ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
АНАЛЬГIН
(ANALGIN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: metamizole sodium; 1-феніл-2,3-диметил-4-метиламінопіразолон-5-N-метансульфонат натрію;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина;
склад: 1 мл розчину містить метамізолу натрію 500 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Піразолони.
Код АТС: N02B B02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Аналгезуючий,протизапальний, жарознижувальний засіб. Блокує ферментциклооксигеназу (ЦОГ), яка бере участь у перетворенні арахідонової кислоти, врезультаті чого порушується утворення простагландинів, ендоперекисів та вільнихрадикалів, що відіграють ключову роль у розвитку запальних реакцій, болю,лихоманки. Пригнічує утворення кінінів. Підвищує поріг збудження таламічнихцентрів больової чутливості, підвищує тепловіддачу.
Фармакокінетика. Метамізол швидко метаболізується у печінці зутворенням 4-N-метіламінофеназону, 4-амінофеназону, 4-N-ацетиламінофеназону і4-N-форміламінофеназону. Виводиться з організму нирками, в основному у формікон’югатів з сірчаною і глюкуроновою кислотами. Період напіввиведення основногоактивного метаболіту 4-N-метіламінофеназону становить 1,8 - 4,6 години,ступінь його зв’язування з білками крові – 50 - 60 %. Метамізол проникає крізьплацентарний бар’єр і в грудне молоко.
Показання для застосування. Больовий синдром різного генезу: ниркова,жовчна та кишкова коліки, артралгії, міозити, невралгії, болі при травмах,опіках, у післяопераційний період, пухлинна хвороба, інфаркт міокарду, інфарктлегені; гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.
Спосіб застосування та дози. Дорослим препарат призначають глибоковнутрішньом’язово або внутрішньовенно (присильних болях) по 1 - 2 мл 2 - 3 рази на добу. Вища разова доза для дорослих –2 мл (1 г), вища добова доза для орослих – 4 мл (2 г).
Дітям призначаютьіз розрахунку 0,1 - 0,2 мл (50 - 100 мг) на 10 кг маси тіла, 2 - 3 разина добу (дітям до 1 року препарат вводять тільки внутрішньом’язово).
Тривалістьлікування визначається індивідуально, залежно від характеру захворювання таефективності терапії.
Побічна дія. Пригнічення кровотворення (лейкопенія, нейтропенія,агранулоцитоз, тромбоцитопенія), геморагії, гіпотензія, інтерстиціальнийнефрит, алергічні реакції (кропив’янка, кон’юнктивіт, набряк слизової оболонкиносоглотки, синдром Стівенса - Джонсона, бронхоспазм, анафілактичний шок). При внутрішньом’язовому введенні можливіінфільтрати в місці введення.
Протипоказання. Агранулоцитоз, цитостатична чи інфекційнанейтропенія, спадкоємна гемолітична анемія, пов’язана з дефіцитомглюкозо-6-фосфатдегідрогенази, лейкопенія, тяжкі порушення функції печінкиі/або нирок, риніт, кон’юнктивіт або бронхоспазм на фоні прийому нестероїднихпротизапальних засобів, бронхіальна астма, вагітність, період лактації,індивідуальна гіперчутливість до похідних піразолону.
Передозування. Симптоми: гіпотермія, виражена гіпотензія,тахікардія, задишка, шум у вухах, нудота, блювання, слабкість, сонливість,марення, порушення свідомості, судоми, гострий агранулоцитоз, геморагічнийсиндром, гостра ниркова і/або печінкова недостатність.
Лікування - При появі ознак передозування необхідні: форсуваннядіурезу, олуження крові, гемодіаліз, а також симптоматична терапія, спрямованана підтримку життєво важливих функцій.
Особливості застосування. Не рекомендується регулярний тривалий прийомпрепарату через мієлотоксичність метамізолу. При появі немотивованого ознобу,гарячки, болів у горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, збліднення шкірнихпокривів, астенії препарат слід негайно відмінити.
При тривалому застосуванні необхідно контролювати картину периферичноїкрові.
Препарат треба застосовувати з особливою обережністю та під суворимконтролем лікаря: в лікуванні дітей до 5 років і осіб похилого віку; призахворюваннях нирок в анамнезі; при лікуванні цитостатиками; в лікуванніпацієнтів, які мають систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст. і нестабільнугемодинаміку; при алкогольному анамнезі.
Неприпустиме призначення препарату для зняття гострих болів у животі доз’ясування їх причини.
Розчин, що вводиться, необхідно підігрівати до температури тіла. Дозибільше 1 г слід вводити внутрішньовенно.Ін’єкцію проводять повільно (зі швидкістю не більше 1 мл/хв), хворий при цьомуповинен лежати. Процедура потребує умов для проведення протишокової терапії.
Під час лікування сеча може забарвлюватись у червоний колір, що не маєклінічного значення, та набуває природного кольору після відміни препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Розчин Анальгіну несумісний (в одномушприці) з будь-якими іншими лікарськими засобами. Аналгетичний ефектпідвищується при одночасному застосуванні з транквілізаторами, седативнимизасобами, барбітуратами, кодеїном, блокаторами Н2-гістаміновихрецепторів.
Анальгін підвищує антихолінергічні ефекти хінінвміщуючих препаратів ігіпоглікемічну активність пероральних протидіабетичних засобів. При одночасномузастосуванні з алкоголем спостерігається взаємне підвищення ефектів. Препаратзнижує концентрацію циклоспоринів у плазмі крові.
Одночасне застосування з іншими ненаркотичними аналгетиками,трициклічними антидепресантами, контрацептивними гормональними засобами йалопуринолом може призвести до підсилення токсичності метамізолу. Тіамазолпідвищує ризик розвитку лейкопенії при застосуванні одночасно з метамізолом
Під час лікування Анальгіном не повинні застосовуватисярентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники і пеніцилін.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступномудля дітей місці. Термін придатності – 3 роки.