanii), Aeromonas hydrophilia.
Mycoplasma spp., Mycobacterium tuberculosis, Pseudomonas aeruginosa іTreponema pallidum, як правило, стійкі до препарату.
При інфекціях, викликаних частково чутливими мікроорганізмами,рекомендується провести пробу на чутливість, щоб виключити можливурезистентність збудника.
Чутливість до Бактриму можна визначити стандартними засобами,наприклад, методом дисків або методом розведення, що рекомендував Національнийкомітет з клінічних лабораторних стандартах (НККЛС).
НККЛС рекомендує такі критерії чутливості:
| | Метод дисків, діаметр зони пригнічення росту (мм)
| Метод розведення,** МІК (мг/мл)
|
| ТМ
| СМЗ
|
| Чутливі Частково чутливі Стійкі
| ³16 11-15 £ 10
| £2 4 ³ 8
| £38 76 ³ 152
|
Диск: 1.25 mг ТМ і 23.75 mг СМЗ.
** ТМ і СМЗ у співвідношенні 1 : 20.
Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості триметоприму тасульфаметоксазолу дуже схожі. Після одноразового прийому 160 мг триметоприму та800 мг сульфаметоксазолу максимальні концентрації триметоприму в плазмістановлять 1,5 - 3 mг/л, а сульфаметоксазолу - 40 - 80 mг/л. При багаторазовомуприйомі через кожні 12 годин концентрації обох речовин стабілізуються возначених межах без будь-якого ризику кумуляції. Об’єм розподілу триметопримудорівнює 69 - 133 л, сульфаметоксазолу - 10 - 16 л. Періоди напіввиведення двохкомпонентів дуже близькі одне до одного (в середньому – 10 годин длятриметоприму і 11 годин для сульфаметоксазолу).
При вищезазначених концентраціях 42 - 46% триметоприму і 66%сульфаметоксазолу зв''язані з білками плазми.
Дослідження на тваринах і людині показали, що Бактрим добре проникає втканини. Більша кількість триметоприму і дещо менша кількість сульфаметоксазолунадходять з кровотоку в інтерстиціальну та інші позасудинні рідини організму. Утому відношенні, в якому вони присутні в препараті, концентрації триметоприму ісульфаметоксазолу перевищують мінімальні пригнічуючі концентрації для більшостіпатогенних мікроорганізмів.
Обидвіречовини, а також їхні метаболіти виводяться майже виключно нирками, при цьомублизько 20% триметоприму і 20% сульфаметоксазолу – у незміненому вигляді. Навідміну від деяких метаболітів триметоприму, метаболіти сульфаметоксазолу немають антибактеріальної активності.
Показання для застосування.
Інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт, бронхоектази,пневмонія (у тому числі викликана Pneumocystis carinii), фарингіт, ангіна (приінфекціях, викликаних b-гемолітичними стрептококами групи А, частота ерадикаціїне цілком достатня), синусит, середній отит.
Інфекції нирок і сечовивідних шляхів: гострий та хронічний цистит, пієлонефрит,уретрит, простатит.
Інфекції шлунково-кишкового тракту, у тому числі черевний тиф і паратиф,включаючи випадки стійкого носійства; бактеріальна дизентерія, холера (удоповнення до відновлення рідини і електролітів).
Інфекції шкіри і м''яких тканин: піодермія, фурункульоз, абсцеси таінфіковані рани.
Інші бактеріальні інфекції: гострий і хронічний остеомієліт, гострий бруцельоз,септицемія, викликана чутливими збудниками, нокардіоз, міцетома (окрімвикликаної справжніми грибками), південноамериканський бластомікоз.
Спосіб застосування та дози. Для дорослих і дітей старших 12 років:
| | Сироп (мірні ложки)
|
| | Ранок
| Вечір
|
| Звичайна доза
Мінімальна доза і доза для тривалого лікування (понад 14 днів)
Підвищена доза (в особливо тяжких випадках)
| 4
2
6
| 4
2
6
|
Бактрим краще всього вживати після їжі з достатньою кількістю рідини.
Дозування в особливих випадках.
А). Гонорея:
10 мірних ложок сиропу вранці та ввечері.
Б). Пневмонія, викликана Pneumocystis carinii:
рекомендована доза становить до 20 мг триметоприму і до 100 мг сульфаметоксазолуна 1 кг маси тіла на добу, поділені на рівні дози кожні 6 годин протягом 14днів.
В). Дозування у дітей:
режим дозування для дітей приблизно відповідає добовій дозі, якастановить 6 мг триметоприму та 30 мг сульфаметоксазолу на 1 кг маси тіла. Притяжких інфекціях дози для дітей можна збільшити на 50%.
Г). Дозування у хворих зпорушенням функції нирок:
| Кліренс креатиніну
| Рекомендований режим дозування
|
| > 30 мл/мин
15-30 мл/мин
< 15 мл/мин
| Звичайна доза
Половина звичайної дози
Застосовувати Бактрим не рекомендується
|
Побічна дія. Рекомендовані дози Бактриму звичайно добрепереносяться. Якщо побічні реакції й виникають, вони, як правило, вираженіслабко.
Описані такі побічні дії (в порядку частоти виникнення):
шлунково-кишкові: нудота (з блюванням або без), стоматит, діарея,поодинокі випадки гепатиту, окремі випадки псевдомембранозного ентероколіту.
Шкірні висипи, що обумовлені прийомом ліків: вони звичайно бувають легкими і швидкозникають після відміни препарату. Як і у багатьох інших препаратів, упоодиноких випадках прийом Бактриму супроводжувався розвитком мультиформноїеритеми, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичним епідермальним некролізом(синдромом Лайєла).
Гематологічні зміни: більшість змін, що спостерігалися, булислабко вираженими, безсимптомними і зникали після відміни препарату. Найчастішевідзначалися лейкопенія, нейтропенія і тромбоцитопенія. У вкрай поодинокихвипадках можуть виникати агранулоцитоз, мегалобластна анемія, панцитопенія абопурпура. Існують повідомлення про випадки панцитопенії у пацієнтів, якіприймали комбінацію триметоприму з метотрексатом (див. “Взаємодія з іншимилікарськими засобами”).
Як і на інші препарати, у хворих з підвищеною чутливістю можутьвиникати алергічні реакції.
Існують повідомлення про окремі випадки легеневих інфільтратів,подібних тим, що виникають при еозинофільному або алергичному альвеоліті. Вониможуть виявлятися такими симптомами, як кашель або задишка. При раптовій появіабо посиленні цієї симптоматики потрібно повторно обстежити хворого ірозглянути питання про припинення лікування Бактримом.
Описаніпоодинокі випадки виникнення асептичного менінгіту або менінгеальноподібноїсимптоматики.
Протипоказання. Бактрим протипоказаний хворим з вираженим ураженнямпаренхіми печінки. Він протипоказаний також хворим з тяжкою нирковоюнедостатністю, якщо немає можливості періодично визначати концентраціїпрепарату в плазмі.
Існує підвищений ризик тяжких побічних реакцій у хворих старечого віку,а також у хворих з ускладнюючими станами, наприклад, порушенням функції нирокі/або печінки, або при одночасному прийомі інших препаратів (у цьому разіступінь ризику залежить від величини дози і тривалості лікування). Існуютьповідомлення про летальні випадки, хоча й поодинокі, пов''язані з такимипобічними реакціями, як дискразія крові, синдром Стівенса-Джонсона, токсичнийепідермальний некроліз (синдром Лайєла) і блискавичний некроз печінки.
Щоб звести до мінімуму небезпеку побічних реакцій, тривалість лікуванняБактримом повинна бути якомога коротшою, особливо у хворих літнього і старечоговіку. При ураженні нирок дозу слід скорегувати згідно з вказівками розділу"Дозування в особливих випадках".
Якщо Бактрим призначають протягом тривалого часу, слід регулярновизначати число формених елементів крові. При значному зниженні числабудь-якого форменого елементу крові прийом Бактриму слід відмінити.
Хворим з тяжкими гематологічними захворюваннями Бактрим можнапризначати лише як виняток. В окремих випадках препарат призначали хворим налейкози, що одержували цитостатики, при цьому жодних побічних дій на кістковиймозок або периферичну кров не спостерігалося.
Внаслідок можливості гемолізу Бактрим слід призначати хворим здефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази лише за абсолютними показаннями і вмінімальних дозах.
При перших ознаках шкірного висипу або іншої серйозної побічної реакціїлікування потрібно негайно припинити.
Бактрим не слід призначати хворим з підвищеною чутливістю досульфонамідів або триметоприму в анамнезі.
З міркувань безпеки, Бактрим протипоказаний при вагітності. Якщонаявність вагітності виключити не можна, необхідно співставити можливий ризиквід застосування препарату з його очікуваним терапевтичним ефектом.
Хоча триметоприм і сульфаметоксазол проникають в грудне молоко, прийомБактриму матерями-годувальницями практично не співставляється з ризиком длядитини. Якщо Бактрим призначається вагітним або матерям-годувальницям, їм слідодночасно приймати фолієву кислоту у дозі 5 мг на добу.
Бактрим не можна призначати недоношеним дітям, а також новонародженимперших 6 тижнів життя.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У хворих літнього і старечого віку, щоприймали водночас деякі діуретики (в основному, тіазиди), спостерігаласяпідвищена частота тромбоцитопенії.
Повідомлялося, що у хворих, які приймають антикоагулянт варфарин,Бактрим може викликати збільшення протромбінового часу. Про можливість такоївзаємодії слід пам''ятати при призначенні Бактриму хворим, що вже одержуютьантикоагулянти. У цих випадках необхідно ще раз визначити час згортання крові.
Бактрим може пригнічувати печінковий метаболізм фенітоїну. Післяпризначення Бактриму в звичайних клінічних дозах спостерігалося збільшенняперіоду напіввиведення фенітоїну на 39% і зменшення швидкості його метаболічногокліренсу на 27%. При одночасному призначенні обох препаратів важливо стежити занадлишковою дією фенітоїну.
Сульфонаміди можуть також витісняти метотрексат із зв’язків з білкамиплазми, збільшуючи, таким чином, концентрації вільного метотрексату.
Існують повідомлення про випадки панцитопенії у пацієнтів, які приймаликомбінацію триметоприму з метотрексатом (див. “Побічна дія”). Триметоприм маєнезначну спорідненість з чоловічою дегідрофолатною редуктазою проте можепідвищити токсичність метотрексату і спричинити розвиток гематологічноїпобічної взаємодії з метотрексатом, особливо в присутності інших факторівризику – таких як старечий вік, гіпоальбумінемія, погіршена функція нирок,знижений резерв кісткового мозку. Така побічна дія препарату може проявитисяособливо тоді, коли метотрексат дається у великій дозі. Рекомендується лікуватитаких пацієнтів фолієвою кислотою або фолінатом кальцію, щоб запобігти впливуна гемопоез.
Бактрим може впливати на потребу в цукрознижувальних препаратах.
Окремі повідомлення дозволяють припускати, що при одночасномупризначенні Бактриму хворим, що одержують піриметамін для профілактики маляріїв дозах понад 25 мг на тиждень, у них може розвинутися мегалобластна анемія.
Ухворих після трансплантації нирки, що водночас одержували триметоприм тасульфаметоксазол і циклоспорин, спостерігалося оборотне погіршення нирковоїфункції.
Передозування. Симптоми гострого передозування: нудота,блювання, діарея, головний біль, запаморочення, інтелектуальні і зорові розлади,у тяжких випадках – кристалурія, гематурія й анурія.
Симптоми хронічного передозування: пригнічення кровотворення(тромбоцитопенія, лейкопенія), а також інші патологічні зміни картини кровівнаслідок недостатності фолієвої кислоти.
Лікування (залежно від симптоматики): посилення ниркової екскреції шляхомфорсованого діурезу (підлужування сечі сприяє виведенню), гемодіаліз(перитонеальний діаліз неефективний). Необхідно контролювати картину крові йелектроліти. При виражених патологічних змінах картини крові або жовтяниціпризначають специфічне лікування. Для усунення дії триметоприму накровотворення можна призначити фолінат кальцію в дозі 3 - 6 мг в/м протягом 5 -7 днів.
Особливості застосування. У хворих літнього і старечого віку, а також у хворихз наявним дефіцитом фолієвої кислоти або нирковою недостатністю при лікуванніБактримом можуть виникнути гематологічні зміни, що вказують на брак фолієвоїкислоти. Вони зникають після призначення фолієвої кислоти.
Хворим, які тривало лікуються Бактримом, необхідно регулярно робитизагальний аналіз сечі і контролювати функцію нирок.
Підчас лікування потрібно забезпечити достатнє надходження рідини в організм.
Вплив на результати лабораторних аналізів.
Бактрим, а саме триметоприм, що входить до його складу, може вплинутина результати визначення концентрації метотрексату в сироватці, проведеногометодом конкурентного зв''язування з білками із застосуванням бактеріальноїдигідрофолатредуктази як ліганду. Проте, при визначенні метотрексатурадіоімунним методом інтерференції не виникає.
Триметоприм і сульфометоксазол можуть також впливати на результатиреакції Яффе (визначення креатиніну за реакцією з пікриновою кислотою в лужномусередовищі), при цьому в діапазоні нормальних значень результати завищуються приблизнона 10%.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, притемпературі не вище 25°С. Термін зберігання – 5 років.