ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
АНАЛЬГІН-ЗДОРОВ’Я
(ANALGIN-ZDOROVYE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: метамізол натрію,metamizole sodium; [(1,5-диметил-3-оксо-2-феніл-2,3-дигідро –1Н- піразол-4-іл)-N- метиламіно] –метансульфонату;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білогоз жовтуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, рискою та фаскою;
склад: 1 таблетка містить метамізолунатрію 0,5 г;
допоміжні речовини: крохмалькартопляний, кальцію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики таантипіретики. Метамізол натрію.
Код АТС N02В В02.
Фармакологічнівластивості.Фармакодинаміка. Знеболювальний жарознижувальний, спазмолітичний (на гладкумускулатуру сечовивідних і жовчних шляхів) засіб групи похідних піразолону.Протизапальна дія виражена слабко.
Механізмдії обумовлений інгібуванням циклооксигенази, що призводить до зниження синтезупростагландинів, які обумовлюють у вогнищі запалення розвиток болю, підвищеннятемператури та збільшення тканинної проникності, а також порушенням проведеннябольових екстра- і пропріорецептивних імпульсів, підвищенням порога збудженняталамічних центрів больової чутливості, підвищенням тепловіддачі.
Фармакокінетика.Метамізол натрію добре всмоктується у травному тракті. У стінці кишечникагідролізується з утворенням активного метаболіту (незмінений метамізол у кровівідсутній). Терапевтична концентрація активного метаболіту в крові досягаєтьсяприблизно через 0,5 год після прийому; максимальна концентрація – через 1–1,5год (після прийому дози 6 мг/кг маси тіла). Зв’язок активного метаболіту збілками крові–50–60 %. Метаболізується в печінці, виводиться нирками. Проникаєчерез плацентарний бар’єр і в грудне молоко.
Показаннядля застосування. Больовий синдром різного генезу (жовчна, кишкова і ниркова кольки,невралгія, міалгія, травми, опіки, головний або зубний біль, дисменорея,радикуліт та ін.), лихоманковий синдром (інфекційно-запальні захворювання,укуси комах, посттрансфузійні ускладнення).
Спосібзастосування та дози. Призначають внутрішньо після їди, запиваючи невеликоюкількістю води. Дорослим і підліткам старше 14 років призначають по 0,25–0,5 г(½–1 таблетка) 2 – 3 рази на добу. Максимальна разова доза – 1 г (2таблетки), добова – 3 г
(6таблеток).
Підліткамвіком від 12 до 14 років призначають у дозі 0,25 г (½ таблетки) 2 – 3рази на день. Максимальна разова доза – 0,5 г (1 таблетка), добова – 2 г (4таблетки).
Тривалістьприйому препарату – не більше 3 днів.
Побічнадія. Збоку сечовидільної системи: олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальнийнефрит, фарбування сечі в червоний колір. З боку системи кровотворення:агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. Алергічні реакції: кропивниця,кон’юнктивіт, набряк Квінке; рідко – синдром Стівена–Джонсона, синдром Лайелла,бронхоспастичний синдром, анафілактичний шок. Інше: зниження артеріальноготиску.
Протипоказання. Підвищена індивідуальначутливість до метамізолу натрію та інших похідних піразолону, бронхоспазм,порушення кровотворення (агранулоцитоз, цитостатична або інфекційнанейтропенія), порушення функції нирок і/або печінки, спадкова гемолітичнаанемія, обумовлена дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, біль в животіневстановленого генезу, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 12 років.
Передозування. Симптоми: гіпотермія,виражене зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття, задишка, шум увухах, нудота, блювання, слабкість, сонливість, марення, порушення свідомості,судоромний синдром; можливий розвиток гострого агранулоцитозу, геморагічногосиндрому, гострої ниркової та печінкової недостатності, паралічу дихальнихм’язів. Лікування: відміна прийому препарату, індукція блювання, зондовепромивання шлунка, призначення сольових проносних, активованого вугілля. Проведенняфорсованого діурезу, гемодіалізу, олужнювання крові, симптоматична терапія,спрямована на підтримку життєвоважливих функцій. При розвитку судоромногосиндрому проводять внутрішньовенне введення діазепаму та швидко діючихбарбітуратів.
Особливостізастосування.Виключається використання для зняття гострих болів у животі (до з’ясуванняпричини).
Ухворих на атопічну бронхіальну астму і полінози підвищений ризик розвиткуреакцій гіперчутливості.
Зобережністю застосовують для пацієнтів з анамнестичними вказівками назахворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит), при лікуванні цитостатиками,при хронічному алкоголізмі.
Нерекомендується регулярний тривалий прийом препарату через мієлотоксичністьметамізолу; у випадку тривалого застосування (більше 7 діб) необхідноконтролювати картину периферичної крові (лейкоцитарну формулу).
Призастосуванні препарату можливий розвиток агранулоцитозу, у зв’язку з чим, привиявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болів у горлі,утрудненого ковтання, стоматиту, а також запалення зовнішніх статевих органів ізаднього проходу, необхідна негайна відміна препарату.
Вперіод лікування можливе фарбування сечі в червоний колір (за рахунок виділенняметаболіту), що не має клінічного значення.
Застосуванняв період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний у періодвагітності. Під час лікування слід припинити годування груддю, тому щометамізол натрію проникає в грудне молоко.
Впливна можливість керувати транспортними засобами та механізмами. В періодлікування слід утримуватися від керування автотранспортом і виконанняпотенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають концентрації уваги іпідвищеної швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Токсична дія препарату підсилюється при одночасномузастосуванні з іншими ненаркотичними аналгетиками, трициклічнимиантидепресантами (амізол, доксепин), гормональними контрацептивами таалопуринолом. Сарколізин і мерказоліл (тіамазол) збільшують імовірністьрозвитку лейкопенії. Ефект препарату підсилюють гістамінні H2-блокатори,пропранолол (анаприлін), послабляють – барбітурати та інші індукторимікросомальних ферментів печінки. Аналгезивну дію препарату підсилюють седативнізасоби і транквілізатори (сибазон, триоксазин, валокордин, кодеїн тощо).Препарат підвищує активність пероральних гіпоглікемічних засобів, непрямихкоагулянтів, глюкокортикостероїдів та індометацину (вивільняє і зв’язку збілками крові), седативну активність алкоголю, знижує концентрацію циклоспоринув плазмі. Одночасне застосування з похідними фенотіазину (хлопромазин та ін.)може призвести до розвитку вираженої гіпертермії.
Неможна застосовувати препарат одночасно з рентгенконтрастними речовинами,колоїдними кровозамінниками та пеніциліном.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому,захищеному від світла місці при температурі від 8 °С до 25 °С. Зберігати унедоступному для дітей місці.
Термін зберігання – 5 років.